Справа № 203/1162/25
Провадження № 1-кс/0203/925/2025
21 лютого 2025 року слідчий суддя Кіровського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
вивчивши матеріали скарги ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровської обласної прокуратури про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12016040340000382 від 03.02.2016,-
До Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від ДУ «Дніпропетровська установи виконання покарань (№4)» надійшла вищезазначена скарга засудженого ОСОБА_2 , в якій просить скасувати постанову прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури від 16.12.2024, а також зобов'язати уповноважених осіб розглянути його клопотання згідно чинного законодавства.
В обґрунтування скарги заявник зазначає, що ним було направлено на адресу Дніпропетровської обласної прокуратури клопотання від 25.11.2024 про прийняття процесуального рішення щодо додаткової кваліфікації у кримінальному провадженні №12016040340000382 від 03.02.2016. Постановою прокурора групи прокурорів обласної прокуратури ОСОБА_3 від 16.12.2024 відмовлено в задоволенні його клопотання. Вважає постанову незаконною та такою, що не відповідає положенням чинного законодавства.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 19.02.2025, судову справу №203/1162/25, провадження №1-кс/0203/925/2025, було розподілено слідчому судді ОСОБА_1 , яка передана канцелярією суду - 20.02.2025.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали скарги, дійшов висновку про те, що подану скаргу необхідно повернути скаржнику, з огляду на наступне.
Згідно із статтею 24 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
При цьому, у відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Тобто, виходячи з положень ст.ст. 22, 26 КПК України, на особу, яка подає скаргу покладається обов'язок доведення перед слідчим суддею факту того, що скаргу подала особа, яка має на це право; скарга підлягає розгляду в цьому суді; скарга подана у встановлений строк та на дію чи бездіяльність, що підлягають оскарженню до слідчого судді.
Розгляд клопотань сторони кримінального провадження під час досудового розслідування відбувається в порядку, передбаченому ст.220 КПК України, а саме, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Відповідно до ч.2 ст.220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситися мотивована постанова, копія якої вручається особі, котра заявила клопотання, а в разі неможливості вручення з об'єктивних причин - направляється йому.
Виходячи зі змісту положень ст. 220 КПК України, слідчий, прокурор зобов'язаний розглянути клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника в строк не більше трьох днів з моменту подання, однак таке клопотання повинно стосуватися не будь-яких дій, а саме процесуальних дій, які: передбачені КПК України; направлені на виконання завдань кримінального провадження при проведенні досудового слідства; відносяться до компетенції слідчого.
Як вбачається з матеріалів скарги заявник оскаржує постанову прокурора групи прокурорів обласної прокуратури ОСОБА_4 , яка була винесена 16.12.2024. При цьому, заявник зазначає, що отримав оскаржувану постанову 12.02.2025, у зв'язку з чим вважає строк на подання скарги пропущеним з поважних причин, які від нього не залежали.
Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Як зазначено в п.3 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Разом з тим, заявник звернувся до слідчого судді зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України лише 13.02.2025, тоді як, постанова про відмову у задоволенні його клопотання була винесена 16.12.2024 та направлена заявнику 16.12.2024 за вих. №20-3870-24, доказів отримання вказаної копії постанови до суду не надано, а відтак, суд приходить до висновку, що скарга подана поза межами десятиденного строку, визначеного ч. 1 ст. 304 КПК України, на оскарження постанови прокурора.
З огляду на те, що заявником подано скаргу з пропуском десятиденного строку на оскарження постанови прокурора, в скарзі порушується питання про поновлення такого строку, разом з тим не надано доказів отримання оскаржуваної постанови саме 12.02.2025, то така скарга в силу п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України підлягає поверненню, оскільки з наданих доказів неможливо встановити поважність пропущеного процесуального строку.
Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне повернути скаргу особі, що її подала, при цьому, слід роз'яснити, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, в порядку, передбаченому цим Кодексом, за умови усунення недоліку, що став підставою для прийняття слідчим суддею рішення про повернення скарги.
Керуючись статтями 22, 26, 220, 303, 304, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
ухвалиВ:
Скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровської обласної прокуратури про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12016040340000382 від 03.02.2016 - повернути скаржнику.
Відповідно до ч. 7 ст. 304 КПК України, повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, встановленому КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1