вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" лютого 2025 р. Справа№ 927/841/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Барсук М.А.
при секретарі: Реуцькій Т.О.
представники сторін у судове засідання не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
на рішення господарського суду Чернігівської області від 11.11.2024
у справі №927/841/24 (суддя Фесюра М.В.)
за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
до товариства з обмеженою відповідальністю "В.У.Д.І.Н.Д.У.С.Т.Р.І"
про стягнення 298 778, 66 грн,
У вересні 2024 року позивач звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 298 778,66 грн, з яких 216 600,66 грн основного боргу, 14737,37 грн інфляційних втрат, 6146,58 грн трьох відсотків річних та 61294,06 грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договорів купівлі-продажу необробленої сировини №UUB-7199-1 від 18.08.2023 та №UUB-6913-1 від 31.07.2023 в частині оплати товару.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 11.11.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що наявні у матеріалах справи товарно-транспорті накладні не є належними і допустимими доказами, які б підтверджували поставку товару за договорами відповідачу, а будь-яких інших доказів на підтвердження факту поставки товару позивачем відповідачу не надано.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 11.11.2024 у справі №927/841/24 та прийняти нове, яким позов задовольнити, стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "В.У.Д.І.Н.Д.У.С.Т.Р.І" на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Корюківське лісове господарство" 298 778, 66 грн, в тому числі за Договором №UUB-6813-1 від 31.07.2023 111, 60 грн (156 751, 83 грн - сума заборгованості, 45 867, 08 грн - пені за прострочення виконання зобов'язання, 4 560, 98 грн - 3% річних, 10 931, 71 грн - інфляційних збитків), за Договором №UUB-7199-1 від 18.08.2023 80 667, 06 грн (59 848, 82 грн - сума заборгованості, 15 426, 98 грн - пені за прострочення виконання зобов'язання, 1 585, 60 грн - 3% річних, 3 805, 66 грн - інфляційних збитків).
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку що всі зазначені накладні не містять у собі відомостей щодо передачі відповідного товару саме уповноваженій особі ТОВ "В.У.Д.І.Н.Д.У.С.Т.Р.І", оскільки будь-які ідентифікуючі дані відповідача (окрім підпису невідомої особи) як отримувача товару у вказаних документах відсутні.
Позивач вказує, що на всіх товарно-транспортних накладних є необхідні відомості про представників відповідача - прізвище та ім'я водіїв, які приймали товар та їх підписи.
Також скаржник звернув увагу про ненадання місцевим господарським судом оцінки тому факту, що відповідач проводив оплати за отриманий товар, а отже погоджувався з фактом отримання товару вчиняючи такі дії, як сплата коштів.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 апеляційну скаргу у справі №927/841/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 витребувано у господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/841/24. Відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій, передбачених параграфом 2 глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення господарського суду Чернігівської області від 11.11.2024 у справі №927/841/24 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.
19.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №927/841/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" та призначено розгляд справи на 11.02.2025 р.
У судове засідання представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце справи сторони повідомлялись належним чином, а саме шляхом направлення процесуальних документів до їх електронних кабінетів через систему «Електронний суд», що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа (а.с.183-185)
Відповідно до ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету.
Частинами 5 та 7 ст. 6 ГПК України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
А тому, колегія суддів, зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов'язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників сторін у судовому засіданні 11.02.2025.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 31.07.2023 року Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України в особі Філії Корюківське лісове господарство (продавець, позивач) та товариство з обмеженою відповідальністю В.У.Д.І.Н.Д.У.С.Т.Р.І (покупець, відповідач) уклали договір купівлі-продажу необробленої деревини №UUB-6813-1 (надалі договір 6813), відповідно до предмету якого за результатами аукціону продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти необроблену деревину (товар), що реалізована під час аукціону (аукціонів), яка відповідає умовам цього договору, за номерами лотів відповідно до п.1.1. цього договору, а покупець зобов'язується сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в розділі 4 цього Договору. (а.с.22-28).
Окрім того, 18.08.2023 також між позивачем та відповідачем був укладений договір № №UUB-7199-1 з аналогічними умовами (далі договір 7199).(а.с.52-58)
Вказані договори укладені за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем та скріплені електронно-цифровими підписами сторін.
За умовами договорів, продавець продає, а покупець купує товар для власної переробки (п.1.2.).
Право власності на товар переходить до покупця з моменту виконання умов поставки відповідно до цих договорів (пункт 1.4).
Термін поставки згідно з договорами: до 30 вересня 2023р. (п.3.1.).
Поставка товару за даними договорами здійснюється окремими частинами (партіями товару) згідно з графіком поставки за формою, наведеною у додатку №1, який є невід'ємною частиною даного договору, на умовах FCA (нижній/проміжний склад продавця)/EXW (верхній склад продавця).
Сторони договорів зобов'язані узгодити та підписати Графік поставки за формою, наведеною у додатку №1, в строк не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дня підписання цього договору. Екземпляр підписаного сторонами графіку поставки, що призначений для Біржі, направляється покупцем на електронну адресу біржі не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту їх укладання (3.2.).
Згідно з умовами пункту 4.1. договору №6813 загальна вартість товару, що є предметом цього договору, встановлена в гривні відповідно до умов біржового (аукціонного) свідоцтва №6813/310723/44872702/1 від 31.07.23 про результати аукціону та складає 1113300,00 грн, з ПДВ. Зміна вартості товару не допускається, окрім випадків, коли сторони погодили зміну умов поставки товару відповідно до п.3.3.
В свою чергу, за договором №7199 (п.4 .1) загальна вартість товару, що є предметом цього договору, встановлена в гривні відповідно до умов біржового (аукціонного) свідоцтва №7199/180823/44872702/1 від 18.08.23 про результати аукціону та складає 896400,00 грн, з ПДВ. Зміна вартості товару не допускається, окрім випадків, коли сторони погодили зміну умов поставки товару відповідно до п.3.3.
Покупець здійснює оплату (передоплата 100% вартості) кожної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в сумі, що зазначається в рахунку (рахунках) протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання рахунку (рахунків) з урахуванням умов, визначених пунктом 4.2. договору, якщо інше не обумовлено сторонами згідно з пунктом 4.6. договору (п.4.4.).
Сторони можуть домовитись про оплату партії товару після поставки, але в строк не більше 10 (десяти) робочих днів з моменту поставки відповідної партії товару, про що сторонами укладається додаткова угода до цього договору (п.4.6.).
Продавець має право на своєчасне отримання грошових коштів за продану партію товару відповідно до умов даного договору, своєчасний вивіз покупцем придбаної партії товару згідно з графіком поставки, сплату покупцем продавцю усіх штрафних санкцій, що передбачені цим договором, у зв'язку з неналежним виконанням покупцем взятих на себе зобов'язань (п. 6.1 договору).
Покупець, у свою чергу, зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплатити продавцеві ціну кожної партії товару у розмірі та на умовах, що передбачені цим договором, своєчасно та у повному обсязі прийняти партію товару від продавця відповідно до умов цього договору та вивезти таку партію у строки, зазначені у графіку поставки, нести відповідальність за порушення умов цього договору (п. 6.4 договору).
Згідно з п. 5.1 договору приймання-передача партії товару здійснюється:
- за умовами FCA (нижній/проміжний склад продавця) / EXW (верхній склад Продавця). У випадку внесення змін до цього договору приймання-передача партії товару можливі за умовами DAP - у погоджене сторонами місце призначення (доставки) та за умовами FCA (нижній/проміжний склад продавця) - у погоджений сторонами залізничний термінал із завантаженням на залізничні вагони;
- за якістю - відповідно до п. 2.1 цього договору;
- за кількістю - відповідно до товарно-транспортних чи залізничних накладних та специфікацій до них за підписом уповноваженої особи та печаткою продавця.
Пунктами 7.1- 7.4 договору передбачено, що порушенням договору є невиконання або неналежне виконання його умов. У випадку порушення умов договору сторони несуть відповідальність, яка визначається даним договором, а також правилами Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична біржа", Регламентом та чинним законодавством України. У разі, якщо з вини покупця партія товару ним не отримана у строки, визначені відповідно до графіку поставки, продавець не несе відповідальності за збереження якості такої партії товару. У разі несвоєчасної або неповної оплати партії товару, зокрема і у випадку здійснення оплати партії товару покупцем на умовах відтермінування платежу згідно п. 4.6 цього договору, покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такого прострочення.
Згідно з п. п. 7.10 та 7.11 договору нарахування штрафних санкцій за цим договором припиняється при повному виконанні своїх зобов'язань стороною, яка порушила умови цього договору/, або з 10-го робочого дня від дати направлення однією зі сторін листа на офіційну адресу електронної пошти іншої сторони, що вказана у розділі 11 цього договору, про прийняте рішення щодо реалізації партії товару іншій особі, ніж покупець, / відмови від придбання партії товару / відмови від цього договору. У разі виникнення між сторонами будь-яких спорів щодо виконання цього договору, якщо сторони не можуть дійти взаємної згоди та суперечки і розбіжності не можуть бути вирішені шляхом проведення переговорів, вони вирішуються у судовому порядку, встановленому чинним законодавством України, з дотриманням правил підсудності.
Як зазначає позивач, на виконання умов договору №6813, продавцем було поставлено покупцю, товар на загальну суму 1 163 237,77 грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними, в свою чергу покупцем було здійснено оплату товару частково на загальну суму 1 006 485,94, а тому заборгованість за договором №6813 становить 156 751,83 грн. Крім того, між сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого відповідач підтвердив заборгованість за договором № 6813 в розмірі 156 751,83 грн (а.с.51)
Також, на виконання умов договору №7199 позивачем було поставлено товар на загальну суму 328 945,82 грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними, а відповідачем здійснено часткову оплату на загальну суму 269 097,00 грн, а тому заборгованість за договором №7199 становить 59 848,82 грн. Крім того, між сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого відповідач підтвердив заборгованість за договором №7199 в розмірі 59 848,82 грн. (а.с.68)
26.01.2024 позивач направив на адресу відповідача вимогу, яка була отримання останнім 30.01.2024 (а.с. 69-70) з вимогою погасити заборгованість, що виникла за договорами №6813 та №7199 в загальному розмірі 216 600,65 грн. (156 751,83 + 59 848,82)
На момент звернення з позовом, відповіді на зазначену вимогу відповідача не надав, заборгованість не погасив.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що наявні у матеріалах справи товарно-транспорті накладні не є належними і допустимими доказами, які б підтверджували поставку товару за договорами відповідачу, а будь-яких інших доказів на підтвердження факту поставки товару позивачем відповідачу не надано.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3 та 5 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1 та 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 ЦК України).
Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього кодексу.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, за договором UUB-6813-1 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1163237,77 грн, що підтверджується наступними товарно-транспортними накладними:
- серія ЮСБ №600685 від 01.08.2023 на суму 41023,00 грн (а.с.32);
- серія ЮСБ №600727 від 11.08.2023 на суму 43078,28 грн (а.с.32 зворот);
- серія ЮСБ №600728 від 11.08.2023 на суму 43505,94 грн (а.с.33);
- серія ЮСБ №600729 від 11.08.2023 на суму 43629,02 грн (а.с. 33 зворот);
- серія ЮСБ №600730 від 11.08.2023 на суму 44493,35 грн (а.с.34);
- серія ЮСБ №600745 від 15.08.2023 на суму 40685,69 грн (а.с.34 зворот);
- серія ЮСБ № 770465 від 16.08.2023 на суму 39361,25 грн (а.с.35);
- серія ЮСБ №770466 від 16.08.2023 на суму 26822,44 грн (а.с. 35 зворот);
- серія ЮСБ №770473 від 17.08.2023 на суму 21592,07 грн (а.с.36);
- серія ЮСБ №770474 від 17.08.2023 на суму 39631,32 грн (а.с.36 зворот);
- серія ЮСБ № 661026 від 18.08.2023 на суму 40727,83 грн (а.с.37);
- серія ЮСБ № 770475 від 18.08.2023 на суму 41753,82 грн (а.с.37 зворот);
- серія ЮСБ № 770476 від 18.08.2023 на суму 40572,30 грн (а.с.38);
- серія ЮСБ № 770477 від 18.08.2023 на суму 40335,85 грн (а.с.38 зворот);
- серія ЮСБ № 600751 від 21.08.2023 на суму 33760,81 грн (а.с. 39);
- серія ЮСБ № 600759 від 22.08.2023 на суму 42098,56 грн (а.с.39 зворот);
- серія ЮСБ № 600767 від 22.08.2023 на суму 63496,99 грн (а.с.40);
- серія ЮСБ № 600775 від 23.08.2023 на суму 43299,10 грн (а.с. 40 зворот);
- серія ЮСБ № 600781 від 23.08.2023 на суму 47744,36 грн (а.с. 41);
- серія ЮСБ № 600789 від 24.08.2023 на суму 58016,96 грн (а.с.41 зворот);
- серія ЮСБ № 600793 від 24.08.2023 на суму 41463,04 грн (а.с.42);
- серія ЮСБ № 600794 від 24.08.2023 на суму 46369,01 грн (а.с.42 зворот);
- серія ЮСБ № 770489 від 28.08.2023 на суму 41181,11 грн (а.с.43);
- серія ЮСБ № 770490 від 28.08.2023 на суму 42555,43 грн (а.с.43 зворот);
- серія ЮСБ № 770492 від 28.08.2023 на суму 40572,86 грн (а.с. 44);
- серія ЮСБ № 770500 від 30.08.2023 на суму 34978,00 грн (а.с.44 зворот);
- серія ЮСБ № 770501 від 30.08.2023 на суму 40656,04 грн (а.с.45);
- серія ЮСБ № 770502 від 30.08.2023 на суму 39833,34 грн (а.с.45 зворот);
Відповідачем було частково здійснено оплату за поставлену позивачем необроблену деревину, що підтверджується платіжними інструкціями:
- №03/08/202322839 від 03.08.2023 на суму 47 315,25 грн (а.с.46);
- №260_00000/21f71bde-947f-4596-8625-68ae485c781d від 23.08.2023 на суму 200 000,00 грн. (а.с.46 зворот);
- №266_00000/f28ccdd0-aabb-4580-8d2e-bacebba4437b від 30.08.2023 на суму 200 000,00 грн (а.с.47);
- №274_00000/745c38b8-56b4-4db0-b7aa-563cdf11f435 від 01.09.2023 на суму 83 000,00 грн (а.с.47 зворот);
- №295_00000/9c9df701-1ced-4540-a4a5-c660b2c31d92 від 13.09.2023 на суму 100 000,00 грн (а.с.48);
- №302_00000/619a852a-267d-42fd-9016-d0bdd2af09b2 від 19.09.2023 на суму 80 000,00 грн. (а.с.48 зворот);
- №301_00000/37b3f6ed-f82e-4792-b767-326b69df151c від 19.09.2023 на суму 100 000,00 грн. (а.с.49);
Крім того, 31.08.2023 відповідачем було направлено на адресу позивача лист №38, в якому просив залишок коштів по договору №UUB-6620 від 21.07.2023 у сумі 196 170,69 грн зарахувати, як оплати по договору №UUB-6813-1 від 31.07.2023.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що продавцем було поставлено товар на загальну суму 1 163 237,77 грн, проте покупцем було здійснено оплату частково на загальну суму 1 006 485,94 грн, а тому заборгованість відповідача за договором №UUB-6813-1 становить 156 751,83 грн.
В подальшому між сторонами був підписаний та скріплений печатками акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого відповідач підтвердив заборгованість перед позивачем за поставлений товар за договором №UUB-6813-1 в розмірі 156 751,83 грн. (а.с.51)
Також з матеріалів справи вбачається, що за договором UUB-7199-1 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 328 945,82грн, що підтверджується наступними товарно-транспортними накладними:
- серія ЮСБ № 661168 від 20.09.2023 на суму 37930,06 грн (а.с.61);
- серія ЮСБ № 600905 від 22.09.2023 на суму 38757,56 грн (а.с.61 зворот);
- серія ЮСБ № 600906 від 22.09.2023 на суму 32782,60 грн (а.с.62);
- серія ЮСБ № 770525від 26.09.2023 на суму 35334,00 грн (а.с.62 зворот);
- серія ЮСБ № 770526 від 26.09.2023 на суму 25599,60 грн (а.с.63);
- серія ЮСБ №770530 від 26.09.2023 на суму 38942,69 грн (а.с.63 зворот);
- серія ЮСБ №770538 від 27.09.2023 на суму 40520,03 грн (а.с.64);
- серія ЮСБ №770549 від 28.09.2023 на суму 37843,87 грн (а.с.64 зворот);
- серія ЮСБ № 770550 від 28.09.2023 на суму 41235,41грн (а.с.65);
Відповідачем було частково здійснено оплату за поставлену позивачем необроблену деревину, що підтверджується платіжними інструкціями:
-№24692 від 23.08.2023 на суму 38 097,00 грн (а.с.66);
-№311_00000/b5bd924b-131b-417d-908e-225cbd2ce50d від 22.09.2023 на суму 56 000,00 грн (а.с.66 зворот);
- №313_00000/b7d63979-d351-40c6-865d-9fb6854f93ab від 25.09.2023 на суму 135 000,00 грн;(а.с.67);
- №325_00000/d757b6a6-789c-4cfb-a9e8-91e33a04073f від 28.09.2023 на суму 40 000,00 грн (а.с.67 зворот)
Отже, матеріалами справи підтверджено, що продавцем було поставлено товар на загальну суму 328 945,82 грн, проте покупцем було здійснено оплату частково на загальну суму 269 097,00грн, а тому заборгованість відповідача за договором №UUB-7199-1 становить 59 848,82 грн.
В подальшому між сторонами був підписаний та скріплений печатками акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого відповідач підтвердив заборгованість перед позивачем за поставлений товар за договором №UUB-7199-1 в розмірі 59 848,82 грн. (а.с.68)
Вищезазначені накладні містять відомості про вантажовідправника, вантажоодержувача, товар, його кількість та вартість, а також містять підписи вантажовідправника, перевізника та вантажоодержувача.
Отже вказані товарно-транспортні накладні є належними доказами, що підтверджують передачу позивачем відповідачу товару визначеного у договорах.
При цьому, доказів погашення заборгованості відповідачем перед позивачем матеріали справи не містять. Окрім того, факт поставки товару відповідачем не заперечується, більш того відповідачем були вчинені дії, що свідчать про прийняття товару та визнання боргу, як то підписанні та скріплення печатками актів звірки взаємних розрахунків по обом договорам, направленням на адресу позивача листа, з проханням зарахувати залишки коштів в рахунок погашення заборгованості за даним договором (№UUB-№6813-1), здійснення часткової оплати із зазначенням призначенням платежу відповідних договорів (№UUB-№6813-1, №UUB-7199-1).
Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не прийнято в повному обсязі до уваги пункт 5 договорів та визначені цими пунктами умови передачі товару від продавця покупцеві, а також не враховано приписи частини 2 статті 664 ЦК України, отже докази в у їх сукупності доводять факт отримання товару відповідачем за наданими товарно-транспортними накладними, а відтак сума основного боргу за поставлений товар за двома договорами становить 216 600,65 грн та має бути сплачена відповідачем.
Також, окрім суми основного боргу позивач просив стягнути з відповідача пеню передбачену пунктом 7.4 за договором №UUB-№6813-1 в розмірі 45 867,08 грн та за договором №UUB-7199-1 в розмірі 15 426,98 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Відповідно до п. 7.4 договорів у разі несвоєчасної або неповної оплати партії товару, зокрема і у випадку здійснення оплати партії товару покупцем на умовах відтермінування платежу, покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такого прострочення.
Приймаючи до уваги вищенаведені приписи ЦК України щодо наявності у позивача права вимагати від відповідача сплати штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання, перевіривши розрахунок пені здійснений позивачем колегія суддів вважає його арифметично вірним, а тому вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню: в розмірі 45 867,08 грн за загальний період 07.09.2023 по 30.08.2024 (по кожній накладній окремо) за договором №UUB-№6813-1; в розмірі 15 426,98 грн за загальний період з 13.10.2023 по 30.08.2024 (по кожній накладній окремо) за договором №UUB-№7199-1.
Стосовно позовних вимог щодо стягнення 3% річних в розмірі 4 560,98 грн та інфляційних 10 931,71 грн за договором №UUB-№6813-1, а також 3% річних 1 585,60 грн та інфляційних 3 805,66 грн. за договором №UUB-№7199-1, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 625 ЦК врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому проценти річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК і ст. 230 ГК.
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
14.01.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи №924/532/19 від 14.01.2020 досліджував питання щодо особливостей нарахування інфляційних втрат і 3% річних, де визначив, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.
Таким чином, оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання з своєчасної оплати поставленого товару не здійснив, колегія суддів, перевіривши здійснений позивачем розрахунок процентів річних та інфляційних втрат, погоджується з ним та вважає його арифметично вірним, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у сумі 4 560,98 за період загальний період 07.09.2023 по 30.08.2024 (по кожній накладній окремо) та інфляційні збитки в розмірі 10 931,71 грн за загальний період з 07.09.2023 по 30.08.2024 (по кожній накладній окремо) по договору №№UUB-№6813-1, а також 3% річних у сумі 1 585,60 грн за загальний період з 13.10.2023 по 30.08.2024 по кожній накладній окремо та інфляційні збитки в розмірі 3 805,66 грн за загальний період 13.10.2024 по 30.08.2024 (по кожній накладній окремо) по договору №№UUB-№7199-1.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Отже, місцевий господарський суд при прийнятті оскарженого рішення наведеного не врахував, не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, натомість, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, виніс помилкове рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду Чернігівської області від 11.11.2024 підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення господарського суду Чернігівської області від 11.11.2024 у справі №927/841/24 задовольнити.
Рішення господарського суду Чернігівської області від 11.11.2024 у справі №927/841/24 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
«Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "В.У.Д.І.Н.Д.У.С.Т.Р.І" (15300, Чернігівська область, Корюківський район, м. Корюківка, вул. Дудка, буд. 60, ідентифікаційний код 44872702) на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії «Корюківське лісове господарство» (15300, Чернігівська область, м. Корюківка, вул. Індустріальна, 40 ; ідентифікаційний код: 44935966) 298 778,66 грн. (в тому числі: за договором №UUB-6813-1 від 31.07.2023: сума заборгованості - 156 751,83 грн, пені за прострочення виконання зобов'язання -45 867,08 грн, 3% річних 4 560,98 грн, інфляційні збитки - 10 931,71 грн; за договором № UUB№7199-1 від 18.08.2023: сума заборгованості -59848,82 грн, пені за прострочення виконання зобов'язання -15 426,98 грн, 3% річних - 1 585,60 грн, інфляційні збитки 3 805,66 грн.).
Судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 4 481,68 грн та судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 6 722,52 грн.»
Видачу наказу доручити господарському суду Чернігівської області.
Матеріали справи № 927/841/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 24.02.2025
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Барсук