ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
19 лютого 2025 року м. ОдесаСправа № 916/4344/24
м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів: Діброви Г.І.,
Принцевської Н.М.,
секретар судового засідання - Полінецька В.С.,
за участю представників учасників судового процесу:
від позивача: Токаренко Х.О., за ордером;
від відповідача: Глушко Г.М., за ордером;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця"
на рішення Господарського суду Одеської області
від 04 листопада 2024 року (повний текст складено 11.11.2024)
у справі № 916/4344/24
за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця"
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ільєнкова Вячеслава Валерійовича
про стягнення штрафних санкцій за невиконання умов Договору від 06.09.2023 № П/НХ-23664/НЮ в розмірі 382 994,70 грн., з яких 205 111,80 грн. - штраф за поставку товару неналежної якості та комплектності товару, 177 882,90 грн. - штраф за порушення строків доставки товару, -
суддя суду першої інстанції: Шаратов Ю.А.,
місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 19.02.2025, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У вересні 2024 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" (далі також - Позивач, РФ "Південна залізниця", Залізниця) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Ільєнкова Вячеслава Валерійовича (далі також - Відповідач, ФОП Ільєнков В.В.) про стягнення грошових коштів у сумі 382 994,70 грн., з яких: 205 111,80 грн. - штраф за поставку товару неналежної якості та комплектності товару, 177 882,90 грн. - штраф за порушення строків доставки товару.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача умов Договору поставки від 06.09.2023 №П/НХ-23664/НЮ в частині своєчасної поставки товару належної якості та комплектування.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.11.2024 у справі №916/4344/24 (суддя Шаратов Ю.А.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
У вказаному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність належними та допустимими доказами у справі факту поставки товару неналежної якості та некомплектного товару. Зокрема, встановивши, що положеннями Договору поставки, а саме: пунктом 2.4 останнього, передбачалось обов'язкові виклик представника постачальника для участі у прийманні товару та складання Акта про фактичну якість і комплектність продукції, у разі виявлення невідповідності кількості та/або якості, та/або комплектності, та/або асортименту товару, суд першої інстанції зазначив, що саме цей доказ (АКТ) і є допустимим. Водночас, надані Позивачем порівняльні таблиці, які не містять відомості про ціну одиниць товару та загальну вартість неякісної продукції, не є таким Актом, а тому не можуть вважатись відповідними належними доказами.
Щодо позовної вимоги про стягнення штрафу за порушення строків доставки товару, то місцевий господарський суд виходив з сукупності умов ст. 253 Цивільного кодексу України, п. 4.2. спірного Договору та наявної у матеріалах справи видаткової накладної від 29.11.2023 №12 із відміткою про отримання товару представником АТ "Укрзалізниця", за якими Позивач повинен був скласти письмову рознарядку з певною датою, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності АТ "Укрзалізниця" до приймання товару. Враховуючи відсутність такого документу, суд зазначив про відсутність можливості встановити початок перебігу строку на поставку товару, встановленого Договором, а відтак, прострочення строку поставки товару є недоведеним.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2024 у справі №916/4344/24 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Також апелянт просить здійснити розподіл судових витрат.
Звертаючись з апеляційною скаргою, Залізниця зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки письмовим доказам, що були надані Позивачем; проігноровано умови укладеного між сторонами Договору, внаслідок чого винесено рішення з порушенням положень матеріального та процесуального права, а також всупереч принципам законності та справедливості, що призвело до порушення прав та інтересів Позивача.
Так, за твердженням апелянта, Залізницією було виявлено, що частина поставленого ФОП Ільєнковим В.В. товару (дорожніх та колійних знаків) не відповідає якості та комплектності, оскільки деякі знаки мають невідповідність маркування, розміру, світлоповетального матеріалу, товщини виробу встановленим стандартам, а також відсутні комплекти кріплення. У зв'язку з відмовою Відповідача від здійснення процедури засвідчення невідповідності якості товару та складання Акту, за результатами проведеної перевірки Позивачем було складено порівняльні таблиці за кожним знаком, щодо відповідності встановлених стандартам якості відповідно до ТУ У25.9-3096516136-001:2023; ДСТУ 4183:2003; ДСТУ 4100:2021. У даних порівняльних таблицях відображено найменування кожного знаку, виявлені невідповідності вимогам якості та комплектності. На підставі порівняльних таблиць Позивачем було складено загальну таблицю товару невідповідної якості та комплектності товару з зазначенням відомостей про найменування кожного знаку, ціни кожної одиниці товару та загальної кількості і вартості неякісної продукції.
Таким чином, на переконання апелянта, суд першої інстанції проігнорував вказані докази, зазначивши, що подані порівняльні таблиці не містять відомостей про ціну одиниці товару та загальну вартість неякісної продукції, що призвело до помилкового висновку суду про відмову в задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з Відповідача штрафу за поставку товару неналежної якості та комплектності в розмірі 205 111,80 грн.
Разом з цим, апелянт зауважує, що у зв'язку з невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором та небажанням в добровільному порядку провести заміну неякісного товару, Позивачем 25.06.2024 цінним поштовим відправленням, за трек номером 6105249795133, було направлено на адресу Відповідача претензію від 25.06.2024 №НГ-34/1252 з вимогою сплатити штраф за поставку товару неналежної якості у сумі 205 111,80 грн та замінити неякісний товар. У липні 2024 ФОП Ільєнковим В.В. було частково проведено заміну неякісного товару, а саме надано комплекти емальованого кріплення до 362 знаків. Інші вимоги викладені у претензії від 25.06.2024 №НГ-34/1252 станом на день подання позовної заяви постачальником виконано не було, заміну неякісного товару не проведено, відповідь на наголошену претензію на адресу Позивача також не надходила.
З огляду на це, Позивач вважає, що вимоги викладені у претензії від 25.06.2024 №НГ-34/1252 ФОП Ільєнковим В.В. визнано, однак наразі повністю не задоволені.
Крім того, Позивач вважає, що судом першої інстанції не було надано правильної оцінки доказам щодо підтвердження порушення Відповідачем строків поставки товару, а саме: направлення Залізницією на адресу Відповідача письмової рознарядки за №НГ-37/1375 з проханням відвантажити продукцію згідно з Договором на загальну суму 1 185 886,00 грн. При цьому, апелянт звертає увагу на те, що відповідну рознарядку було зазначено у претензії від 15.07.2024 №НЗІ-34/1465, яку направлено ФОП Ільєнкову В.В. цінним листом за трек номером 6105200037365 та отримано останнім особисто 25.07.2024, докази чого містяться в матеріалах справи.
Отже, на думку апелянта, суд першої інстанції мав усі можливості встановити обставину початку перебігу двадцятиденного строку на поставку товару, однак, не врахував вищезазначені докази та аргументи Позивача, що призвело до необґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з Відповідача штрафу за порушення строків поставки товару в розмірі 177 882,90 грн.
Водночас, апелянт наголошує на тому, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом було порушено принцип змагальності сторін, який гарантує рівні можливості обом сторонам для представлення своїх позицій, доказів та аргументів у справі.
Так, у судовому засіданні, яке відбулось 04.11.2024, був присутній представник Позивача, якому судом першої інстанції було поставлено ряд питань, для обґрунтування яких у представника Залізниці, з огляду на відсутність у судовому засіданні Відповідача, виникла необхідність у поданні додаткових доказів до суду, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи. У зв'язку з цим, представником Позивача було заявлено усне клопотання про оголошення технічної перерви у судовому засіданні та надання Позивачу можливості долучити необхідні додаткові докази до матеріалів справи. Проте, вказане усне клопотання було відхилене судом, що фактично позбавило Позивача можливості надати додаткові докази суду в обґрунтування своєї правової позиції у справі. З посиланням на положення ч.ч. 1, 2 ст. 216 та ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, апелянт вважає, що суд першої інстанції мав усі підстави для задоволення усного клопотання представника Позивача та оголошення технічної перерви у судовому у засіданні, проте, цього не зробив, що призвело до того, що не всі докази були враховані судом і, відповідно, це вплинуло на справедливість та обґрунтованість ухваленого рішення.
Більш детально доводи РФ "Південна залізниця" викладені в апеляційній скарзі.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2024 у справі №916/4344/24; розгляд справи призначено на 19.02.2025 об 11:00 год; Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 27.01.2025 задоволено заяву представника РФ "Південна залізниця" - адвоката Токаренко Христини Олексіївни про надання їй можливість брати участь у судових засіданнях поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів - через систему відеоконференцзв'язку "EasyCon".
Аналогічне клопотання представника ФОП Ільєнкова Вячеслава Валерійовича - адвоката Глушко Ганни Миколаївни задоволено ухвалою суду від 17.02.2025.
Вирішено здійснювати розгляд справи №916/4344/24 в режимі відеоконференції.
При цьому, Відповідач - ФОП Ільєнков В.В. наданим йому правом щодо надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відзив до суду апеляційної інстанції не надав, однак, згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У судовому засіданні 19.02.2025 представники сторін підтримали свої правові позиції та просили суд апеляційної інстанції: представник Залізниці - задовольнити апеляційну скаргу та позовні вимоги останньої, представник ФОП Ільєнкова В.В. - залишити оскаржуване рішення в силі.
У судовому засіданні 19.02.2025, яке проводилось у режимі відеоконференції, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
З огляду на матеріали справи вбачається, що 06.09.2023 між АТ "Укрзалізниця" (Покупець) та ФОП Ільєнковим В.В. (Постачальник) був укладений Договір №П/НХ-23664/НЮ (далі - Договір).
Відповідно до пунктів 1.1. Договору, Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупцю товар, відповідно до Специфікації №1 (Додаток №1), що є невід'ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей товар на умовах цього Договору.
Згідно з п. 1.2. Договору, найменування товару: Код ДК 021:2015:34990000-3 - Регулювальне, запобіжне, сигнальне та освітлювальне обладнання (колійні та сигнальні знаки).
Кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначається у Специфікації №1 (Додаток1) до цього Договору (п. 1.3. Договору).
Пунктом 2.1. Договору встановлено, що Постачальник повинен поставити Покупцеві товар, якість якого відповідає нормативно-технічним документам та характеристикам, зазначеним у Специфікації №1 (Додатку №1) до цього Договору.
Підтвердженням якості та відповідності товару з боку Постачальника є такі документи: сертифікат відповідності та сертифікат якості, які надаються Покупцю разом з Товаром (п. 2.2. Договору).
Згідно із п. 2.3. Договору, Постачальник гарантує якість товару, що постачається протягом: Гарантійного строку експлуатації на позиції згідно Специфікації: п. 1, п. 2, п. 5, п. 9 - 25 років; п. 3, п. 4, п. 6, п. 7, п. 8 - 5 років; п. 10 - п. 17 - 7 років з дати виготовлення. Гарантійного строку зберігання 2 роки від дати виготовлення. Гарантійні строки експлуатації та зберігання на товар встановлюється в будь-якому випадку не меншими, ніж встановлено нормативно-технічною документацією та виробником.
Приписами п. 2.4. Договору сторони узгодили, що при виявленні невідповідності кількості та/або якості, та/або комплектності, та/або асортименту товару виклик представника Постачальника для участі у прийманні товару та складання Акта про фактичну якість і комплектність продукції є обов'язковим.
Товар, якість якого не відповідає умовам цього Договору та/або щодо якого Постачальником не надано або не надано не в повному обсязі документи, передбачені п. 2.2 цього Договору, не приймається Покупцем до врегулювання питання сторонами.
За положеннями п. 2.5. Договору, при виявленні виробничих дефектів у гарантійні строки експлуатації та зберігання, виклик представника Постачальника для складання двостороннього Акта є обов'язковим.
Згідно з п. 2.6. Договору, повідомлення про виклик представника Постачальника направляється в один із способів, передбачених п. 4.5. цього Договору.
Відповідно до п. 2.10. Договору, вхідний контроль, приймання товару за кількістю, якістю, комплектністю та асортиментом проводиться підрозділом Покупця, згідно з вимогами п. 5.1, п. 5.2. та іншими умовами цього Договору.
Приймання Покупцем товару за кількістю, якістю, комплектністю та асортиментом не позбавляє Покупця права у встановленому порядку пред'являти Постачальнику претензії, у зв'язку з недоліками поставленого товару, які будуть виявлені в ході використання.
За умовами п. 4.1. Договору, умови постачання товару: DDP (м. Харків) згідно правил Інкотермс 2020.
Положеннями п. 4.2. Договору встановлено, що поставка товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки Покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності Покупця до приймання товару.
Строк поставки товару - протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки Покупцем.
Місце поставки товару: 61080, м. Харків, вул. Південнопроектна, 2а, Виробничий підрозділ "Харківський головний матеріально-технічний склад" РФ "Південна залізниця" АТ "Українська залізниця".
Право власності на товар переходить до Покупця з дати поставки товару.
Пунктом 4.3. Договору визначено, що зі сторони Покупця рознарядка підписується, з урахуванням вимог Статуту Покупця, щонайменше двома уповноваженими особами Покупця.
Сторони домовились, що рознарядка Покупця на товар направляється ним Постачальнику в один із таких способів:
- на поштову адресу Постачальника, зазначену в цьому Договорі (листом з оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомленням про вручення);
- вручається уповноваженому представнику Постачальника під розпис;
- шляхом направлення на електронну адресу Постачальника (зазначену у цьому Договорі) скан-копії відповідної рознарядки в форматі PDF або іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим Постачальником з дати його направлення Покупцем на електронну адресу Постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення Покупця (п. 4.5. Договору).
Згідно з п. 4.6. Договору, датою поставки товару вважається дата підписання сторонами Акту прийому-передачі товару або видаткової накладної.
У відповідності до п. 5.1. Договору, приймання товару за кількістю здійснюється у порядку, встановленому Інструкцією «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю», затвердженого постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 №П-6.
Пунктом 5.2. Договору унормовано, що приймання товару за якістю здійснюється у порядку, встановленому Інструкцією «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю», затвердженого постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7.
Загальна ціна Договору становить 1 239 571,00 грн.(п. 6.3. Договору).
Права та обов'язки сторін визначені розділом 8 Договору.
Так, Покупець, зокрема, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар, кількість, якість, комплектність та асортимент якого відповідає умовам цього Договору (п. 8.1.1.)
В свою чергу, Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару в строки, встановлені цим Договором (п.8.3.1.) та такої якості, кількості, комплектності та асортименту, що відповідають умовам цього Договору (п. 8.3.2.). При виявлені Покупцем невідповідності кількості, якості, комплектності або асортименту товару при його прийманні, або виробничих дефектів в гарантійні строки експлуатації та зберігання, - направляти на виклик Покупця свого уповноваженого представника (п. 8.3.3.). Забезпечити вивіз та провести заміну невідповідного асортименту, неякісного або некомплектного товару, усунути виявлені дефекти за власний рахунок (п. 8.3.4.).
Разом з цим, згідно із п. 8.4.1. Договору, Постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати оплату за поставлений товар.
Відповідно до п. 9.3.1. Договору, за порушення строків поставки товару Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2. цього Договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожний день прострочення. При цьому, Постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань поставити товар, якщо про інше його не попередив письмово Покупець.
Згідно з п. 9.3.2. Договору, за поставку товару неналежної якості, комплектності або асортименту Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 20% від вартості поставленого неякісного, некомплектного товару або товару неналежного асортименту, при цьому, власними силами і засобами змінює неякісний, некомплектний товар або товар неналежного асортименту.
При порушенні строків усунення недоліків або заміни неякісного, некомплектного товару, товару неналежного асортименту, визначених п. 2.8 цього Договору, Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості незаміненого у строк дефектного або неякісного, некомплектного товару або товару неналежного асортименту за кожен день прострочення. При цьому, Постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань здійснити заміну дефектного та/або неякісного, некомплектного товару та/або товару неналежного асортименту, якщо про інше його не попередив письмово Покупець.
При цьому, пунктом 9.6. Договору визначено, що сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобов'язань.
У відповідності до підпункту «в» п. 14.7. та розділу 18 Договору «Місцезнаходження та реквізити сторін», електронною адресою Постачальника є: vesper204@gmail.com, поштовою адресою є: 65074, м. Одеса, вул. Святослава Ріхтера, 2, кв. 125.
Згідно з п. 15.1. Договору, він діє з дня його укладення та протягом дії воєнного стану в Україні, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, але не пізніше ніж до 31.12.2023, а в частині розрахунків - до повного виконання.
Вищевказаний Договір підписаний сторонами без зауважень та скріплений відповідними печатками сторін.
У матеріалах справи наявна Специфікація №1 до Договору, підписана сторонами та скріплені печатками останніх, в якій сторони погодили, що підсумкова (загальна) сума за товар становить 1 239 571,00 грн. без ПДВ. У даній специфікації також визначено, зокрема, найменування товарів (асортимент), технічні характеристики, одиниця виміру, кількість товару, ціна за одиницю та загальні суми за кожним найменування товару (т. 1 а.с. 34-38).
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується видатковою накладною від 29.11.2023 №12, в якій зроблено відмітку про отримання товару представником (комірником) АТ "Укрзалізниця" за довіреністю від 30.11.2023 №581, Відповідачем на виконання умов Договору було поставлено Позивачу товар на загальну суму 1 185 886,00 грн. (т. 1 а.с. 50-52).
Оплата Позивачем товару в сумі 1 185 886,00 грн. підтверджується прибутковим ордером від 04.12.2023 № НХГ104-140 (т. 1 а.с. 53-55).
Як зазначає Позивач, протягом гарантійного строку ним було встановлено, що частина товару (колійні та сигнальні знаки) не відповідає якості та комплектності, оскільки 308 знаків мають невідповідність маркування, розміру, світлоповетального матеріалу, товщини виробу встановленим стандартам, а також відсутні кріплення.
У зв'язку з цим, 25.06.2024 Позивачем на поштову адресу Відповідача було направлено Претензію вих. №НГ-34/1252 з вимогою сплатити штраф у сумі 205 111,80 грн. за поставку товару неналежної якості та замінити неякісний товар. У вказаній Претензії Залізниця зазначила, що вартість неякісного товару дорівнює 1 025 559,00 грн. та здійснила розрахунок штрафу з урахуванням положень п. 9.3.2. Договору, виходячи зі встановленої ставки - 20% від вартості поставленого неякісного товару. Також у даній Претензії наведена таблиця з визначенням: найменування знаку невідповідної якості, кількості знаків у відповідному найменуванні, ціна за одиницю, загальні суми по найменуванням та зазначення невідповідності по найменуванням (т. 1 а.с. 39-44).
Направлення такої Претензії підтверджується наявними у матеріалах справи доказами: описом вкладення, поштовою накладною «Укрпошти» із зазначенням номеру цінного поштового відправлення - 6105249795133 та фіскальним чеком. (т. 1 а.с. 45).
Також у матеріалах справи міститься Претензія від 15.07.2024 вих.№НЗІ-34/1465, якою Позивач вимагає від Відповідача сплату штрафу у розмірі 177 882,90 грн. за порушення строків поставки товару. У цієї Претензії Позивач, з посиланням на п. 4.2. Договору, вказує, що товар мав бути поставлений 29.11.2023, проте, видаткова накладна від 29.11.2023 №12 про постачання товару підписана сторонами лише 30.11.2023, що свідчить про те, що постачання товару відбулось на один календарний день пізніше встановленого строку поставки. Тому, у відповідності до умов п. 9.3.1. Договору, за порушення строків поставки товару Постачальник нарахував Покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару (виходячи з із суми поставки - 1 185 886,00 грн) (т.1 а.с. 46-48).
Дана вимога цінним поштовим відправленням, за трек номером 6105200037365 була направлена на поштову адресу Відповідача (т. 1 а.с. 49).
Крім того, Позивачем на підтвердження своєї позиції надано таблиці різних виробничих підрозділів АТ «Укрзалізниця» щодо перевірки якості отриманих знаків за Договором від 06.09.2023 №П/НХ-23664 (т. 1 а.с. 56-79), які підписані уповноваженими особами, але не містять дати їх складення.
Будь-яких інших документів у матеріалах справи не міститься.
Оскільки вищезазначені вимоги залишились з боку Відповідача без реагування, Залізниця звернулась до господарського суду з відповідним позовом про стягнення неустойки у загальному розмірі 382 994,70 грн.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.
Щодо аргументів апелянта відносно поставки товару неналежної якості.
Як свідчать матеріали справи, укладений між сторонами Договір, за своїм суб'єктним складом, предметом та метою, є договором поставки.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Положеннями ст. ст. 662, 664 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Частинами 1, 2, 4 ст. 673 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.
Відповідно до ч. 1 ст. 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Як зазначалось вище, пунктами 2.1, 2.2. Договору встановлено, що Постачальник повинен передати (поставити) Покупцю товар, якість якого відповідає нормативно-технічним документам та характеристикам, зазначеним у Специфікації №1 (Додатку №1) до цього Договору, сертифікату відповідності та сертифікату якості, які надаються Покупцю разом з товаром.
Перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору (ч. 1 ст. 687, ч. 1 ст. 688 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.
Тобто, в силу статті 687 Цивільного кодексу України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.
Як вбачається з умов Договору поставки від 06.09.2023 №П/НХ-23664/НЮ, сторони у п 5.2. останнього врегулювали порядок приймання товару за якістю, а саме: сторони дійшли згоди про застосування Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю», затвердженого постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7 (далі - Інструкція П-7).
За приписами Інструкції П-7 приймання продукції за якістю і комплектністю здійснюється відповідно до стандартів, технічних умов, головними та особовими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок, специфікація та ін.).
Пунктами 8, 9 Інструкції П-7, зокрема, передбачено складання актів виявлених недоліків протягом 5 днів після їх виявлення та не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, якщо інші терміни не встановлені обов'язковими для сторін правилами.
У разі виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що поступила, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, вказаним в маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції), покупець припиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості і змішання з іншого однорідної продукцією. Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акту представника відправника, якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах або договорі. При місцевих поставках виклик представника виготовлювача (відправника) і його явка для участі в перевірці якості і комплектності продукції і складання акту є обов'язковими (п.16 Інструкції).
Крім того, за результатами приймання продукції за якістю та комплектністю з участю представників, складається акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції, (п. 29 Інструкції П-7).
Акт повинен бути підписаний всіма особами, що брали участь в перевірці якості і комплектності продукції. Особа, яка не згодна зі змістом акту, зобов'язана підписати його із застереженням про свою незгоду і викласти свою думку.
Вищезазначені вимоги нормативно-правового акту повністю узгоджуються з положеннями Договору поставки, оскільки приписами п. 2.4. Договору сторони узгодили, що при виявленні невідповідності кількості та/або якості, та/або комплектності, та/або асортименту товару виклик представника Постачальника для участі у прийманні товару та складання Акта про фактичну якість і комплектність продукції є обов'язковим. Товар, якість якого не відповідає умовам цього Договору та/або щодо якого Постачальником не надано або не надано не в повному обсязі документи, передбачені п. 2.2 цього Договору, не приймається Покупцем до врегулювання питання сторонами.
Доказів наявності у Позивача будь-яких претензій стосовно ненадання документів, передбачених п. 2.2 Договору, матеріали справи не містять.
Апеляційна колегія звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні акти, які відповідно до вимог Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР про порядок приймання товару за якістю від 23.04.1966 №П-7 повинні складатись у випадку виявлення недоліків, із зазначенням таких дефектів.
При цьому, з огляду на умови п. 2.6, п. 4.5, підпункту «в» п. 14.7. та розділу 18 Договору, судова колегія вказує, що доказів виклику Позивачем 30.11.2023. представників Відповідача для фіксації факту поставки неякісного товару до суду не надано.
Більш того, не надано і будь-якого аналогічного доказу щодо виклику Позивачем представників Відповідача і протягом строку, встановленого пунктами 8, 9 Інструкції П-7 або протягом гарантійного строку, визначеного умовами п. 2.3. Договору.
Наведене дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку про недотримання Позивачем як вимог Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР про порядок приймання товару за якістю від 23.04.1966 №П-7 під час виявлення недоліків товару, так і відповідних умов Договору поставки.
У цьому контексті судова колегія також зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання.
Отже, якщо ж Покупець, маючи реальну можливість оглянути товар і виявити у ньому очевидні дефекти, не скористався цим правом до передання йому товару, а виявив їх після такого передання, то тягар доведення невідповідності товару, згідно із ч. 1 ст. 679 Цивільного кодексу України покладається на нього.
За таких обставин, враховуючи відсутність у матеріалах справи актів про виявлені недоліки товару, враховуючи недотримання Позивача порядку своєчасного повідомлення Відповідача про виявленні недоліки, який має право брати участь у складанні двостороннього акту про виявлення недоліків, апеляційна колегія вважає недоведеним належними доказами твердження Покупця про поставку товару неналежної якості, та як слід - нарахування Постачальнику відповідного штрафу.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія критично ставиться до твердження апелянта про відмову Відповідача від здійснення процедури засвідчення невідповідності якості товару та складання Акту.
Відповідно, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що посилання Позивача у позовній заяві (як і в апеляційній скарзі) на лист Залізниці від 22.04.2024 №НХ-02-06/341 про виклик представника Постачальника для участі в складанні Акта про фактичну якість і комплектність, Лист Постачальника від 01.05.2024 про відмову від здійснення процедури засвідчення невідповідності якості товару та складання Акту, часткову зміну Відповідачем у липні 2024 неякісного товару, що не підтверджено жодним документом, не може бути враховано судом на підтвердження обставини поставки Відповідачем товару неналежної якості на суму 1 025 559,00 грн.
Судова колегія звертає увагу на те, що з огляду на умови п. 2.1. Договору та інформації, яка визначена у Специфікації №1 (Додаток 1 до Договору), при прийнятті товару за видатковою накладною від 29.11.2023 №12, комплектність та якість останнього не викликали у Покупця будь-яких питань, оскільки вказана накладна була підписана обома сторонами без зауважень, тобто, Покупець був ознайомлений зі змістом видаткової накладної та, якщо він усвідомлював невідповідність комплектності товару (з урахуванням інформації, що визначена у Специфікації №1), не був позбавлений права призупинити прийом останнього та скласти Акт, в якому зазначити характер виявлених дефектів або відмовиться від підписання такої накладної, або підписати її із зауваженнями про комплектність товару.
Водночас, суд апеляційної інстанції також звертає увагу, що Інструкцією П-7 передбачено і вимоги щодо компетентності осіб, які мають брати участь у перевірці стану якості товару для його прийняття та складання, у разі необхідності, дефектного Акту. Так, зокрема, передбачена наявність відповідного досвіду роботи або освіти у представників осіб щодо питань визначення якості продукції, а також ознайомлення останніх з вказаною Інструкцією.
Разом з тим, згідно зі ст. 675 Цивільного кодексу України, товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
Право власності на товар переходить до Покупця з дати поставки товару (п. 4.2. Договору).
Гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу(ч. 1 ст. 676 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 269 Господарського кодексу України передбачено, що строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.
Постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами, технічними умовами (у разі наявності) на основний виріб (ч. 5 ст. 269 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.
Разом з цим, як зазначалось вище, у відповідності до п. 2.5. Договору, при виявленні виробничих дефектів у гарантійні строки експлуатації та зберігання, виклик представника Постачальника для складання двостороннього Акта є обов'язковим.
Проте, у матеріалах даної справи відсутні докази виклику представника Постачальника для складання двостороннього Акта відносно недоліків, виявлених Позивачем протягом гарантійного строку, встановленого у п. 2.3. Договору.
При цьому, у даній постанові вже доводилось, що за матеріалами справи, товар в момент його передачі Відповідачем Позивачу відповідав всім якісним характеристикам, при його передачі Відповідач передав Позивачу всі необхідні документи, передбачені п. 2.2. Договору, які, в свою чергу, підтверджують якість поставленого товару, доказів наявності у Відповідача будь-яких претензій стосовно якості поставленого товару в момент його передачі Покупцю або ненадання документів, матеріали справи не містять.
Позивачем не заперечується, що співробітниками Залізниці (без залучення представників Постачальника та/або виробника), було досліджено поставлений товар, але коли було здійснено це дослідження з матеріалів справи встановити неможливо. Крім того, з огляду на надані Позивачем порівняльні таблиці вбачається, що колійні та сигнальні знаки (товар) досліджувався під час частин його находження на різних колійних дистанціях (тобто товар був вже розвезений по різним виробничим підрозділам Залізниці); даних членів комісії, що здійснювали відповідні дослідження у даних таблицях не зазначено, як і не вказано взагалі ким та яким чином проводився огляд окремих партій товару.
За таких обставин, порівняльні таблиці, на які посилається Позивач, в розумінні ст. ст. 76-78 Господарського процесуального кодексу України не можуть вважатися належним, допустимим та достовірним доказом поставки Відповідачем товару неналежної якості, на що слушно вказав господарський суд першої інстанції, обґрунтовано зазначивши, що вказане, в свою чергу, унеможливлює застосування до Відповідача відповідальності у вигляді стягнення штрафу на підставі п. 9.3.2 Договору, за поставку товару неналежної якості, як на цьому наполягає Позивач при зверненні до суду з позовом у даній справі.
Щодо твердження апелянта про те, що спірний товар був поставлений з пропуском обумовленого сторонами строку.
Як зазначалось вище, пунктом 4.2 Договору встановлено, що поставка товару проводиться тільки на підставі наданої письмової рознарядки Покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності Покупця до приймання товару. Строк поставки товару - протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки Покупцем.
Відповідно до ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Судова колегія наголошує, що у матеріалах справи відсутня відповідна рознарядка Залізниці, а тому встановити дату, від якої слід рахувати перебіг строку, наданий Постачальнику на поставку відповідного товару, встановити не можливо.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскільки суд позбавлений можливості встановити обставину початку перебігу двадцятиденного строку на поставку товару, то Позивачем не доведено прострочення з боку Відповідача цього строку.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч. ч. 1, 4 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, твердження апелянта про те, що на таку письмову рознарядку від 09.11.2023 за №НГ-37/1375 є посилання у Претензії від 15.07.2024 №НЗІ-34/1465, яку направлено ФОП Ільєнкову В.В. цінним листом за трек номером 6105200037365 та отримано останнім особисто 25.07.2024, не спростовують встановлення судом відсутності відповідних документів у матеріалах даної справи, які у розумінні статей 73, 74, 76, 77 є належними доказами для встановлення обставини прострочення строку поставки спірного товару.
Щодо апеляційних доводів про позбавлення судом Позивача можливості надати додаткові докази суду в обґрунтування своєї правової позиції.
На думку, апелянта, місцевим господарським судом було порушено принцип змагальності сторін, який гарантує рівні можливості обом сторонам для представлення своїх позицій, доказів та аргументів у справі, оскільки у судовому засіданні, в якому було винесено оскаржуване рішення, судом було відхилено усне клопотання Позивача про оголошення технічної перерви для надання останнім суду додаткових доказів на підтвердження своєї позиції.
З цього приводу судова колегія вказує, що ухвалою суду від 07.10.2024 було відкрито судове провадження у даній справі за позовом Залізниці.
При цьому, відповідно до п. 5 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. Водночас, згідно з п. 8 зазначеної статті, позовна заява повинна містити, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З огляду на викладене, позивачу надано право при зверненні з позовом самостійно вирішувати які докази він додасть до позову на підтвердження, викладених в ньому обставин, а суд вже під час розгляду справи здійснює дослідження таких доказів та надає їм оцінку.
Крім того, вищезазначеною ухвалою від 07.10.2024 судом було також постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 04.11.2024. Також, виходячи з резолютивної частини даної ухвали, Позивачу до 28.10.2024 було встановлено строк для подання інших документів, що стосуються розгляду його позовних вимог.
При цьому, за положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться (ч. 3 вказаної статті).
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення.
Тобто, у даному випадку господарським процесуальним законодавством чітко встановлено право Позивача долучити саме до позовної заяви всі докази, які стосуються предмету спору та на підставі яких Позивач обгрунтовує свої позовні вимоги, які доводять правильність позиції Позивача І саме ці докази суд досліджує, водночас заслуховуючи усні пояснення Позивача у судовому засіданні, внаслідок чого приймає відповідне рішення.
При цьому, зі змісту вищевказаних норм, так само як і будь-яких інших статей Господарського процесуального кодексу України, не вбачається, що при розгляді справи в порядку спрощеного провадження сторони звільняються від обов'язку дотримуватися вимог чинного законодавства щодо порядку надання доказів на підтвердження своєї правової позиції.
Разом з тим, згідно зі ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З огляду на матеріали справи вбачається, що станом на 28.10.2024 Позивачем до суду першої інстанції жодного іншого документу, крім долучених до позовної заяви, не надано; у судовому засіданні 04.11.2024 при розгляді справи №916/4344/24 був присутній представник Позивача - Токаренко Х.О., яка надала свої пояснення по суті справи.
Таким чином, апеляційна колегія зазначає, що судом першої інстанції було надано можливість Позивачу надати всі докази на підтвердження своєї правової позиції у даній справі, яка ініційована саме Залізницією; надано можливість представнику Позивача приймати участь у судовому засіданні 04.11.2024, надавати свої пояснення суду, посилатись на відповідні докази тощо.
Судова колегія вказує, що Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами.
Відтак, посилання Позивача на порушення судом першої інстанції принципу змагальності сторін є безпідставним.
Окремо, у цьому контексті, судова колегія звертає увагу на те, що посилаючись на порушення судом принципу змагальності сторін, представник Позивача, проте, не зважаючи на відсутність у судовому засіданні Відповідача, зазначила, що справу можна слухати за відсутністю останнього.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів доходить висновку, що під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені місцевим господарським судом на підставі об'єктивного дослідження наявних у матеріалах справи доказів, висновки суду відповідають цим обставинам, Позивачу було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Водночас, наведені РФ "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" в апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення і ухвалення нового рішення, оскільки вони не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, суперечать встановленими у справі обставинами, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.
Пунктом 1 ч.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, Південно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2024 у справі №916/4344/24 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2024 у справі №916/4344/24 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених ч. 3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений 24.02.2025.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Діброва Г.І.
Суддя Принцевська Н.М.