65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про закриття провадження у справі
"18" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2600/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.
секретар судового засідання Христенко А.О.
при розгляді справи за позовом: Державного підприємства "ТВК" (вул. Базова, 21, смт Авангард, Одеська обл., 67806)
до відповідача: Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 82337,20 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Янкул Г.І.;
від відповідача: не з'явився.
Державне підприємство “ТВК» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з обслуговування складсько-торговельного приміщення від 23.08.2018 № С5-28/2018 в розмірі 82337,20 грн, з яких: борг за договором в сумі 69000,00 грн; штраф в сумі 9200,00 грн; 3% річних в сумі 1981,70 грн; інфляційні втрати в сумі 2155,50 грн.
Підставою позову позивач визначив обставину неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за вищевказаним договором в частині повної та своєчасної оплати послуг з обслуговування складсько-торговельного приміщення № С5-28.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.06.2024 позовну заяву Державного підприємства "ТВК" було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2600/24; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено у справі судове засідання для розгляду справи по суті.
При розгляді справи 01.10.2024 суд, розглянувши усне клопотання позивача, постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочав розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі та відклав підготовче засідання.
17.12.2024 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 14 січня 2025 року о 15:00.
14.01.2025, у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги, суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 04 лютого 2025 року об 11:00.
04.02.2025 суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 18 лютого 2025 року о 10:30.
13.02.2025 до суду від позивача надійшла заява, в якій останній просить суд прийняти відмову Державного підприємства "ТВК" від позову у справі № 916/2600/24, посилаючись на те, що відповідачем у добровільному порядку було сплачено на користь позивача спірний борг.
У судовому засіданні 18.02.2025 представник позивача вищевказану заяву підтримав та просив суд її задовольнити. Представник відповідача у засідання суду не з'явився, при цьому відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Розглянувши заяву позивача про відмову від позову у цій справі, суд дійшов висновку про таке.
Так, згідно з ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Виходячи з аналізу наведених норм, суд зазначає, що принцип диспозитивності визначає межі здійснення господарським судом та учасниками справи їхніх процесуальних прав та обов'язків, надає учасникам справи можливість вільно розпоряджатися своїми правами щодо предмету спору та визначає обов'язок суду здійснювати провадження у справі виключно за зверненням особи, поданим до суду у відповідній процесуальній формі. Реалізація принципу диспозитивності у процесі здійснення правосуддя спрямована на досягнення справедливого балансу між суб'єктами судового процесу і визначає межі процесуальних дій суду у розгляді справи.
Згідно з ч.2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
За змістом статті 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Отже, приймаючи до уваги подання позивачем письмової заяви про відмову від позову, підписану уповноваженим представником, враховуючи обізнаність позивача про наслідки відмови від позову та у зв'язку з відсутністю у суду підстав вважати, що в діях сторін є недобросовісність виконання своїх процесуальних обов'язків, суд, з урахуванням вищевказаних норм чинного законодавства та завдання господарського судочинства, вважає можливим прийняти вищевказану відмову позивача від позову та на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України закрити провадження у справі № 916/2600/24.
Частиною 4 статті 231 ГПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, приймаючи до уваги, що заяву про відмову від позову позивачем було подано на стадії розгляду справи по суті, суд зазначає про відсутність підстав для повернення позивачу з бюджету 50% судового збору, а тому судові витрати, понесені Державним підприємством "ТВК", слід покласти на позивача.
Керуючись ст. 130, п. 4 ч. 1 ст. 231, ст. 234-235, 254-255 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти відмову Державного підприємства "ТВК" від позову до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення коштів у розмірі 82337,20 грн.
2. Провадження у справі № 916/2600/24 - закрити.
3. Судові витрати, понесені Державним підприємством "ТВК", покласти на позивача.
Повну ухвалу складено 24.02.2025.
Ухвала набрала законної сили 18.02.2022 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя Д.О. Бездоля