Справа № 761/7279/25
Провадження № 1-кс/761/5441/2025
Іменем України
24 лютого 2025 року
слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12022000000001103 від 08.11.2022
В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.
Клопотання обґрунтовано тим, що 2 відділом 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000001103 від 08.11.2022 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 110-2, ч. 4 ст. 110-2 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що в період з жовтня 2022 року по теперішній час громадяни України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та інші невстановлені особи, за грошову винагороду організували незаконний канал переправлення осіб через державний кордон України, шляхом внесення останіх в накази Харківської ОВА для надання їм права виїзду за межі України як водіїв, які під час воєнного стану здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України.
Так, згідно із розподілом ролей у вищевказаному механізмі незаконного переправлення осіб через державний кордон України ОСОБА_4 здійснює пошук зацікавлених осіб у незаконному перетині через державний кордон України осіб, а громадяни України ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , в свою чергу, організували надання на адресу Харківської ОВА листів від закордонних благодійних організацій щодо прохання сприяння у виїзді зацікавлених у незаконному перетині осіб ніби з метою доставляння ними в якості водіїв транспортних засобів гуманітарної допомоги для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, цивільного захисту населення та його повсякденних потреб.
Реалізовуючи протиправний план організації каналу незаконого переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_6 , використовуючи свій статус радника голови Харківської ОДА з гуманітарних питань та зв'язків з громадськістю, вирішує погодження наданих ОСОБА_5 вищевказаних листів від закордонних благодійних організацій перед невстановленими на даний час посадовими особами Харківської ОВА, які в подальшому слугують підставою для внесення даних зацікавлених в незаконому перетині державного кордону осіб в накази Харківської ОВА для надання їм права виїзду за межі України як водіїв, які під час воєнного стану здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України.
Відповідно до матеріалів досудового розслідування встановлено, що в період листопада 2022 року громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за грошову винагороду з метою відпочинку 03.11.2022 організував собі виїзд за межі державного кордону України.
Зокрема, анкетні дані ОСОБА_7 дані внесенні в наказ Харківської ОВА № 173В від 02.11.2022, який нібито здійснював виїзд з метою забезпечення пропуску водії, які під час воєнного стану здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України.
Згідно відповіді Державної митної служби України, встановлено, що 28.11.2022 під час в'їзду на територію України громадянином ОСОБА_7 через міжнародний пункт пропуску «Порубне-Сірет» товарів гуманітарної допомоги не завозилось.
Крім того, ОСОБА_7 в період листопада-грудня 2022 року через сприяння ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 організовано незаконний виїзд за межі території України сина ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Зокрема, 14.12.2022 на підставі наказу Харківської ОВА № 195В від 30.11.2022 гр. ОСОБА_8 здійснив виїзд за межі території України з метою ввезення гуманітарної допомоги, однак станом на теперішній час не повернувся на територію України.
29 січня 2025 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
29.01.2025 проведено обшук житлового приміщення адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_7 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон Iphone 14 Pro, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , пароль: « НОМЕР_3 ».
На даному мобільному телефоні зберігаються відомості, які містять важливе доказове значення для досудового розслідування, таким чином з метою проведення судово-технічної експертизи пристрою - здійснено його вилучено.
04.02.2025 слідчим вилучену річ (мобільний пристрій) визнано речовим доказом.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів.
На підставі викладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів, прокурор просить слідчого суддю накласти арешт на вказане майно.
Слідчий просив проводити розгляд клопотання без його участі, та просив його задовольнити. Також зазначив, що власник майна повідомлений про час та місце розгляду клопотання.
Дослідивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2, ч. 6 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зазначене в клопотанні майно, підпадає під ознаки речових доказів, оскільки зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту вказаного у клопотанні прокурора майна.
Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучене 29.01.2025 за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон Iphone 14 Pro, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , пароль: « НОМЕР_3 ».
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1