ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.02.2025Справа № 910/14311/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісагро - Полтава»
до Державного підприємства «Гарантований покупець»
про стягнення 548 428, 23 грн.
Без виклику представників сторін.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 548 428, 23 грн. з яких 452 027, 16 грн. - основний борг, 23 479, 55 грн. 3 % річних та 72 921, 52 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 позовну заяву було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків та спосіб їх усунення.
03.12.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків, у якій позивач усунув недоліки зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 26.11.2024.
Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Вказану ухвалу суду сторони отримали у встановленому законом порядку.
03.01.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив в задоволені позову відмовити.
09.01.2025 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просив позовні вимоги задовольнити.
15.01.2025 від позивача до суду надійшли заперечення по справі.
Частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
29.08.2017 між ТОВ «СЕРВІСАГРО-ПОЛТАВА» (далі - Позивач/Продавець за «зеленим» тарифом) та ДП «Енергоринок» (далі ДПЕ) укладений Договір № 14012/01 (далі Договір),
Крім того, між сторонами були укладені додаткові угоди до Договору, зокрема, від 29.08.2017 №14013/01, від 02.11.2017 року №14375/01.
08.07.2019 року з метою реалізації Закону України «Про ринок електричної енергії» в частині правонаступництва гарантованого покупця за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом між ДПЕ та виробником електричної енергії, між ДП «Енергоринок», ДП «Гарантований покупець» (далі - Відповідач/Гарантований покупець) та Позивачем укладена додаткова угода № 401/01 до Договору, згідно п. 10 якої вона набирає чинності з 08.07.2019.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди від 08.07.2019 № 401/01 сторони дійшли згоди в преамбулі Договору слова «Державне підприємство «Енергоринок», що діє на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії від 18.01.2012 № 579645 та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах» замінити на слова «Державне підприємство «Гарантований покупець», що діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності зі здійснення функцій «гарантованого покупця».
В подальшому між сторонами укладено декілька додаткових угод до Договору, а саме від 27.12.2019 №1652/01, від 14.02.2020 №255/01/20, від 20.03.2020 № 561/01/20, від 05.03.2021 № 1091/01/21, від 14.07.2023 № 2422/07/23, від 25.01.2024 № 456/07/24.
За умовами п. 1.1. Договору, (в редакції додаткової угоди №561/01/20 від 20.03.2020), Продавець за «зеленим» тарифом зобов'язується продавати, а Гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену Продавцем за «зеленим» тарифом та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постаново НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13 грудня 2019 року №2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачам).
Відповідно до пункту 2.2. Договору, (в редакції додаткової угоди №561/01/20 від 20.03.2020), купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови членства продавця за «зеленим» тарифом у балансуючій групі гарантованого покупця.
Пунктом 2.3. Договору, (в редакції додаткової угоди №561/01/20 від 20.03.2020), визначено, що Продавець за «зеленим» тарифом зобов'язується продавати, а Гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
Згідно пункту 2.4. Договору, (в редакції додаткової угоди №561/01/20 від 20.03.2020), Продавець за «зеленим» тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.
Так, відповідно до пункту 2.5. Договору, (в редакції додаткової угоди №561/01/20 від 20.03.2020), вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.
Відповідно до пункту 3.2. Договору, (в редакції додаткової угоди №561/01/20 від 20.03.2020), розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ.
Згідно з п. 3.3. Договору, (у редакції додаткової угоди №1091/01/21 від 05.03.2021 року), оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі - продажу електричної енергії та актів приймання передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
У пункті 7.4 Договору, у редакції додаткової угоди №1091/01/21 від 05.03.2021 року, сторони також погодили строк дії договору та вказали, якщо продавець за «зеленим» тарифом є суб'єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та Регулятором уже встановлено йому "зелений" тариф і продавець за "зеленим" тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії «зеленого» тарифу (до 01 січня 2030 року).
На виконання умов Договору, Позивачем за спірний період: жовтня 2021 року, лютого 2022 по грудень 2022 року, лютого 2023 по жовтень 2023 року, здійснено постачання на користь Відповідача електричної енергії, виробленої Позивачем, як суб'єктом господарювання на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, що підтверджується відповідними актами купівлі - продажу електроенергії, підписаними між Сторонами без зауважень (в тому числі за шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів - КЕП), а саме: від 31.10.2021 на суму 49 167,80 грн., від 28.02.2022 на суму 30 216,53 грн., від 31.03.2022 на суму 67 909,20 грн., від 30.04.2022 на суму 57 048,20 грн. від 31.05.2022 на суму 105 024,97 грн., від 30.06.2022 на суму 111 111,84 грн., від 31.07.2022 на суму 105 466,48 грн., від 31.08.2022 на суму 86 199,24 грн., від 30.09.2022 на суму 46 817,09 грн., від 31.10.2022 на суму 50 152,31 грн., від 30.11.2022 на суму 10 247,36 грн., від 31.12.2022 на суму 6 034,40 грн., від 28.02.2023 на суму 30 740,23 грн., від 31.03.2023 на суму 64 273,69 грн., від 30.04.2023 на суму 69 935,99 грн., від 31.05.2023 на суму 135 233,48 грн., від 30.06.2023 на суму 132 021,65 грн., від 31.07.2023 на суму 131 767,14 грн., від 30.09.2023 на суму 100 723,04 грн., від 31.10.2023 на суму 45 235,66 грн., а всього на суму 1 435 326, 30 грн.
У відповідності до пункту 10.1. Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Відповідно до пункту 10.2. Порядку з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.
Відповідно до пункту 10.3. Порядку після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акту купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі - продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони. Гарантований покупець у п'ятиденний строк з дати отримання актів купівлі - продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою.
У відповідності до пункту 10.4. Порядку (в редакції чинній до 26.01.2024) після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.
Таким чином, Позивач посилається на те, що Відповідач згідно Порядку (в редакції чинній до 26.01.2024) зобов'язаний здійснювати оплату в кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у позивача у такі три етапи: перший - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний) - протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП розміру вартості послуги.
З 26.01.2024 Порядок № 641 діє у новій редакції, відповідно до постанови НКРЕКП від 24.01.2024 № 178 та відповідно до п. 11.4 Порядку №641 гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Рішеннями НКРЕКП затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Гарантованим покупцем у наступні періоди:
- постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09.09.2022 року №1117 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у жовтні 2021 року та у лютому-червні 2022 року»;
- постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.09.2022 року №1190 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у липні 2022 року»;
- постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2023 №473 року «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у серпні 2022 року»;
- постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.04.2024 №858 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у січні, лютому та липні - вересні 2023 року»;
- постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 08.05.2024 №896 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» грудні 2022 року, у березні - червні 2023 року та у листопаді та грудні 2023 року»;
- постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 15.05.2024 р. № 946 Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у вересні - листопаді 2022 року та у жовтні 2023 року»;
Позивач зазначає про те, що з урахуванням застосування норм права, що діяли на момент затвердження відповідною постановою НКРЕКП вартості послуг, Відповідач мав здійснити остаточний розрахунок за поставку Позивачем електричної енергії у наступні строки:
- Жовтень 2021, Лютий 2022, Березень 2022, Квітень 2022, Травень 2022, Червень 2022 до 14.09.2022 (включно);
- Липень 2022 до 23.09.2022 (включно);
- Серпень 2022 до 17.03.2023 (включно);
- Вересень 2022, Жовтень 2022, Листопад 2022 до 22.05.2024 (включно);
- Грудень 2022 до 16.05.2024 (включно);
- Лютий 2023 до 07.05.2024 (включно);
- Березень 2023, Квітень 2023, Травень 2023, Червень 2023 до 16.05.2024 (включно);
- Липень 2023 , Вересень 2023до 07.05.2024 (включно);
- Жовтень 2023 до 22.05.2024 (включно).
Позивач вважає, що строки виконання зобов'язання Відповідача перед Позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію по Договору за визначені вище періоди, є таким, що настали, однак, Відповідач взяті на себе за Договором зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати поставленої у жовтні 2021 року та у період з 01.02.2022 по 31.10.2023 електричної енергії виконав неналежним чином, внаслідок чого заборгованість Відповідача перед Позивачем по Договору з урахуванням часткових оплат, становить 455 134,89 грн.
Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частина 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів (ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.
Як зазначалось, на виконання умов Договору, Позивачем за спірний період: жовтня 2021 року, лютого 2022 по грудень 2022 року, лютого 2023 по жовтень 2023 року, здійснено постачання на користь Відповідача електричної енергії, виробленої Позивачем, як суб'єктом господарювання на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, що підтверджується відповідними актами купівлі - продажу електроенергії, підписаними між Сторонами без зауважень (в тому числі за шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів - КЕП), а саме: від 31.10.2021 на суму 49 167,80 грн., від 28.02.2022 на суму 30 216,53 грн., від 31.03.2022 на суму 67 909,20 грн., від 30.04.2022 на суму 57 048,20 грн. від 31.05.2022 на суму 105 024,97 грн., від 30.06.2022 на суму 111 111,84 грн., від 31.07.2022 на суму 105 466,48 грн., від 31.08.2022 на суму 86 199,24 грн., від 30.09.2022 на суму 46 817,09 грн., від 31.10.2022 на суму 50 152,31 грн., від 30.11.2022 на суму 10 247,36 грн., від 31.12.2022 на суму 6 034,40 грн., від 28.02.2023 на суму 30 740,23 грн., від 31.03.2023 на суму 64 273,69 грн., від 30.04.2023 на суму 69 935,99 грн., від 31.05.2023 на суму 135 233,48 грн., від 30.06.2023 на суму 132 021,65 грн., від 31.07.2023 на суму 131 767,14 грн., від 30.09.2023 на суму 100 723,04 грн., від 31.10.2023 на суму 45 235,66 грн., а всього на суму 1 435 326, 30 грн.
Відповідач взяті на себе за Договором зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати поставленої у жовтні 2021 року та у період з 01.02.2022 по 31.10.2023 електричної енергії виконав неналежним чином, внаслідок чого заборгованість Відповідача перед Позивачем по Договору з урахуванням часткових оплат, становить 455 134,89 грн.Доказів на спростування вказаної заборгованості відповідача перед позивачем матеріали справи не містять. Доводи викладені відповідачем у відзиві на позов не знайшли свого підтвердження для відмови в задоволенні позову, оскільки не спростовують доводів позивача та суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Беручи до уваги вищезазначене та наведені обставини, Господарський суд враховує, що відповідач свої зобов'язання за договором виконав не в повному обсязі, факт наявності заборгованості відповідача не спростований, доказів їх сплати суду матеріали справи не містять, у той час розмір відповідно заявленої до стягнення заборгованості у розмірі 452 027, 16 грн. позивачем доведено у повному обсязі, що є підставою для задоволення позовних вимог про стягнення суми боргу за спожиту електроенергію за жовтень 2021 року у вказаному розмірі.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення 23 479, 55 грн. 3 % річних та 72 921, 52 грн. інфляційних втрат.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується порушення відповідачем зобов'язань за Договором, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за Договором.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена статтею 625 ЦК України.
Так, за приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Господарський суду міста Києва, перевіривши розрахунок позивача по інфляційним втратам та періоди, по яким заявлено інфляційне нарахуванням, дійшов висновку про стягнення інфляційних втрат з відповідача на користь позивача в сумі 72 921, 52 грн.
Дослідивши здійснений позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми 3 %, Господарський суд міста Києва, вважає його обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню в розмірі 23 479, 55 грн.
Крім того, Господарський суд міста Києва вважає безпідставними доводи відповідача щодо зменшення нарахувань, передбачених ст. 625 ЦК України, оскільки відповідачем не наведено переконливих обставин неспівмірності заявленої до стягнення суми процентів річних, розмір заявлених до стягнення відсотків річних відповідає розміру, встановленому законом (3 %), а також, враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, у суду відсутні підстави для зменшення 3 % річних, що нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України.
Господарський суд міста Києва вважає безпідставними вимоги клопотання позивача щодо зазначення в рішенні суду на підставі ст. 238 ГПК України про нарахування 3 % річних на суму основного боргу до моменту виконання рішення суду та роз'яснення органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати боржником суми основного боргу, нарахування 3% річних повинно здійснюватися на залишок заборгованості, оскільки вказівка у судовому рішенні про стягнення боргу, на який нараховують відсотки або пеню, про їх одночасне нарахування за весь період до виконання відповідного судового рішення є недопустимою, так як це прямо суперечить імперативним приписам частини десятої статті 238 ГПК України, принципу верховенства права у частині правової визначеності та унеможливлює гарантування реалізації засади справедливості в будь-який момент під час фактичного виконання судового рішення. Умова в судовому рішенні про нарахування на майбутнє одночасно пені та відсотків без обмеження у часі перетворить такий судовий акт на кабальний, оскільки навіть у разі об'єктивної неможливості боржника виконати це судове рішення припинити нарахування на майбутнє відповідних пені та відсотків буде неможливо (п. 125, 126 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 № 910/14524/22).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕРВІСАГРО-ПОЛТАВА» (Україна, 37543, Полтавська обл., Лубенський р-н, село Остапівка, ВУЛИЦЯ ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 1, ідентифікаційний код 36416211) заборгованості у розмірі 452 027 (чотириста п'ятдестят дві тисячі двадцять сім) грн. 16 коп., 3 % річних у розмірі 23 479 (двадцять три тисячі чотириста сімдесят дев'ять) грн. 55 коп., інфляційні втрати у розмірі 72 921 (сімдесят дві тисячі дев'ятсот двадцять одна) грн. 52 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 8 226 (вісім тисяч двісті двадцять шість) грн. 42 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Алєєва