Справа № 202/1375/25
Провадження № 2/202/2217/2025
про залишення без руху
14 лютого 2025 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Дребот І.Я., при вирішенні питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-
Позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 в якому просив виділити у власність ОСОБА_1 транспортний засіб: реєстраційний номер НОМЕР_1 , марка HYUNDAI SONATA, рік випуску 2008, ідентифікаційний номер транспортного засобі: НОМЕР_2 та виділити у власність ОСОБА_2 трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 59,5 кв.м., житлова площа 33,2 кв.м.
Встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, зокрема позивачем не надано доказів на підтвердження ціни позову та не сплачено судовий збір у встановленому порядку і розмірі з врахуванням дійсної ціни позову.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Встановлено, що позивач просить здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя, а саме рухомого та нерухомого майна.
Водночас, позивачем не надано жодних доказів ціни позову.
В силу вимог ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно з висновками, викладеними у пункті а ст. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Відтак, для встановлення дійсної вартості спірного рухомого майна позивач вправі звернутись до суб'єктів оціночної діяльності, експертних чи приватних організацій або ж використовуючи інформацію друкованих (інтернет) засобів інформації з оголошеннями про продаж аналогічних об'єктів рухомого майна.
Тобто, позивач не позбавлений можливості самостійно без витребування доказів здійснити оцінку вартості майна.
Відповідно до вимог ст. 177 ЦПК України до позовної заяви позивач повинен додати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В силу вимог п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду позовної заяви майнового характеру фізичною собою, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб (1211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140 грн).
Таким чином, позивачу необхідно надати докази на підтвердження ціни позову, зокрема дійсної вартості спірного рухомого майна та розрахувати судовий збір наступним чином: ціна позову (оціночна вартість рухомого майна + оціночна вартість нерухомого майна) х 1% = судовий збір за подання позову до суду.
У разі якщо судовий збір буде менше ніж 0,4 розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб (1211,20 грн) то позивачу слід сплатити 1211,20 грн..
Враховуючи вищенаведені вимоги закону, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали для усунення вищезазначених недоліків.
На підставі наведеного і, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя залишити без руху і надати позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали суду, для усунення недоліків.
У випадку виконання позивачем вищевказаних вимог ухвали у визначений термін, позовна заява буде вважатись поданою у день первісного подання її до суду.
У разі не усунення недоліків в десятиденний строк, заява вважається неподаною та повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.Я. Дребот