Справа № 634/1075/24 Головуючий І інстанції -
Провадження № 33/818/3/25 Зимовський О.С.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач - Кружиліна О.А.
18 лютого 2025 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,
за участю секретаря - Михайлюка А.В.,
захисника - Головко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Головко Вікторії В'ячеславівни на постанову судді Сахновщинського районного суду Харківської області від 19 грудня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП,
Постановою судді Сахновщинського районного суду Харківської області від 19.12.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Не погодившись з вказаною постановою судді, захисник ОСОБА_1 - адвокат Гловко В.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та закрити провадження за відсутність події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, захисник посилається на винесення суддею постанови з порушенням норм процесуального права, невірним застосуванням норм матеріального права, ігноруючи право особи, що притягається до адміністративної відповідальності, як наслідок суддею неповно з'ясовані фактичні обставини події та винесено незаконну, необґрунтовану постанову.
Зазначає, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, відповідно його огляд регулюється положеннями статті 266-1 КУпАП та повинен проводитися посадовою особою, уповноваженою начальником органу управління ВСП або командиром військової частини.
Як повідомляв ОСОБА_1 при спілкуванні з поліцейськими, що він прямує зі служби у відпустку, отже він виконував обов'язки військової служби, про що було зазначено захисником у клопотання про закриття провадження.
Захисник вважає, що суддя дійшов помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, ОСОБА_1 не явився, клопотання про відкладення апеляційного перегляду справи не подавав, про причини неявки апеляційний суд не повідомив.
Вислухавши думку захисника ОСОБА_1 - адвоката Головко В.В., яка повідомила, що ОСОБА_1 проходить військову службу та виходячи з положень статей 268, 271, 294 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Головко В.В., яка апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Визнаючи винним та притягаючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, яке виразилось у відмові особи, яка керує транспортним засобом від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушено вимоги пункту 2.5 ПДР України.
З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.
Так, пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судовим розглядом встановлено, що 10.10.2024 о 23:55 в смт. Сахновщина по вул. Південновокзальна, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений поліцейськими, у зв'язку з порушення комендантської години. Під час спілкування поліцейських з водієм ОСОБА_1 , у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. На пропозицію поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою газоаналізатора або в закладі охорони здоров'я, водій ОСОБА_1 відмовився.
Внаслідок зазначених подій, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 147781 від 11.10.2024 за порушення водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 ПДР України.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, яким суддя надав належну правову оцінку.
Апеляційний суд вважає, що вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 2652, 266, 268 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею, відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлені фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП
Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.
Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що поліцейські не уповноважені проводити огляд військовослужбовця та складати протокол про адміністративне правопорушення є помилковими, оскільки необхідно враховувати вимоги частини 1 статті 15 КУпАП, де крім іншого, зазначено, що військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 перебував у площині адміністративного процесу саме як водій транспортного засобу, відповідно, порядок його огляду регулюється положенням статті 266 КУпАП.
Також апеляційний суд враховує, що в своїх письмових поясненнях, викладених окремо, ОСОБА_1 зазначив, що порушив комендантську годину, у зв'язку з тим, що їзди забирати знайомих, що не є виконанням обов'язків військової служби.
З врахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають, а доводи апеляційної скарги захисника зводяться до переоцінки встановлених суддею обставин справи.
У зв'язку із наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Головко В.В., апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Сахновщинського районного суду Харківської області від 19.12.2024 та закриття провадження, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Керуючись статтями 1, 7, 15, 23, 130, 245, 251, 252, 256, 2652, 266-267, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Головко Вікторії В'ячеславівни - залишити без задоволення.
Постанову судді Сахновщинського районного суду Харківської області від 19 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду О.А. Кружиліна