Справа № 204/2041/25
Провадження № 2/204/1903/25
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
24 лютого 2025 року суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Токар Н.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у будинку,-
21 лютого 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у будинку.
На виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України, 24 лютого 2025 року судом зроблений запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо встановлення місця реєстрації сторін, того ж дня судом отримано відповіді №№1141041, 1140713 із зазначенням інформації про зареєстроване місце проживання сторін.
Крім того, 24 лютого 2025 року судом був зроблений запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та того ж дня отримано відповідь №414775553.
Ознайомившись із позовною заявою, вважаю, що дана заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, проте позовна заява не містить:
- ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника позивача, якою подана позовна заява;
- місце проживання чи перебування представника позивача,
- поштовий індекс представника позивача,
- реєстраційний номер облікової картки платника податків представника позивача,
- номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти представника позивача,
- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету представника позивача,
- поштовий індекс відповідача за місцем реєстрації останньої.
Також, згідно ч.5 статті 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Так, відповідно до ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього, про що зазначено в ч.2 ст.95 ЦПК України.
Згідно ч.4 ст.95 ЦПК України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до вимог ч.5 ст.95 ЦПК України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм ПІБ, підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Однак, долучені копії документів не засвідчені належним чином, а отже, подані з порушенням ч.5 ст.95 ЦПК України.
Крім того, відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову.
Згідно п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна. Відповідно до вимог п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна. Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, так, позивачем не додано до позовної заяви звіту про оцінку вартості майна, яке позивач визначив об'єктом позову, станом на 21.02.2025 на момент звернення позивача до суду з позовною заявою, у відповідності до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», відповідно до якого визначається дійсна вартість майна.
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення судового збору та інших обов'язкових платежів визначений постановою КМУ "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" від 21.08.2014 №358 (з урахуванням змін). Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності, строк дії звіту про оцінку не може перевищувати шести місяців з дати оцінки, що зазначається в такому звіті. Звіт про оцінку є дійсним за умови включення інформації з нього до єдиної бази даних звітів про оцінку.
Так, наданий позивачем звіт про незалежну оцінку домоволодіння датований 24.07.2024 року, що перевищує строк його дії станом на день подачі позовної заяви до суду (21.02.2025 року).
Таким чином, позивачу необхідно надати чинний звіт про оцінку вартості майна, яке позивач визначив об'єктом позову у відповідності до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», відповідно до якого визначається дійсна вартість майна станом на момент звернення позивача до суду з позовною заявою.
Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Таке саме положення міститься і в Законі України «Про судовий збір», де зазначено, що при поданні до суду позовної заяви за кожну позовну вимогу позивачу необхідно сплати судовий збір.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні становить - 3028 грн. 00 коп.
Звертаючись до суду 21.02.2025 року із позовною заявою, позивачем було пред'явлено дві позовні вимоги майнового характеру та одну позовну вимогу немайнового характеру, а саме:
-припинити право спільної власності ОСОБА_2 на 1/2 частку будинку АДРЕСА_1 (немайнова вимога);
-присудити на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за належну їй 1/2 частку будинку АДРЕСА_1 у розмірі 742 656 грн. (майнова вимога);
-визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку будинку АДРЕСА_1 (майнова вимога).
При зверненні 21.02.2025 року до суду із позовною заявою позивачем долучено копію платіжної інструкції від 10.02.2025 року про сплату судового збору у розмірі 7 426, 56 грн.
Одночасно з цим, суд зауважує, що судовий збір за одну позовну вимогу майнового характеру має бути сплачений з урахуванням ціни позову, що буде визначена після проведення звіту про оцінку вартості майна, яке позивач визначив об'єктом позову, станом на момент звернення позивача до суду з позовною заявою.
Крім того, відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви із вимогою немайнового характеру складає 1 211,20 грн, яку необхідно доплатити позивачу.
З огляду на наведене, позивачу необхідно надати уточнену позовну заяву; доплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви із позовною вимогою немайнового характеру, та з урахуванням визначеної позивачем ціни позову на підставі звіту про оцінку майна станом на момент звернення позивача до суду з позовною заявою, доплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви із двома позовними вимогами майнового характеру.
Платіжні реквізити для перерахування судового збору:
«Отримувач коштів - ГУК у Дн-кій обл/Чечел.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - UA658999980313141206000004632, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Призначення платежу: *;101; ______ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська (назва суду, де розглядається справа)».
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Отже, вищевказані вимоги закону позивачем не виконані, таким чином, згідно із ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.
Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому позовна заява підлягає залишенню без руху з метою надання позивачу строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання нею копії ухвали, усунути зазначені недоліки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у будинку - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Токар