24.02.2025
Справа № 337/4326/18
Провадження № 6/337/22/2025
24 лютого 2025 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя
у складі головуючого судді Кучерука І.Г.
з участю секретаря Нетяги М.І.
представниці заявника Єфімової Н.О.
розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , позивач ОСОБА_2 , інша особа Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконання,
встановив:
03.02.2025 року по системі «Електронний суд» до Хортицького районного суду м.Запоріжжя надійшла заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконання.
Заява мотивована тим, що 30.07.2019 року на виконання рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21.05.2019 по справі № 337/4326/18, видано виконавчий лист.
Постановою про відкриття виконавчого провадження від 23.01.2020 державним виконавцем Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Вороніним Р.Б. відкрито виконавче провадження № 61010402 з виконання виконавчого листа № 337/4326/18 від 30.07.2019 року, де боржником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У зв'язку з реорганізацією відділів державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), постановою про прийняття виконавчого провадження від 18.05.2023 року державним виконавцем Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Паскарь К.М. прийнято виконавче провадження № 61010402
12.10.2024 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виповнилося 18 років. З даних АСВП станом на 22.01.2025 року виконавче провадження № 61010402 було відкрите.
Адвокатом було подано заяву до Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 23.01.2025 про закінчення виконавчого провадження № 61010402 з виконання виконавчого листа № 337/4326/18 від 30.07.2019 року, боржник ОСОБА_1 .
24.01.2025 року головним державним виконавцем Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Берестецькою Т.Е. повторно винесено постанову про накладення штрафу з підстав невиконання боржником рішення суду відповідно до ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначена постанова наразі оскаржується у Запорізькому окружному адміністративному суді, відповідно до приписів ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».
29.01.2025 року на електрону адресу представника скаржника - адвоката Єфімової Н.О. головним державним виконавцем Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Берестецькою Т.Е. направлено постанову про закінчення виконавчого провадження № 61010402 від 27.01.2025 року на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у якій зазначено, що боржником рішення суду не виконано, винесено постанови про накладення штрафу, надіслано до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення. Виконавчий документ надіслано до суду, який його видав. Постанову про закінчення виконавчого провадження № 61010402 від 27.01.2025 оскаржено, відповідно до приписів ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», до Хортицького районного суду м. Запоріжжя.
Вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження № 61010402, винесена на підставі п.11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» не є належним підтвердженням завершення відновлення порушених прав особи - позивача та виконання рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21.05.2019 року по справі № 337/4326/18. Разом з тим, з 12.10.2024 ( ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виповнилося 18 років) рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21.05.2019 року по справі № 337/4326/18, покликане забезпечити підтримання сімейних стосунків та спілкування онуки з дідусем та бабусею, може бути виконано без участі боржника.
У зв'язку із втратою 12.10.2024 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , правового статусу «дитина» з підстав досягнення повноліття у боржника - ОСОБА_1 припинився правовий статус «батька, з яким проживає дитина» та «особи, яка має батьківську відповідальність» у розумінні ч. 2 ст. 257 СК. Відповідно до частини першої статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням суду. Тобто у Законі України «Про виконавче провадження» теж міститься лише порядок виконання рішень про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, тобто особою до 18 років. Зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає (ст. 607 ЦК). На сьогоднішній день відсутня постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі пп. 7, 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист від 30.07.2019 № 337/4326/18, виданий Хортицьким районним судом м. Запоріжжя на виконання рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21.05.2019 по справі № 337/4326/18, та стягнути зі стягувача ОСОБА_2 судові витрати.
У судове засідання боржник ОСОБА_1 , представник Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та стягувач ОСОБА_2 , не з'явились.
Відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України, неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
У судовому засіданні представниця заявника підтримала вимоги заяви з мотивів викладених у тексті заяви та додатково вказала, що закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» не свідчить про належне виконання рішення суду та підтвердженням завершення відновлення порушених прав позивача.
Оглянувши матеріали цивільної справи № 337/4326/18, матеріали заяви, вислухавши пояснення, суд приходить до наступних висновків.
Встановлено, що заочним рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 21.05.2019 року зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_2 , ОСОБА_4 із онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановлено графік для зустрічей та участі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 у спілкуванні та вихованні онуки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : чотири рази на місяць, кожний перший та третій тиждень місяця з 18-00 години п'ятниці до 11-00 години неділі, 30(тридцять) днів у цілому протягом літніх канікул, 7(сім) днів під час зимових канікул, у період за домовленістю сторін, без присутності батька, ОСОБА_1 , за згодою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також з 10-00 до 15-00 годин під час наступних свят: День народження ОСОБА_3 , День народження ОСОБА_2 , День народження ОСОБА_4 , - за місцем проживання ОСОБА_3 або ОСОБА_2 , ОСОБА_4 за згодою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із можливістю відвідувати інші громадські місця. Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 704 грн. 80 коп.
30.07.2019 року Хортицьким районним судом міста Запоріжжя видано виконавчі листи.
Постановою державного виконавця Вознесенівського ВДВС у місті Запоріжжі Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Дніпро) від 23.01.2020 року за заявою ОСОБА_2 відкрите виконавче провадження ВП 61010402 з виконання виконавчого листа № 337/4326/18 виданого 30.07.2019 року Хортицьким районним судом міста Запоріжжя.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 .
27.01.2025 року постановою головного державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Берестецькою Т.Е. закінчено виконавче провадження № 61010402 на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», припинено чинність арешту майна боржника та скасовані інші заходи примусового виконання рішення.
Згідно ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Отже, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання,та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Зазначені висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20.02.2019 під час розгляду справи № 2-4671/11.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) викладено такі висновки щодо застосування пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Колегія суддів звернула увагу на те, що виконання судового рішення є складовою права на справедливий суд і невід'ємною частиною судового розгляду, тому норма пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України підлягає застосуванню і до розділу VII указаного кодексу через відсутність винятків (спеціальної норми у цьому розділі ЦПК України).
Зазначений висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.07.2022 під час розгляду справи № 2-3762/02.
Суд звертає увагу на те, що предметом розгляду вказаної заяви є визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Судом встановлено, що 27.01.2025 року постановою державного виконавця закінчено виконавче провадження № 61010402 на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», припинено чинність арешту майна боржника та скасовані інші заходи примусового виконання рішення.
Таким чином, суд констатує, що на час розгляду справи судом виконавче провадження закінчене і виконавчий лист повернутий, а отже не перебуває на примусовому виконанні,у зв'язку із чим, на думку суду, є законні підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки виконавче провадження завершено, вирішено питання про припинення чинності арешту майна боржника, скасовані усі заходи примусового виконання рішення суду.
За таких підстав суд прийшов до висновку про необхідність закриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Керуючись ст. 255, 256, 258, 261, 432 ЦПК України, суд
Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , про визнання виконавчого листа від 30.07.2019 року № 337/4326/18, виданого Хортицьким районним судом м. Запоріжжя на виконання рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21.05.2019 року по справі № 337/4326/18, та стягнення судових витрат - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 15 днів.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складений 24.02.2025 року.
Суддя: І.Г.Кучерук