79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"24" лютого 2025 р. Справа №921/396/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Панова І.Ю.,
Судді Зварич О.В.,
Матущак О.І.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Пашковської Любов Корнеліївни б/н від 06.01.2025 (вх. №01-04/270/85 від 13.01.2025)
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.10.2024 (повний текст рішення складено 11.11.2024)
у справі №921/396/24 (суддя Боровець Я.Я.)
за позовом Козівського районного споживчого товариства, вул. Грушевського, 25, смт. Козова, Тернопільська область
до відповідача Фізичної особи - підприємця Пашковської Любов Корнелівни, АДРЕСА_1
про стягнення неустойки в сумі 27 000,00 грн
В порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції.
Козівське районне споживче товариство звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовом до відповідача Фізичної особи - підприємця Пашковської Любов Корнелівни про стягнення неустойки в сумі 27 000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що договір оренди торговельного місця на ринку Козівського райСТ від 02.01.2017, який укладено між Козівським районним споживчим товариством та ФОП Пашковською Л.К., припинив свою дію 31.12.2017, однак станом на час розгляду справи ФОП Пашковська Л.К. передане в оренду майно не звільнила, плати за користування майном не сплачувала, у зв'язку з чим просить стягнути з останньої 27 000,00 грн неустойки, розрахованої виходячи з умов договору оренди торговельного місця від 02.01.2017, в розмірі подвійної орендної плати за період з 01.03.2023 по 31.05.2024 (не охоплений попередніми рішеннями).
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09.10.2024 у справі №921/396/24 позовні вимоги задоволено. Присуджено до стягнення з Фізичної особи - підприємця Пашковської Любов Корнелівни на користь Козівського районного споживчого товариства 27 000,00 грн неустойки та 3028,00 грн судового збору
Рішення мотивовано тим, що договір оренди торговельного місця на Ринку Козівського райСТ від 02.01.2017 після закінчення його дії пролонгований сторонами не був та припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено (31.12.2017), зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів повернення орендованого об'єкта відповідачем Орендодавцю (зокрема, за актом приймання - передачі), суд вважав правомірним нарахування позивачем у порядку ч.2 ст.785 ЦК України неустойки в сумі 27 000 грн 00 коп. за період з 01.03.2023 по 31.05.2024 (не охоплений попередніми судовими рішеннями).
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ФОП Пашковська Любов Корнеліївна оскаржила таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 21.10.2024. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.10.2024 у справі №921/396/24 та закрити провадження у справі через безпідставність позовних вимог.
Зазначає, що ФОП Пашковська Л.К. договору оренди торговельного місця на ринку від 02.01.2017 для розміщення некапітальної споруди кіоску-МАФ, площею 30 кв.м, не підписувала, так як в той час перебувала за межами території України, що встановлено Господарським судом Тернопільської області у справі №921/39/19, у якій відмовлено у задоволенні позовних вимог Козівського райСТ про дострокове розірвання (з 01.01.2019) договору оренди торговельного місця без номера від 02.01.2017 та про стягнення з ФОП Пашковської Л.К. 18 003,84 грн, з яких: 10500 грн боргу з орендної плати за період з березня по грудень 2018 року включно, 264,08 грн 3% річних, 7239,75 грн пені, нарахованих за період з 01.07.2018 по 31.12.2018.
Також, зауважує, що наявність постанови апеляційного суду у зазначеній справі не може братися за основу, оскільки у даний час істотно змінилися підстави для стягнення неустойки, так як орендована земельна ділянка, на якій знаходиться так зване торгове місце ФОП Пашковської Л.К., у користуванні Козівського районного споживчого товариства не знаходиться. Також позивач не являється власником (користувачем) земельної ділянки, на якій розташовані торгівельні місця, будівля для торгівлі. В підтвердження наведеного до матеріалів справи долучено копію рішення Козівської селищної ради від 27.08.2021 №917 "Про припинення права оренди земельної ділянки". А підставність користування ФОП Пашковською Л.К. торговим павільйоном на ринку стверджується актом прийняття-передачі від 02.01.2021 та паспортом прив'язки торгового павільйона ФОП Пашковської Л.К. (до матеріалів справи не долучено).
Козівське районне споживче товариство правом на подання відзиву не скористалось, про розгляд справи було належним чином повідомлене.
Відповідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.12.2024 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Матущак О.І.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Пашковської Любов Корнеліївни б/н від 03.12.2024 (вх. №01-05/3566/24 від 09.12.2024) на рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.10.2024 у справі №921/396/24 та апеляційну скаргу вирішено розглядати без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відводів суддям в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України на адресу суду не надходило.
Фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України.
У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, і визначеними відповідно до них правовідносинами, вбачається, що:
02.01.2017 між Козівським райСТ (як, Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Пашковською Любов Корнелівною (як, Орендар) було укладено Договір оренди торговельного місця на Ринку Козівського райСТ.
Як зазначено в п.1.1. Договору, предметом правочину є надання Орендодавцем у тимчасове платне користування Орендарю для провадження торговельної діяльності торговельного місця, загальною площею 30 кв.м., що розташоване на території ринку за адресою: смт. Козова, вул. Б. Хмельницького, 34 (Об'єкт оренди).
Під поняттям "торговельне місце" у даному Договорі розуміється - торговельна площа, зокрема, замощені чи заасфальтовані ділянки території ринку, встановлених згідно з планом території ринку розмірів для здійснення продажу товарів та/або надання послуг суб'єктами господарювання чи фізичними особами у павільйонах і спорудах з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у т.ч. ручних), у контейнерах, кіосках, плакатах, інших малих архітектурних формах.
Згідно з п.1.3 Договору об'єкт оренди надається Орендодавцем у тимчасове платне користування Орендарю для провадження торговельної діяльності, а саме торгівля ветеринарними товарами.
Орендар набуває права користування об'єктом оренди з моменту підписання акту приймання-передачі (п.2.2 Договору).
В пункті 2.3 Договору сторони, зокрема, погодили, що об'єкт оренди повертається Орендарем Орендодавцю протягом 3-х робочих днів після припинення або достроковому розірванні цього договору за актом приймання-передачі (додаток 2). Після закінчення строку оренди, або у випадку дострокового припинення договору, Орендар зобов'язаний повністю звільнити торговельне місце та виконати інші свої зобов'язання перед Орендодавцем, у тому числі грошові, протягом 10 календарних днів.
Відповідно до п.п.3.1, 3.2 Договору орендна плата згідно отриманого рахунку вноситься Орендарем на поточний рахунок або в касу підприємства до 25-го числа місяця, що передує місяцю, за який проводиться оплата. Орендна плата сплачується в національній валюті України з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць за даними Державної служби статистики України, незалежно від результатів господарської діяльності Орендаря та фактичного використання ним об'єкту оренди.
Загальний розмір орендної плати за місяць користування об'єктом оренди визначено сторонами в сумі 900 грн, з урахуванням ПДВ (або урахуванням єдиного податку, якщо Орендодавець не є платником ПДВ) (п.3.3 Договору).
Пунктом 3.5 Договору визначено, що у випадку припинення або дострокового розірвання цього Договору, Орендар сплачує плату за користування об'єктом оренди до дня його фактичної передачі Орендодавцю за актом приймання-передачі.
У разі, якщо Орендар після припинення дії Договору в десятиденний термін не звільнить Об'єкт оренди, Орендодавець має право самостійно звільнити торговельне місце від тимчасової споруди, якою користувався Орендар, шляхом демонтажу та вивезення (переміщення) такої на іншу ділянку ринку чи на штраф майданчик ринку, про що комісією у складі представників Орендодавця, Орендаря, а у разі відсутності останнього чи відмови - за участю суміжного Орендаря, складається відповідний акт та повідомляється Орендаря (п.п.2.3, 4.2 Договору).
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з законодавством України (п. 5.3 Договору).
Строк дії договору сторонами визначено у його п.6.1, а саме: з 02.01.2017 до 31.12.2017 включно. При цьому контрагенти передбачили можливість укладення договору на наступний строк при умові дотримання Орендарем визначеного пунктом 6.3 порядку.
Пунктом 6.3 Договору передбачено, якщо Орендар має намір укласти договір на наступний строк, він зобов'язаний не пізніше ніж за один місяць до закінчення терміну дії договору, подати Орендодавцю письмову заяву, додавши до неї копії відповідних правовстановлюючих документів. В іншому випадку договір припиняє дію відповідно до п.6.1.
Факт виконання умов договору підтверджується Актом приймання-передачі об'єкта в оренду (Додаток №1 до Договору оренди від 02.01.2017), підписаного представниками сторін, з якого вбачається, що 02.01.2017 Орендодавець - Ринок Козівського райСТ, передав, а Орендар - Фізична особа-підприємець Пашковська Л.К. прийняла у тимчасове платне користування торговельне місце №1, загальною площею 30 кв.м., що є Об'єктом оренди та розташоване на території ринку за адресою: смт. Козова, вул. Б. Хмельницького, 34. Сторони не мають претензій одна до одної.
Також, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 02.05.2019 у справі №921/39/19 в задоволенні позовних вимог Козівського районного споживчого товариства до Фізичної особи-підприємця Пашковської Любові Корнелівни про дострокове розірвання договору оренди та стягнення 18003,84 грн заборгованості по орендній платі, а також пені та 3% річних, відмовлено.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 рішення Господарського суду Тернопільської області у справі №921/39/19 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 8 700 грн орендних платежів та 218,81 - 3% річних. В цій частині прийнято нове рішення, яким позов задоволено. В решті рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.05.2019 залишено без змін.
При цьому, судовими рішеннями у справі №921/39/19 встановлено, що Договір оренди торговельного місця на Ринку Козівського райСТ від 02.01.2017 припинив свою дію 31.12.2017; стягнуто плату за користування об'єктом оренди за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 у розмірі 8700,00 грн.
Оскільки ФОП Пашковська Л.К. передане в оренду майно Орендодавцю не повернула, плати за користування майном не сплачувала, а тому позивач вдруге звернувся до суду за захистом свого порушеного права і рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі №921/740/19 від 17.02.2020, яке набрало законної сили, позов задоволено - зобов'язано ФОП Пашковську Л.К. усунути перешкоди в користуванні торговельним місцем №1 шляхом демонтажу некапітальної споруди кіоску - МАФ площею 30 кв.м., яка розташована на території Козівського районного споживчого товариства "Ринок смт. Козова" за адресою: смт. Козова, вул. Б. Хмельницького, 34 за власний рахунок; стягнуто з відповідача на користь Козівського районного споживчого товариства 33 300,00 грн неустойки за період користування по 15.01.2020 включно.
Також, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 28.09.2021 у справі №921/331/21, яке набрало законної сили, задоволено позовні вимоги Козівського районного споживчого товариства про стягнення з ФОП Пашковської Л.К. 28 800,00 грн неустойки, нарахованої за період користування орендованим майном з 16.01.2020 по 15.05.2021.
Крім того, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.04.2023 у справі №921/584/22, яке набрало законної сили, задоволено позовні вимоги Козівського районного споживчого товариства про стягнення з ФОП Пашковської Л.К. 38 700,00 грн неустойки, нарахованої за період користування орендованим майном з 16.05.2021 по 28.02.2023.
Судом апеляційної інстанції у справі №921/39/19 також визначено щомісячний орендний платіж згідно договору оренди в сумі 900 грн, оскільки докази внесення змін до договору оренди торгового місця від 02.01.2017 щодо збільшення розміру орендної плати за взаємною згодою шляхом підписання додаткової угоди до договору відсутні, відтак сторонами не було досягнуто згоди щодо внесення змін до договору в частині орендної плати.
Однак, відповідачка судових рішень не виконує, орендоване майно згідно Акту приймання-передачі позивачу не повернула, і дотепер незаконно та без будь-яких правових підстав використовує майно позивача.
Згідно вимог частині 2 статті 785 Цивільного кодексу України позивачем нараховано неустойку у розмірі подвійної плати за користування неповернутою річчю за період з 01.03.2023 по 31.05.2024 у розмірі 27 000,00 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду за захистом свого порушеного права.
При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частинами 1, 2 ст.509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст.526 ЦК України і ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди.
Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Положеннями ч.1 ст.760 ЦК України обумовлено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.
Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення (ч.2 ст.785 ЦК України).
Враховуючи безпідставне використання відповідачем орендованого майна з 01.03.2023 по 31.05.2024, позивачем на підставі ч.2 ст.785 ЦК України розраховано неустойку в сумі 27 000,00 грн, виходячи з погодженого сторонами розміру щомісячної орендної плати 900 грн в місяць (900,00 х 2 х 15 місяців).
Частинами 1, 3 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст.91 ГПК України).
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.76 ГПК України).
Відповідно до частин 4, 5 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
За змістом ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, колегія суддів враховуючи, що договір оренди торговельного місця на Ринку Козівського райСТ від 02.01.2017 після закінчення його дії пролонгований сторонами не був та припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено 31.12.2017, зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів повернення орендованого об'єкта відповідачем Орендодавцю (зокрема, за актом приймання - передачі), погоджується із судом першої інстанції про правомірність нарахування позивачем у порядку ч.2 ст.785 ЦК України неустойки в сумі 27 000,00 грн за період з 01.03.2023 по 31.05.2024.
Щодо посилання відповідача на безпідставність заявлених позовних вимог у зв'язку із рішенням Козівської селищної ради від 27.08.2021 №917 "Про припинення права оренди земельної ділянки", апеляційним судом до уваги не береться, оскільки зазначене рішення не стосується предмету спору у даній справі та за укладеним сторонами Договором оренди торговельного місця на Ринку Козівського райСТ від 02.01.2017, об'єктом оренди являлося торговельне місце, а не частина земельної ділянки про що правомірно зазначено місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.10.2024 у справі №921/396/24 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстави для його скасування відсутні, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути достатньою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Пашковської Любов Корнеліївни б/н від 06.01.2025 (вх. №01-04/270/85 від 13.01.2025) - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.10.2024 у справі №921/396/24 - залишити без змін.
3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Панова І.Ю.,
Суддя Зварич О.В.
Матущак О.І.