Справа № 932/706/23
Провадження № 2/932/276/24
12 листопада 2024 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді Кудрявцевої Т.О.
при секретарі Білоконь О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Дніпро в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
У січні 2023 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому позивач просить суд: стягнути з ОСОБА_2 на його користь вартість заподіяної шкоди внаслідок ДТП з вирахуванням суми страхового відшкодування у розмірі 329 611,23 грн.; стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 40 000,00 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати пов'язані з розглядом справи у розмірі 14 500,00 грн. (5 500,00 грн. - за проведення автотоварознавчого дослідження, 9 000,00 грн. - на оплату за договором про надання правової допомоги); вирішити питання розподілу судових витрат.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що 14.07.2022 у м.Дніпро між автомобілем марки «Dacia Logan», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобілем марки «Hyundai Santa Fe», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 відбулась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 14.09.2022, прийнятою за результатами розгляду справи №932/5114/22, ОСОБА_2 визнано винним у ДТП, яке мало місце 14.07.2022, та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. З огляду на те, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Dacia Logan», державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована ПАТ «СК «Юніверс», останнім, у межах ліміту страхового відшкодування, йому - позивачу ОСОБА_1 було виплачено страхове відшкодування у розмірі 127 350,00 грн. Виходячи з того, що розмір шкоди, спричиненої власнику автомобіля марки «Hyundai Santa Fe», державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 456 961,23 грн., а страховою компанією виплачено 127 350,00 грн., позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням автомобіля у розмірі 329 611,23 грн. (456 961,23 - 127 350,00), а також моральної шкоди, спричиненої пошкодженням його транспортного засобу і зміною, у зв'язку з цим, звичного темпу життя.
Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями справу від 12.01.2023 справу №932/706/23 було розподілено судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Кудрявцевій Т.О.
Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Кудрявцевої Т.О. від 12.01.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю приписам ЦПК України.
Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Кудрявцевої Т.О. від 01.06.2023, після усунення недоліків, зазначених в ухвалі від 12.01.2023, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем 18.08.2023 надано суду відзив, доводи викладені в якому зводяться до незгоди з заявленими вимогами. Так, відповідачем зазначено, що належним відповідачем у даній справі повинно бути ПАТ «СК «Юнівес». Також зазначено про невідповідність наданого позивачем висновку експерта у зв'язку з порушенням механізму його складання; вказано про необґрунтованість розміру моральної шкоди та безпідставність вимоги про стягнення як витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, так і витрат, пов'язаних з правничою допомогою.
Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Кудрявцевої Т.О. від 22.08.2023 здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи за правилам загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.
Позивачем 01.02.2024 було надано суду відповідь на відзив відповідача, в якому наведено додаткові доводи на обґрунтування заявлених позовних вимог.
Ухвалою суду від 22.01.2024 задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. У наданій суду заяві представник позивача просив розглядати справу за відсутності сторони позивача.
У наданій суду заяві відповідач просив про розгляд справи за його відсутності, в5казав, що позовні вимоги не визнає з підстав, вказаних у відзиві на позов.
Зважаючи на викладене, відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши справу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У відповідності до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , автомобіль марки «Hyundai Santa Fe», державний номерний знак НОМЕР_2 , належить ОСОБА_1 .
Постановою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 14.09.2022, винесеною за результатами розгляду справи №932/5114/22, ОСОБА_2 визнано винним у ДТП, що мало місце 14.07.2022 у м.Дніпро між автомобілем марки «Dacia Logan», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобілем марки «Hyundai Santa Fe», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , в результаті якого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Вказана постанова Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 14.09.2022 вступила в законну силу і відповідно до положень ст. 82 ЦПК України встановлені нею обставини не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.
Відповідно до копії висновку №9225/1 судового експерта-автотоварознавця ОСОБА_3 від 07.09.2022, вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля марки «Hyundai Santa Fe», державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 456 961,23 грн.
Згідно копії квитанції до прибуткового касового ордера №9225/1 ОСОБА_1 сплачено за проведення експертизи 5 500,00 грн.
Відповідно до копії виписки з рахунку ОСОБА_1 , ПрАТ «СК «Юніверс» перераховано на рахунок ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 130 417,68 грн.
Згідно копії договору купівлі-продажу №1242/2023/3796665 від 02.05.2023, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , остання придбала автомобіль марки «Hyundai Santa Fe», державний номерний знак НОМЕР_2 , за 40 000,00 грн.
Так, відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України (254к/96-ВР), Цивільним кодексом України (435-15), Законом України «Про страхування» (85/96-ВР), цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Положенням статті 8 Закону України «Про страхування» визначено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно з ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Згідно ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Статтею 22 ЦК України надано визначення збитків, у тому числі, як втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до позиції ВС/КЦС висвітленої у постанові від 01.07.2020 прийнятій за результатами розгляду справи №420/998/18, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.
Отже, з аналізу вказаних норм вбачається, що сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої їм унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу у межах страхових сум (ліміту) визначеного договором. Тобто, страховик, у межах розміру страхової суми (ліміту), за вирахуванням розміру франшизи, відшкодовує потерпілій особі завдану ДТП шкоду, а винна особа - відшкодовує різницю між розміром страхової суми (ліміту відповідальності) та розміром завданої шкоди, а також розмір франшизи та інші збитки відшкодування яких не покладено на страховика.
З огляду на те, що позивачем на підтвердження розміру спричинених у результаті ДТП надано належні докази та, враховуючи, що автомобіль було реалізовано за 40 000, 00 грн., з відповідача на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода, пов'язана з пошкодженням автомобіля марки «Hyundai Santa Fe», державний номерний знак НОМЕР_2 , у розмірі 289 611,23 грн.
Відповідно до положень ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Також, враховуючи вищезазначені приписи матеріального права, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума вартості проведеної експертизи у розмірі 5 000,00 грн., що є витратами, які позивач зробив для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Приймаючи до уваги як належний доказ висновок №9225/1 судового експерта-автотоварознавця ОСОБА_3 від 07.09.2022 щодо вартості матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля марки «Hyundai Santa Fe», державний номерний знак НОМЕР_2 , наданий позивачем, судом не приймаються доводи відповідача щодо не дотримання експертом механізму складання цього експертного висновку, оскільки останнім не зазначено яким саме чином вплинула відсутність заподіювача шкоди при огляді автомобіля на розмір спричинених збитків. Крім того, відповідачем, який не згоден із вказаним експертним висновком та визначеним ним розміром заподіяної шкоди, доказів протилежного не надано і клопотання про призначення у справі відповідної судової експертизи у встановленому законом порядку не заявлялось.
Також не заслуговують на уваги доводи відповідача ОСОБА_2 з приводу того, що він є неналежним відповідачем у справі, оскільки згідно інформації, зазначеної позивачем у позові та наявною у справі, не спростованої відповідачем, страховою компанією відшкодовано шкоду, яка відповідає ліміту відповідальності за врахування розміру франшизи.
Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню із стягненням з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням автомобіля, у розмірі 289 611 гривень 23 коп., та компенсації вартості експертного дослідження у розмірі 5 500,00 гривень.
Крім зазначених позовних вимог позивачем також заявлені позовні вимоги до відповідача про стягнення з нього моральної шкоди у розмірі 40 000,00 грн., заподіяної вказаною ДТП.
Статтею 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, судам необхідно враховувати роз'яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".
Відповідно до вимог п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Крім того, при визначенні розміру моральної шкоди судам слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності. При цьому визначений розмір грошового відшкодування має бути співмірний із заподіяною шкодою.
Оскільки матеріалами справи підтверджується протиправність дій відповідача, що стало наслідком пошкодження автомобіля позивача та призвело до зміни звичного темпу життя останнього і стало передумовою для вчинення ряду дій, спрямованих на отримання відшкодування, суд виходячи з засад справедливості, добросовісності й розумності, вважає, що сума у розмірі 5 000,00 грн. буде співмірною до заподіяної моральної шкоди, яка є наслідком вищезазначених чинників, тому ці позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Так, позивачем на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу надано: копію договору про надання правової допомоги №11; копії меморіальних ордерів від 21.08.2022, 29.11.2022, 26.12.2022; копію акту приймання виконаних робіт від 27.12.2022; копію ордера; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Отже, оскільки позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу пов'язану зі зверненням до суду з даним позовом, надано належні докази, однак виходячи з критеріїв розумності, справедливості, співмірності та з огляду на складність справи і її значення для учасників процесу, відшкодуванню підлягають понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 3001,10 грн. належить стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду, спричинену пошкодженням автомобіля, у розмірі 289 611 гривень 23 коп. (двісті вісімдесят дев'ять тисяч шістсот одинадцять гривень двадцять три копійки).
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ) компенсацію вартості експертного дослідження у розмірі 5 500,00 (п'ять тисяч п'ятсот) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ) у рахунок компенсації моральної шкоди 5 000,00 (п'ять тисяч) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ) у рахунок компенсації витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 (три тисячі) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ) понесені витрати по справі - судовий збір у розмірі 3 001 гривень 10 копійок (три тисячі одна гривня десять коп).
Рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів з дня його проголошення, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.
Суддя Т.О.Кудрявцева