Справа № 761/6529/25
Провадження № 1-кс/761/4941/2025
15 лютого 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стара Котельня Андрушівського району Житомирської області, громадянина України, не одруженого, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України, у кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100050000651 від 14.02.2025 року,-
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України, у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100050000651 від 14.02.2025 року.
Вказане клопотання, обґрунтоване тим, що в провадженні СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного 14.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025100100000651, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.1 ст.115 КК України.
14.02.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України.
Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, та доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження: протоколами огляду місця події, якими зафіксовано місце вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту свідків, які повідомили відомі їм обставини вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту потерпілого, який повідомив йому обставини вчинення відносно нього кримінального правопорушення.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні.
Наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5, ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується наступним. Ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду є те, що останній, усвідомлюючи невідворотність покарання може вчинити дії, направлені на переховування від органів досудового розслідування та суду.
Під час досудового слідства встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, що свідчить про можливість переховування від органів досудового розслідування або суду, адже, наслідки втечі в цьому разі, можуть бути розцінені ним, як більш сприятливі, ніж можливе покарання і процедура його відбуття.
З метою спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення підозрюваний може впливати на потерпілу сторону у кримінальному провадженні, свідків, а також з метою схиляння їх до дачі вигідних йому показів на стадії досудового розслідування, в суді, адже, відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, а показання учасників кримінального провадження, суд отримує усно.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане слідчим клопотання та просив задовольнити його у повному обсязі, зазначивши про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначених у ст. 177 КПК України, тому щодо до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що зумовлено виконанням передбаченого ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження.
Захисник та підозрюваний у судовому засіданні заперечували з приводу клопотання слідчого, вказали, що ризики необґрунтовані, вказали, що підозру не заперечують. Вважають достатнім та можливим запобіжним заходом, який у повній мірі забезпечить виконання покладених на підозрюваного обов'язків, домашній арешт або заставу. Просили врахувати дані про особу ОСОБА_4 який являється військовослужбовцем, має постійне місце проживання, раніше не судимий, має незадовільний стан здоров'я.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши наявні у матеріалах клопотання докази, слідчий суддя приходить до такого висновку.
У судовому засіданні встановлено, що в провадженні СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного 14.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025100100000651, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.1 ст.115 КК України.
14.02.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.
З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
Одночасно суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного від суду як цілком ймовірний з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися від суду. Ризик переховування від правосуддя обумовлюється можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками та обмеженнями і, зокрема, суворістю передбаченого покарання у виді позбавлення волі.
Крім того, існує ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків, потерпілого, з урахуванням обставин інкримінованих дій та стосунків, які склалися між особами.
При цьому слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Як вбачається з матеріалів справи, підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, з огляду на ті обставини, що досудове розслідування триває.
За таких обставин, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, який може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а тому слідчий суддя вважає що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Крім того, слідчий суддя вважає доведеним прокурором те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов'язання, застава, особиста порука чи домашній арешт не є достатніми для гарантування поведінки підозрюваного, виходячи із встановлених судом ризиків, тяжкості наслідків кримінального правопорушення, обставин інкримінованих дій в стані алкогольного сп'яніння, з урахуванням обсягу підозри у вчиненні злочину проти життя та здоров'я особи в стані алкогольного сп'яніння.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вік підозрюваного, майновий стан, сімейний стан, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя, обставини вчинення кримінального правопорушення, наслідки вчинення кримінального правопорушення, а також потенційну можливість вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому слідчий суддя вважає, що в даному випадку у межах даного кримінального провадження саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Частина 3 статті 183 КПК України зобов'язує слідчого суддю під час застосування до особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначати розмір застави, за виключенням злочинів, вчинених із застосуванням насильства або погрозою його застосування; злочинів, які спричинили загибель людини; або якщо у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений особою.
Слід зауважити, що ч. 4 ст. 183 КПК України передбачає чіткий перелік випадків, коли слідчий суддя має право не визначати розмір застави, а саме: щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Враховуючи обсяг підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, із застосуванням насильства, з огляду на високий ступінь встановлених ризиків, застосування застави у даному випадку також не зможе забезпечити ефективного уникнення встановлених ризиків, у зв'язку з чим застава не застосовується.
З урахуванням вимог частин 3 та 5 статті 115 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 у межах строку досудового розслідування до 14 квітня 2025 року.
Те, що ОСОБА_4 не судимий, військовослужбовець, стан здоров'я незадовільний, не дають достатніх гарантій для уникнення дій, передбачених ст. 177 КПК України.
Відсутні такі дані про стан здоров'я ОСОБА_4 , які б перешкоджали йому перебувати в умовах установи, визначеної для тримання підозрюваного під вартою.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою встановити в межах строку досудового розслідування до 14 квітня 2025 року включно.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1