Справа № 761/193/25
Провадження № 1-кс/761/1114/2025
19 лютого 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72022000320000032 від 25.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 2 ст. 204 КК України,
установив:
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вх. № 832) клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72022000320000032 від 25.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 204 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання про арешт майна, прокурор ОСОБА_3 зазначив про таке.
Прокурорами Офісу Генерального прокурора забезпечується нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 72022000320000032 від 25.11.2022.
За версією органу досудового розслідування, під час досудового розслідування встановлено, що службовими особами Державного підприємства «Дублянський спиртовий завод» (ЄДРПОУ 00375289) здійснюється незаконне виготовлення підакцизної продукції в обхід контрольних спиртовимірювальних апаратів використовуючи виробничі потужності заводу.
Відповідно до листа Державної податкової служби України № 15807/5/99-00-09-02-01-05 Державна податкова служба України повідомляє, що відповідно до статті 16 Закону України від 19.12.1995 № 481/55-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», статті 72 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», наказу ДПА України від 12.12.2006 № 771 «Про затвердження Порядку пломбування місць можливого доступу до спирту на брагоректифікаційних апаратах підприємств - виробників спирту та спиртовмісної продукції всіх форм власності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.12.2006 за № 1382/13256, зі змінами, наказу ДПС від 27.09.2022 № 681 «Про надання практичної допомоги» працівниками ДПС 13.12.2024 здійснено виїзд до ДП «Дублянський спиртовий завод» (код ЄДРПОУ 00375289), за адресою: вул. Заводська, буд. 1, селище Дублянка, Краснокутський район, Харківська область та виявлено візуальні ознаки ведення господарської діяльності з виробництва спирту.
Крім того, працівниками ДПС зазначено, що враховуючи всі встановлені під час виїзду факти, є підстави вважати, що на території акцизного складу ДП «Дублянський спиртовий завод» (код ЄДРПОУ 00375289), за адресою: вул. Заводська, буд. 1, селище Дублянка, Краснокутський район, Харківська область, альтернативних видів палива та генерації електроенергії, за допомогою електроенергії, здійснюється виробництво, зберігання необлікованої підакцизної продукції.
Крім того, відповідно до огляду баз даних Державної податкової служби України встановлено, що у ДП «Дублянський спиртовий завод» (ЄДРПОУ 00375289) відсутнє виробництво спирту етилового (у тому числі біоетанолу).
Встановлено, що для незаконного виготовлення підакцизної продукції використовуються виробничі потужності Державного підприємства «Дублянський спиртовий завод» (ЄДРПОУ 00375289), які знаходяться в Харківській області, Богодухівський р., сщ. Дублянка, де знаходиться незаконно виготовлена підакцизна продукція, у зв'язку з чим майно яке знаходиться на території даного заводу (цілісного майнового комплексу) має значення у кримінальному провадженні для доказування вини осіб причетних до протиправної діяльності, та може бути знищене, або вивезене з метою приховування злочинної діяльності, у зв'язку з тим, що особи, які причетні до протиправної діяльності мають зв'язки у державних органах влади та правоохоронних органах, та можуть бути завчасно повідомлені про проведення слідчих (розшукових) дій.
Так, з метою врятування майна, яке має вагоме значення для досудового розслідування та може бути речовим доказом у кримінальному провадженні в порядку ст.ст. 233, 234 КПК України, як невідкладний випадок 14.12.2024 у період із 10:35 год по 23:30 год проведено обшук цілісного майнового комплексу Державного підприємства «Дублянський спиртовий завод» за адресою Харківська обл., Богодухівський р., сщ. Дублянка, вулиця Заводська, будинок 1, 1-і, 1-и, 1-ж, 1-з, 1-л, 1- б, 1-в, 1-г, 1-п, 1-ц, 1-т, 1-с, 1-к, 1-х, 1-м, 1-ф, 1-ф/1, 1-в/1, 1-і/1, 1-л/1, за результатами проведення якого виявлено та вилучено рідину прозорого кольору з характерним запахом спирту загальною кількістю 51 750 л яка знаходилась у металевих чанах, а саме: чан № 1 - 4000 л, чан № 3 - 8 800 л, чан № 5 - 6000 л, чан № 6 - 18950 л, чан № 7 - 19 400 л.
16.12.2024 відповідно до ст. 98 КПК України детективом винесено постанову про визнання вилученої рідини з характерним запахом спирту речовими доказами.
16.12.2024 старший детектив ОСОБА_4 за погодженням з прокурором, що здійснює процесуальне керівництво досудового розслідування кримінального провадження звернулась з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку цілісного майнового комплексу Державного підприємства «Дублянський спиртовий завод» (ЄДРПОУ 00375289), що розташований за адресою Харківська обл., Богодухівський р., сщ. Дублянка, вулиця Заводська, будинок 1, 1-і, 1-и, 1-ж, 1-з, 1-л, 1- б, 1-в, 1-г, 1-п, 1-ц, 1-т, 1-с, 1-к, 1-х, 1-м, 1-ф, 1-ф/1, 1-в/1, 1-і/1, 1-л/1, на праві власності належить Фонду державного майна України (ЄДРПОУ 00032945), Міністерству розвитку економіки торгівлі та сільського господарства України (ЄДРПОУ 37508596), Державному підприємству «Дублянський спиртовий завод (ЄДРПОУ 00375289) та який був проведений 14.12.2024 у період із 10:35 год по 23:30 год.
19.12.2024 слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва надано дозвіл на проведення обшуку за вищезазначеною адресою, з метою виявлення та фіксації відомостей досудового розслідування.
У зв'язку викладеним, для забезпечення збереження речових доказів, у сторони обвинувачення виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 України.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 06.01.2025, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 07.01.2025 клопотання разом з додатками передано слідчому судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.
У судове засідання прокурор відділу Офісу Генерального прокурора не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Водночас надійшло клопотання прокурора ОСОБА_3 про поновлення процесуального строку із зверненням до суду із зазначеним клопотанням, оскільки ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку в порядку ст. 233 КПК України отримано 23.12.2024. Також надійшла заява прокурора про розгляд справи без його участі.
Власник майна в судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду справи фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та додані на його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Слідчий суддя вважає необхідним поновити прокурору строк звернення до суду з клопотанням про арешт майна, як такий, що пропущений з поважних причин.
Так, детективами Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72022000320000032 від 25.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 204 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами відділу Офісу Генерального прокурора.
Відповідно до протоколу обшуку від 14.12.2024, на підставі ч. 3 ст. ст. 233 КПК України, під час проведення обшуку комплексу ДП «Дублянський спиртовий завод» (ЄДРПОУ 00375289) виявлено та вилучено, зокрема рідину прозорого кольору з характерним запахом спирту загальною кількістю 51 750 л яка знаходилась у металевих чанах, а саме: чан № 1 - 4000 л, чан № 3 - 8 800 л, чан № 5 - 6000 л, чан № 6 - 18950 л, чан № 7 - 19 400 л.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 19.12.2024 у справі № 761/47454/24 надано дозвіл на проведення обшуку цілісного майнового комплексу ДП «Дублянський спиртовий завод» (ЄДРПОУ 00375289), що розташований за адресою Харківська обл., Богодухівський р., сщ. Дублянка, вулиця Заводська, будинок 1, 1-і, 1-и, 1-ж, 1-з, 1-л, 1- б, 1-в, 1-г, 1-п, 1-ц, 1-т, 1-с, 1-к, 1-х, 1-м, 1-ф, 1-ф/1, 1-в/1, 1-і/1, 1-л/1, на праві власності належить Фонду державного майна України (ЄДРПОУ 00032945), Міністерству розвитку економіки торгівлі та сільського господарства України (ЄДРПОУ 37508596), Державному підприємству «Дублянський спиртовий завод (ЄДРПОУ 00375289) та який був проведений 14.12.2024 у період із 10:35 год по 23:30 год, з метою недопущення знищення речових доказів, а саме: рідини прозорого кольору з характерним запахом спирту загальною кількістю 51 750 л яка знаходилась у металевих чанах, а саме: чан № 1 - 4000 л, чан № 3 - 8 800 л, чан № 5 - 6000 л, чан № 6 - 18 950 л, чан № 7 - 19 400 л.
Звернення 23.12.2024 прокурора з клопотанням про арешт на зазначене тимчасово вилучене майно зумовлено необхідністю збереження речових доказів, оскільки вилучене майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
Постановою старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_4 від 16.12.2024 майно, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, визнано речовим доказом.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в цьому випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що ці докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в цьому кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів.
Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, за фактом вчинення яких розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано це клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовими доказами постановою детектива від 16.12.2024, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вищезазначене майно.
На думку слідчого судді, накладення арешту в цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. При цьому слідчий суддя враховує, серед іншого, суспільну небезпеку можливих кримінальних правопорушень, його специфіку, тяжкість.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб. Що стосується прав та законних інтересів власника майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для нього. При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Поновити прокурору першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 строк звернення до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 72022000320000032 від 25.11.2022, як такий, що пропущений з поважних причин.
Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72022000320000032 від 25.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 2 ст. 204 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, що вилучене 14.12.2024 під час обшуку цілісного майнового комплексу Державного підприємства «Дублянський спиртовий завод» (ЄДРПОУ 00375289), що розташований за адресою Харківська обл., Богодухівський р., сщ. Дублянка, вулиця Заводська, будинок 1, 1-і, 1-и, 1-ж, 1-з, 1-л, 1- б, 1-в, 1-г, 1-п, 1-ц, 1-т, 1-с, 1-к, 1-х, 1-м, 1-ф, 1-ф/1, 1-в/1, 1-і/1, 1-л/1, а саме на рідину прозорого кольору з характерним запахом спирту загальною кількістю 51 750 л яка знаходилась у металевих чанах, а саме: чан № 1 - 4 000 л, чан № 3 - 8 800 л, чан № 5 - 6 000 л, чан № 6 - 18 950 л, чан № 7 - 19 400 л.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_5