79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"11" лютого 2025 р. Справа №926/5372/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання - Гунька О.П.
за участю представників учасників процесу:
представник позивача - Остапенко С.Л.
представник відповідача - Боднар О.О.
представник приватного виконавця - не з'явився;
розглянувши апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» від 03.01.2025 (вх. № 01-05/52/25 від 06.01.2025) та Акціонерного товариства “Чернівціобленерго» від 07.01.2025 (вх. № 01-05/90/25 від 08.01.2025)
на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 26.12.2024 (суддя І.В. Марущак; повний текст ухвали складено 31.12.2024)
за заявами Акціонерного товариства “Чернівціобленерго»
про відстрочення виконання судового рішення від 03.10.2024 вх. № 2508
про скасування наказу про примусове виконання рішення від 02.12.2024 вх. № 3746
про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню від 02.12.2024, вх. № 3128
та за скаргою Акціонерного товариства “Чернівціобленерго» від 09.12.2024 вх. № 3213 на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича
у справі № 926/5372/23
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго»
до відповідача: Акціонерного товариства “Чернівціобленерго»
про: стягнення заборгованості за договором про надання послуг з диспечерського (оперативно-технологічного) управління в сумі 58 506 722,90 грн
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
В провадженні Господарського суду Чернівецької області перебувала справа №926/5372/23 за позовом Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» ( далі - ПАТ “Національна енергетична компанія “Укренерго», позивач) до Акціонерного товариства “Чернівціобленерго» (далі - АТ “Чернівціобленерго», відповідач) про стягнення 100 480 029,69 грн заборгованості за договором про надання послуг з диспечерського (оперативно-технологічного) управління № 0517-03041 від 26.06.2019, з яких: 87 453 201,03 грн - основний борг, 8 907 254,22 грн - пеня, 2 622 614,76 грн - штраф, 813 008,46 грн - 3% річних, 683 871,22 грн - інфляційні втрати ( з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі №926/5372/23, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2024, позов задоволено частково. Стягнуто з АТ “Чернівціобленерго» на користь ПАТ “Національна енергетична компанія “Укренерго» заборгованість за договором про надання послуг з диспечерського (оперативно-технологічного) управління № 0517-03041 від 26.06.2019 в сумі 87 247 635,81 грн, 813 008,46 грн 3% річних, 683 871,22 грн інфляційних втрат та 1 059 800,00 грн витрат зі сплати судового збору. В решті позовних вимог провадження закрито.
На виконання вказаного рішення 04.10.2024 Господарським судом Чернівецької області видано відповідний наказ.
АТ “Чернівціобленерго» звернулось до Господарського суду Чернівецької області із заявою від 03.10.2024 про відстрочення виконання рішення суду у даній справі строком на 1 рік з дня ухвалення рішення, мотивуючи таку заяву, зокрема, відсутністю вини відповідача у виникненні заборгованості перед позивачем, частковою оплатою суми основної заборгованості, неможливістю одночасного погашення вже існуючої заборгованості та забезпечення 100% рівня поточної оплати.
02.12.2024 АТ “Чернівціобленерго» звернулось до суду з заявами про скасування наказу від 04.10.2024, виданого на примусове виконання рішення Господарського суду Чернівецької області у даній справі, та про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, з огляду на те, що 03.10.2024 АТ “Чернівціобленерго» подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі № 926/5372/23, а тому станом на дату видачі наказу рішення суду не набрало законної сили.
Окрім того, 09.12.2024 АТ “Чернівціобленерго» подало суду скаргу на дії приватного виконавця, в якій просило визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича протиправними та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.11.2024 № 76679819, про арешт коштів боржника від 29.11.2024 № 76679829 та від 02.12.2024 № 76679819.
Скарга відповідача мотивована тим, що оскільки станом на дату видачі судового наказу від 04.10.2024 рішення суду у даній справі не набрало законної сили, приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк К.О. відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 4 Закону України “Про виконавче провадження» зобов'язаний був повернути стягувачу судовий наказ без прийняття до виконання.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 26.12.2024 у справі №926/5372/23:
- провадження щодо розгляду заяви АТ “Чернівціобленерго» від 02.12.2024 про скасування наказу про примусове виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі №926/5372/23 закрито;
- у задоволенні заяви АТ “Чернівціобленерго» від 02.12.2024 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено;
- заяву АТ “Чернівціобленерго» від 03.10.2024 про відстрочення виконання судового рішення задоволено частково та відстрочено виконання невиконаної станом на 26.12.2024 частини рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі №926/5372/23 на шість місяців до 11 березня 2025 року;
- у задоволенні скарги АТ “Чернівціобленерго» від 09.12.2024 на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №76679819 відмовлено.
Ухвала суду в частині закриття провадження щодо розгляду заяви обгрунтована п.1 ч.1 ст.231 ГПК України та тим, що ГПК України не передбачено можливості скасування наказу господарського суду, який виданий за результатами розгляду справи за правилами позовного провадження (на відміну від наказного провадження).
Ухвала суду в частині відстрочення виконання судового рішення мотивована тим, що: боржник здійснив часткову оплату наявної заборгованості в ході розгляду даної справи, а після ухвалення судом рішення у даній справі сплатив 50 % заборгованості; боржник не ухиляється від виконання судового рішення, а лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням на теперішній час в повному обсязі; станом на 18.12.2024 усі наявні кошти на рахунках боржника стягнуто та здійснюється стягнення з поточних надходжень; відсутність у боржника можливості обслуговувати соціальні об'єкти та об'єкти життєдіяльності Чернівецької області призведе до порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, зокрема, мешканців області, та може спричинити виникнення надзвичайних та техногенних ситуацій; стягувачем не доведено, що відстрочення виконання рішення суду у цій справі призведе до додаткових фінансових витрат та негативно вплине на його платоспроможність.
Відмовляючи у задоволенні заяви АТ “Чернівціобленерго» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, та скарги на дії приватного виконавця, суд виходив з того, що: станом на момент видачі наказу від 04.10.2024 Господарському суду Чернівецької області не було відомо про подання відповідачем (боржником) апеляційної скарги; рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у даній справі залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2024; стягувач звернувся до приватного виконавця Кондрюка К.О. із заявою про примусове виконання рішення суду лише 29.11.2024, тобто після набрання рішенням суду у даній справі законної сили; передчасна видача наказу не порушила прав відповідача, оскільки не призвела до безпідставного стягнення коштів; приватний виконавець Кондрюк К.О. під час прийняття постанов 29.11.2024 та 02.12.2024 про відкриття виконавчого провадження та арешт коштів боржника діяв на підставі виконавчого документа, який за формою та змістом відповідав приписам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», його дії не суперечили вимогам законодавства.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та відзивів на апеляційні скарги.
ПАТ “Національна енергетична компанія “Укренерго» подало апеляційну скаргу від 03.01.2025, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 26.12.2024 у справі №926/5372/23 в частині відстрочення виконання рішення суду на шість місяців та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні заяви АТ “Чернівціобленерго».
Вимоги апелянта обгрунтовані тим, що заявником не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у визначений строк, а саме доказів наявності тяжкого фінансового стану боржника, загрози банкрутства, відсутності коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, а також не надано доказів, які б підтверджували фактичну можливість виконання рішення у строки, зазначені заявником.
Разом з тим, несплата, зокрема, відповідачем отриманих послуг призводить до стягнень кредиторами з позивача компенсаційних нарахувань на користь інших учасників ринку, що є необґрунтованим фінансовим тягарем для позивача.
Окрім того, скаржник просить апеляційний суд врахувати, що НЕК "Укренерго" є державним стратегічним підприємством, від якого залежить стале функціонування електроенергетичної галузі та електроенергетичної національної безпеки в цілому. В умовах воєнного стану ПАТ НЕК "Укренерго" також несе значні витрати на відновлювальний ремонт пошкоджених електричних мереж, електропідстанцій та інших об'єктів енергетичної інфраструктури в межах всієї України внаслідок щоденних терористичних атак з боку російської федерації, що потребує значних фінансових витрат.
АТ “Чернівціобленерго» подало апеляційну скаргу від 07.01.2025, в якій просить:
- скасувати ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 26.12.2024 у справі №926/5372/23 в частинах відмови у задоволенні заяви АТ “Чернівціобленерго» від 02.12.2024 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, та відмови у задоволенні скарги АТ “Чернівціобленерго» від 09.12.2024 на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №76679819;
- ухвалити нове рішення, яким: задоволити заяву АТ “Чернівціобленерго» від 02.12.2024 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, та визнати наказ про примусове виконання судового рішення від 04.10.2024 у справі №926/5372/24 таким, що не підлягає виконанню; задоволити скаргу АТ “Чернівціобленерго» від 09.12.2024 на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №76679819.
Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції грубо порушив норми процесуального права, видавши наказ на примусове виконання судового рішення, яке не набрало законної сили. Безпідставне видання наказу 04.10.2024 позбавило можливості АТ «Чернівціобленерго» добровільно виконати судове рішення, яке набрало законної сили 27.11.2024, поза межами виконавчого провадження.
Скаржник вважає, що приватний виконавець порушив п.1 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відкрив виконавче провадження на підставі виконавчого документа, виданого на примусове виконання судового рішення, яке не набрало законної сили. Наявність вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції станом на момент відкриття виконавчого провадження не свідчить про правомірність дій приватного виконавця, оскільки дата виконавчого документа, на підставі якого було відкрито виконавче провадження, передує даті прийнятті постанови судом апеляційної інстанції, що не узгоджується із положеннями ст. ст. 241, 327 ГПК України.
Приватний виконавець Кондрюк Костянтин Олександрович подав суду відзив на апеляційну скаргу від 23.01.2025, в якому просить ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 26.12.2024 у справі № 926/5372/23 залишити без змін з підстав її законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу АТ “Чернівціобленерго» - без задоволення.
Зокрема, приватний виконавець зазначає, що ним відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Чернівецької області №926/5372/23 від 04.10.2024 після розгляду справи судом апеляційної інстанції. В матеріалах виконавчого провадження міститься належним чином засвідчена копія вступної та резолютивної частин постанови Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 у справі №926/5372/23, якою рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 залишено без змін. У виконавчому документі вказані всі відомості, передбачені п. 1 ч.1 ст. 4 Закону України “Про виконавче провадження». Відтак, на день відкриття виконавчого провадження не було жодних правових підстав для повернення виконавчого документа стягувачу.
Окрім того, приватний виконавець вважає безпідставним покликання боржника на позбавлення його можливості виконати судове рішення в добровільному порядку з огляду на те, що стягувач звернувся з заявою про відкриття виконавчого провадження 29.11.2024, а постанова Західного апеляційного господарського суду у справі №926/5372/23 за результатом розгляду апеляційної скарги АТ «Чернівціобленерго» прийнята 27.11.2024.
ПАТ “Національна енергетична компанія “Укренерго» подало суду відзив на апеляційну скаргу від 23.01.2025, в якому просить апеляційну скаргу АТ “Чернівціобленерго» залишити без задоволення.
Позивач зазначає, що на момент видачі наказу від 04.10.2024 суд не був обізнаний про оскарження відповідачем рішення суду, а відповідач задля уникнення видачі місцевим судом наказу не був позбавлений можливості повідомити Господарський суд Чернівецької області про оскарження ним рішення у справі у день подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, що було в його інтересах .
На переконання позивача, оскільки судовий наказ від 04.10.2024 був виданий на виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі №926/5372/23, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду, а відтак набрало законної сили, підстави для визнання вищевказаного виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, відсутні. Відкриття виконавчого провадження та виконання рішення суду у справі №926/5372/23 за наказом від 04.10.2024 не порушують прав відповідача.
Процесуальні дії суду у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2025 справу № 926/5372/23 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ “Національна енергетична компанія “Укренерго» на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 26.12.2024 у справі № 926/5372/23 та призначено розгляд справи на 04.02.2025.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ “Чернівціобленерго» на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 26.12.2024 у справі №926/5372/23 та призначено таку до розгляду в судовому засіданні на 04.02.2025 .
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 призначено апеляційну скаргу ПАТ “Національна енергетична компанія “Укренерго» до спільного розгляду з апеляційною скаргою АТ “Чернівціобленерго», оголошено перерву в судовому засіданні до 11.02.2024 та ухвалено судове засідання провести з представником позивача - Остапенком Сергієм Леонідовичем в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.02.2025 задоволено заяву представника АТ “Чернівціобленерго» - Боднар Олесі Олександрівни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису.
В судове засідання 11.02.2025 прибули представники сторін.
Приватний виконавець участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.
Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення приватному виконавцю ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представника приватного виконавця.
У судовому засіданні 11.02.2025 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі №926/5372/23 позов ПАТ “Національна енергетична компанія “Укренерго» задоволено частково. Стягнуто з АТ “Чернівціобленерго» на користь ПАТ “Національна енергетична компанія “Укренерго» заборгованість за договором про надання послуг з диспечерського (оперативно-технологічного) управління № 0517-03041 від 26.06.2019 в сумі 87 247 635,81 грн, 813 008,46 грн 3% річних, 683 871,22 грн інфляційних втрат та 1 059 800,00 грн витрат зі сплати судового збору. В решті позовних вимог провадження закрито.
Повний текст вказаного рішення складено та підписано 13.09.2024.
04.10.2024 Господарським судом Чернівецької області видано наказ на примусове виконання вказаного рішення суду.
04.10.2024 до Західного апеляційного господарського суду через систему “Електронний суд» надійшла апеляційна скарга АТ “Чернівціобленерго» від 03.10.2024 на рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі №926/5372/23.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ “Чернівціобленерго» на рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі №926/5372/23.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 у справі №926/5372/23 рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 залишено без змін.
29.11.2024 ПАТ “Національна енергетична компанія “Укренерго» звернулося до приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О. із заявою про примусове виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі № 926/5372/23, до якої додано оригінал наказу Господарського суду Чернівецької області від 04.10.2024.
Постановою від 29.11.2024 приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк К.О. відкрив виконавче провадження №76679819 з виконання судового наказу №926/5372/23, виданого 04.10.2024 Господарським судом Чернівецької області, про стягнення АТ “Чернівціобленрго» заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0517-03041 від 26.06.2019 в сумі 87 247 635,81 грн, 813 008,46 грн 3% річних, 683 871,22 грн інфляційних втрат та 1 059 800,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Постановами від 29.11.2024 приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк К.О. стягнув з боржника основну винагороду у сумі 8 980 431,50 грн та визначив розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 500,00 грн.
29.11.2024 та 02.12.2024 приватним виконавцем Кондрюком К.О. винесено постанови про арешт коштів божника, яими накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику АТ “Чернівціобленерго», у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 98 785 246,99 грн.
02.12.2024 АТ “Чернівціобленерго» звернулося до приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О. із заявою про закінчення виконавчого провадження № 76679819 згідно наказу про примусове виконання рішення від 04.10.2024 по справі № 926/5372/23 у зв'язку з тим, що на дату його видачі - 04.10.2024 рішення Господарського суду Чернівецької області по справі №926/5372/23 не набрало законної сили у зв'язку із апеляційним оскарженням.
Листом від 03.12.2024 № 85340 приватний виконавець повідомив боржника, що правові підстави для закінчення виконавчого провадження № 76679819 відсутні, оскільки станом на 02.12.2024 наказ про примусове виконання від 04.10.2024 у справі № 926/5372/23 не визнано судом таким, що не підлягає виконанню, а рішення Господарського суду Чернівецької області у вказаній справі набрало законної сили.
Окрім того, 02.12.2024 АТ “Чернівціобленерго» звернулось до приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О. з заявою про зупинення виконавчого провадження з аналогічних підстав, повідомивши при цьому про подання до суду заяви про відстрочення виконання рішення суду у справі №926/5372/23.
Листом від 03.12.2024 приватний виконавець повідомив боржника про відсутність правових підстав, передбачених ЗУ «Про виконавче провадження», для зупинення виконавчого провадження №76679819, оскільки розгляд справи в апеляційній інстанції вже відбувся, а станом на 02.12.2024 відсутнє рішення суду щодо надання АТ “Чернівціобленерго» відстрочки виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі № 926/5372/23.
Станом на даний момент рішення суду у справі №926/5372/23, на примусове виконання якого видано наказ від 04.10.2024, виконане у повному обсязі, що підтверджується постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О. від 16.01.2025 про закінчення виконавчого провадження.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи приписи вищевказаної норми, а також доводи та вимоги апеляційних скарг, колегія суддів переглядає ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 26.12.2024 у даній справі в частині розгляду заяв АТ “Чернівціобленерго» про відстрочення виконання судового рішення та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, а також скарги АТ “Чернівціобленерго» на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича.
Щодо визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч. 1 ст. 18 ГПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 326 ГПК України встановлено, що рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як зазначалось вище, повний текст рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі №926/5372/23 був складений 13.09.2024. Отже, останнім днем на його апеляційне оскарження було 03.10.2024, а 04.10.2024 вказане рішення мало набрати законної сили.
АТ “Чернівціобленерго» подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 в даній справі через систему “Електронний суд» 03.10.2023, тобто у межах строку, встановленого процесуальним кодексом.
Однак, апеляційну скаргу АТ “Чернівціобленерго» доставлено до електронного суду та зареєстровано Західним апеляційним господарським судом 04.10.2024. Цього ж дня, 04.10.2024, Господарським судом Чернівецької області видано наказ на виконання рішення від 11.09.2024 у справі №926/5372/23.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ “Чернівціобленерго» на рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 в справі №926/5372/23 та витребувано матеріали справи з Господарського суду Чернівецької області.
Ухвала Західного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 зареєстрована канцелярією Господарського суду Чернівецької області 08.10.2024, а 09.10.2024 матеріали справи направлено на адресу апеляційного суду.
Відповідач, задля уникнення видачі судом наказу, у зв'язку з набранням рішенням законної сили, не був позбавлений можливості повідомити суд першої інстанції про оскарження ним рішення у справі у день подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, тобто 03.10.2024, що було в інтересах відповідача та з урахуванням, що 03.10.2024 було останнім днем оскарження відповідного рішення і з наступного дня (04.10.2024) таке рішення набирало законної сили, у разі неподання відповідачем на нього апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.09.2023 у справі №911/1840/21.
03.10.2024 АТ “Чернівціобленерго» через систему “Електронний суд» подало до Господарського суду Чернівецької області заяву про відстрочення виконання рішення від 11.09.2024 по справі №926/5372/23 строком на 1 рік з дня ухвалення рішення. Однак, про подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі відповідач не повідомив.
Відтак, на час видання наказу Господарський суд Чернівецької області не був обізнаний про наявність апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Згідно з частиною 2 статті 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Верховний Суд у постанові від 11.07.2019 у справі № 910/8665/17 зазначав, що підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред'явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього наказу до виконання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №910/8794/17.
Чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу в разі відсутності відповідного обов'язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. При цьому, правовий механізм визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не обмежено переліком обставин, а пов'язується з наявністю самого обов'язку.
Подібні за змістом висновки викладено в постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №914/3131/15, від 14.06.20218 у справі №914/4134/15, від 06.07.2018 у справі №918/882/15.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 02.09.2020 по справі №195/465/15-ц вказав на те, що при розгляді заяви щодо визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, судом не вирішується питання про помилкову чи непомилкову видачу наказу на виконання рішення, а лише можливість виконання рішення, яке не набрало законної сили у відповідності до положень ГПК України.
Зміст статті 241 ГПК України свідчить, що до набрання рішенням законної сили воно не створює жодних правових наслідків для сторін.
Разом з тим, апеляційний господарський суд враховує, що постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі №926/5372/23 залишено без змін, отже з 27.11.2024 воно набрало законної сили і підлягало обов'язковому виконанню.
ПАТ “Національна енергктична компанія “Укренерго» звернулось до приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О. із заявою про примусове виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі №926/5372/23 лише 29.11.2024, тобто після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції та набрання ним законної сили.
Відтак, приймаючи до уваги наведене вище, виходячи із засад розумності і справедливості, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування ухвали Господарського суду Чернівецької області в частині відмови у визнанні наказу у даній справі таким, що не підлягає виконанню, оскільки для цього відсутні правові підстави. Доводи апелянта не спростовують висновків суду.
Щодо оскарження дій приватного виконавця.
Відповідно до ст.339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання, пов'язані з примусовим виконанням судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).
Згідно із ч. 1 ст.5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пункт 1 частини другої статті 18 Закону встановлює обов'язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За умовами п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ст. 4 Закону у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
У разі пред'явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
При цьому детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій (в тому числі під час відкриття виконавчого провадження) регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5, далі - Інструкція), яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню.
Розділ ІІІ Інструкції регламентує вимоги, яким має відповідати виконавчий документ, та відомості, які мають міститися у заяві про примусове виконання рішення, дії виконавця, які передують відкриттю виконавчого провадження.
За змістом пунктів 4, 5 Розділу ІІІ Інструкції, зокрема:
- виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред'явлення виконавчого документа;
- у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Частиною четвертою статті 4 Закону передбачені підстави повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання. Так, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо:
1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;
3) боржника визнано банкрутом;
4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
5) юридичну особу - боржника припинено;
6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;
7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим;
9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;
11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку;
12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.
Судом встановлено, що наказ від 04.10.2024 виданий на підставі рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 в справі № 926/5372/23, яке на дату його видачі не набрало законної сили, оскільки було оскаржено відповідачем в апеляційному порядку у межах строку, встановленого процесуальним кодексом.
Відповідно до статті 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Таким чином, рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 в справі № 926/5372/23 набрало законної сили з дня прийняття постанови Західним апеляційним господарським судом, тобто 27.11.2024.
Згідно правових висновків, наведених у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.08.2023 в справі № 924/90/22, має місце неоднозначність у застосуванні норм ГПК України та Закону , для вирішення якої слід вдатися до аналізу положень, які регламентують дії виконавця під час здійснення виконавчого провадження, а також визначають права та обов'язки учасників виконавчого провадження.
Так, за статтею 38 Закону виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.
Сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Звідси Верховний Суд виснував, що у випадку, коли виконавець відкрив виконавче провадження, діючи у відповідності до вимог законодавства та Інструкції, на підставі виконавчого документа, що містив вказівку про набрання чинності рішенням суду, та за відсутності інших документальних даних, що у належному порядку спростовують таку вказівку, то у випадку поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду виконавець зупиняє розпочате виконавче провадження. Підстави для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження в такому разі відсутні.
У разі, коли за наслідками апеляційного перегляду апеляційний суд залишить рішення без змін, виконавче провадження поновлюється.
В іншому випадку виконавче провадження підлягає закінченню на підставі пункту 5 частини першої статті 39 Закону , а стягнуті на його виконання суми - поверненню в порядку повороту виконання судового рішення.
З матеріалів даної справи вбачається, що у зв'язку із оскарженням рішення суду у вказаній справі до оголошення вступної та резолютивної частин постанови Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2024, стягувачем не пред'являвся виданий судом 04.10.2024 виконавчий документ до примусового виконання.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2024, рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у даній справі залишено без змін, отже, відповідно до частини другої статті 241 ГПК України вказане рішення набрало законної сили 27.11.2024.
ПАТ “Національна енергктична компанія “Укренерго» звернулося до приватного виконавця Кондрюка К.О. із заявою про примусове виконання рішення суду лише 29.11.2024.
В матеріалах виконавчого провадження міститься належним чином засвідчена копія вступної та резолютивної частин постанови Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 у справі № 926/5372/23.
Конституційний Суд України неодноразово підкреслював, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (перше речення абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 225.04.2012 № 11-рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац п'ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013).
Касаційний господарський суд в складі Верховного Суду у постанові від 28.05.2019 у справі № 905/2458/16 зазначав, що принцип обов'язковості судового рішення та визначений процесуальним законодавством обов'язок суду із здійснення судового контролю за виконанням судового рішення зобов'язує суди, здійснюючи оцінку тих чи інших обставин, враховувати чи сприяє вчинення будь-якої процесуальної дії (в тому числі судом) виконанню остаточного судового рішення чи навпаки - перешкоджає такому виконанню.
Враховуючи те, що за наявності сумнівів з приводу правомірності чи неправомірності вчинення виконавцем певних дій, останні підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства, так і їх спрямованості на забезпечення виконання остаточного судового рішення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення скарги відповідача на дії приватного виконавця ( аналогічний позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.08.2023 в справі № 924/90/22).
Щодо покликання апелянта на те, що приватний виконавець порушив п.1 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відкрив виконавче провадження на підставі виконавчого документа, виданого на примусове виконання судового рішення, яке не набрало законної сили.
Пункт 1 частини другої статті 18 Закону встановлює обов'язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За умовами п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
На стадії відкриття виконавчого провадження виконавець повинен пересвідчитися, зокрема, чи відповідає виконавчий документ і заява про його виконання вимогам Закону України "Про виконавче провадження", чи надано усі документи, відтак, якщо немає підстав для повернення виконавчого документа або відмови у відкритті виконавчого документа, відкриває виконавче провадження (близький за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 750/2414/17).
Як зазначалось вище, ПАТ “Національна енергктична компанія “Укренерго» звернулося до приватного виконавця Кондрюка К.О. із заявою про примусове виконання рішення суду лише 29.11.2024, тобто після набрання рішенням суду у даній справі законної сили.
Виконавець в порядку та у строки визначені частиною п'ятою статті 26 Закону 28.11.2024 відкрив виконавче провадження № 76679819, оскільки підстави для повернення без прийняття до виконання отриманого ним наказу Господарського суду Чернівецької області від 04.10.2024 у справі № 926/5372/23 відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" були відсутні, зокрема, наказ містив інформацію про набрання законної сили рішенням, на виконання якого видано наказ.
Отже, дії приватного виконавця Кондрюк К.О. не суперечили вимогам Закону, а покликання апелянта відхиляються судом апеляційної інстанції як безпідставні.
Щодо доводів апеляційної скарги ПАТ “Національна енергктична компанія “Укренерго».
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, держава відповідальна за виконання рішення, ухваленого на користь стягувача у цій справі. Тривале невиконання рішення та відсутність засобів захисту прав стягувача на національному рівні спричиняє порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.
Відповідно до ч. 1 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Частинами третьою - п'ятою статті 331 цього Кодексу передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Отже, підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
При цьому суд має враховувати дотримання балансу інтересів як боржника, так і кредитора. По суті при відстрочці виконання судового рішення мова йде не про звільнення особи від виконання зобов'язання, а про перенесення строку його виконання з однієї дати, що встановлено законом чи судом, на іншу.
Процесуальне законодавство не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, з огляду на що, суд повинен оцінити докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 цього Кодексу, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Заява відповідача про відстрочку виконання рішення суду мотивована тим, зокрема, що тарифи на послугу з розподілу електричної енергії, затверджені станом на 01.01.2023 року, не було переглянуто в бік збільшення протягом всього 2023 року. Вказане призвело до їх необгрунтованості та дефіцитності, що в свою чергу зумовило формування невідшкодованих тарифом витрат відповідача на загальну суму 350 685 тис. грн. Постановою НКРЕКП №774 від 23.04.2024 визначено, що повернення суми недоотриманого доходу заплановано на період 2025-2026 років, без конкретизації періоду в якому відбуватиметься таке повернення.
Місцевий господарський суд, розглядаючи заяву відповідача, врахував, що боржник частково сплатив заборгованість в ході судового розгляду, що стало підставою для закриття провадження у справі в частині вимог, а після ухвалення рішення у даній справі АТ“Чернівціобленерго» сплачено ПАТ “Національна енергетична компанія “Укренерго» 50% в рахунок погашення заборгованості за рішенням суду.
Станом на 18.12.2024 з усіх рахунків боржника стягнуто усі наявні кошти та в подальшому здійснюється стягнення з поточних надходжень, про що зазначено приватним виконавцем. Одномоментне виконання рішення суду унеможливлюється відсутністю у заявника необхідних коштів, а накладення арешту на майно боржника і стягнення всієї суми боргу може призвести до значних негативних наслідків, які можуть вплинути на стабільність електропостачання Чернівецької області. Відтак, відстрочення виконання рішення суду надасть можливість боржнику повноцінно здійснювати господарську діяльність, зберегти людський ресурс (кадри), матеріально-технічну базу та сплатити залишок суми заборгованості в повному обсязі.
До того ж, як зазначено АТ “Чернівціобленерго» та не заперечується ПАТ “Національна енергетична компанія “Укренерго», працівники АТ “Чернівціобленерго» усувають пошкодження об'єктів енергетичної інфраструктури внаслідок атак рф на території України, а також спрямовують сили на забезпечення безперебійного електроживлення на території здійснення ліцензованої діяльності.
При цьому, суд врахував, що ПАТ “Національна енергетична компанія “Укренерго» має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Однак, стягувачем не доведено, що відстрочення виконання рішення суду у цій справі призведе до істотного понесення ним додаткових фінансових витрат та негативно вплине на його платоспроможність, не надано суду відомостей про його фінансовий стан, зокрема, наявності (відсутності) збитків, заборгованості з податків або заробітної плати, доказів, що фінансовий стан є гіршим за фінансовий стан боржника.
Оцінивши всі наведені обставини та надані боржником до заяви докази, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення суду у даній справі, що є підставою для відстрочення виконання судового рішення.
Разом з тим, враховуючи інтереси стягувача, необхідність дотримання розумних строків та забезпечення реального виконання рішення, суд вирішив відстрочити виконання невиконаної частини рішення суду на шість місяців з моменту прийняття такого, тобто до 11 березня 2025 року.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність виняткових обставин, які істотно ускладнюють вчасне виконання відповідачем рішення суду та, як наслідок, є підставою для відстрочення виконання судового рішення.
При цьому, на переконання колегії суддів, відстрочивши виконання судового рішення на шість місяців, суд не порушив балансу інтересів сторін, оскільки надав можливість виконати судове рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом стягувача реально отримати грошові кошти.
Таким чином, доводи апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» не знайшли свого підтвердження, спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.
Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах “Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, “Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов'язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Чернівецької області від 26.12.2024 у даній справі прийнята з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржників.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282, 284, 328, 331, 343 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» від 03.01.2025 (вх. № 01-05/52/25 від 06.01.2025) та Акціонерного товариства “Чернівціобленерго» від 07.01.2025 (вх. № 01-05/90/25 від 08.01.2025) залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 26.12.2024 у справі №926/5372/23 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг залишити за скаржниками.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст.287-288 ГПК України.
5. Справу повернути до Господарського суду Чернівецької області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Повний текст постанови складено 24.02.2025.
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.