Справа № 178/103/25
19 лютого 2025 року суддя Криничанського районного суду Дніпропетровської області Лісняк В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділення поліції № 6 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого у ФОП ОСОБА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Згідно протоколу, 02.01.2025 року о 13.10 год. в с. Степанівка вул.Центральна водій ОСОБА_1 , керуючи ЗАЗ д.н. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку відмовився.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав, пояснив, що він працював у цей день, їхав за соляркою. Працівники поліції склали адміністративний протокол, однак алкоголь він не вживав, пройти огляд він не відмовлявся, йому не пропонували пройти його в лікарні, від надання пояснень працівникам поліції відмовився на підставі ст.63 Конституції України.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що вони разом з ОСОБА_1 працювали на прориві водопроводу в с.Степанівка, на екскаваторі закінчилась солярка і вони направили ОСОБА_1 привезти солярку, оскільки довго чекали, він із старостою поїхали шукати, по дорозі виявили його з поліцейськими. ОСОБА_1 був трезвим, алкоголь практично не вживає, ознак сп'яніння не було, в його присутності він не відмовлявся від огляду.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Згідно ч.1 ст.7 КУпАП , ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законом сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності доведеного факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Під час розгляду справи встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 , не відповідає вимогам ст.256 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 673340 від 02.01.2025 має незастережні виправлення. У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення не конкретизовано місце вчинення адміністративного правопорушення, місце складання протоколу, назву району, області до території якого належить с.Степанівка в протоколі не зазначено, не вказані всі обов'язкові відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності. До протоколу долучено пояснення гр. ОСОБА_4 , які не містять відомостей про прізвище, ім'я, по батькові водія, не конкретизовано місце події. В акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, не вказано виявлені ознаки сп'яніння у зв'язку з якими, пропонували провести огляд.
При дослідженні матеріалів справи, не можливо встановити наявність обставин, які викладені в протоколі, пов'язаних із керуванням гр. ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинки працівниками поліції, матеріали справи не містять, що позбавляє суд можливості перевірити обставини складення протоколу, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до закладу охорони здоров'я в матеріалах справи відсутнє.
Досліджений судом відеозапис із нагрудної камери поліцейського свідчить про те, що саме дій гр. ОСОБА_1 за кермом автомобіля у визначеному стані не зафіксовано, відеокамерами не був зафіксований момент руху або зупинки транспортного засобу гр. ОСОБА_1 , не чутно пояснень гр. ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали справи, враховуючи пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, покази свідка, вважаю, що протокол та додані до протоколу про адміністративне правопорушення докази не містять відомостей, що підтверджують обставини вчинення гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, інші об'єктивні докази, які б беззаперечно вказували на те, що водій гр. ОСОБА_1 02 січня 2025 року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП в матеріалах справи відсутні.
Зважаючи на те, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог чинного законодавства, він не є належним та допустимим доказом по справі, а отже і всі похідні докази не можна визнати належними та допустимими.
Статтею 62 Конституції України, зокрема, передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі "Кобець проти України" (з урахуванням первісного визначення принципу "поза розумним сумнівом" у справі "Авшар проти Туреччини") доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У рішенні у справі «Гефген проти Німеччини» Європейський суд з прав людини для описання доказів, отриманих із порушенням встановленого порядку, сформував доктрину «плодів отруєного дерева», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж.
У рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності до ст.251 КУпАП суду повинні бути надані докази, що підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.
Частиною 3 ст.62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь обвинуваченої особи.
Відповідно до статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Оцінюючи зібрані та надані суду докази у справі в їх сукупності, суд приходить висновку, що винність ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП під час розгляду справи судом не знайшла свого підтвердження, а надані суду докази не є достатніми, достовірними та допустимими.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст.ст.1, 8, 130, 247, 284-287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Протягом 10 днів з дня її винесення постанова може бути оскаржена через Криничанський районний суд Дніпропетровської області до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: В. В. Лісняк