ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.02.2025Справа № 910/15653/24
Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Блажівської О.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу №910/15653/24
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31; код ЄДРПОУ 31650052)
до відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 69; код ЄДРПОУ 19350062)
про стягнення 19 050, 73 грн
без виклику представників сторін,
Стислий виклад позовних вимог.
До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» про стягнення страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів №DNH0MA-215H0N6 від 17.06.2021 у розмірі 19 050, 73 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» (далі - Страховик) та ТОВ «С-КЛАСС» (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № DNH0MA-215H0N6 від 17.06.2021 року, за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля Renault Dokker, д.р.н. НОМЕР_1 .
22.12.2021 р. у м. Київ сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля Renault Dokker, д.р.н. НОМЕР_1 та автомобіля ВАЗ, д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .
Згідно з постановою Дніпровського районного суду міста Києва по справі № 755/1099/22 від 01 лютого 2022 року особою, винною у скоєнні ДТП, є ОСОБА_2 , якого було притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до рахунку № 25131 від 29 грудня 2021 року, відповідно до рахунку № 0000001945 від 3 лютого 2022 року вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault Dokker, д.р.н. НОМЕР_1 складає 23 898,38 грн. Так, згідно умов договору страхування, листа вигодонабувача, ПрАТ «СК «ВУСО» сплатило на рахунок СТО суму страхового відшкодування в розмірі 19 050,73 грн. Виплата страхового відшкодування була здійснена ПрАТ «СК «ВУСО» у відповідності до статті 25 ЗУ «Про страхування» на підставі заяви Страхувальника, що підтверджується страховими актами № 2210614-1 від 11.01.2022 року, № 2210614-2 07.02.2022р. та платіжними інструкціями № 1045 від 11.01.2022 р., № 5426 від 07.02.2022.
Отже, позивач вважає, що відповідач як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої, становить 19 050,73 грн. відповідно до встановлених Полісом № ЕР №207219495 лімітів відшкодування по майну та франшизи.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, у поданому до суду відзиві на позовну заяву від 03.01.2025, зазначає, що сума страхового відшкодування, яка підлягає стягненню в порядку суброгації, визначається з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та витрат; межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Отже, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика (винної особи), у межах, встановлених цим Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Разом із тим порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, встановлено статтею 1194 ЦК, згідно з якою особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, а різницю між реальними збитками і сумами в межах ліміту відповідальності на підставі статті 1194 ЦК відшкодовує особа, яка завдала збитків.
Ураховуючи наведене, у справі, що розглядається, у відповідача у зв'язку з настанням страхового випадку (ДТП) виник обов'язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком, право на вимогу якої перейшло до позивача у зв'язку з виплатою страхового відшкодування, за мінусом франшизи.
Позивач зазначає, що на виконання вимог Закону України № 1961-ІV відповідачем при визначення розміру шкоди було враховано ПДВ, оскільки не проведено ремонт пошкодженого транспортного засобу, а отже в частині ПДВ даний позов повинен бути зменшений на суму.
Також відповідач звертав увагу, що власник та страховик до якого перейшло право вимоги в порядку ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортирних засобів» не зверталися до Страховика винуватця ДТП.
Стислий виклад відповіді позивача на відзив.
Позивачем 06.01.2025 подано до суду Відповідь на Відзив, в якій позивач зазначає, оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля ВАЗ, д.р.н. НОМЕР_2 була забезпечена договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР 207219495 у Відповідача, то відповідно до п.22.1. ст. 22 Закону № 1961- IV У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Абзацом 2 п. 36.2 ст. 36 Закону України чітко зазначено, що відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При, цьому доплата в розмірі що не перевищує суми, податку здійснюється, за умови отримання страховиком, (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону - МТСБУ документального підтвердження факту оплати, проведеного ремонту. В даному випадку кошти були перераховані на рахунок станції технічного обслуговування (СТО) докази було надано разом з позовною заявою. Також, позивач зазначає, що у відповідності до п.5.2 Наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів» виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження у разі потреби. Таким чином, виклик відповідача під час проведення огляду КТЗ може здійснюватися у разі потреби, обов'язковість такого виклику не передбачено, а відтак твердження, що його не повідомили про огляд пошкодженого транспортного засобу не можуть бути підставою для відмови у позові.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2024 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив. Також даною ухвалою зобов'язано Моторне (транспортне) страхове бюро України у строк який становить десять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження надати суду відомості щодо страхової компанії, якою видано Поліс № ЕР-207219495, цивільно-правова відповідальність якого водія застрахована за вказаним полісом, який автомобіль був застрахований за даним полісом та термін дії зазначеного полісу, ліміти відповідальності страховика та розмір франшизи.
03.01.2025 через систему "Електронний суд" Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інтер-Поліс" сформовано відзив на позовну заяву
06.01.2025 через систему "Електронний суд" Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» сформовано відповідь на відзив.
17.01.2025 від Моторно (транспортного) страхового бюро України надано до суду інформацію з єдиної централізованої бази даних МТСБУ.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
17.06.2021 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» (далі - Страховик) та ТОВ " С-КЛАСС" (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № DNH0MA-215Н0N6, за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля Renault Dokker, д.р.н. НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 10.1 Договору, Договір набуває чинності на відповідний період страхування з страхової премії у повному розмірі за відповідний період страхуванні та діє до 24 години 00 хвилин за київським часом дати, визначеної в Договорі як дата закінчення відповідного періоду страхування, за який отримано.
22.12.2021 р. у м. Київ сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю автомобіля Renault Dokker, д.р.н. НОМЕР_1 , та автомобіля ВАЗ, д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .
В результаті ДТП зазначені транспортні засоби (далі - ТЗ) отримали механічні ушкодження).
Згідно з постановою Дніпровського районного суду міста Києва по справі № 755/1099/22 від 01 лютого 2022 року особою, винною у скоєнні ДТП, є ОСОБА_2 , якого було притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно умов Договору добровільного страхування наземного транспорту № DNH0MA-215Н0N6 від 17.06.2021 року страховим випадком є Дорожньо-транспортна пригода (ДТП) - пошкодження чи знищення застрахованого ТЗ внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме події, що сталася в процесі руху ТЗ, в результаті якої заподіяні збитки ТЗ. (п 7.1 Договору страхування) Страхове відшкодування, що виплачується, зменшується на розмір безумовної франшизи - за кожним страховим випадком. У разі проведення ремонту застрахованого ТЗ на СТО, узгодженій зі Страховиком, Страхувальник (Лізингоодержувач) сплачує СТО за ремонт тільки суму безумовної франшизи, а залишок вартості ремонту перераховує Страховик на підставі рахунку СТО (п 14.8 Договору страхування). Розмір безумовної франшизи складає за ризиком "Незаконне заволодіння ТЗ" або конструктивне знищення ТЗ - 7.0 % від страхової суми, по решті ризиків - 1.0 % (п 8 Договору страхування).
29.12.2021 ОСОБА_3 (власник транспортного засобу Renault Dokker, д.р.н. НОМЕР_1 ) звернувся до Страховика (ПАТ «Страхова компанія «ВУСО») з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
Відповідно до рахунку № 25131 від 29 грудня 2021 року, відповідно до рахунку № 0000001945 від 3 лютого 2022 року вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault Dokker, д.р.н. НОМЕР_1 складає 23 898,38 грн.
Так, згідно умов договору страхування, листа вигодонабувача, ПрАТ «СК «ВУСО» сплатило на рахунок СТО суму страхового відшкодування в розмірі 19 050,73 грн. Виплата страхового відшкодування була здійснена ПрАТ «СК «ВУСО» у відповідності до статті 25 ЗУ «Про страхування» на підставі заяви Страхувальника, що підтверджується страховими актами № 2210614-1 від 11.01.2022 року, № 2210614-2 07.02.2022р. та платіжними інструкціями № 1045 від 11.01.2022 р., № 5426 від 07.02.2022.
ПрАТ «СК «ВУСО» звернулося до ТОВ «Експертно - Асистуюча Компанія «Фафорит» для визначення коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Renault Dokker, д.р.н. НОМЕР_1 . Відповідно до Звіту про визначення коефіцієнта фізичного зносу колісного транспортного засобу № 32042 від 05.09.2022 коефіцієнт фізичного зносу (Ез) автомобіля Renault Dokker, д.р.н. НОМЕР_1 дорівнює 0,00
Цивільно-правова відповідальність особи, якій належить автомобіль ВАЗ, д.р.н. НОМЕР_2 , була застрахована у ПАТ «СК "Інтер-Поліс" згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР №207219495, діючим станом на момент ДТП.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач та відповідач обґрунтовували свої доводи та заперечення, а саме копії: наряду-замовлення; Акту (протоколу) огляду ТЗ - заява на виплату; виписки з ЄДРПОУ щодо Позивача; витягу з ЄДРПОУ щодо Відповідача; довідки підтвердження надходження коштів; заяви про збільшення розміру регресної вимоги на додаток до регресної вимоги вих 289 вих № 8331; звіту про визначення коефіцієнта фізичного зносу колісного транспортне засобу 32042 від 05.09.2022; листа Вигодонабувача; платіжної інструкції № 1045 від 11.01.2022; платіжної інструкції № 5426 від 07.02.2022; повідомлення про вручення; посвідчення водія та свідоцтва про державну реєстрацію застрахованого транспортного засобу; постанови Дніпровського районного суду міста Києва по справі № 755109922 від 01 лютого 2022; рахунку 0000001945 від 3 лютого 2022; рахунку 25131 від 29 грудня 2021 року; Статуту ПрАТ СК ВУСО; страхового акту 2210614-1 від 11.01.2022; страхового акту 2210614-2 від 07.02.2022; Витягу з бази даних МТСБУ щодо полісу ЕР 207219495.
Згідно з положеннями статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень,зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов'язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі, ОСЦПВВНТЗ), яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов'язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов'язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.
У такому випадку потерпілий виступає кредитором стосовно винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, які зі свого боку є боржниками у відповідному зобов'язанні згідно з визначеними законодавством межами їх відповідальності.
За змістом статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Матеріалами справи встановлено, що вина водія ВАЗ, д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 встановлена у судовому порядку та підтверджується постановою Дніпровського районного суду міста Києва по справі № 755/1099/22 від 01 лютого 2022 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ, д.р.н. НОМЕР_2 , була застрахована Приватним акціонерним товариством Страхова Компанія "Інтер-Поліс" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР 207219495 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу ВАЗ, д.р.н. НОМЕР_2 , власнику транспортного засобу Renault Dokker, д.р.н. НОМЕР_1 , покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом ЕР207219495).
У таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
За умовами п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Отже, в силу приписів статті 514 Цивільного кодексу України до позивача перейшло право вимоги до страховика винної особи (відповідача) за полісом ЕР 207219495 в розмірі 19 050, 73 грн. (враховуючи встановлений ліміт за майнову шкоду - 130 000, 00 грн. та розмір франшизи - 0,00 грн) у зв'язку з тим, що позивачем було виплачено страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 19 050, 73 грн. згідно платіжних інструкцій № 1045 від 11.01.2022 р., № 5426 від 07.02.2022.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.07.2018 у справі № 924/675/17.
Відповідно до статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.
Відповідно до підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі №147/66/17 звернула увагу на те, що як право потерпілого на відшкодування заподіяної шкоди так і кореспондуючий обов'язок страховика (страхової компанії) здійснити його відшкодування виникає на підставі настання страхового випадку - ДТП.
Аналізуючи норми законодавства стосовно добросовісної поведінки всіх учасників правовідносин (стаття 13 Цивільного кодексу України) та принципу повного відшкодування шкоди (стаття 1166 Цивільного кодексу України), Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі №147/66/17 з огляду на відсутність норми закону, що передбачає припинення в цьому випадку цивільного права на відшкодування, та з урахуванням із загального права особи на захист права в суді (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) дійшла висновку, що при добросовісній поведінці потерпілої особи та доведеності, що річний строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, особа може отримати таке відшкодування, пред'явивши вимогу до страховика (страхової компанії) в судовому порядку протягом строку позовної давності.
Таким чином, аналізуючи зазначене законодавство в сукупності з загальними принципами цивільного права, як то добросовісність поведінки та спрямованість на відновлення порушеного права, слід дійти висновку, що потерпіла особа при відмові страховика (страхової компанії) у виплаті регламентних платежів у зв'язку з пропуском річного строку, має право на пред'явлення вимоги до страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи про відшкодування шкоди в межах страхової суми протягом строку позовної давності.
У випадку, якщо потерпіла особа звернеться до страховика (страхової компанії) за відшкодуванням шкоди з пропуском встановленого річного строку, однак доведе, що нею здійснено розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика, та строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, вона має право на відшкодування шкоди в межах страхової суми за рахунок страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи, у тому числі у судовому порядку.
Матеріалами справи встановлено, що ДТП, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль Renault Dokker, д.р.н. НОМЕР_1 сталась 22.12.2021. ПрАТ «СК «ВУСО» виплачено страхове відшкодування за договором добровільного страхування у розмірі 19 050,73 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 1045 від 11.01.2022 р., № 5426 від 07.02.2022.
Доказів сплати відповідачем на користь позивача заявлених 19 050,73 грн. (враховуючи встановлений ліміт за майнову шкоду - 130 000, 00 грн. та розмір франшизи - 0,00 грн.) страхового відшкодування суду не подано.
Таким чином, враховуючи встановлений судом розмір страхового відшкодування, який перейшов до відповідача на праві зворотної вимоги, визначені полісом розміри лімітів відповідальності та франшизи, вимога позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 19 050,73 грн. є правомірною та обґрунтованою.
Стосовно заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов, суд зазначає наступне.
Проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом №142/5/2092 від 24.11.2003 Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395 (далі - Методика).
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики).
Відповідно до п. 7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників колісних транспортних засобів, строк експлуатації яких не перевищує:
5 років - для легкових колісних транспортних засобів виробництва країн СНД;
7 років - для інших легкових колісних транспортних засобів.
3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД;
4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів;
5 років - для мототехніки.
Згідно з п. 1.6 вищевказаної Методики строк експлуатації - це період часу від дати виготовлення колісного транспортного засобу до дати його оцінки.
З матеріалів справи вбачається, що застрахований позивачем транспортний засіб автомобіль Renault Dokker, д.р.н. НОМЕР_1 , - 2021 року випуску, а отже, станом на дату дорожньо-транспортної пригоди (22.12.2021) строк експлуатації вказаного автомобіля не перевищує 7 років.
Також, відповідно до п. 7.40. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів зазначено, що якщо під час відновлення були використані нові складники іншої модифікації КТЗ взамін пошкоджених (розукомплектованих), значення процента їх фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю.
Крім цього, п. 7.39 зазначеної Методики визначено, що винятком, стосовно використання зазначених вище вимог є, зокрема, випадок якщо колісні транспортні засоби експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний) та якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.
Суд зазначає, що доказів існування обставин, які є винятковими відповідно до п. 7.39 Методики, стосовно застрахованого позивачем автомобіля матеріали справи не містять, а відтак підстави для вирахування коефіцієнту фізичного зносу в даному випадку відсутні.
Також, з наявних в матеріалах справи платіжних інструкцій № 1045 від 11.01.2022 р., № 5426 від 07.02.2022 не вбачається, що страхове відшкодування за договором добровільного страхування з урахуванням ПДВ, чим спростовуються доводи відповідача.
Суд також відхиляє посилання відповідача на норми статті 34 Закону, оскільки останні не передбачають обов'язку страховика потерпілої особи повідомляти страховика винної в ДТП особи про проведення огляду пошкодженого транспортного засобу.
Зокрема, відповідно до пунктів 34.1. а 34.2. статті 34 Закону страховик зобов'язаний протягом 2-х робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10-ти робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Тобто, саме на Компанію, як страховика винної в ДТП особи, після отримання нею заяви на регламенту виплату покладається обов'язок здійснити передбачені статтею 34 Закону дії. При цьому, судом враховано, що відповідач не звертався до позивача з запитами на отримання додаткових документів, фото тощо для з'ясування даних, необхідних для оцінки розміру завданої шкоди. Доказів зворотнього матеріали справи не містять.
Суд також звертає увагу на те, що відповідно до статті 35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; підпис заявника та дата подання заяви. До заяви додаються: паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого; документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника; відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).
Вказана норма Закону встановлює вичерпний перелік документів, які додаються до заяви про виплату страхового відшкодування. Обов'язковість надання страхувальником (у даному випадку - страховиком пошкодженого транспортного засобу) інших документів до вищевказаної заяви чинним законодавством не передбачена.
У свою чергу, відповідач рішення про відмову у виплаті регламентної виплати Товариству в порядку статті 36 Закону не надав і таке рішення в матеріалах даної справи відсутнє.
У зв'язку з цим аргументи відповідача щодо ненадання позивачем документів, необхідних для виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) судом не приймаються.
Також відповідачем не надано суду доказів на спростування встановленої позивачем вартості відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу внаслідок його пошкодження в ДТП. Товариство не спростувало й розраховану позивачем суму страхового відшкодування.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Інтер-Поліс» на користь ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» страхового відшкодування у розмірі 19 050, 73 грн.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судові витрати, які складаються зі сплаченої Товариством суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 69; код ЄДРПОУ 19350062) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31; код ЄДРПОУ 31650052) страхове відшкодування в сумі 19 050 (дев'ятнадцять тисяч п'ятдесят гривень) грн. 73 коп.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 69; код ЄДРПОУ 19350062) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31; код ЄДРПОУ 31650052) судовий збір в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім гривень) 00 коп.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА