461/8781/24
1-кп/461/243/25
20.02.2025 м.Львів
Галицький районний суд м.Львова
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження, №12024141360001187 від 05.04.2024 року, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Самбірського району, с. Чайковичі, українець, громадянина України, з середьною освітою, тимчасово непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє 20.09.2024 р. вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_6 , 04.04.2024 близько 10:34 год., перебуваючи у під'їзді будинку №15, що на вул. Краківській у м. Львові, усвідомлюючи дію режиму воєнного стану, введеного Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ, розуміючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, таємно повторно викрав електросамокат марки «Kugoo S3 PRO JILONG» чорного кольору, що належить ОСОБА_7 , спричинивши останньому матеріальну шкоду на суму 7350 грн. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 , після роз'яснення суті обвинувачення, визнавши себе винним, підтвердив вищезазначені обставини та надав суду показання про те, що все викладене в обвинувальному акті відповідає дійсності та ним не оспорюється. У вчиненому щиро розкаявся та просив суд суворо його не карати, вказавши, що повністю усвідомив протиправність своїх дій.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння сторонами кримінального провадження змісту цих обставин, роз'яснивши обвинуваченому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 вірно кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) повторно, в умовах воєнного стану.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та обставини, при яких таке вчинено.
Обставинами, що пом'якшують покарання суд визнає щире каяття та повне визнання вини. Обставин, що обтяжують покарання - не встановлено.
Щодо особи обвинуваченого, то встановлено, що ОСОБА_6 знаходиться на обліку в Самбірському психіатричному кабінеті Комунального некомерційного підприємства Самбірської міської ради «Самбірська центральна лікарня», діагноз - Дз: Ш F71, однак, згідно висновку судово-психіатричного експерта № 1062 від 08.08.2024 р., на даний час тяжким психічним розладом не страждає, виявляє легку розумову відсталість, за психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними; у період інкримінованих йому дій, також психічним розладом хронічного чи тимчасового характеру не страждав і міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_6 слід призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, оскільки останній, будучи неодноразово судимим, в тому числі за злочини проти власності, повторно вчинив злочин проти власності в умовах воєнного стану, відтак виправлення останнього, на думку суду, можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Крім того встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 20.09.2024 р. засуджений за ч. 4 ст.185 КК України, із застосуванням ч. 4 ст.70 КК України йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років та вироком Самбріського міськрайонного суду Львівської області від 27.08.2024 р. зачаджений за ст. 395 КК України, із застосування ч. 3 ст. 72 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неопадковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень 00 копійок, який виконувати самостійно.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст.72 цього Кодексу.
Зі змісту ч. 3 ст. 72 КК України вбачається, що основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Відтак,з врахуванням наведеного, при призначенні покарання ОСОБА_6 слід застосувати норми ч. 4 ст. 70 КК України та ч. 3 ст. 72 КК України.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24 жовтня 2003 року, штраф як основне покарання, призначений за один із злочинів, не підлягає складанню з іншими видами покарань при призначенні покарання за сукупністю злочинів (ст.70 КК України) та за сукупністю вироків (ст.71 КК України).
Таким чином, суд приходить до висновку, що покарання у виді штрафу, призначене за вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 27 серпня 2024 року, слід виконувати самостійно.
Відтак, остаточне покарання ОСОБА_6 необхідно призначити на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань у виді позбавлення волі та на підставі ч. 3 ст. 72 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неопадковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень 00 копійок, який виконувати самостійно, які будуть необхідними і достатніми для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень
У вказаному кримінальному провадженні до обвинуваченого ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, зокрема: ОСОБА_7 - про стягнення з ОСОБА_6 завданої вчиненням кримінального правопорушення матеріальної шкоди, у розмірі 11 100 (одинадцять тисяч сто) грн., а також завданої вчиненням кримінального правопорушення моральної шкоди у розмірі 8 900 (вісім тисяч дев'ятсот) грн..
Оцінивши позовні вимоги цивільного позивача, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.
Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Обвинувачений ОСОБА_6 заявлений цивільний позов ОСОБА_7 визнав в повному обсязі, відтак суд приходить до висновку про його задоволення.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Питання речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст. 368, 371, 373, 374, 376 КПК України, ч. 4 ст. 185, ст.ст. 70,72 КК України, суд,-
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та вироком Самбірського міськрайонного суду м.Львова від 20.09.2024 р., яким його засуджено до покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 5 (п'яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 3 ст. 72 КК України вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 27 серпня 2024 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ст. 395 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуванихмінімумів доходів громадян, що становить1700 (однутисячу сімсот) гривень 00 копійок, - виконувати самостійно.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту його затримання, а саме з 29 серпня 2024 року.
Цивільний позов ОСОБА_8 про стягнення завданої вчиненням кримінального правопорушення шкоди задоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ) - в рахунок відшкодування майнової шкоди 11 100 (одинадцять тисяч сто) грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 8 900 ( вісім тисяч дев'ятсот ) грн.
Речовий доказ, а саме компакт диск DVD-R ємкість 4,7 GB, на якому наявний відеозапис: «О_Краківська на Гонти 20240404103159_20240404103558» - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1