Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відмову у відкритті провадження у справі
"24" лютого 2025 р.м. ХарківСправа № 922/520/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
розглянувши матеріали
позовної заяви ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів"
про визнання недійсними кредитних договорів
Позивач - ОСОБА_1 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів", в якому просить суд: 1. Визнати недійсним кредитний договір №7871657 від 05.2024 року. 2. Визнати недійсним кредитний договір №7403764 від 05.2024 року. 3. Визнати недійсним кредитний договір №7966228 від 05.2024 року. 4.Визнати недійсним кредитний договір №23045-05/2024 від 05.2024 року. 5.Визнати недійсним кредитний договір №21216-05/2024 від 05.2024 року.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження, з огляду на таке.
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України Про судоустрій та статус суддів місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Сферу господарських відносин відповідно до ч. 4 ст. 3 Господарського кодексу України становлять:
- господарсько-виробничі майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійснені господарської діяльності (ч. 5 статті 3 ГК України);
- організаційно господарські. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю (ч. 6 статті 3 ГК України);
- внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами (ч. 7 статті 3 ГК України).
Згідно зі ст. 2 Господарського кодексу України, учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Відповідно до статей 1, 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств і організацій, державних та інших органів, що звертаються до господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з частинами 1 та 4 статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Так, позов мотивовано тим, що на переконання ОСОБА_1 (позивача) спірні договори суперечать законодавству України, зокрема Закону України "Про захист прав споживачів".
Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Так, судом встановлено, що з тексту позовної заяви убачається, що спірні договори укладено між ТОВ "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" та громадянкою України ОСОБА_1 .
Разом з цим, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 вела або веде господарську діяльність у зв'язку із чим і були укладені вказані спірні договори.
Таким чином, у даній справі відповідачем виступає ОСОБА_1 , як фізична особа - громадянка.
Проте, фізична особа (без статусу фізичної особи-підприємця) може бути стороною (у даному разі позивачем) у господарській справі лише у разі, якщо розгляд такого спору у господарському суді прямо передбачено ГПК України та відповідним законом.
Частиною 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
При цьому, згідно з п. 6 ст. 175 ГПК України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
З урахуванням вказаного вище, суд дійшов висновку про те, що дана справа не відноситься до юрисдикції господарських судів, що свідчить про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, Господарський суд роз'яснює ОСОБА_1 , що дана позовна заява підлягає розгляду місцевим загальним судом за правилами цивільного судочинства,
Згідно з приписами частин 3, 4 ст. 175 ГПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановляння в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.
Керуючись п. 1 ч. ч. 1, 3, 4 ст. 175, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" про визнання недійсними кредитних договорів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 24.02.2025 р.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Є.М. Жиляєв