вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" лютого 2025 р. Справа№ 910/5253/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Барсук М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Реуцькій Т.О.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Холоденко Т.О., ордер АА № 1442716 від 16.09.2024,
розглянувши матеріали апеляційних скарг Всеукраїнської громадської організації "Український центр "Відродження" та ОСОБА_1
на рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2024
у справі № 910/5253/24 (суддя - Князьков В.В.)
за позовом ОСОБА_1
до Всеукраїнської громадської організації "Український центр "Відродження"
про визнання недійсним рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Всеукраїнської громадської організації "Український центр "Відродження" (далі - УЦ "Відродження" / ГО / організація) про визнання недійсними рішення VIII конференції УЦ "Відродження", оформлених протоколом № 8 від 07.07.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення VIII конференції прийняті без належного повідомлення про проведення конференції всіх членів організації та виборів делегатів, чим порушують права позивача на управління цієї організації як її члена.
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.09.2024 відмовлено в задоволенні позову.
Мотивуючи рішення судом першої інстанції зазначено, що 03.04.2023 ОСОБА_1 було виключено зі складу членів ГО, у зв'язку з чим оспорюваними рішеннями VIII конференції УЦ "Відродження", які оформлені протоколом № 8 від 07.07.2023, його права не порушувались. У покладенні на позивача витрат на правничу допомогу відповідача відмовлено, з огляду на те, що такі витрати не є реальними, оскільки подані відповідачем документи не підписані адвокатом, а містять підпис керівника ГО; також представник відповідача не приймав участі у судових засіданнях.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, УЦ "Відродження" звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила змінити оскаржуване рішення у частині вирішення питання про розподіл між сторонами судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, і викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції: "стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22 000,00 грн".
При цьому, апелянт зазначив, що 05.08.2024 та 30.08.2024 були подані клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу на суму 22 000,00 грн. Водночас доручення ГО адвокату полягало у складанні певного виду документів та подання їх до суду, при цьому умовами договорів про надання правової допомоги не було передбачено підписання та подача таких документів суду саме адвокатом. Відповідач зазначав, що у матеріалах справи містяться докази понесених ним витрат на правничу допомогу, при цьому представник відповідача з'являвся у судове засідання 05.06.2024, проте воно не відбулось.
Апеляційну скаргу на вказане рішення також подав ОСОБА_1 , в якій просив скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказував, що згідно статуту ГО правління організації не має права на виключення члена організації, у зв'язку з чим рішення щодо виключення позивача, оформлене протоколом № 19 від 03.04.2023, є нечинним. В той же час наказ ГО № 32/2 від 24.12.2016 на підтвердження повноважень правління щодо припинення членства позивача відповідачем до суду першої інстанції подано з пропуском строку на подання доказів.
Позивач також стверджував, що йому не направлялись ГО попередження стосовно наявної заборгованості з несплати членських внесків організації, і у рішенні правління № 19 від 03.04.2023 не було зазначено позивача, як боржника, якого виключено зі складу членів організації. При цьому, долучений відповідачем до матеріалів справи додаток № 1 бухгалтерської відомості боржників станом на 29.03.2023, на переконання позивача, не складався у вказану дату та не може вважатися доказом у даній справі.
На думку позивача, відповідачем не було виконано ухвалу господарського суду міста Києва від 19.06.2024, якою зобов'язано його у строк до 01.07.2024 надати суду належним чином засвідчені копії реєстру членів "УЦ "Відродження" станом на 01.04.2023 та станом на 06.06.2024, оскільки було надано два різних реєстри членів ГО з яких не можливо встановити загальну численність членів та кворум для проведення зборів, а також дату їх складання. Разом з цим судом першої інстанції не було розглянуто клопотання про повернення на стадію підготовчого засідання для встановлення дати складання додатку № 1 довідки бухгалтера до протоколу від 03.04.2023. Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, що скликаючи конференцію він вжив всіх розумних заходів для повідомлення позивача про проведення цих зборів.
Апелянт також просив витребувати у УЦ "Відродження": оригінал реєстру із внесеними змінами на 01.04.2023 та 06.06.2024; оригінали додатку № 1 бухгалтерської відомості боржників на 29.03.2023 до протоколу № 19 від 03.04.2023 та протокол № 19 від 04.04.2023 УЦ "Відродження".
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2024, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А., відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами, об'єднано їх в одне провадження та призначено розгляд справи на 19.11.2024.
21.10.2024 до апеляційного суду надійшов відзив позивача із запереченнями на апеляційну скаргу відповідача.
22.10.2024 до апеляційного суду надійшло клопотання відповідача про поновлення строку на долучення доказу, а саме (а.с. 81-84 том 2): лист Служби судової охорони Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області № 41.17-1601 від 30.09.2024; витяг з журналу обліку відвідувачів господарського суду м. Києві № 3948 від 31.05.2024.
В обґрунтування клопотання заявник зазначав, що на доведення обставин викладених в апеляційній скарзі щодо прибуття 05.06.2024 на 10:00 год. у судове засідання по справі № 910/5253/24 до суду першої інстанції надано вищевказані докази необхідність яких виникла після ухвалення оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим наявні правові підставі для поновлення пропущеного строку на подання доказів та долучення їх до матеріалів справи.
22.10.2024 та 28.10.2024 до апеляційного суду надійшли клопотання позивача про призначення у справі судово-технічної експертизи документів, проведення якої заявник просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - КНДІСЕ), і на вирішення експертизи поставити наступні питання:
- чи відповідає даті виготовлення протокол № 19 від 03.04.2023;
- чи відповідає даті виготовлення бухгалтерський додаток № 1 на 29.03.2023 до протоколу № 19 від 03.04.2023;
- що було виконано раніше: підпис, печатка, текст;
- чи відповідає даті виготовлення реєстр та внесенні зміни станом на 01.04.2023 та станом на 06.06.2024;
- що було виконано раніше: підпис, текст;
- чи виконувався даний документ в один прийом та в природній послідовності.
Заявник зазначав, що матеріали справи містять протокол правління № 18 від 04.01.2023 (а.с. 191-194 том 1), в якому перераховані боржники ГО за членськими внесками організації та зазначено про направлення ним письмового попередження, але 03.04.2023 згідно протоколу ГО № 19 (а.с. 85-86 том 1) позивача виключено із членів організації не направляючи йому письмових попереджень, при цьому у витягу № 1/2 з протоколу рішення правління № 19 від 03.04.2023 (а.с. 87 том 1) стоїть дата 21.12.2023, яка не збігається з датою протоколу № 19 від 03.04.2023. Разом з цим відповідач до відзиву на позов додав тільки протокол № 19 від 03.04.2023 без бухгалтерського додатку № 1 від 29.03.2023 (а.с. 151-152 том 1), який було надано суду пізніше і який містить список боржників, що виключені з членів ГО.
Враховуючи, що на запит позивача відповідач не повідомляв про виключення його з членів ГО, а також вищезазначене, на переконання заявника, дата складання додатку № 1 бухгалтерської відомості боржників на 29.03.2023, відносно включення його до списку боржників не відповідають даті вказаній у цьому додатку, у зв'язку з чим просив призначити експертизу із поставленими на її вирішення вищезазначеними питаннями.
29.10.2024 до апеляційного суду надійшов відзив відповідача із запереченнями на апеляційну скаргу позивача, оскільки позивач в порушення вимог статуту ГО та положень про членські внески ГО 03.04.2023 рішенням правління організації був виключений з її членів, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи. Водночас пунктом 8.4 статуту ГО президентом організації було делеговано свої функції, зокрема, щодо виключення членів зі складу ГО правлінню організації, що підтверджується наказом № 32/2 від 24.12.2016.
12.11.2024 до апеляційного суду надійшли заперечення відповідача проти клопотання позивача про призначення експертизи, з тих підстав, що висновок судової експертизи буде новим доказом, який може бути прийнятий апеляційним судом у винятковому випадку; відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, виключає можливість прийняття їх судом апеляційної інстанції; позивач не обґрунтував неможливості подання відповідного клопотання в суді першої інстанції, а також не навів обґрунтування необхідності застосування спеціальних знань для проведення експертизи.
26.11.2024 до апеляційного суду надійшло клопотання відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
19.11.2024 судове засідання не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Барсук М.А. на лікарняному.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 розгляд апеляційних скарг призначено на 03.12.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 залишено без задоволення клопотання позивача щодо витребування у відповідача оригіналів реєстрів; клопотання позивача щодо витребування у ГО бухгалтерської відомості боржників № 1 від 29.03.2023 та протокол № 19 від 03.04.2023 ГО задоволено та зобов'язано відповідача надати суду оригінали додатку № 1 бухгалтерської відомості боржників від 29.03.2023 до протоколу № 19 від 03.04.2023 та протокол № 19 від 03.04.2023; оголошено перерву до 21.01.2025.
17.01.2025 до апеляційного суду надійшло клопотання відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції.
17.01.2024 до апеляційного суду надійшло клопотання відповідача про поновлення строку на подання доказів та долучення їх до матеріалів справи, а саме: наказ ГО № 5 від 18.10.2024 про передачу оригіналів документів та справ на зберігання на зимовий період 2024-2025; акт ГО № 2 від 24.10.2024 приймання-передавання справ та документів на зберігання за 2023; довідки Національної поліції України головного управління Національної поліції у м. Києві Святошинське управління поліції від 04.11.2024 та 15.01.2025.
В обґрунтування клопотання заявник зазначав, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 зобов'язано відповідача надати суду оригінали документів, проте такі документи були передані 24.10.2024 на відповідальне зберігання та викрадені невідомими особами.
Також відповідачем додано банківську виписку ГО по рахунку АТ "ПриватБанк" за період з 10.12.2022 по 20.05.2023 щодо несплати внесків позивачем, з посиланням на судове рішення Святошинського районного суду міста Києва у справі № 759/25474/23 від 04.11.2024.
Заявник зазначав, що необхідність подання таких доказів виникла після ухвалення судом першої інстанції рішення, у зв'язку з чим просив визнати обставини на їх подання поважними та поновити пропущений строк.
Докази неможливості виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 щодо зобов'язання відповідача надати суду оригінали додатку № 1 бухгалтерської відомості боржників від 29.03.2023 до протоколу № 19 від 03.04.2023 та протокол № 19 від 03.04.2023, прийняті судом апеляційної інстанції.
Проте колегія суддів враховує, що позивачем, усупереч положенням ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, не наведено обґрунтувань винятковості випадку та причин, що об'єктивно не залежали від нього для надання суду першої інстанції під час розгляду справи банківської виписки ГО по рахунку АТ "ПриватБанк" за період з 10.12.2022 по 20.05.2023 щодо несплати позивачем внесків.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 відмовлено у задоволенні клопотань позивача про призначення у справі судово-технічної експертизи документів та оголошено перерву до 11.02.2025.
В судовому засіданні, яке відбулось 11.02.2025, відповідач просив змінити оскаржуване рішення у частині вирішення питання розподілу між сторонами судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, і викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції: "стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22 000,00 грн". Апеляційну скаргу позивача просив залишити без задоволення, а судове рішення щодо відмови у задоволенні позову - без змін.
Позивач у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином.
Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики ЄСПЛ критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші.
Зважаючи на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, колегією суддів не встановлено обставин згідно яких цей спір не може бути вирішений в даному судовому засіданні.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.1992 здійснено державну реєстрацію УЦ "Відродження" (а.с. 81 зворот том 1).
Позивач зазначав, що є членом УЦ "Відродження" та здійснює користування гаражним боксом № НОМЕР_1 по АДРЕСА_2, що розташований на земельній ділянці УЦ "Відродження", на підтвердження чого ним надано (а.с. 5-7 том 1):
- довідку № 194 УЦ "Відродження" видану ОСОБА_1 , який є членом автогаражного підрозділу УЦ "Відродження" (наказ про прийняття чл. УЦ "Відродження" від 24.04.2003 з наступним затвердженням правлінням УЦ "Відродження");
- довідку УЦ "Відродження" № 73/12 від 29.07.2018 на проведення державної реєстрації майнових прав та їх обтяжень на індивідуальні гаражі за адресою: АДРЕСА_2, видану ОСОБА_1 , який здійснив індивідуальне будівництво гаражного боксу № НОМЕР_1 загальною площею 38.2 кв.м на виділеній УЦ "Відродження" земельній ділянці за власні кошти;
- квитанцію до прибуткового касового ордера від 28.03.2017 щодо оплати членського внеску липень-грудень 2016 на суму 990,00 грн сплачені ОСОБА_1 УЦ "Відродження".
За твердженням позивача, ним сплачуються внески на утримання земельної ділянки та членські внески організації, сума яких почала збільшуватись, у зв'язку з чим позивач 31.01.2024 звернувся до відповідача з інформаційним запитом в якому просив надати інформацію, а саме (а.с. 8 том 1):
- копії статуту ГО;
- рішення про встановлення та внесення змін за сплату коштів за користуванням гаража у 2022 та 2023;
- договори на постачання та сплату електроенергії та води у 2022 та 2023;
- витрати електроенергії та води у 2022 та 2023;
- прав користування земельною ділянкою яку використовує УЦ "Відродження" на якій знаходяться гаражі;
- інформацію про кількість членів ГО у 2022 та 2023 та скільки членів ГО користуються гаражами;
- складові витрат з утримання усіх гаражів та з розрахунком на одного користувача гаража.
У відповідь відповідач листом (а.с. 9 том 1) повідомив позивача, що затребувана інформація не відноситься до публічної та ГО не є її розпорядником. Окрім того запит містить персональну інформацію, а частина документів є у вільному доступі за адресою: м. Київ, вул. Івана Дзюби, 4 (пост охорони № 1 та № 2 на дошці оголошень), та в офісі бухгалтерії ГО. Крім того у Святошинському районному суді міста Києва відкрито провадження у справі щодо стягнення боргу з ОСОБА_1 , тож копія позовних вимог включаючи копію договору оренди, кошторис, накази, протоколи та інші документи, мають бути надіслані судом.
В подальшому позивачу стало відомо про проведену VIII конференцію УЦ "Відродження" рішення якої оформлені протоколом № 8 від 07.07.2023 (а.с. 31-36 том 1), а саме:
1) Обрано головою конференції - ОСОБА_2 , секретарем конференції - ОСОБА_3 , уповноважено голову та секретаря конференції підписати протокол конференції;
2) Ухвалено взяти інформацію про підсумки діяльності ГО з січня 2017 року по червень 2023 року до відома;
3) Затверджено першочергові завдання ГО на 2023-2028 роки, з урахуванням пропозицій делегатів;
4) Затверджено нову редакцію статуту ГО; уповноважено голову та секретаря конференції підписати нову редакцію статуту;
5) Обрано членами правління ГО: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 .
Виключено зі складу членів правління: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;
6) Звільнено від повноважень президента ОСОБА_4 ; обрано президентом ГО ОСОБА_5 ;
7) Обрано ревізором ГО ОСОБА_12 .
8) Уповноважено Авраменко О.О. представляти інтереси щодо проведення належної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ГО, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
9) Присвоєно звання почесного президента ГО ОСОБА_4 за вагомий внесок у створенні та діяльності організації, неоціненно великими заслугами перед членами організації.
У вказаному протоколі зазначено, що місцем проведення є АДРЕСА_1 , і на конференцію обрано 24 делегата, а взяли участь у роботі конференції 23 делегата (згідно додатку 1 до протоколу № 8; а.с. 37-38 том 1).
Протокол підписаний головою конференції ОСОБА_2 та секретарем конференції ОСОБА_3 .
Як вказував позивач, прийняті на VIII конференції ГО рішення є такими, що порушують його права на управління організацією, як її члена, оскільки проведення конференції відбулось без належного повідомлення всіх членів організації та проведення виборів делегатів.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 03.04.2023 було виключено зі складу членів ГО, у зв'язку з чим оспорюваними рішеннями VIII конференції УЦ "Відродження", які оформлені протоколом № 8 від 07.07.2023, його права не порушувались.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
У статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно зі статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (така ж правова позиція викладена у постанові колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18).
Як вказував ОСОБА_1 він є членом ГО та здійснює користування гаражним боксом АДРЕСА_2, що розташований на земельній ділянці ГО, тож маючи право на управління цією організацією він просив визнати недійсними рішення VIII конференції УЦ "Відродження", оформлені протоколом № 8 від 07.07.2023, які, на його переконання, були проведені з порушеннями.
Частинами 1, 3, 5 статті 1 Закону України "Про громадські об'єднання" визначено, що громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
За положеннями ст. 11 Закону України "Про громадські об'єднання" статут громадського об'єднання має містити відомості, зокрема, про порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об'єднанні, права та обов'язки його членів (учасників); повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни (для громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи); періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об'єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв'язку; порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг; тощо.
Згідно з ч. 1 статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
УЦ "Відродження" є всеукраїнською громадською неприбутковою організацією, яка створена на засадах об'єднання інтелектуального, фінансового, організаційного та іншого потенціалу своїх членів для належного захисту їхніх прав та законних інтересів, соціальної та медичної допомоги населенню, сприяння забезпеченню відновлення навколишнього природного середовища, а також духовного та фізичного відродження нації, підвищення рівня економічного добробуту та обороноздатності країни (пункт 1.1 статуту ГО; в редакції, що була затверджена протоколом чергової конференції ГО № 7 від 11.12.2016; а.с. 57-71 том 1).
За умовами пунктів 4.1, 4.2 статуту ГО умови і порядок прийому у члени організації, припинення членства визначаються цим статутом. Членство у організації є фіксованим і підтверджується записом в реєстрі членів ГО. Члени організації мають поділяти принципи та завдання організації, визнавати та виконувати положення цього статуту, внутрішніх документів організації, сприяти досягненню мети та завдань організації, а також своєчасно сплачувати членські внески.
За умовами пункту 4.9 статуту ГО розмір та порядок сплати членами вступних та членських внесків визначаються внутрішніми документами організації.
Президентом ГО затверджено № 3/1 від 20.01.2017 Положення про підрозділ ГО по експлуатації індивідуальних гаражів (а.с. 72-76 том 1) місцезнаходження підрозділу є АДРЕСА_2 (п. 1.3). Члени підрозділу зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати внески та податки, встановлені правлінням ГО та державою (п. 3.3).
Рішенням правління № 18/1 від 01.02.2023 затверджено Положення про членські внески ГО (далі - положення; а.с. 77-79 том 1), згідно яких внески - це вступні та щомісячні членські внески, благодійні, цільові та інші внески, порядок сплати яких встановлений цим положенням та правлінням організації (п. 1.1).
За умовами пунктів 2.6, 4.1, 4.2, 4.3, 4.5 вказаних положень сплата членських внесків здійснюється особисто кожним членом організації шляхом перерахування коштів через банківські установи України на розрахунковий рахунок організації. Інформація реквізитів щодо розміру внеску та кошторису на утримання гаражів вивішується на дошці оголошень. Сплата членського внеску та внеску за утримання гаражу не пізніше 12 числа поточного місяця. При сплаті щомісячних членських, або внесків за утримання, члени організації зобов'язані чітко вказувати вид платежу у платіжних документах: членський внесок / внесок за утримання гаражу.
Член організації, який не виконує або неналежним чином виконує свої обов'язки, передбачені даним положенням та статутом, може бути виключений зі складу організації підрозділу рішенням правління конференції, президентом, в порядку і на підставі передбаченій статутом. Члени організації, які вчасно не сплатили членські внески, вважаються такими, що мають заборгованість по сплаті членських внесків (пункти 5.1,5.2 положень).
Пунктами 5.3, 5.4.1, 5.4.3 положень визначено, що за порушення статуту з моменту виникнення заборгованості і до моменту її погашення член організації втрачає, зокрема, право голосу в усіх органах організації, на конференціях та зборах організації (5.3.2). У випадку непогашення заборгованості такий член організації відповідно до статуту автоматично може бути виключений з організації. Дані щодо сплати та періоду заборгованості беруться з бухгалтерського та банківського реєстру відомості сплати внесків.
Зі змісту пункту 4.10 статуту ГО випливає, що членство в організації припиняється, зокрема, у разі виключення з членів організації (4.10.2).
Відповідно до пункту 4.14 статуту ГО припинення членства в організації наступає автоматично і не потребує прийняття рішення у разі порушення обов'язків щодо сплати вступних та щорічних внесків (4.14.1).
Пунктом 5.3 статуту ГО передбачено, що члени організації зобов'язані дотримуватись вимог цього статуту, інших внутрішніх документів організації та сумлінно виконувати рішення конференції, президента та інших органів організації, які є обов'язковими для членів організації та відповідають чинному законодавству України, а також своєчасно сплачувати членські внески у розмірі та порядку, встановлених президентом організації.
Органами організації є: конференція; президент; правління; ревізор (пункт 6.1 статуту ГО).
У п. 9.1 статуту ГО вказано, що правління є адміністративно-виконавчим, постійно діючим у період між конференціями органом управління організації.
З реєстру членів ГО вбачається, що станом на 01.04.2023 ОСОБА_1 є членом організації (а.с. 176 том 1).
Згідно протоколу засідання правління ГО № 19 від 03.04.2023 (а.с. 85-87 том 2) було вирішено за порушення пунктів 5.3.1, 5.3.2 статуту ГО та положень про підрозділ виключити зі складу членів ГО 65 осіб згідно додатку № 1 бухгалтерської відомості боржників станом на 29.03.2023 із загальною сумою боргу 154 010,10 грн.
Відповідно до додатку № 1 бухгалтерської відомості боргів членських внесків ГО станом на 29.03.2023 (а.с. 151-152 том 1) випливає, що ОСОБА_1 (гаражний бокс № НОМЕР_1 ) має заборгованість у розмірі 2 445,00 грн.
Зі змісту реєстру членів ГО станом на 06.06.2024 вбачається, що ОСОБА_1 вже не є членом організації (а.с. 175 том 1).
Відхиляючи твердження позивача щодо нечинності вищевказаного рішення ГО про його виключення з членів організації, колегія суддів враховує те, що статут організації містить певний порядок оскарження рішень про виключення членів з організації.
Так, згідно пунктів 5.1, 7.12.6 статуту ГО члени організації мають право оскаржувати рішення посадових осіб та органів управління організації, органів структурних (відокремлених) підрозділів організації до органів, що уповноважені розглядати скарги у відповідності до цього статуту (5.1.12). До виключної компетенції конференції організації належить прийняття рішень, зокрема, за скаргами на дії, в тому числі правління організації про виключення з організації (7.12.6).
Враховуючи наведене можна дійти висновку, що ОСОБА_1 було виключено 03.04.2023 зі складу членів ГО, в той же час позивачем протилежного не доведено і доказів оскарження рішення про його виключення з членів ГО під час розгляду справи судом першої інстанції не було надано.
Також слід зазначити, що позивач заперечуючи наявні в матеріалах справи документи, зокрема, щодо невідповідності датам їх виготовлення, а саме: протокол № 19 від 03.04.2024 (а.с. 85-86 том 1) та бухгалтерський додаток № 1 на 29.03.2023 до цього протоколу (а.с. 151-152 том 1), а також надані відповідачем на виконання ухвали господарського суду міста Києва від 19.06.2024 (а.с. 169-171 том 1) реєстри членів ГО станом на 01.04.2023 та на 06.06.2024 (а.с. 175-177 том 1), - фактично не доводить відсутність у нього заборгованості з членських внесків організації станом на 29.03.2023.
Разом з цим судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження (протокол судового засідання від 04.09.2024; а.с. 23 том 2), яке було обґрунтовано необхідністю дослідження часу складання вищевказаних документів.
Колегія суддів зазначає, що можливість повернення до стадії підготовчого провадження (див. постанову Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21) після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті, в той же час заявником не доведено вагомості таких обставин. Окрім того, вищезазначені документи надсилались відповідачем на адресу позивача (а.с. 119а-120; 153-154; 178-179 том 1), а у судовому засіданні, що відбулось 24.07.2024, і в якому було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (ухвалою господарського суду від 24.07.2024; а.с. 208 том 1), був присутній представник позивача (а.с. 204 - 206 том 1).
З урахуванням вищезазначеного, суд першої інстанції проаналізувавши предмет і підстави позову та надавши оцінку обставинам справи, дійшов вірного висновку, що позивач станом на час прийняття відповідачем спірних рішень не має права на управління ГО, оскільки з 03.04.2023 не є членом цієї організації, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову та визнання недійсними рішення VIII конференції УЦ "Відродження", оформлених протоколом № 8 від 07.07.2023, тож аргументи позовної заяви та апеляційної скарги позивача по суті проведення відповідачем конференції в контексті її відповідності чи невідповідності законодавчим вимогам не підлягають дослідженню.
Стосовно відмови судом першої інстанції у покладенні на позивача понесених відповідачем витрат на правничу допомогу, слід зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 123 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
05.08.2024 та 30.08.2024 до суду першої інстанції відповідачем подані клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22 000,00 грн (а.с. 223-224 том 1; а.с. 1-2 том 2), на доведення яких до матеріалів справи долучено:
- договір № В-5/2024 від 13.05.2024 про надання правової допомоги, укладений між ГО та адвокатським бюро "Тетяни Холоденко" (далі - бюро) (а.с. 229-230 том 1), за умовами якого бюро приймає на себе доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу щодо складання відзиву на позовну заяву та представництво інтересів клієнта у судовому засіданні 05.06.2024 у господарському суді міста Києва, вартість гонорару адвоката становить 10 000,00 грн (пункт 3.1);
- акт надання послуг № 18 від 14.05.2024 на суму 10 000,00 грн (а.с. 231 том 1);
- платіжну інструкцію № 477 від 13.05.2024 на суму 10 000 грн (а.с. 232 том 1);
- договір № В-7/2024 від 06.06.2024 про надання правової допомоги, укладений між ГО (далі - клієнт) та бюро (а.с. 225-226 том 1), за умовами якого бюро приймає на себе доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу щодо складання заперечень на відповідь на відзив; клопотання про долучення доказів, вартість гонорару адвоката становить 3 000,00 грн (пункт 3.1);
- акт надання послуг № 24 від 07.06.2024 на суму 3 000,00 грн (а.с. 227 том 1);
- платіжну інструкцію № 498 від 07.06.2024 на суму 3 000,00 грн (а.с. 228 том 1);
- договір № В-8/2024 від 13.06.2024 про надання правової допомоги, укладений між ГО та бюро (а.с. 233-234 том 1), за умовами якого бюро приймає на себе доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу щодо складання заперечень проти клопотань про витребування доказів, вартість гонорару адвоката становить 2 000,00 грн (пункт 3.1);
- акт надання послуг № 25 від 14.06.2024 на суму 2 000,00 грн (а.с. 235 том 1);
- платіжну інструкцію № 500 від 13.06.2024 на суму 2 000,00 грн (а.с. 236 том 1);
- договір № В-9/2024 від 26.07.2024 про надання правової допомоги, укладений між ГО та бюро (а.с. 237-238 том 1), за умовами якого бюро приймає на себе доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу щодо складання пояснень, вартість гонорару адвоката становить 3 000,00 грн (п. 3.1);
- акт надання послуг № 28 від 26.07.2024 на суму 3 000,00 грн (а.с. 239 том 1);
- платіжну інструкцію № 546 від 29.09.2024 на суму 3 000,00 грн (а.с. 240 том 1);
- договір № В-10/2024 від 19.08.2024 про надання правової допомоги, укладений між ГО та бюро (а.с. 2-3 том 2), за умовами якого бюро приймає на себе доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу щодо складання заперечень проти клопотання про залучення доказів та пояснення, вартість гонорару адвоката становить 4 000,00 грн (пункт 3.1);
- акт надання послуг № 29 від 21.08.2024 на суму 4 000,00 грн (а.с. 4 том 2);
- платіжну інструкцію № 571 від 19.08.2024 на суму 4 000,00 грн (а.с. 5 том 2).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічний висновок викладений у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/7334/21, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц).
ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (mutatis mutandis рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Як вбачається з матеріалів справи, відзив на позов від 21.05.2024 (а.с. 56 том 1); заперечення від 07.06.2024 (а.с. 145 том 1); клопотання про поновлення строку та долучення доказу від 07.06.2024 (а.с. 150 том 1); заперечення проти клопотань позивача від 14.06.2024 (а.с. 156; 162 том 1); пояснення до заперечень на позов від 19.07.2024 (а.с. 186 том 1); пояснення від 30.07.2024 (а.с. 218 том 1); заперечення проти клопотання позивача про долучення доказів від 23.08.2024 (а.с. 7 том 2), як і подані відповідачем клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 224 том 1; а.с. 1 том 2) підписані керівником УЦ "Відродження" Ковтуном Є.П.
В той же час умовами пункту 2.1 договорів про надання правової допомоги передбачено, що клієнт надає бюро наступні повноваження, зокрема, підписувати та подавати від його імені та у його інтересах усі необхідні документи (серед іншого, але не виключно, заяви, заперечення, клопотання, додаткові документи, тощо).
Враховуючи наведене, складання документів фактично охоплюються послугою з безпосередньої підготовки адвокатом таких документів та поданням їх суду, однак жоден з документів, який подано відповідачем у справі, не підписаний адвокатом і, усупереч твердженням відповідача, у судовому засіданні 05.06.2024 його представник не приймав участі, що вбачається з протоколу судового засідання (а.с. 130 том 1), як і в усіх інших судових засіданнях (а.с. 204-206; 249-251 том 1; 22-24 том 2), тож клопотання ГО про поновлення строку на долучення доказів від 17.10.2024 (а.с. 78-80 том 2) на доведення обставини щодо прибуття представника 05.06.2024 до господарського суду міста Києва не підлягає задоволенню.
Таким чином, участь адвоката у підготовці вищевказаних документів та участь у судовому засіданні є недоведеною відповідачем, а отже заявлені ним до відшкодування витрати на правничу допомогу у розмірі 22 000,00 грн не відповідають критерію реальності, і у покладенні цих витрат на позивача господарським судом правомірно відмовлено.
Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду і підстав для його скасування або зміни не має.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги позивача відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на нього.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України суд,-
Апеляційні скарги Всеукраїнської громадської організації "Український центр "Відродження" та ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2024 у справі № 910/5253/24 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2024 у справі № 910/5253/24 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/5253/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 24.02.2025.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді М.А. Барсук
Є.Ю. Пономаренко