ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.02.2025Справа № 910/12987/24
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Котиша П.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за заявою проТовариства з обмеженою відповідальністю «ПАНАСИСТЕМ» ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (04119, місто Київ, вул.Іллєнка Юрія, будинок 42, Ідентифікаційний код юридичної особи 23152907)
до проТовариства з обмеженою відповідальністю «ПАНАСИСТЕМ» (03048, місто Київ, ВУЛИЦЯ ІВАНА ПУЛЮЯ, будинок 5, Ідентифікаційний код юридичної особи 31815053) стягнення заборгованості у розмірі 6 705 521 грн. 16 коп.
Представники:
від Позивача: Яковюк Л.Ю. (представник на підставі довіреності);
Новак А.А. (представник на підставі довіреності);
від Відповідача: Бойко К.В. (представник на підставі ордеру);
Акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНАСИСТЕМ» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 6 705 521 грн. 16 коп.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 року по справі №910/12987/24 у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНАСИСТЕМ» про стягнення заборгованості у розмірі 6 705 521 грн. 16 коп. відмовлено у повному обсязі.
04.02.2025 року через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНАСИСТЕМ» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі №910/12987/24.
У період з 03.02.2025 по 07.02.2025 суддя Чинчин О.В. перебувала у відпустці, а тому вирішення питання про прийняття до розгляду вказаної заяви здійснюється після виходу судді з відпустки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 року розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНАСИСТЕМ» про ухвалення додаткового рішення по справі №910/12987/24 призначено на 19.02.2025 року.
10.02.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.
19.02.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.
19.02.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
19.02.2025 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.
В судовому засіданні 19.02.2025 року представники Позивача просили суд залишити без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНАСИСТЕМ» про ухвалення додаткового рішення. Представник Відповідача підтримав подану заяву, просив суд її задовольнити та поновити пропущений процесуальний строк на звернення до суду з вказаною заявою.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНАСИСТЕМ» про ухвалення додаткового рішення по справі №910/12987/24, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, Господарський суд міста Києва зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно зі ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Статтею 221 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасного подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах:
- кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому згідно з положеннями статті 124 ГПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені. За вказаних обставин вирішення питання стосовно витрат, які відповідач поніс у суді апеляційної інстанції, має вирішуватися з урахуванням положень частини другої статті 124 ГПК України, а саме того, чи подавала особа відповідний розрахунок до цього суду (пункт 5.5 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 908/574/20);
- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.07.2021 у справі 910/16803/19);
- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21 та пункт 20 постанови від 31.05.2022 у справі № 917/304/21);
- заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (пункти 57 - 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц);
- потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, та доказів у підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанови колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №908/574/20, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №911/2130/21).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 року відкрито провадження у справі №910/12987/24, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 20.11.2024 року, встановити Відповідачу у строк не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог та доданням оригіналів для огляду та належним чином завірених копій підтверджуючих документів, на які міститься посилання у відзиві. Звернути увагу відповідача, що відзив повинен містити мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство; а також надати докази направлення відзиву з доданими до нього документами на адресу позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позовну заяву Відповідачем зазначено, що він очікує понести витрати у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції у розмірі 95 000,00 грн.
Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як встановлено Судом, в судовому засіданні 29.01.2025 року за участю представників Позивача та Відповідача було проголошено вступну та резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва по справі №910/12987/24, повний текст рішення було складено та підписано 29.01.2025 року, а тому відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України Відповідач повинен був подати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу у строк по 03.02.2025 року.
Однак, докази понесення витрат на професійну правничу допомогу по справі №910/12987/24 було подано Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАНАСИСТЕМ» 04.02.2024 року, що підтверджується інформацією з системи «Електронний суд».
За приписами ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
При цьому, Суд звертає увагу, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. (частина 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України)
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і поновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.
Із правового контексту наведеної норми слідує, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено заявником, та чи підлягає він поновленню. Тому, суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, для чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Отже, підстави пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений законом процесуальний строк подання заяви. Тобто, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи «Пономарьов проти України», вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У поданій заяві про ухвалення додаткового рішення Відповідач просить суд поновити строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи докази судових витрат понесених Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАНАСИСТЕМ», в обґрунтування якої зазначає, що рішення проголошено 29.01.2025, повний текст отриманий Відповідачем 30.01.2025, тобто різниця складає менше доби (всього 13 годин), а Відповідачем направлена дана заява не пізніше 5-денного строку з моменту отримання повного тексту рішення (у першій половині п'ятого дня).
Проте, Суд не приймає до уваги вказані доводи Відповідача, оскільки нормами чинного законодавства України передбачено, що докази понесення судових витрат подаються протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, яке відбулось 29.01.2025 року в судовому засіданні за участю представників Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНАСИСТЕМ», та не пов'язується з моментом отримання копії судового рішення представником Відповідача.
Наведені обставини свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАНАСИСТЕМ» мало об'єктивну можливість реалізувати своє процесуальне право, яке визначене частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, в порядку і строки встановлені цією нормою.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що Відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження існування об'єктивно непереборних обставин, які б унеможливлювали заявнику надати необхідні докази суду в межах п'ятиденного строку, визначеного вищезазначеними положеннями Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, заявником не доведено обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані із істотними перешкодами чи труднощами для вчинення відповідної процесуальної дії (подання доказів в межах 5 днів), тому Суд визнає причини пропуску строку неповажними.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу по справі №910/12987/24 були подані Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАНАСИСТЕМ» з пропуском строку, визначеного частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНАСИСТЕМ» про ухвалення додаткового рішення по справі №910/12987/24 підлягає залишенню без розгляду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статями 118, 119, 129, 221, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНАСИСТЕМ» про ухвалення додаткового рішення по справі №910/12987/24 залишити без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 21 лютого 2025 року.
Суддя О.В. Чинчин