65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"11" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4846/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.
секретар судового засідання Христенко А.О.
розглянувши справу за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032)
до відповідача: Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" (вул. Миколи Боровського, 28Б, м. Одеса, 65031)
про стягнення 186133861,08 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Шорстов О.Ю.;
від відповідача: Швидкий О.О.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі", в якій, з урахуванням поданої до суду заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 182072927,83 грн, з яких: основний борг в сумі 177178060,58 грн; 3% річних в сумі 1990610,73 грн; інфляційні втрати в сумі 2904256,52 грн.
Позиції учасників справи
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину невиконання відповідачем умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0522-03041-ПД від 01.01.2024 в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг у спірному періоді червень-вересень 2024 року. Крім цього, позивачем здійснено нарахування сум 3% річних та інфляційних втрат на суму простроченого зобов'язання відповідача по періоду лютий-травень 2024 року з 30.06.2024 по дату фактичного виконання зобов'язання, при цьому, за поясненнями позивача, вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за період лютий-травень 2024, а також 3% річних та інфляційних втрат на суму боргу за цей період до 30.06.2024 позивачем передано на вирішення суду та ці вимоги розглядаються Господарським судом Одеської області в межах справи № 916/3081/24.
02.11.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на таке: відповідач вважає, що до позовної заяви не додано обґрунтованого розрахунку заборгованості відповідача у спірний період, оскільки наведений позивачем спосіб розрахунку не підтверджено належними доказами, а нарахування 3% річних та інфляційних втрат на підставі рахунку на передоплату договором взагалі не передбачено; нарахування 3% та інфляційних втрат на суму боргу за період січень-травень 2024 року з посиланням на справу 916/3081/24 є необґрунтованим, оскільки, на час подання відзиву, розгляд цієї не завершений; як наголошує відповідач, матеріали справи не містять доказів підписання та направлення відповідачу чи отримання ним актів надання послуг, актів коригування, рахунків за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та повідомлень щодо планового обсягу послуги у спірний період, а додані позивачем скріншоти не є належними доказами у розумінні процесуального закону; відповідач наголошує, що у з воєнним станом в України у спірних відносинах сторін мають місце форс-мажорні обставини.
У відповіді на відзив позивач наголосив, зокрема, про таке: в підписаних сторонами актах, які додані до позовної заяви містяться посилання на ставку тарифу, період нарахування, обсяг наданих послуг за відповідний розрахунковий період; умовами договору сторони погодили можливість направлення актів про надання послуг, актів коригування, рахунків за допомогою Сервісу електронного документообігу «АСКОД» та електронною поштою, таким чином, акти надання послуг та рахунки за розрахункові періоди з червня по вересень 2024 року та акти-коригування до актів наданих послуг направлялися відповідачу на електронну пошту за допомогою Сервісу електронного документообігу «АСКОД», а на підтвердження дати та часу отримання відповідачем зазначених документів в електронному вигляді позивачем до позовної заяви долучені відповідні скріншоти, отже, як наголошує позивач, твердження відповідача, що матеріали справи не містять доказів підписання та направлення відповідачу чи отримання ним актів та рахунків у спірному періоді є безпідставними; інфляційні втрати на суму боргу та 3 % річних за користування коштами не відносяться до штрафних санкцій, а носять компенсаційний характер та можуть бути нараховані навіть за наявності форс-мажорних обставин.
28.11.2024 позивачем була подана заява про закриття провадження у справі в частині вимог позивача, проте ця заява в подальшому була відкликана позивачем.
19.12.2024 позивачем було подано суду заяву, згідно з якою позивач просив суд закрити провадження у справі в частині позовної вимоги позивача до відповідача про стягнення основного боргу у розмірі 37424016,70 грн, у зв'язку зі сплатою відповідачем цієї суми після відкриття провадження у справі. У зв'язку з проведенням часткових оплат, позивач у цій заяві просив суд стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 139754043,88 грн.
28.01.2025 від позивача до суду надійшла заява, в якій останній просив суд закрити провадження у справі в частині позовної вимоги позивача до відповідача про стягнення суми основного боргу у розмірі 139754043,88 грн, у зв'язку з відсутністю предмету спору. У вказаній заяві позивачем також заявлено клопотання про повернення частини сплаченого судового збору. З урахуванням часткового погашення відповідачем спірних сум під час розгляду справи, позивачем остаточно заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1990610,73 грн та інфляційні втрати в сумі 2904256,52 грн. При цьому у судовому засіданні представник позивача пояснив, що у заяві було допущено технічну описку у сумі 3% річних.
07.02.2025 відповідачем було подано до суду заяву про відстрочення виконання рішення суду у цій справі на один рік. Позивачем, у свою чергу, 10.02.2025 були подані письмові заперечення щодо цієї заяви відповідача.
Під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав заявлені до відповідача вимоги, з урахуванням поданих заяви про зменшення розміру позовних вимог та заяв про закриття провадження у справі. Представник відповідача у засіданні суду не заперечив обставину того, що послуги за договором у спірному періоді були надані, не висловив заперечень щодо арифметичної вірності проведеного позивачем розрахунку сум 3% річних та інфляційних втрат, водночас, просив суд врахувати викладені у заяві про відстрочення виконання рішення обставини та задовольнити її. Представник відповідача щодо відстрочення виконання рішення заперечував.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.11.2025 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4846/24; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; призначено у справі підготовче засідання на 29 листопада 2024 року о 14:15.
Ухвалою суду від 12.11.2024 судом було повернуто Акціонерному товариству "ДТЕК Одеські електромережі" заяву за вх. ГСОО № 40867/24 від 12.11.2024, подану у справі № 916/4846/24.
Ухвалою суду від 28.11.2024 судом було задоволено заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
29.11.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 20 грудня 2024 року о 10:45.
20.12.2024 суд протокольною ухвалою продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання у справі на 24 січня 2025 року об 11:00.
24.01.2025 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 11 лютого 2025 року о 14:00.
Ухвалою суду від 10.02.2025 судом було задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 11.02.2025 судом було закрито провадження у справі в частині позовної вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення основного боргу в сумі 177178060,58 грн, а також повернуто позивачу з Державного бюджету України частину судового збору в сумі 789101 грн 59 коп.
У судовому засіданні 11 лютого 2025 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи
Наказом Національної енергетичної компанії "Укренерго" від 22.12.2023 № 742 (а.с. 34-35, т. 1) затверджено умови договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (а.с. 36-107, т.1; далі - договір), який є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг оператором системи передачі - ПрАТ «НЕК «Укренерго» (далі - ОСП) з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачам системи передачі (далі - користувач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання користувача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.
Відповідно до п. 3.1.-3.4. договору ціна цього договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік. Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць. Оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою. Обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу XI КСП. Планова та/або фактична вартість послуги визначається як добуток діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Згідно з п. 3.5. договору користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Пунктом 3.6. договору передбачено, що плановий обсяг послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну декаду розрахункового періоду.
За умовами п. 3.7. договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі. Вартість фактично наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості фактично наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком», що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно), або акт надання послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно). Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді виконавець ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники акта надання послуги та/або акта коригування до актів надання послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.
Відповідно до п. 3.8. договору користувач здійснює підписання актів надання послуги та актів коригування до актів надання послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання користувачем. У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом надання послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті надання послуги вартість та/або фактичний обсяг послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений цим договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей. У разі підтвердження розбіжностей ППКО користувача надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог додатка 10 до Правил ринку та відображаються в акті коригування.
Згідно з п. 4.2. договору користувач зобов'язаний, зокрема, своєчасно та у повному обсязі здійснювати розрахунки за цим договором.
Відповідно до п. 8.4. договору доказом дії форс-мажорних обставин є документи (оригінали), видані Торгово-промисловою палатою України.
Згідно з п. 11.3. договору акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги, рахунки, будь-які повідомлення за цим договором повинні направлятися однією стороною іншій за допомогою сервісу, електронною поштою, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур'єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі.
За умовами п. 11.6. договору рахунки, акти надання Послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими Стороною: у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, яка підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції. Електронний документ, який направляється Стороною на виконання Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою Стороною з моменту набуття документом статусу «Доставлено» у Сервісі. Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов'язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Відповідно до п. 11.9. договору сторона підтверджує, що документи, підписані електронним підписом за допомогою Сервісу з використанням реєстраційних даних сторони, вважаються такими, що підписані цією стороною (уповноваженою нею особою).
Пунктом 13.1. договору передбачено, що він набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення.
Згідно з наказом № 742 умови договору набирають чинності з 01.01.2024.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 108-109, т.1), шляхом подання відповідної заяви відповідач приєднався до вищевказаного договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. У цій заяві міститься посилання, що договір вважається укладеним з дати акцепту, зазначеного у повідомленні ОСП про приєднання до договору.
Відповідно до повідомлення НЕК «Укренерго» (а.с. 110-111, т.1), позивачем проінформовано про приєднання відповідача до умов договору з 01.01.2024.
У період червень-вересень 2024 позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги за договором на загальну суму 181518846,82 грн, що підтверджується наявними у справі актами надання послуг (а.с. 11-14, т.1): від 30.06.2024 № ДУА-0007791 на суму 41661292,58 грн; від 31.07.2024 № ДУА-0008556 на суму 48102602,14 грн; від 31.08.2024 № ДУА-0009322 на суму 48193304,98 грн; від 30.09.2024 № ДУА-0010096 на суму 43561647,12 грн. Для здійснення оплати вартості цих послуг позивачем були виставлені відповідачу відповідні рахунки (а.с. 15-20, т.1), які разом з актами направлялись відповідачу за допомогою сервісу електронного документообігу, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено скріншоти з системи АСКОД (а.с. 21, т.1). З цього скріншоту вбачається, що відповідачу акти направлялись як по кожній декаді розрахункового періоду, так по завершенню розрахункового періоду, яким, згідно з умовами договору, є календарний місяць. Додатково, під час розгляду справи та з урахуванням заперечень відповідача, позивач до матеріалів справи долучив докази підписання відповідачем в електронній формі акту за червень, а саме протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (а.с. 59-60, т.2). Крім цього, на підтвердження застосованого тарифу у спірному періоді, позивачем до матеріалів справи долучено копію постанови НКРЕКП від 09.12.2023 № 2323 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління НЕК «Укренерго» на 2024 рік (а.с. 61-62, т.2).
Так, станом на час звернення до суду з позовом, що розглядається судом, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача основний борг у сумі 181238408,16 грн, з посиланням на те, що відповідачем було проведено часткову оплату за надані послуги у червні 2024 року в сумі 280438,66 грн. Далі, позивачем було зменшено позовні вимоги до відповідача, зокрема, в частині стягнення основного боргу на суму 4060347,58 грн, у зв'язку зі сплатою цих коштів відповідачем згідно з платіжною інструкцією від 28.10.2024 № 3700666 (а.с. 79, т.2).
Після цього, під час розгляду справи, відповідачем було сплачено на користь позивача за договором грошові кошти у загальному розмірі 177178060,58 грн, що підтверджується наявними у справі платіжними інструкціями: від 08.11.2024 № 3724452 на суму 7313260,00 грн; від 18.11.2024 № 3733292 на суму 7313260,00 грн; від 28.11.2024 № 3746866 на суму 11414064,05 грн; від 06.12.2024 № 3760849 на суму 11383432,65 грн, від 08.01.2025 № 3796895 на суму 20000000,00 грн; від 23.01.2025 № 3811837 на суму 43561647,12 грн; від 23.01.2025 № 3811835 на суму 27999091,78 грн; від 23.01.2025 № 3811836 на суму 48193304,98 грн (а.с. 95-98, 119-120, т. 2).
Отже, станом на час вирішення спору судом, відповідач у повному обсязі сплатив на користь позивача основний борг за договором, який рахувався за період червень-вересень 2024 року, що стало підставою для закриття провадження у справі в частині позовної вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення основного боргу в сумі 177178060,58 грн.
Водночас, позивачем заявлено до стягнення з відповідача в межах цієї справи 3% річних в сумі 1990610,73 грн та інфляційні втрати в сумі 2904256,52 грн. Розрахунок цих сум по простроченим зобов'язанням червня-вересня 2024 року позивачем здійснено на суми по плановим рахункам за декади та за остаточними даними, погодженими актами по кожному розрахунковому періоду таким чином:
1) за червень 2024 року: по плановим рахункам за декаду - 3% річних в межах загального періоду з 19.06.2024 по 11.07.2024; по акту - 3% річних та інфляційні втрати з 16.07.2024 по 28.10.2024 включно;
2) за липень 2024 року: по плановим рахункам за декаду - 3% річних в межах загального періоду з 19.07.2024 по 11.08.2024; по акту - 3% річних та інфляційні втрати з 16.08.2024 по 28.10.2024 включно;
3) за серпень 2024 року: по плановим рахункам за декаду - 3% річних в межах загального періоду з 19.08.2024 по 11.09.2024; по акту - 3% річних з 17.09.2024 по 28.10.2024 включно;
4) за вересень 2024 року: по плановим рахункам за декаду - 3% річних в межах загального періоду з 19.09.2024 по 11.10.2024; по акту - 3% річних з 16.10.2024 по 28.10.2024 включно.
На суму боргу за період червень-вересень 2024 року позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача: 3% річних в сумі 1051026,07 грн; інфляційні втрати в сумі 1600175,69 грн.
Також, позивачем здійснено донарахування сум 3% річних та інфляційних втрат на суму простроченого зобов'язання відповідача по періоду лютий-травень 2024 року з 30.06.2024 по дату фактичного виконання зобов'язання відповідачем, за результатом проведення якого позивач по цьому періоду донарахував та заявив: 3% річних в сумі 939584,66 грн та інфляційні втрати в сумі 1304080,83 грн. Як пояснив суду позивач та вказане не заперечується відповідачем, Господарським судом Одеської області розглядалась справа № 916/3081/24 за участі сторін цієї справи про стягнення з відповідача заборгованості по договору за період лютий-травень 2024 року, на яку було здійснено нарахування до 30.06.2024. За поясненнями відповідача у судовому засіданні, відповідач не має заперечень щодо здійсненого позивачем розрахунку сум 3% річних та інфляційних втрат.
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Згідно з ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених зазначеним Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За умовами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позиція суду
Як встановлено судом, між сторонами у справі виникли договірні правовідносини, за умовами яких позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління режимами роботи об'єднаної енергетичної системи України, а відповідач, у свою чергу, зобов'язався приймати послуги та сплачувати її вартість.
Так, у період лютий-вересень 2024 року відповідач допускав прострочення виконання зобов'язання перед позивачем з оплати вартості наданих послуг, що стало підставою для нарахування позивачем на суму боргу інфляційних втрат та 3% річних. У зв'язку з тим, що бездіяльність відповідача у виді несвоєчасної сплати коштів за отримані послуги суперечить вищевказаним нормам права та договору, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно нараховані до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні втрати, розрахунки яких є вірними та такими, що не заперечені відповідачем.
При цьому, надаючи оцінку запереченням відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву, суд враховує, що під час розгляду справи відповідач погасив заборгованість, а під час розгляду справи по суті у судовому засіданні не заперечив обставину того, що послуги були надані та прийняті.
За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" слід задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 1990610,73 грн та інфляційні втрати в сумі 2904256,52 грн.
Розподіл судових витрат
У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, приймаючи до уваги задоволення в повному обсязі позовних вимог позивача, з відповідача на користь позивача слід стягнути 58738,41 грн судового збору.
Вирішуючи питання щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду у цій справі, суд виходить з такого.
За змістом ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини на державу покладено позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).
Отже, відстрочення судом виконання судового рішення має бути пов'язано з об'єктивними та виключними обставинами, які ускладнюють його вчасне виконання, при цьому розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів як стягувача, так і боржника. Між цим, оскільки право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист, вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення, суд не повинен надавати перевагу жодній із сторін.
Так, у цій справі відповідач власну заяву про відстрочення виконання судового рішення у цій справі мотивує таким: однією з визначальних, ключових та триваючих об'єктивних підстав, що унеможливить виконання рішення суду своєчасно та в повному обсязі, є військова агресія РФ проти України, запровадження військового стану на території України, внаслідок останньої з відповідними наслідками, чинниками, факторами; як зазначає відповідач, об'єкти АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», у зв'язку з ракетними атаками агресора, зазнали значних пошкоджень, а іноді й повної/часткової руйнації, відновлення яких потребує значних фінансових витрат та загалом завдає значних фінансових збитків; за твердженням відповідача, кошти, які отримує відповідач під час здійснення своєї господарської діяльності, мають скеровуватись в першу чергу на відновлення і ремонт електричних мереж, обладнання й об'єктів, задля забезпечення електроенергією міста Одеси та області, відповідно, забезпечення повноцінного функціонування економіки, інфраструктури, логістики й підтримки військового потенціалу; АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» повідомляло позивача про настання обставин непереборної сили, що можуть унеможливлювати належне та своєчасне виконання зобов'язань передбачених договором, в цей же час, ПрАТ «НЕК Укренерго» проти такого повідомлення не заперечувало, більше того, саме визнавало настання таких обставин, фактів, про що повідомляло письмово усіх операторів систем розподілу України, зазначаючи, що безпосередньо з боку ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» можливе неналежне виконання договірних зобов'язань перед відповідачем через форс-мажорні обставини, зумовлені військовою агресією з введенням військового стану та відповідних наслідків; відповідач зазначає, що НКРЕКП неодноразово було зафіксовано, відображено та підтверджено факти як пошкоджень електротехнічних об'єктів відповідача, а також загалом несприятливих наслідків, спричиненими такими обстрілами/пошкодженнями, та загалом фактором війни з відповідними негативними фінансово-економічними наслідками; за період воєнного стану сума доходів відповідача є значно нижчою за суму збитків, витрат, зобов'язань товариства; позивач знаходиться у більш вигідних умовах, адже НКРЕКП було збільшено тариф на послуги з передачі електричної енергії та відповідно і тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління для позивача з 01.01.2023, натомість, лише постановою НКРЕКП від 23.05.2023 № 922 було передбачено поетапне збільшення тарифу на послуги з розподілу електричної енергії для АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» з 01.06.2023; позивачем було сумарно залучено 1,5 млрд. євро міжнародної допомоги, направлених, зокрема, на відновлення енергетичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок руйнувань/пошкоджень, розбудови захисту тощо, проте відповідач, як і інші оператори систем розподілу усіх регіонів, не мають такої підтримки, що дозволяло б хоч якось компенсувати збитки внаслідок військових чинників та допомогти у відновленні енергетичної інфраструктури, що загалом свідчить про нерівне становище позивача та відповідача; відповідач наголошує, що попри надскрутне фінансово-економічне становище товариства, відповідач не уникає своїх зобов'язань перед позивачем загалом та поступово, за можливості, оплачує послуги згідно договірних зобов'язань за рахунок отриманих від діяльності коштів й виконує інші зобов'язання та функції, як оператор систем розподілу.
На підтвердження своєї позиції, викладеної у заяві про відстрочення виконання судового рішення, відповідачем було надано суду копії, зокрема, наступних документів:
- розпорядження НКРЕКП від 17.01.2023 № 13-р та від 25.04.2023 № 118-р, згідно з якими відповідача зобов'язано у строк до 01.08.2023 забезпечити безумовне виконання умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, укладеного з позивачем, шляхом здійснення у повному обсязі розрахунків з позивачем за надані послуги;
- постанови НКРЕКП, з яких вбачається, що встановлені тарифи для позивача поетапно збільшувались, починаючи з 01.01.2023, а для відповідача - з 01.06.2023. Як зазначає відповідач, через поетапний перегляд тарифів для АТ «ДТЕК Одеські електромережі» товариство недоотримало коштів для належного провадження діяльності, про що детально окреслено у звіті виконавчого органу товариства, долученого до заяви;
- повідомлення про форс-мажорні обставини, у зв'язку зі збройною агресією РФ проти України;
- постанови НКРЕКП від 14.06.2023 № 1058 «Про застереження АТ «ДТЕК Одеські електромережі» щодо недопущення надалі недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та порушення ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання», в якій вказано про необхідність Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, підготовити та винести на засідання комісії проєкт рішення щодо встановлення (перегляду) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ «ДТЕК Одеські електромережі» із застосуванням стимулюючого регулювання на 2024 та 2025 роки шляхом їх зміни в бік збільшення на суму недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії у 2021 та 2022 роках у розмірі 1067457,53 тис.грн (без ПДВ), визначену з урахуванням підсумкової суми недофінансування інвестиційної програми на 2022 рік, врахувавши, зокрема: суму недоотриманого доходу від здійснення ліцензійної діяльності з розподілу електричної енергії у 2021 році у розмірі 428351,69 тис. грн (без ПДВ); суму недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електроенергії у 2022 році у розмірі 708216,87 тис.грн (без ПДВ); витрати, що були понесені товариством у 2022 році внаслідок військової агресії РФ проти України, у розмірі 4465,11 тис.грн; витрати на відновлення об'єктів електричних мереж або їх складових, пошкоджених внаслідок бойових дій у розмірі 5457,57 тис.грн;
- листа ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким підтверджено, що обставина військової агресії РФ проти України та введення в України воєнного стану з 24.02.2022 є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарювання до закінчення зазначених обставин;
- процесуальних рішень судів, з яких вбачається про вчинення в умовах воєнного стану диверсій на електричних підстанціях ДТЕК;
- звіт про фінансові результати відповідача на 30.09.2024, з якого вбачається, зокрема, що дебіторська заборгованість відповідача за продукцію, товари, роботи та послуги, на кінець звітного періоду, становить 188230 тис.грн;
- звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2024 року, з якого вбачається, що прибуток відповідача за звітний період склав 1159275 тис.грн;
- звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2023 рік, з якого вбачається, що прибуток відповідача за звітний період склав 775201 тис.грн;
- акту звірки з ДП «Енергоринок» від 04.12.2024, з якого вбачається, що заборгованість відповідача становить 414318151,31 грн;
- довідки АТ «ДТЕК Одеські електромережі» від 10.01.2025 № 21/20, в якій на розшифрування та узагальнення статей балансу та інформації щодо фінансового стану, звітності, діяльності відповідача, станом на 30.09.2024, повідомлено, що: заборгованість товариства за договірними та іншими зобов'язаннями складає 188230 тис.грн; непогашена заборгованість перед товариством інших суб'єктів за договірними та іншими зобов'язаннями становить 116060 тис.грн; загальна сума негативного балансу товариства становить 304290 тис. грн;
- загальної інформації АТ «ДТЕК Одеські електромережі» щодо пошкоджених об'єктів електричних мереж внаслідок бойових дій та заходів з відновлення електропостачання за листопад 2024 року та наростаючими підсумком з початку введення в Україні воєнного стану, а також копії листа про направлення звітності до НКРЕКП;
- проміжної фінансової звітності відповідача згідно Міжнародних стандартів фінансової звітності за період, що закінчився 30 вересня 2024 року.
10.02.2025 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про відстрочення виконання судового рішення у цій справі, які зводяться до такого: відповідач не надав суду доказів скрутного матеріального становища, адже поданий ним фінансовий звіт за 9 місяців 2024 року свідчить про те, що за результатами господарської діяльності 9 місяців 2024 року відповідач має чистий прибуток 1159275000 грн, натомість, НЕК Укренерго має збитки від своєї господарської діяльності за І півріччя 2024 року в розмірі 9141488000 грн; позивач у справі не перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, адже такі обставини, стосуються обох сторін; як позивач, так і відповідач несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики, оскільки господарська діяльність здійснюється на власний ризик, за власним комерційним розрахунком щодо наслідків вчинення відповідних дій, суб'єкт господарювання повинен самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій; за даними Уряду, внаслідок обстрілів у країні пошкоджено близько 50% об'єктів енергосистеми, більшість з яких перебуває на балансі позивача, отже позивач знаходиться у більш скрутному фінансовому становищі ніж відповідач та інші суб'єкти господарювання, які постраждали та продовжують потерпати внаслідок військової агресії РФ; станом на 20.10.2023, сума завданих позивачу збитків внаслідок збройної агресії складає 78243610000,00 грн; затримка отримання коштів стратегічним підприємством створює негативні фінансові ризики особливо в період військової агресії РФ, які могли бути направлені на відновлення пошкодженої критичної інфраструктури; погашення відповідачем суми основної заборгованості в ході розгляду справи не свідчить про добросовісність відповідача, оскільки своєчасна та повна оплата послуги є його обов'язком за договором; в договірних відносинах, які склались між позивачем та відповідачем, з огляду на порушення останнім грошового зобов'язання за договором, рішення НКРЕКП про зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій є на користь відповідача; твердження відповідача, що позивач мав більш вигідне положення ніж відповідач через підвищення тарифу є некоректним; задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду призведе до недотримання справедливого балансу прав та інтересів сторін у спорі.
До заперечень позивачем були долучені копії наступних документів:
- інформацію щодо стану діяльності підпорядкованих суб'єктів господарювання державного сектору економіки в умовах російської агресії, згідно даних якої, сума завданих збитків склала 78243610 тис.грн. За поясненнями позивача, ця інформація подавалась станом на 23.10.2023;
- звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І півріччя 2024 року, згідно з яким збиток позивача за звітній період становить 9141488 тис.грн.
Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не містить вичерпного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, як і не містить переліку виняткових випадків відстрочки виконання рішення, у кожному конкретному випадку. Таким чином, у кожному конкретному випадку суд має оцінити такі обставини за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Так, з пояснень та доказів сторін вбачається, що як позивач, так і відповідач, наразі несуть збитки, у зв'язку зі збройною агресією РФ проти України, при цьому загальновідомою є обставина здійснення агресором масованих обстрілів енергетичної інфраструктури України, що лягає додатковим фінансовим тягарем для сторін цієї справи.
В цей же час суд враховує, що під час розгляду справи відповідач сприяв врегулюванню спору, зменшенню фінансових втрат позивача та повністю погасив значний розмір основного боргу перед позивачем, що також стало підставою для повернення судом з державного бюджету на користь позивача частини сплаченого судового збору, а рішенням суду, за результатом вирішення спору судом, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню лише нарахування на суму боргу - суми інфляційних втрат та 3% річних.
Отже, з урахуванням вищевикладеного та поданих сторонами доказів, суд вважає, що затримка виконання рішення суду у цій справі, у зв'язку з відстроченням його виконання на 1 рік, є цілком виправданою, оскільки, з одного боку, надасть можливість відповідачу продовжувати свою діяльність як оператора системи розподілу та отриманий прибуток спрямовувати, як на ліквідацію наслідків обстрілів з боку РФ на енергосистему, які тривають і на даний час, так і на розрахунки з позивачем відповідно до умов договору, за якими послуги продовжують надаватись.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що відстрочення виконання рішення у вищевказаний спосіб не порушить справедливої рівноваги та справедливого балансу у розумінні статті 6 Конвенції, оскільки буде сприяти у забезпеченні стабільності діяльності відповідача, як стратегічного підприємства в умовах воєнного стану, та реальному виконанні рішення суду при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для відповідача з інтересом позивача отримати грошові кошти.
За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що заяву відповідача про відстрочення виконання рішення на 1 рік слід задовольнити.
Керуючись ст. 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" (вул. Миколи Боровського, 28Б, м. Одеса, 65031, код ЄДРПОУ 00131713) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 00100227) 3% річних в сумі 1990610 грн 73 коп, інфляційні втрати в сумі 2904256 грн 52 коп та судовий збір в сумі 58738 грн 41 коп.
3. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 11.02.2025 у справі № 916/4846/24 строком на 1 рік з дня ухвалення рішення - до 11.02.2026.
Видати наказ.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 21 лютого 2025 р.
Суддя Д.О. Бездоля