Справа № 588/2388/24
Провадження № 1-кс/588/76/25
24 лютого 2025 року м. Тростянець
Слідчий суддя Тростянецького районного суду Сумської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024200540000331 від 27.12.2024, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Боромля Тростянецького району Сумської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15 частиною 3 статті 152 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 ,
підозрюваний ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_6 ,
Слідчий СВ відділення поліції №1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням, яке погоджене із прокурором Тростянецького відділу Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_5 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024200540000331 від 27.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15 частиною 3 статті 152 КК України.
Клопотання слідчого мотивовано тим, що ОСОБА_4 , вчинив умисне кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи за наступних обставин.
У денний час 27.12.2024 в господарство за місцем проживання ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 до їх спільної бабусі прийшла у гості його неповнолітня двоюрідна сестра ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому про вік неповнолітньої ОСОБА_7 , яка не досягла шістнадцятирічного віку, ОСОБА_4 був достеменно обізнаний, оскільки мав з нею спільних родичів, яких вона регулярно відвідувала, тобто перебував із нею у сімейних відносинах.
Того ж дня, у вечірній час, ОСОБА_7 разом із ОСОБА_4 пішли гуляти по с. Боромля, при цьому по дорозі ОСОБА_4 пропонував неповнолітній ОСОБА_7 вжити слабоалкогольних напоїв, намагався викликати у неповнолітньої сексуальне збудження, обіймаючи її та цілуючи у губи, проте ОСОБА_7 відмовилась від його пропозицій та вимагала її не чіпати, тобто однозначно заявила про відсутність добровільної згоди на вчинення щодо неї дій сексуального характеру, у зв'язку із чим ОСОБА_4 вирішив її зґвалтувати.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру щодо неповнолітньої особи, ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_7 скоротити дорогу додому, та того ж вечора близько 19 години 30 хвилин привів її до зазвичай безлюдної ділянки місцевості поблизу сміттєзвалища на виїзді з с. Боромля в напрямку с. Жигайлівка Охтирського району. У зазначеному місці ОСОБА_4 став висловлювати ОСОБА_7 пропозиції вчинення ним щодо неї дій сексуального характеру та, не реагуючи на її відмови, став її цілувати та обіймати, а коли ОСОБА_7 , намагаючись чинити активний спротив незаконним діям, побігла від нього, стала кричати та кликати на допомогу, ОСОБА_4 , нехтуючи існуючими у суспільстві нормами моралі, нормальним психічним розвитком неповнолітньої, з метою задоволення власної статевої пристрасті, наздогнав потерпілу та, ігноруючи її волю, з метою подолання опору застосував фізичне насильство, зокрема звалив на землю, ліг зверху, закривав їй долонею рота з метою приглушення її криків, та спробував зняти з неї штани з метою подальшого вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло неповнолітньої з використанням своїх геніталій та орально, без добровільної згоди потерпілої особи.
Проте, дії ОСОБА_4 були помічені військовослужбовцями в/ч НОМЕР_1 ЗСУ ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які почули крики потерпілої та попрямували до них. В цей час ОСОБА_4 , побачивши їх наближення та зрозумівши неможливість доведення до кінця дій сексуального характеру щодо потерпілої, відпустив її, таким чином не довів кримінальне правопорушення до кінця з причин, що не залежали від його волі та не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.
27.12.2024 затримано ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України.
28.12.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 152 КК України.
Підозра ОСОБА_4 обґрунтована та підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 27.12.2024; протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 , як особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення; протоколом огляду речей від 28.12.2024; протоколом огляду речей - аудіозапису обставин вчиненого кримінального правопорушення з боку ОСОБА_4 ; протоколом допиту неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 ; протоколами допиту свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які безпосередньо застали ОСОБА_4 під час вчинення кримінального правопорушення; висновком судово-психіатричного експертизи від 15.01.2025 № 28 відносно ОСОБА_7 .
Під час допиту в якості підозрюваного ОСОБА_4 , відмовився від надання показів, скориставшись ст.63 Конституції України.
30.12.2024 ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Сумської області до ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25.02.2025 включно.
Постановою виконувача обов'язків керівника Охтирської окружної прокуратури від 21.02.2025 продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 28.03.2025.
Таким чином, строк запобіжного заходу підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12024200540000331 спливає 25 лютого 2025 року, проте досудове розслідування неможливо закінчити у зазначений строк, у зв'язку зі складністю провадження, великим обсягом необхідних слідчих дій, а також тим, що не завершено проведення ряду судових експертиз, висновки яких необхідні для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні і завершення чого потребує додаткового часу.
У кримінальному провадженні на даний час проводиться амбулаторна судово-психіатрична експертиза відносно підозрюваного, на даний час висновок експерта не отримано. Не проведено слідчий експеримент ні з потерпілою, ні з підозрюваним, не допитано спільну бабусю останніх, не оглянуто відео з камер спостереження у с. Боромля.
Крім того, з підозрюваним, його захисником, потерпілою, її законним представником та представником у провадженні необхідно виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, при необхідності виконати інші слідчі та процесуальні дії.
Провести зазначенні слідчі та процесуальні дії до спливу двомісячного строку досудового розслідування не представляється за можливе з об'єктивних причин.
Також слідчий зазначила, що на потерпілу здійснюється сторонній вплив, що виражається в недопущенні матір'ю та іншими особами до проведення слідчих дій потерпілої дитини, примушування до зміни показань, які зафіксовані у відібраних захисником підозрюваного поясненнях, які вкрай відрізняються від наданих нею раніше.
Крім того, у кримінальному провадженні, не повідомлено підозрюваного, захисника та потерпілу сторону про завершення досудового розслідування та не надано доступ до матеріалів досудового розслідування, не надано учасникам кримінального провадження доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази, документи або копії з них.
Необхідність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 слідчий мотивує також тим, що останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.3 ст. 152 КК України, за яке передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.
Також слідчий зазначила, що підозрюваний є чоловіком віком 24 роки, має задовільний стан здоров'я, неодружений, та являється обвинуваченим у кримінальному провадженні №12024200540000278 від 06.11.2024 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 361 КК України, розгляд якого по суті здійснюється судом, в межах досудового розслідування якого Тростянецьким районним судом 08.11.2024 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що вказує на наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. ОСОБА_4 постійного місця роботи чи навчання не має, у нього відсутні стабільні легальні джерела доходів, тобто останній не має міцних соціальних зв'язків та стабільних джерел доходів, в період дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні за тяжкі злочини вчинив кримінальне правопорушення проти статевої недоторканості стосовно своєї неповнолітньої родички, що вказує на наявність ризику того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_7 , оскільки проживає з потерпілою та її законним представником в одному населеному пункті та є їх родичем, а також на свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які виконують службові обов'язки в населеному пункті, де проживає підозрюваний.
Крім того, слідчий вказала, що на даній стадії досудового розслідування не зменшились зазначені у ст. 177 КПК України ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, з якими він знайомий, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ураховуючи викладене, на думку слідчого на даній стадії досудового розслідування більш м'який запобіжний захід, з урахуванням відомостей про особу ОСОБА_4 не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та не буде запобігати ризикам, визначеним у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор, що здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити. Також прокурор зазначив, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується сукупністю доказів. Пояснення, які було отримано захисником від потерпілої зібрано у поза процесуальний спосіб та із застосуванням впливу. Навпаки протокол допиту потерпілої захисником підтверджує здійснення тиску на потерпілу.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив проти клопотання слідчого та зазначив, що він не вчиняв ніяких неправомірних дій, потерпіла ОСОБА_7 сама чіплялася до нього, провокувала. Просить застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_6 також заперечив проти клопотання слідчого посилаючись на те, що підозра необґрунтована, а ризики не доведені. Також захисник звернув увагу на те, що ним було опитано потерпілу та вона надала пояснення про те, що спровокувала ОСОБА_4 на незаконні дії, сама запропонувала піти до місця закоханих, пропонувала цілуватися. ОСОБА_4 вважав, що ОСОБА_7 є молодою жінкою, не думав, що вона неповнолітня. ОСОБА_7 запропонувала вступити у статеві зносини ОСОБА_4 , а потім почала фіксувати за допомогою диктофону в телефоні. Потерпіла добровільно відмовилась від попередніх показів. Слідством здійснюється тиск на потерпілу. Крім того, захисник зазначив, що ОСОБА_4 має робітничу професію, працював на пилорамі та має земельну ділянку на якій вирощує городину. Тому захисник просить суд відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю.
Заслухавши доводи прокурора на підтримку клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, вважаю, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи із таких мотивів.
Положеннями статті 29 Конституції України гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Відповідно до цієї статті передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Частинами першою та третьої статті 197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку передбаченим цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцять місяців у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких кримінальних правопорушень.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення під час провадження. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Із матеріалів, доданих до клопотання слідчого, установлено, що Відділенням поліції № 1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024200540000331 від 27.12.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 152 КК України.
Вказане кримінальне провадження розпочато за повідомленням ОСОБА_8 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , про те, що поблизу с. Боромля Охтирського району чоловік намагався зґвалтувати дівчину, якій 14 років. При виїзді на місце події встановлено, що 27.12.2024 близько 19 години 30 хвилин поблизу сміттєзвалища на виїзді з с. Боромля в напрямку с. Жигайлівка Охтирського району ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , намагався зґвалтувати неповнолітню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , застосував відносно неї фізичне насильство, проте не довів кримінальне правопорушення до кінця, оскільки його дії були помічені та зупинені військовослужбовцями ЗСУ, які з'явилися неподалік (а.с. 6-8).
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був затриманий 27.12.2024 о 21 год. 00 хв. (а.с. 28-29).
28.12.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15 частиною 3 статті 152 КК України (а.с. 30-31).
Ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Сумської області від 30.12.2024 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25.02.2025 включно (а.с. 33-35).
Постановою в.о. керівника Охтирської окружної прокуратури від 21.02.2025 у даному кримінальному провадженні продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 28.03.2025 (а.с. 56-58).
Оцінюючи обґрунтованість доводів прокурора про те, що установлені раніше ризики, які існували на час застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились, слідчий суддя враховує обставини, передбачені статтею 178 КПК України, зокрема, те, що підозрюваний є особою віком 24 роки, в порядку ст. 89 КК України визнається таким що не має судимості, кримінальне провадження за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч.1 ст. 357, ч.1 ст. 361 КК України направлено до суду, має задовільний стан здоров'я, неодружений, офіційного місця роботи чи навчання не має, за місцем проживання підозрюваний характеризується негативно.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).
У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Разом з тим, небезпека того, що підозрюваний буде переховуватися, не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Враховуючи викладене, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, що обставини, які характеризують підозрюваного та його репутацію у сукупністю із суворістю покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі його засудження, свідчать про наявність ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, а також ризик вчинення нового кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
Крім того, оскільки підозрюваний проживає в одному населеному пункті із потерпілою та є її родичем, також свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_8 виконують службові обов'язки в цьому ж населеному пункті, вважаю, що зберігається ризик впливу підозрюваного на указаних осіб.
Щодо заперечень захисника вважаю необхідним зазначити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати питання винуватості підозрюваного у вчиненні дій, що йому ставляться у вину в повідомленні про підозру.
Визначення правової кваліфікації кримінального правопорушення не є компетенцією слідчого судді під час розгляду слідчим суддею питання про запобіжний захід відповідно до вимог статей 176- 201 КПК України.
Лише після передачі обвинувального акту до суду в результаті судового розгляду суд, ухвалюючи вирок на підставі оцінки всіх доказів та доводів сторін відповідно до статті 376 КПК України має право прийняти рішення про зміну обвинувачення, визнання частини обвинувачення необґрунтованим, зміну правової кваліфікації або виправдання обвинуваченого.
З огляду на викладене та те, що досудове розслідування триває і його завданням є повне всебічне розслідування та перевірка всіх обставин та версій події, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту про недостатність доказів винуватості підозрюваного у пред'явленому обвинуваченні, яке після завершення досудового розслідування і проведення всіх необхідних слідчих і процесуальних дій може бути змінене.
Отже, застосування інших, більш м'яких альтернативних запобіжних заходів, у тому числі домашнього арешту про який просить сторона захисту, не зможе запобігти установленим ризикам, які продовжують існувати та не зможе забезпечити виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.
Так як ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися, а досудове розслідування не завершене до спливу обраного строку тримання під вартою, тому з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, є підстави продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк у межах строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, яке має бути завершене до 28 березня 2025 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи положення п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України та те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення із застосуванням насильства, слідчий суддя вважає за можливе не визначати розмір застави.
Керуючись статями 177, 183, 199, 206, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Сумський слідчий ізолятор» на строк до 28 березня 2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали про продовження строку запобіжного заходу негайно вручити підозрюваному та захиснику після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється із моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1