Справа № 203/1728/19
Провадження № 1-кп/0203/78/2025
12.02.2025 Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю :
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченої - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі матеріали кримінального провадження, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019040030000733, №12020042010000077 стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженки смт.Магдалинівка Дніпропетровської області, громадянки України, з неповною середньою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої, останній раз:
22.01.2020 Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська скасовано іспитовий строк і направлено для відбуття покарання у виді 3 років позбавлення волі, призначеного вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.01.2019,
обвинуваченої за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України.
23.03,2019, приблизно о 22 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , спільно із Особою1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) та Особою 2, проходячи по алеї між будинком АДРЕСА_2 , побачили ОСОБА_6 , який йшов попереду них. В цей момент у ОСОБА_4 спільно із Особою1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) та Особою 2, раптово виник злочинний умисел на повторне відкрите викрадення чужого майна, що належить ОСОБА_6 .
Реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій у присутності інших осіб, які розуміють протиправний характер дій, ОСОБА_4 за попередньою змовою із Особою1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) та Особою 2, розподіливши ролі кожного при вчинені кримінального правопорушення, 23 березня 2019 року приблизно о 22.35 годині, з метою викрадення майна потерпілого, несподівано для ОСОБА_6 , підійшли до нього ззаду. В подальшому ОСОБА_4 заплигнула останньому на спину, від чого останній втратив рівновагу, а в цей час Особа 2 та Особа1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, з метою придушення волі ОСОБА_6 до можливого спротиву злочинним посяганням, нанесли невстановлену досудовим розслідуванням кількість ударів ногами по тулубу ОСОБА_6 , від чого останній відчув фізичну біль, та відповідно висновку експерта №1020е судово-медичної експертизи від 02.03.2019, спричинили ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження, що мають не значні скороминущі наслідки. В цей момент, з метою доведення спільного злочинного умислу до кінця, Особа 2 шляхом ривку зірвав з шиї потерпілого ланцюжок з хрестиком жовтого кольору, загальна вартість яких згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1694-19 від 11.04.2019 складає 15005,00 гривень.
Однак вищезазначені дії ОСОБА_4 , Особи 1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) та Особи 2, не були доведені до кінця з причин, що не залежали від волі останніх, не вчинили всіх дій, які вважали необхідними до доведення злочину до кінця, у зв'язку з тим, що в момент вчинення кримінального правопорушення, дії останніх були припинені співробітниками охоронної служби «Посейдон».
Таким чином, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, разом Особою1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) та Особою 2, вчинила незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у незакінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повторно, тобто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину визнала в повному обсязі і обставини викладені в обвинувальному акті підтвердила.
Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_4 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їй положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Оцінюючи викладені докази, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними, несуперечливими, а викладені в них відомості такими, що вірно відображають фактичні обставини даної справи, у зв'язку із чим приходить до однозначного висновку про винність обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину.
Підводячи підсумок викладеному суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_4 у скоєні злочину, який кваліфікується за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, тобто у незакінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повторно.
При визначенні виду та розміру покарання суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного злочину і особи обвинуваченої ОСОБА_4 за місцем реєстрації та мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, вину у скоєні інкримінованого їй злочину визнала повністю та щиро розкаялась у його вчинені, що суд відносить до пом'якшуючих покарання обставин. Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 - не встановлено.
Тому, з врахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що обвинуваченій ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції статті кримінального закону, за якою вона притягується до кримінальної відповідальності -у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.
Питання, щодо речових доказів по даному кримінальному провадженню вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України,
ОСОБА_4 , визнати винною у вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст.ст.75, п. п.1, 2 ч. 1, ст. 76 КК України ОСОБА_4 звільнити від призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, поклавши на неї наступні зобов'язання: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
Стягнути з ОСОБА_4 витрати на залучення експерта №1694-19 від 11.04.2019 - 104,50 грн.
Речові докази :
-диск - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Фрагмент ланцюжка із жовтого металу - залишити за належністю ОСОБА_6 .
На вирок можуть подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою
Суддя ОСОБА_1