Дата документу 04.02.2025
Справа № 334/239/25
Провадження № 3/334/402/25
04 лютого 2025 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Філіпова І.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Національної поліції України Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Запорізькій області управління патрульної поліції в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП,
Національної поліції України Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Запорізькій області управління патрульної поліції в Запорізькій області подано до суду два адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 206541 від 27.12.2024, ОСОБА_1 27.12.2024 об 16 годині 28 хвилин в м. Запоріжжя по вул. Петра Сагайдачного, буд.9 керувала транспортним засобом «mitsubishi lancer», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рух, неприродна блідість, звужені зіниці, що не реагують на світло, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилась, відмова зафіксовано на нагрудну камеру.
Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
За даним фактом відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 206541 від 27.12.2024 за ч. 1ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 206549 від 27.12.2024, ОСОБА_1 27.12.2024 об 16 годині 28 хвилин в м. Запоріжжя по вул. Петра Сагайдачного, буд.9 керувала транспортним засобом «mitsubishi lancer», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом та протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП постанова серія ЕНА № 3437780, чим порушила п. 2.1 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст. 126 КУпАП.
За даним фактом відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 206549 від 27.12.2024 за ч.5 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про час і місце розгляд справи повідомлена належним чином, заяв про відкладення розгляду справи від неї не поступало.
При цьому остання належним чином повідомлялась про розгляд справи в суді, а саме за адресою, яка вказана в протоколі про адміністративне правопорушення. Направлені на її адресу рекомендовані повідомлення двічі повернуто до суду з відміткою органу поштового зв'язку «адресат відсутній завказаною адресою», що відповідно до практики Верховного Суду (постанова від 18березня 2021року по справі 911/3142/19,постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі№ 800/547/17) є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним.
Учасник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989 року).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 року наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
При цьому неявка належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання ОСОБА_1 в даному випадку не перешкоджає суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, оскільки на підставі ст. 129 Конституції України, суд, здійснюючи правосуддя повинен це зробити в розумні строки.
Крім того, вся інформація щодо ходу даного судового провадження міститься на сайті «Судова влада України»
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зважаючи на обов'язок суду щодо розгляду справи в розумні строки, приходжу до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи щодо якої складено протокол.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Такі дії ОСОБА_1 суд розцінює як ухилення від явки до суду з метою затягування розгляду справи та неможливості прийняти рішення у строк, встановлений ст.38 КУпАП, а тому суд не вбачає підстав в черговий раз відкладати розгляд справи, оскільки правопорушник за період перебування на розгляді суду матеріалів справи не скористався правами, наданими йому чинним законодавством, передбаченими статтею 268 КУпАП, не надав пояснень щодо протоколу про адміністративне правопорушення, обставин справи й доказів на їх підтвердження, беручи до уваги той факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.5 ст. 126 та статтею 130 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов'язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а тому, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника, на підставі наявних документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Частина 2 ст.251 КУпАП встановлює, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до вимог п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Так, п.2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
В судовому засіданні було досліджено матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 206549 та серія ЕПР1 № 206541 від 27.12.2024; карта обліку адміністративного правопорушення, рапортом, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серії ЕНА 3437780 від 08.11.2024 архівом правопорушень, диском з відеозаписом з місця події. З якого вбачається, що ОСОБА_1 сама повідомила співробітникам поліції, що це третій протокол складений відносно неї за ч.1 ст. 130 та ч.5 ст. 126 КУпАП. Тобто ОСОБА_1 свідомо сідає за кермо транспортного засобу, усвідомлюючи, що вона порушує вимоги КУпАП, чим самим наражає себе на небезпеку та оточуючих. Належних висновків для себе не зробила.
Співробітниками поліції було відразу повідомлено про причину зупинки, було відразу роз'яснено про права та обов'язки передбачені ст. 63 Конституцією України та ст. 268 КУпАП. На записі чітко видно, як співробітники поліції запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичні установі. ОСОБА_1 відразу надала відмову, мовою оригінала: « Я принципо нікуди їхати не буду.»
Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
У відповідності до п.1.3 ПДР України, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року, що кореспондується з п.1.9. ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення яких вони несуть відповідальність згідно з законодавством.
Разом з тим, відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проходження такого огляду регламентовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція від 09.11.2015 року № 1452/735).
Як передбачено п. 12 Розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за № 1306 (із змінами та доповненнями, далі -ПДР).
За дії, передбачені частиною першою ст. 130 КУпАП, вчинені особою, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вчинення правопорушення підтверджуються обставинами викладеними у протоколі. Факт вчинення адміністративного правопорушення крім того, підтверджується: направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, довідкою щодо повторності, диском з відеозаписом правопорушення, рапортом.
Таким чином, судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене особою, тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності із накладенням адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за ч.1ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.1.а ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частина 5 ст. 126 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою, четвертою статті 126 КУпАП.
Відповідно до ч.4 ст.126 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП підтверджується адмінпрактикою, де зазначено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП, з накладенням на неї стягнення у виді штрафу, що свідчить про повторність вчинення протягом року, відеозаписом.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 прийшов до висновку про доведеність, поза розумним сумнівом, наявності в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого за ч.5 ст. 126 КУпАП за ознаками повторного протягом року вчинення порушення, передбаченого другою статті 126 КУпАП.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О'Галлоранта Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Обов'язковими основними видами стягнення за вчинення правопорушень є накладення штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами. Ці стягнення підлягають застосуванню, оскільки ОСОБА_1 може і надалі здійснювати зазначені правопорушення, тобто керувати автомобілями, не маючи підтверджень, що вона належно володіє Правилами дорожнього руху. Таке загрожує безпеці іншим учасникам дорожнього руху.
Згідно з вимогами ст. 28 КУпАП оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета. Порядок застосування оплатного вилучення і види предметів, які підлягають вилученню, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.28Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року №14, оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Таким чином суд вважає, що вина ОСОБА_1 в скоєнні інкримінуємих їй адміністративних правопорушень доказана повністю і її дії кваліфікує:
- за ч.1ст.130КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння;.
- за ч.5ст.126КУпАП - повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчинених правопорушень, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, судом не встановлено.
Оскільки до суду надійшло два адміністративних матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст.130 та ч.5 ст.126 КУпАП, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.2ст.36 КУпАП та призначити остаточне адміністративне стягнення в межах санкції за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за ч.5ст.126 КУпАП, у виді накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами з оплатним вилучення транспортного засобу «mitsubishi lancer», д.н.з. НОМЕР_1 , який відповідно реєстраційної картки транспортного засобу належить ОСОБА_2 .
У відповідності з ч.2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та в порядкуст. 40-1 КУпАП, з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню на користь держави судовий збір, який складає 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн. Тому з ОСОБА_1 , слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 34,36,40-1,126,130,184,283,284 КУпАП,
Визнати винною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП та призначити їй за її вчинення адміністративне стягнення:
- зач.1 ст.130КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік;
- за ч.5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 грн. (сорок тисяч вісімсот грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років з оплатним вилучення транспортного засобу «mitsubishi lancer», д.н.з. НОМЕР_1 .
В силу ст.36КУпАП остаточно визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за ч.5 ст.126КУпАП у виді штрафу в розмірі 40800,00 грн. (сорок тисяч вісімсот грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років оплатним вилучення транспортного засобу «mitsubishi lancer», д.н.з. НОМЕР_1 , якій належить ОСОБА_2 .
На підставі ч.2ст. 308 КУпАПу разі несплати штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби з порушника буде стягнуто подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови.
Суддя: Філіпова І. М.