Ухвала від 24.02.2025 по справі 924/180/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

УХВАЛА

"24" лютого 2025 р. Справа № 924/180/25

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., розглянувши матеріали

за позовом Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, м. Чорноморськ, Одеський р-н, Одеська обл.

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово - будівельний кооператив "Парус 12", м. Хмельницький

про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 2 166 811, 20 грн, інфляційні втрати - 249 921,46 грн, 3% річних - 59 676,12 грн., разом - 2 476 409,08 грн,

УСТАНОВИВ:

18.02.2025 до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, м. Чорноморськ, Одеський р-н, Одеська обл. до Обслуговуючого кооперативу "Житлово - будівельний кооператив "Парус 12", м. Хмельницький про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 2 166 811, 20 грн, інфляційні втрати - 249 921,46 грн, 3% річних - 59 676,12 грн, разом - 2 476 409,08 грн.

Вказану позову заяву відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2025 передано для розгляду судді Заверусі С.В.

Розглянувши матеріали позовної заяви, дослідивши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про необхідність направлення справи на розгляд до Господарського суду Одеської області за виключною підсудністю, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (чч. 2-3 ст. 4 ГПК України).

Відповідно до ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; інші справи у спорах між суб'єктами господарювання.

Ст. 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в ч. 1 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема, загальна, альтернативна та виключна.

У параграфі 3 ГПК України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності). У вказаному параграфі ГПК України встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності, особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя, правила альтернативної підсудності та правила виключної підсудності.

Відповідно до чч. 1-2 ст. 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Статтею 30 ГПК України врегульовано виключну територіальну підсудність справ та наведено перелік категорій справи, які підлягають розгляду за правилами виключної підсудності.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред'явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у ст. 27 - 29 ГПК України.

Ч. 3 ст. 30 ГПК України встановлено виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, - господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.

Як зазначено в постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 460/4286/16-ц та від 16.05.2018 у справі № 640/16548/16-ц до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За визначенням, що міститься у Академічному тлумачному словнику української мови (Словник української мови: в 11 томах. - Том 7, 1976. с. 573), словосполучення "з приводу "означає" у зв'язку з чим-небудь", тому словосполучення "з приводу нерухомого майна" треба розуміти як будь-який спір у зв'язку з нерухомим майно або певними діями, пов'язаними з цим майном.

Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

За правилами ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 по справі № 911/2390/18 дійшла висновку, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду у зазначеній вище постанові чітко визначила, що будь-який спір, предметом якого є нерухоме майно, яке, в свою чергу, не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення, розглядається за виключною підсудністю, за місцем знаходження такого нерухомого майна.

Водночас судом взято до уваги, що аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, згідно п. 7.36. якої виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.

Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом, предметом судового розгляду у справі № 924/180/25 є стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у формі сплати позивачу пайової участі у розвитку інфраструктури м. Чорноморська при будівництві житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Лазурна, 2-Б, Пусковий комплекс № 2, загальною площею приміщень 5337,5 м.кв. у сумі 2 166 811, 20 грн, інфляційні втрати - 249 921,46 грн, 3% річних - 59 676,12 грн, разом - 2 476 409,08 грн.

Поряд з цим, як вбачається з матеріалів справи № 924/180/25, зокрема із даних реєстру документів Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва замовником (відповідачем) на підставі проектної документації Код PD01:9953-9971-8043-8289 у період з 12.04.2019 по 15.06.2023 здійснювалося будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями. При цьому, як слідує з листів від 18.10.2024, від 11.02.2025 Управлінням капітального будівництва Чорноморської міської ради на запит Чорноморської окружної прокуратури повідомлено, зокрема, що у зв'язку із будівництвом об'єкта замовник (відповідач) протягом 10 робочих днів після початку будівництва для визначення розміру пайової участі заяву із документами, що підтверджують вартість будівництва, до органу місцевого самоврядування не подавав. Об'єктом пайової участі у розвитку інфраструктури м. Чорноморська, як уже було вказано вище, є індивідуально визначене майно - житловий будинок загальною площею 5337,5 кв.м, що розташований за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Лазурна, 2 Б, черга І, Пусковий комплекс № 2.

Замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва (п.3 розділу 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні").

Враховуючи викладене вище та приймаючи до уваги те, що спірний об'єкт, щодо будівництва якого за твердженням позивача відповідач мав укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури громади м. Чорноморська, розміщений за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Лазурна, 2 Б, черга І, Пусковий комплекс № 2, суд дійшов висновку, що позовна заява Чорноморської міської ради повинна розглядатися за правилами виключної підсудності, встановленими ч. 3 ст. 30 ГПК України (за місцезнаходженням нерухомого майна), у зв'язку з чим матеріали позовної заяви по справі № 924/180/25 підлягають передачі за підсудністю до Господарського суду Одеської області.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом з-поміж іншого передбачає дотримання правил юрисдикції (підвідомчості) та підсудності спору.

Відповідно до ч. 9 ст. 176 ГПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 чч. 1, 3 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 30 (ч. 3), 31, 232-235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Справу № 924/180/25 за позовом Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, м. Чорноморськ, Одеський р-н, Одеська обл. до Обслуговуючого кооперативу "Житлово - будівельний кооператив "Парус 12", м. Хмельницький про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 2 166 811, 20 грн., інфляційні втрати - 249 921,46 грн., 3% річних - 59 676,12 грн., разом - 2 476 409,08 грн. направити за виключною підсудністю до Господарського суду Одеської області (65119, м. Одеса, проспект Шевченка, 29).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 10 днів до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Суддя С.В. Заверуха

Відрук.: 1 примір.

1 - до справи;

2- відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Володимирська, буд. 109) - рек.

Навити ухвалу позивачу до електронного кабінету Електронного суду.

Попередній документ
125355882
Наступний документ
125355884
Інформація про рішення:
№ рішення: 125355883
№ справи: 924/180/25
Дата рішення: 24.02.2025
Дата публікації: 25.02.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Хмельницької області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них; повернення безпідставно набутого майна (коштів)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (18.11.2025)
Дата надходження: 21.04.2025
Предмет позову: про стягнення
Розклад засідань:
28.04.2025 11:30 Господарський суд Одеської області
28.05.2025 11:30 Господарський суд Одеської області
25.06.2025 11:00 Господарський суд Одеської області
10.09.2025 11:00 Господарський суд Одеської області
24.09.2025 14:00 Господарський суд Одеської області
30.09.2025 10:00 Господарський суд Одеської області
06.10.2025 12:20 Господарський суд Одеської області
22.10.2025 15:00 Господарський суд Одеської області
11.11.2025 14:30 Господарський суд Одеської області
13.11.2025 12:00 Господарський суд Одеської області
18.11.2025 10:45 Господарський суд Одеської області