вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
про вирішення заяви про відвід
24 лютого 2025 р. м. Рівне Справа № 918/1061/24(450/2316/24)
Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., розглянувши матеріали
заяви ОСОБА_1 про відвід судді Марача Віктора Васильовича у справі
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 , ОСОБА_3
про визнання удаваним попереднього договору, визнання укладеним договору купівлі-продажу майнових прав та визнання майнових прав на квартиру
та
за зустрічним позовом ОСОБА_3
до ОСОБА_2 , ОСОБА_1
про визнання попереднього договору купівлі-продажу недійсним.
Без виклику учасників процесу.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 травня 2024 року відкрито провадження у справі № 450/2316/24 (провадження № 2/450/1456/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання удаваним попереднього договору, визнання укладеним договору купівлі-продажу майнових прав та визнання майнових прав на квартиру.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 грудня 2024 року постановлено передати цивільну справу № 450/2316/24 (провадження № 2/450/1456/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання удаваним попереднього договору, визнання укладеним договору купівлі-продажу майнових прав та визнання майнових прав на квартиру до Господарського суду Рівненської області на розгляд у межах справи № 918/1061/24 про неплатоспроможність ОСОБА_3 .
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06 лютого 2025 року справу № 450/2316/24 прийнято до свого провадження суддею Марач В.В. та вирішено здійснювати її розгляд у межах справи № 918/1061/24 про неплатоспроможність ОСОБА_3 .
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07 лютого 2025 року розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на "19" лютого 2025 р. на 11:00 год.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17 лютого 2025 року прийнято зустрічну позовну заяву представника ОСОБА_3 про визнання попереднього договору купівлі-продажу недійсним до спільного розгляду з первісним позовом та об'єднано в одне провадження з первісним позовом.
В судовому засіданні 19 лютого 2025 року оголошено перерву на 03 березня 2025 року.
21 лютого 2025 року представником ОСОБА_1 через систему Електронний суд подано Заяву про відвід судді Марача В.В.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24 лютого 2025 року матеріали справи № 918/1061/24(450/2316/24) із заявою представника ОСОБА_1 про відвід судді Марача В.В. від розгляду справи передати уповноваженій особі апарату суду, яка здійснює реєстрацію в автоматизованій системі документообігу Господарського суду Рівненської області, для автоматизованого визначення судді в порядку, встановленому ст. 32 ГПК України, для розгляду заяви про відвід судді Марач В.В.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи № 918/1061/24(450/2316/24) (заяви про відвід), останню передано на розгляд судді Войтюка В.Р.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Марача В.В., з'ясувавши обставини на які заявник посилається як на підставу відводу, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню. При цьому суд керувався наступним.
Заявлений відвід позивач мотивує серед іншого тим, що дії судді Марач В.В. свідчать про те, що він хоче позбавити сторону позивача можливості отримати та подати до суду належний та вагомий доказ у справі з метою підтвердження обставин, що входять у предмет доказування в цій справі. Суддя Марач В.В. вважає, що такими діями позивачка має намір затягнути судовий розгляд справи, який вже є й так тривалим та вважає, що ті обставини які позивачка хоче підтвердити висновком експерта можуть бути підтверджені іншими доказами, які вже є в матеріалах справи та вважає, що в представниці позивачки, яка має вищу освіту в галузі правознавства, мають бути достатні кваліфіковані знання в галузі будівництва та архітектури, щоб надати належну оцінку проектній документації об'єкту будівництва в якому знаходиться квартира, майнові права на яку придбано позивачкою. У зв'язку з чим, суддя мав намір 19 лютого 2025 року закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. При цьому суддя Марач В.В. не врахував, що це перше підготовче засідання в складі цього суду, що строк підготовчого судового засідання не закінчився, що сторона позивача вчиняє дії з метою збору додаткових доказів, що власне дії одного з відповідачів спровокували таку необхідність в отриманні додаткових доказів, зміні предмету позову вже після подання позовної заяви, при тому, що відповідачу ОСОБА_3 було добре відомо про вжиті заходи забезпечення позову вцій справі та він умисно змінив нумерацію квартир, щоб створити перешкоди позивачці в захисті її порушеного права, а також, щоб ухилитися від виконання ухвал суду про забезпечення позову. Суддя Марач В.В. не звернув увагу на матеріали справи, які підтверджують добросовісність сторони позивача, що судові засідання відбувалися, не відкладалися з вини позивачки, що позивачка вчиняла дії з метою збору доказів, в т.ч., шляхом їх витребування, та подання їх до суду. Суддя Марач В.В. не те, що не сприяє стороні позивача в реалізації її права на подання доказів, що є прямим обов'язком суду, а напрочуд перешкоджає цьому праву, маючи на меті в першому підготовчому судовому засіданні в новому складі суду закрити підготовче провадження не надавши стороні позивача надати до суду, вагомі на її думку, докази. При цьому, суд надає в підготовчому засіданні оцінку таким доказам, зазначаючи, що обставини справи можуть підтверджуватися тими доказами, що вже є в справі. Окрім того, представницею позивачки було заявлено про те, що вона має намір подати до суду заяви свідків, що змінився процесуальний закон з ЦПК на ГПК у яких передбачено різні порядки подання показань та що у зв'язку з цим стороні позивача потрібно більше часу на отримання таких доказів та подання їх до суду, це при тому, що заяву про виклик свідків Пустомитівським районним судом Львівської області було задоволено. І даний аргумент не був для судді Марач В.В. переконливим для оголошення перерви та надання стороні можливості скористатися правами, що гарантовані для неї ГПК України. Перерва була оголошена виключно з підстави заявленого усного відводу судді Марач В.В.
Окрім того, додатково зазначає, що в підготовчому судовому засіданні представником ОСОБА_3 було подано до суду клопотання про приєднання доказів, що було судом задоволено. При цьому, нею було заявлено, що доказів вона не отримувала, з ними не ознайомилася, в матеріалах справи в підсистемі Електронний суд такі докази також були відсутні на час проведення підготовчого засідання та попросила суд це клопотання не вирішувати та надати мені можливість скористатися правами, передбаченими п. 3 ч. 1 ст. 42 ГГІК України. Такі прохання були суддею Марач В.В. проігноровані, клопотання вирішено не запитуючи думку інших учасників справи. При цьому при вирішенні 19.02.2025 клопотання позивачки про долучення доказів, які не існували на час подання позову, які були отриманні задовго після відкриття провадження в цій справі в судді виникало багато запитань: чому ці докази лише зараз приєднуються, чому цього раніше не було зроблено, коли отримано ці докази, які обставини ці докази підтверджують. На що було надано обґрунтовані відповіді як усно, так і письмово в процесуальних заявах та клопотаннях. Однак, коли вирішувалося питання щодо приєднання доказів сторони відповідача судом не було з'ясовано з метою підтвердження яких обставин подаються докази, чому ці докази подаються саме зараз, коли сторона відповідача звернулися з метою отримання цих доказів. Незважаючи на це та те, що представник відповідача не просив поновити пропущений процесуальний строк на подання доказів суддею Марач В.В. без будь- яких застережень, без перевірки дотримання процесуальних вимог щодо строків та порядку подання доказів, клопотання задоволено, докази приєднані до матеріалів справи, чим виявив свою прихильність до сторони відповідача ОСОБА_3 .
З огляду на наведене, заявниця вважає, що очевидною є упередженість та необ'єктивність суддіМарач В.В. під час розгляду справи, що суддею допущено порушення принципів господарського судочинства, передбачених ст. ст. 6, 10, 11. 12, 13 ГПК України у зв'язку з чим сторона позивача за первісним позовом не довіряє Господарському судуРівненської області в складі суддіМарач В.В.
Також заявниця зазначає, що самостійною підставою недовіри судді Марач В.В. є обставини відкриття провадження в справі №918/1061/24 пронеплатоспроможність ОСОБА_3 Господарським судом Рівненської області в складі судді Марач В.В. По- перше, провадження в цій справі відкрито після подання позовів від фізичних осіб, серед яких є позивачка, в Пустомитівський районний суд Львівської області. По-друге, на даний час така справа ще не закрита це при тому, що боржник ОСОБА_3 має достатню кількість майна та вимог майнового характеру щоб погасити наявну перед кредиторами заборгованість. По-третє, і боржника ОСОБА_3 , і кредитора ОСОБА_5 представляє особа, яка в цій справі представляє ОСОБА_3. По-четверте, ОСОБА_3 маючи право грошовоївимоги до ОСОБА_2 , строк виконання якої настав, досі не звернувся з позовом про стягнення грошовихкоштів у сумі2 500 000, 00 доларів США.
З огляду на вищезазначене, заявниця вважає, що викладені нею факти переконливо свідчать про те, що головуючий суддяМарач В.В., відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, не може брати участь у даному господарському провадженні, так як він не викликає довіри, а в представниці позивачки існують сумніви в неупередженості та об'єктивності суддіМарач В.В. під час розгляду цієїсправи.
Згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
- він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
- він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
- він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
- було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
- є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
У пункті 66 Коментаря до Бангалорських принципів поведінки суддів вказано, що суддя має уникати занадто частих відводів. Суддя має бути готовим займатися питаннями, які підлягають розгляду у суді. Бувають ситуації, коли з метою захисту прав сторін і збереження суспільної довіри до чесності та непідкупності судових органів необхідно позбавити суддю права розглядати якусь справу та ухвалювати по ній рішення. З іншого боку, численні відводи суддів можуть викликати недовіру суспільства до складу суду та цього судді, а також привести до невиправданої завантаженості його колег. У сторін судового процесу може скластися враження, що вони можуть знайти та обрати суддю для розгляду їх справи, що небажано.
Вирішуючи питання про відвід не може керуватися виключно бажаннями сторони змінити склад суду та заявами сторони про недовіру.
Відповідно до положень статті 35, частини третьої статті 38, частини другої статті 39 ГПК України як відвід, так і самовідвід мають бути обґрунтованими, мати вагомі підстави. Така вимога спрямована на запобігання як прагненню сторони обрати сприятливий, бажаний для себе склад суду, так і безпідставному ухиленню судді від розгляду певних справ. З мотивів, на підставі яких заявниця заявляє відвід судді, вбачається, що дії останньої направлені тальки на те, щоб схилити суддю до прийняття рішень, які вигідні саме довірительці заявниці, до задоволення заяв та клопотань останньої, зокрема про відкладення розгляду справи. При цьому слід відмітити що, для обґрунтування відкладення розгляду справи наводить підстави, за наявності яких нормами ГПК України не передбачено відкладення розгляду справи.
Зокрема, не обґрунтованим є посилання заявниці на те, що розгляд справи у підготовчому засіданні не може бути вирішено в першому такому засіданні.
Частиною 3 статті 177 ГПК України передбачено, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду. При цьому слід відмітити, що у вказаній нормі не зазначено про те, що у цей строк має бути проведено судом одне, два чи три судових засідань.
При цьому нормами статті 182 ГПК України чітко визначено питання, які суд вирішує у підготовчому засіданні, а статтею 183 встановлено порядок проведення підготовчого засідання, зокрема і підстави для відкладення чи оголошення перерви у підготовчому засіданні.
Окремо слід відмітити, що статтею 183 ГПК України не передбачено такої підстави для відкладення підготовчого засідання, як можливість надання учаснику справи замовити експертизу чи надання часу для виготовлення висновку експерта у разі замовлення такої експертизи.
Що стосується заяв заявниці про відкладення підготовчого засідання для можливості надання заяв свідків, то суд зазначає, що ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області ще 11 грудня 2024 року було постановлено передати цивільну справу № 450/2316/24 до Господарського суду Рівненської області на розгляд у межах справи № 918/1061/24 про неплатоспроможність ОСОБА_3 . Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06 лютого 2025 року справу № 450/2316/24 прийнято до свого провадження суддею Марач В.В. та від 07 лютого 2025 року ухвалено здійснювати її розгляд у межах справи № 918/1061/24 про неплатоспроможність ОСОБА_3 , підготовче засідання призначено на 19 лютого 2025 року.
Зважаючи на вказані обставини, заявник мав достатньо часу на подання доказів у справі в тому числі і заяв свідка.
Окрім того, щодо подання доказів заявником у справу, вбачається, що останні отримані у жовтні місяці 2024 року, а подані до господарського суду 17 лютого 2025.
Щодо подання доказів представником відповідача, а саме висновку експерта у галузі права, то судом встановлено, що останні здобуті 12 лютого 2025 року, а подані до суду 17 лютого 2025 року. При цьому слід зазначити, що питання прийняття доказів у справу вирішується судом, а не учасником справи. При незгоді з такими доказами, у разі покладення їх в основу рішення суду, учасник справи вправі в апеляційній чи касаційній скарзі обґрунтовувати свою незгоду з прийняттям таких доказів судом.
Також безпідставним є посилання заявниці на рішення суду, ухвалені суддею Марач В.В. у справі № 918/1061/24 про неплатоспроможність ОСОБА_3 .
Як на підставу для відводу заявник посилається на те, що суддя відмовив у задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи для можливості самостійного замовлення експертизи та її проведення.
Отже, зважаючи на викладене, слідує, що заявник фактично незгідний з рішенням суду, яким останній відмовив заявнику у задоволенні клопотання.
Однак суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Крім того слід відмітити, що відповідно до статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Відтак розгляд вимог, заперечень, аргументів, пояснень, міркувань учасників справи щодо процесуальних питань відноситься до дискреційних повноважень суду, який розглядає справу і саме вказаний суд приймає відповідне рішення за результатами такого розгляду.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватись на певних конкретних доказах.
Отже, особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Судовою практикою Європейського суду з прав людини встановлено, що у цієї вимоги (вимога щодо "незалежності") є два аспекти, суб'єктивний та об'єктивний.
Так, у рішенні у справі "Кііскінен проти Фінляндії" Європейський суд з прав людини наводить наступні стандарти.
По-перше, суд має бути суб'єктивно незалежним, тобто у жодного із членів трибуналу не має бути персональних упереджень або необ'єктивності. Персональна неупередженість презюмується, якщо немає доказів про протилежне. По-друге, трибунал має також бути неупередженим із об'єктивної точки зору, тобто ним мають надаватися достатні гарантії відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів у цьому відношенні (рішення у справі "Кііскінен проти Фінляндії").
Згідно із об'єктивним критерієм, особливо необхідно визначити, поза межами особистої поведінки суддів, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви у неупередженості суддів (рішення у справах "Клейн та інші проти Нідерландів", "Агрокомплекс проти України").
Як видно з практики Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", "Ветштайн проти Швейцарії").
Тобто, у кожній окремій справі необхідно з'ясовувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справах "Пуллар проти Сполученого Королівства", "Газета "Україна-центр" проти України").
Разом з тим, як вбачається зі змісту заяви заявлений відвід пов'язаний із незгодою із процесуальними діями та рішеннями судді Марача В.В., та припущенням про ймовірну упередженість судді, що відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України, є неприпустимим.
Суд проаналізувавши доводи наведені заявником у заяві про відвід судді, дійшов висновку про їх безпідставність, адже такі доводи ґрунтуються виключно на припущеннях заявника, підтвердження власних сумнівів у неупередженості та об'єктивності заявник не навів, а суд не встановив.
В той час, саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акта, в тому числі й прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід судді.
Заявлений відвід судді від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника, а на доказовій базі.
Обґрунтованих обставин, які би свідчили про упередженість судді стосовно заявника, зацікавленість складу суду в певному рішенні у цій справі чи про необ'єктивне ставлення до сторін у справі заявник не навів, а суд не встановив.
Згідно з ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відтак, приймаючи до уваги те, що заява про відвід мотивована по-суті незгодою сторони з процесуальними рішеннями судді, суд вважає її необґрунтованою, та відповідно до положень частини 4 статті 35 ГПК України такою що не може бути підставою для відводу.
Згідно з ч. 11 ст. 39 ГПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Враховуючи заявлену незгоду заявника з процесуальними рішеннями судді, слід зазначити, що нормами чинного ГПК України визначено механізми реалізації прав учасником судового процесу, якщо учасник не погоджується з процесуальним рішенням судді, в тому числі, але не виключно - шляхом надання учаснику права оскаржити таке процесуальне рішення до суду вищої інстанції через включення заперечень на певне процесуальне рішення у скаргу на рішення суду по суті спору, або шляхом подання окремої скарги на процесуальне рішення судді у визначених законом випадках.
Суд наголошує, що суддя відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.
Так, суддівську дискрецію, або суддівський розсуд, визначають як повноваження, надане особі, яка володіє владою вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.
При цьому, розглядаючи дану заяву суд відзначає, що у відповідності до положень процесуального закону, право на оцінку процесуальних рішень судді віднесено до компетенції судів апеляційної та касаційної інстанцій при розгляді відповідно апеляційної та касаційної скарг на оскаржувані судові рішення, разом з тим, як зазначено судом, заявником не надано суду доказів наявності безумовних обставин для відводу судді у випадках, що передбачені статтею 35 ГПК України.
У зв'язку з вищенаведеним, у задоволенні заяви про відвід судді Марача В.В. від розгляду справи № 918/1038/23, суд відмовляє.
Керуючись статтями 35, 39, 232-235 Господарського кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Марача В.В. від розгляду справи № 918/1061/24(450/2316/24).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя Войтюк В.Р.