Справа № 439/2695/24
19 лютого 2025 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Рахімової О.В.,
за участю секретаря судового засідання Скорик І.Б.,
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Броди в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів,
встановив:
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини.
Позов мотивовано тим, що судовим наказом виданим Бродівським районним судом Львівської області 28.05.2019 по справі № 439/771/19 з нього стягуються на користь відповідачки аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі заробітку (доходу) починаючи з 15.05.2019 і до досягнення донькою повноліття
Позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у другому шлюбі у нього народився син ОСОБА_6 . Відтак його сімейне становище змінилося. На сьогоднішній день його дружина ОСОБА_7 не працює, оскільки дитина є немовлям, відтак, повинен повністю нести всі витрати по утриманню сім'ї. При цьому, зазначає, що позивач є військовослужбовцем, на сьогоднішній день, в зв'язку з зміною місця служби, він з сім'єю проживає в м. Рівне, що в свою чергу тягне додаткові витрати.
Відтак, позивач стверджує, що з моменту ухвалення судом судового наказу про стягнення з нього аліментів змінився, як його сімейний стан так і матеріальний, що дає йому підстави для звернення до суду з даним позовом. Аліменти, які стягуються з нього на утримання їх спільної доньки в розмірі 1/4 заробітку в середньому перевищують суму 25 000, грн., останні місяці вони становили максимальну відмітку - 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку. Також наголошує, що батьки мають рівні обов'язки по відношенню до дитини, цей обов'язок поширюється також на утримання дитини. Позивач зазначає, що на сьогоднішній день розмір прожиткового мінімуму для дитини віком від 6-ти років становить 3196 грн. Вважає, що такий розмір аліментів буде відповідати засадам співмірності та розумності.
А тому просить просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі судового наказу виданого Бродівським районним судом Львівської області 28 травня 2019 року по справі № 439/771/19 на користь ОСОБА_8 на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з розміру 1/4 частини до розміру 1/10 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття. Припинити нарахування аліментів, що стягуються на підставі судового наказу Бродівського районного суду Львівської області від 28 травня 2019 року у справі № 439/771/19.
Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 30 грудня 2024 року провадження по справі відкрито та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач в судове засідання не з'явився.
Представник позивача адвокат Пилипчук Л.М., в судовому засіданні позов підтримала, просить суд його задовольнити, додавши, що розмір аліментів, що сплачується відповідачем подекуди перетнули межу в дев'ять разів і більше, ніж розмір прожиткового мінімуму для дитини віком від 6-ти років в сумі 3196 гривень, встановлений державою, ці кошти повинні йти на дитину, а не на утримання відповідачкою своєї нової родини.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася.
Представник відповідачки адвокат Онищук Т.Н. в судовому засіданні позов заперечив, просив суд відмовити в його задоволенні повністю, оскільки потрібно виходити з найкращих інтересів дитини, майновий стан відповідача покращився, а одруження і народження ще однієї дитини, не є само по собі підставою для зменшення розміру аліментів.
Суд, заслухавши представників сторін вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ст.263 ЦПК України).
Судом встановлено, що судовим наказом Бродівського районного суду Львівської області від 28.05.2019 року (справа № 439/771/19) з позивача стягнуто аліменти на користь відповідача на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи стягувати з 15 травня 2019 року і до досягнення дочкою повноліття (а.с. 12).
19 червня 2022 року ОСОБА_3 уклав шлюб зі ОСОБА_9 , яка в подальшому змінила прізвище на « ОСОБА_10 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 19 червня 2022 року (а.с. 13).
В цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача народився син ОСОБА_6 , актовий запис № 1631, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 13 вересня 2024 (а.с. 14).
Факт стягнення аліментів з ОСОБА_3 підтверджується довідками про доходи (а.с. 15,16)
ОСОБА_3 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 , що підтверджується довідкою № 501/760/5 від 03 грудня 2024 року (а.с. 17).
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2021 року у справі № 364/1139/19 провадження № 61-11271св20)).
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13, на яку посилається позивач у касаційній скарзі, зроблено висновок, що: «розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»)».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2024 року у справі № 552/2073/23 (провадження № 61-1193св24) зазначено, що: «звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, ОСОБА_1 посилався на те, що у нього змінився матеріальний та сімейний стан, оскільки у другому шлюбі у нього народився син і на його утриманні перебувають малолітній син та дружина, яка перебуває у декретній відпустці, що зумовило збільшення витрат на утримання нової сім'ї. Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що зменшення розміру аліментів у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні дитину, яка народилась в іншому шлюбі, та дружину, яка перебуває у декретній відпустці, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини від шлюбу з ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та суперечитиме її інтересам».
Зазначені обставини свідчать про те, що сімейний стан позивача по зрівнянні з тим, який був на час видачі Бродівським районним судом Львівської області судового наказу від 28.05.2019 дійсно змінився.
Проте, належних та допустимих доказів зміни матеріального стану, погіршення чи поліпшення його здоров'я позивачем суду надано не було.
Тому, суд відхиляє доводи представника позивача, що сама по собі зміна сімейного становища платника аліментів без доведення того, що це вплинуло на можливість платника аліментів виплачувати аліменти в раніше визначеному судовим рішенням розмірі, є самостійною та достатньою підставою для зменшення розміру аліментів.
При цьому суд виходить з того, що ст. 192 СК України дійсно передбачена можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Суд погоджується з доводами представника позивача про те, що аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійні підстави для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасного настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану.
Проте, згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Крім того, відповідно до положень ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч.7 ст. 81 ЦПК України).
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом (ч.1 ст. 84 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний і матеріальний стан, оскільки від іншого шлюбу має одну дитину, а тому на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей.
Отже, саме позивач повинен був довести обставини, які мають значення для вирішення спору за ст. 192 СК України, зокрема, і те, що зміна його сімейного становища вплинула на можливість виплачувати ним аліменти на утримання дочки Лілії в раніше визначеному судовим рішенням розмірі та надати відповідні докази, що позивачем зроблено не було.
При цьому суд враховує, що згідно із частиною другою статті 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
За вказаних вище обставин, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимоги заявлених позивачем слід відмовити.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 24 лютого 2025 року.
Суддя О.В. Рахімова