вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ,01032,тел.(044)235-95-51,е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"24" лютого 2025 р. м. Київ Справа № 911/2097/18
Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши
клопотання АТ КБ «Приватбанк» від 14.02.2025 (вх. № суду 1531 від 14.02.2025)
провидачу дублікату виконавчого документа
у справі Господарського суду Київської області № 911/2097/18
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Трейд»
простягнення 521569,90 грн.
без повідомлення (виклику) учасників справи
встановив:
Рішенням Господарського суду Київської області від 22.11.2018 у справі № 911/2097/18 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Трейд» на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 358598,64 грн. заборгованості по тілу кредиту, 87629,85 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 2499,08 грн. комісії, 72842,33 грн. пені, 7823,55 грн. судового збору.
На виконання рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2018 у справі № 911/2097/18 видано відповідний наказ від 26.12.2018.
До Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшло клопотання АТ КБ «Приватбанк» від 14.02.2025 (вх. № суду 1531 від 14.02.2025) про видачу дублікату виконавчого документа, в якій заявник просить суд видати Акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» дублікат судового наказу Господарського суду Київської області у справі № 911/2097/18, виданого 26 грудня 2018 року про стягнення з ТОВ «Волинь Трейд» на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість по тілу кредиту 358598,64 грн., 87629,85 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 2499,08 грн. комісії, 72842,33 грн. пені, 7823,55 грн. судового збору.
В обґрунтування поданої заяви, заявник посилається на те, що наказ Господарського суду Київської області від 26.12.2018 у справі № 911/2097/18 перебував на примусовому виконанні в органах, що здійснюють примусове виконання рішень. Однак, за обставин, які не залежали від стягувача, наказ суду від 26.12.2018 у справі № 911/2097/18 було втрачено відділом примусового виконання рішень, на підтвердження чого заявник надав суду довідку Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 28.01.2025 № 59393934, згідно якої оригінал наказу № 911/2097/18, виданого 26.12.2018 Господарським судом Київської області втрачено.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2025 матеріали даної заяви про видачу дублікату виконавчого документа передано до розгляду судді Ю.В. Подоляку.
Розглянувши матеріали поданої заяви, суд зазначає таке.
Положення ст. 326 Господарського процесуального кодексу України визначають, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до пп. 19.4 п. 19 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала.
Господарський процесуального кодексу України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дублікату наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. Аналогічний висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховний Суд від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г, від 10.09.2018 у справі № 5011-58/9614-2012, від 16.08.2018 у справі № 6/275-08.
З наданих суду матеріалів вбачається, що наказ Господарського суду Київської області від 26.12.2018 у справі № 911/2097/18 був пред'явлений стягувачем для примусового виконання органом ДВС.
Постановою Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 27.06.2019 відкрито виконавче провадження № 59393934 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.12.2018 у справі № 911/2097/18.
Постановою Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 17.01.2022 ВП № 59393934 виконавчий документ - наказ Господарського суду Київської області від 26.12.2018 у справі № 911/2097/18 повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Вказано, що повернення виконавчого документа не перешкоджає стягувачу повторно подати виконавчий документ на виконання.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
У відповідності до ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Частиною 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Таким чином, строк пред'явлення виконавчого документа - наказу Господарського суду Київської області від 26.12.2018 у справі № 911/2097/18 до виконання був перерваний у зв'язку з пред'явлення його до виконання та строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, тобто з дня постанови державної виконавчої служби від 17.01.2022 про повернення виконавчого документа стягувану.
З огляду на викладене строк пред'явлення наказу Господарського суду Київської області від 26.12.2018 у справі № 911/2097/18 до виконання після його переривання встановлений з 17.01.2022 до 17.01.2025.
Відповідно до підпункту 4 пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває на час постановлення даної ухвали.
Оскільки наказ Господарського суду Київської області від 26.12.2018 у справі № 911/2097/18 був втрачений, а строк для пред'явлення до виконання вказано наказу за вище вказаних обставин та з огляду на зазначене законодавство не пропущений, то суд відповідно до пп. 19.4 п. 19 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне задовольнити клопотання АТ КБ «Приватбанк» від 14.02.2025 (вх. № суду 1531 від 14.02.2025) про видачу дублікату виконавчого документа та видає відповідний дублікат наказу.
Керуючись пп. 19.4 п. 19 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Клопотання АТ КБ «Приватбанк» від 14.02.2025 (вх. № суду 1531 від 14.02.2025) про видачу дублікату виконавчого документа задовольнити.
2. Видати дублікат наказу Господарського суду Київської області від 26.12.2018 у справі № 911/2097/18 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Трейд» на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» 358598,64 грн. заборгованості по тілу кредиту, 87629,85 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 2499,08 грн. комісії, 72842,33 грн. пені, 7823,55 грн. судового збору.
Дана ухвала набирає законної сили у строк та в порядку передбачених ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Суддя Ю.В. Подоляк