Справа № 761/26556/24
Провадження № 1-кп/761/3477/2024
19 грудня 2024 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Шевченківського районного суду міста Києва, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 120224100100001741, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.04.2024, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Києва, громадянки України, із середньою освітою, офіційно непрацевлаштованої, незаміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за фактом вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
законного представника ОСОБА_7 ,
особи, відносно якої розглядається клопотання ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
установив:
І. Історія провадження.
23.07.2024 до Шевченківського районного суду міста Києва від прокурора Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_4 надійшло (вх. № 69464) клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12024100100001741, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 квітня 2024 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуваючи у стані неосудності вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи 761/26556/24 між суддями від 23.07.2024 головуючим суддею у справі визначено ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 23.07.2024 призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому винесено питання, регламентовані ст.ст. 314-316 КПК України.
Ухвалою суду від 17.09.2024 призначено судовий розгляд у кримінальному провадженні.
ІІ. Виклад обставин кримінального провадження, які визнані судом доведеними.
27.04.2024, точний час вчинення суспільно - небезпечного діяння під час проведення досудового розслідування встановити не вдалось за можливе, але не пізніше 19 год. 36 хв. 27.04.2024, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка страждає на стійкий хронічний психічний розлад «Шизофренія параноїдна, терміном спостереження менше року» (F20.09 згідно з МКХ-10), перебуваючи за місцем свого проживання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , а саме - у приміщенні кімнати НОМЕР_6, відповідно до свого психічного стану не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними, на ґрунті особистих неприязних стосунків вступила у черговий словесний конфлікт зі своїм колишнім співмешканцем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У ході зазначеного конфлікту ОСОБА_3 , точний час вчинення суспільно-небезпечного діяння під час проведення досудового розслідування встановити не вдалось за можливе, але не пізніше 19 год. 36 хв. 27.04.2024, знаходячись за адресою проживання, а саме: АДРЕСА_2 , на ґрунті особистих неприязних стосунків, тримаючи у руці предмет, що має колюче-ріжучі властивості, не усвідомлюючи свої дії та не маючи можливості керувати ними, наблизилася до потерпілого ОСОБА_5 ззаду та нанесла не менше одного удару в область спини, тобто в ділянку тіла, де розташовані життєво важливі органи людини, тим самим заподіяла проникаюче колото-різане поранення грудної клітки: рана (описана клінічними лікарями як колото-різана, описаними розмірами 1,0?02(см)) в ділянці 10-12 грудних хребців по лопатковій лінії, від якої спрямований рановий канал, який проходить у напрямку ззаду наперед, з пошаровим ушкодженням шкіри, м'яких тканин, діафрагми (наскрізне поранення у вигляді лінійної рани, до 0,5(см), який проникає у яке (поранення) супроводжувалося внутрішньочеревною кровотечею (мінімально відомим об'ємом 1500(мл), яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, чим вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, та яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Таким чином, ОСОБА_3 , перебуваючи у стані неосудності, вчинила суспільно небезпечне діяння, а саме: тяжке тілесне ушкодження, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
ІІІ. Позиція, клопотання, скарги і заяви учасників судового провадження у судовому засіданні.
Прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримав та просив застосувати до ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердив обставини зазначенні у клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру, погодився з думкою прокурора та вважав можливим застосувати до ОСОБА_3 примусових заходів медичного характеру.
Особа, щодо якої розглядається клопотання - ОСОБА_3 обставини зазначенні у клопотанні прокурора не визнала, при цьому просила застосувати відносно неї примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги.
Законний представник ОСОБА_7 у судовому засіданні поклалася на розсуд суду щодо вирішення клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3 .
Захисник - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні вважав, що до ОСОБА_3 слід застосувати примусові заходи медичного характеру.
IV. Положення закону, яким керувався суд.
Згідно ч. 1 ст. 503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що:
1) особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності;
2) особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.
Частинами 1 та 2 статті 512 КПК України передбачено, що судовий розгляд здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов'язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами цього Кодексу. Судовий розгляд завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні.
Відповідно до ч. 1 ст. 513 КПК України, під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує такі питання:
1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення;
2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою;
3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності;
4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання;
5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.
Відповідно до вимог ст. 92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
При цьому примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які зокрема вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння (п. 1 ч. 1 ст. 93 КК України).
Частиною 2 статті 19 КК України передбачено, що не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним, Кримінально-процесуальним кодексами України, цим Законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу з суворим наглядом.
Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», визначаючи відповідно до частин 3-5 ст. 94 КК України тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, необхідно виходити як з його психічного стану, так і з характеру вчиненого ним суспільно небезпечного діяння. Для об'єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб (ч. 1 ст. 94 КК України) суд має спочатку з'ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру (тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме).
Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 при розгляді справи № 158/3103/18 зазначив, що висновок експерта не має наперед встановленої сили для суду та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.
При цьому суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 6 лютого 2020 року у справі № 234/18511/18 (провадження №51-4960км19) зазначив, що оскільки у стані неосудності особа не здатна розуміти своїх дій та керувати ними, а мета і мотив, які особа має чітко усвідомлювати, як ознаки суб'єктивної сторони складу злочину за наявності такого стану відсутні, то встановлення будь-якої форми вини (умислу чи необережності) у діях неосудної особи об'єктивно є неможливим. У такому випадку юридична оцінка суспільно небезпечного діяння повинна надаватися, виходячи з фактичних обставин скоєного діяння та наслідків, що настали.
V. Висновки та мотиви суду.
Винуватість особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3 у вчиненні суспільно небезпечного діяння підтверджується матеріалами досудового розслідування у їх сукупності зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів, зокрема такими документами:
-протоколом огляду місця події, складеного 27.04.2024 з 20 год. 30 хв. по 21 год. 40 хв. слідчим СВ Шевченківського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_8 , на підставі виклику оперативного чергового, в присутності понятих, за участю спеціаліста та ОСОБА_3 , відповідно до якого об'єктом огляду, а саме місце події є житлове приміщення типу гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , де виявлено та вилучено предмет, за зовнішніми ознаками схожий на ніж, предмет, за зовнішніми ознаками схожий на ніж, фрагмент тканини з матрасу зі слідами РБК (речовини бурого кольору), змив з поверхні стіни в коридорі, що містила сліди РБК (речовину бурого кольору), контрольний зразок змиву з поверхні стіни в коридорі, що містила сліди РБК (речовину бурого кольору), контрольний змив з поверхні стіни в коридорі на відстані 20 см. від плями, що містила сліди РБК (речовину бурого кольору). До зазначеного протоколу долучено фототаблицю, яка складається з 11 зображень відповідних до змісту протоколу;
-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію 28.04.2024 кримінального провадження № 120224100100001741 за ч. 1 ст. 121 КК України, внесеного уповноваженою особою 28.04.2024 о 00 год. 30 хв., відповідно до якого 27.04.2024 приблизно о 19:40, за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нанесла не менше 2-х ударів гострим предметом в область спини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тим самим спричинила тяжкі тілесні ушкодження, відповідно до довідки № 378, виданої КНП «Київська міська клінічна лікарня № 17» "проникаюче колото-різане поранення грудної клітки справа, поранення підреберної артерії діафрагми, великий гемоторекс»;
-протоколом затримання від 28.04.2024, складеного слідчим СВ Шевченківського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_8 , відповідно до якого затримано ОСОБА_3 у порядку ст. 208 КПК України. Також у протоколі зазначено, що зауважень і доповнень не надходило;
-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення, складений 28.04.2024 о 05 год. 55 хв. о/у СКП ВП № 1 Шевченківського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_9 , який прийняв усну заяву від ОСОБА_5 відносно того, що 27.04.2024 приблизно о 21 год. 00 хв. колишня дівчина ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , нанесла йому тілесні ушкодження ножем в спину одним ударом;
-протоколом проведення слідчого експерименту, складеного 14.05.2024 о 14 год. 15. по 14 год. 22 хв. слідчим СВ Шевченківського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_10 , відповідно до якого проведено слідчий експеримент за адресою: АДРЕСА_2 , з приводу отримання ОСОБА_5 тілесних ушкоджень;
-протоколом перегляду відеозапису від 14.05.2024, складеного слідчим СВ Шевченківського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_10 , з додатком у вигляді диску із відеозаписом слідчої дії;
-відповіддю в.о. директора КНП «Центр ЕМД та МК» від 24.05.2024 № 1220/Б, відповідно до якої 27.04.2024 о 19 год. 46 хв. з приводу «травма кримінальна», за адресою: місто Київ, вул. Ольжича, буд. 35, корп. 1, був зареєстрований один виклик екстреної медичної допомоги за № 359978. За адресою виклику до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був здійснений виїзд бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги. До зазначеної відповіді долучено диск із аудіозаписом виклику екстреної медичної допомоги від 27.04.2024 № 359978 та копію карту виїзду швидкої медичної допомоги (форма № 110/о) від 27.04.2024 за № 9978 до ОСОБА_5 ;
-висновком експерта № 042-930-2024, яким встановлено, що відповідно до аналізу наданої медичної документації на ім'я ОСОБА_5 можливо зробити висновок про те, що під час первинного відомого звернення по медичну допомогу 27.04.2024 о 19 год. 52 хв. у ОСОБА_5 клінічними лікарями виявлено тілесне ушкодження, а саме проникаюче колото-різане поранення грудної клітки, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження;
-висновком експерта № 042/1-155-2024, яким встановлено, що при проведенні судово-медичного огляду ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будь-яких тілесних ушкоджень на шкірних покровах та видимих слизових оболонках не виявлено;
-висновком експерта № 789 від 02.07.2024, яким встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на стійкий хронічний психічний розлад у вигляді - Шизофренії параноїдної, термін спостереження менше року (F20.09 згідно з МКХ-10); за своїм психічним станом у теперішній час вона не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період правопорушення, в скоєнні якого вона підозрюється, ОСОБА_3 страждала на - Шизофренію параноїдну, термін спостереження менше року (F20.09 згідно з МКХ-10); за своїм психічним станом у той період часу вона не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_3 страждає на - Шизофренію параноїдну, термін спостереження менше року (F20.09 згідно з МКХ-10); враховуючи клінічний перебіг наявних у ОСОБА_3 психічних порушень, вона потребує поміщення в спеціальний заклад для надання стаціонарної психіатричної допомоги, а також запобігання вчинення нею суспільно-небезпечних діянь (відповідно до ст. 92 КК України). У період правопорушення, ОСОБА_3 не страждала на будь-яку наркологічну залежність. ОСОБА_3 не страждає на будь-яку наркологічну залежність і лікування від наркологічної залежності не потребує;
-протоколом огляду предмета, складеного 28.04.2024 слідчим відділення СВ Шевченківського УП ГУНП у місті Києві, яким проведено огляд мобільного телефону торгової марки «Redmi Note 9 pro» в корпусі синього кольору;
-висновком експерта № КСЕ-19/111-24/27268-БД, яким встановлено, зокрема те, що генетичні ознаки крові та клітин на клинку ножа (об?єкт № 4) збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію потерпілого ОСОБА_5 та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_3 . Ймовірність походження даного ДНК-профілю від потерпілого ОСОБА_5 становить не менше ніж 99,99999 %. Походження крові та клітин на клинку ножа (об?єкт № 4) від ОСОБА_3 виключається. Встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_3 ;
-висновком експерта № 081-219-2024, яким встановлено, що кров ОСОБА_5 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. 2. На наданому на дослідження фрагменті тканини (по постанові слідчого фрагмент тканини з матрацу) виявлена кров людини. При визначенні групової належності крові в об. № 1 виявлений антиген А, що не виключає можливості походження даної крові від AJAPAIMA*HATEC ОСОБА_5 ;
-висновком експерта № 081-221-2024, відповідно до якого кров ОСОБА_5 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. На наданому на дослідження фрагменті тканини (по постанові слідчого фрагмент тканини з матрацу) виявлена кров людини. При визначенні групової належності крові в об.№1 виявлений антиген А, що не виключає можливості походження даної крові від AJAPAIMA*HATEC ОСОБА_5 ;
Крім того, досліджено характеризуючі документи ОСОБА_3 , відповідно до яких остання на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 01.08.2023 позбавлена батьківських прав відносно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є раніше не судимою особою, в силу ст. 89 КК України.
Допитана у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджена про кримінальну відповідальність за відмову від надання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_12 повідомила, що виїзжала на виклик щодо надання медичної допомоги за адресою: АДРЕСА_2 , водночас у зв'язку з плином часу не пам'ятає всіх обставин.
Допитаний у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за відмову від надання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_13 повідомив, що 27.04.2024 разом з потерпілим вживали алкогольні напої у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , після чого ОСОБА_5 пішов до себе в кімнату. Пізніше, він почув крик сусідів, вибіг в коридор, де ОСОБА_5 лежав на полу з раною на спині без верхнього одягу. Свідок зазначив, що він взяв простирадло і притулив, щоб зупинити кровотечу рани з лівої сторони більш до верху. ОСОБА_5 на той момент не міг нічого пояснювати. ОСОБА_3 на той момент була в кімнаті. Свідок також зазначив, що не пам'ятає, що ОСОБА_3 робила в кімнаті.
Допитана у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджена про кримінальну відповідальність за відмову від надання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_14 повідомила, що вона проживає у гуртожитку по АДРЕСА_3 . Зазначила, що знає ОСОБА_3 та вважає її неадекватною людиною, оскільки вона постійно кричала та її ніхто не міг заспокоїти. Вона ревнувала потерпілого до всіх і навіть до хлопців. Свідок повідомила, що вона чула, як ОСОБА_3 кричала: «я тебе вб'ю». А потім потерпілий вибіг з кімнати на коридор та кричав: «вона вдарила мене ножем. Хлопці визивайте скору я помираю». Свідок зазначила, що кров була всюди і вона викликала швидку.
Допитана у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджена про кримінальну відповідальність за відмову від надання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_15 повідомила, що проживає у гуртожитку. У той день чула сварку між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Свідок також повідомила, що у кімнаті відбулася бійка, після якої ОСОБА_3 вискочила і у неї щось було в руках, щось схоже на ніж. Після чого свідок бачила як потерпілий вийшов з кімнати і почав знімати кофту, була сильна кровотеча. Свідок та сусід надавали допомогу потерпілому до приїзду швидкої допомоги.
Суд всебічно, повно та неупереджено, дослідивши всі обставини кримінального провадження, підтверджені доказами, які були оцінені відповідно до вимог ст. 94 КПК України з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку, що мало місце суспільно небезпечного діяння, вчиненого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 121 КК України, а саме перебуваючи у стані неосудності, ОСОБА_3 вчинила суспільно небезпечне діяння: тяжке тілесне ушкодження, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта Державної установи «Інститут судової психіатрії МОЗ України» № 789 від 02.07.2024 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на стійкий хронічний психічний розлад у вигляді - Шизофренії параноїдної, термін спостереження менше року (F20.09 згідно з МКХ-10); за своїм психічним станом у теперішній час вона не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період правопорушення ОСОБА_3 страждала на - Шизофренію параноїдну, термін спостереження менше року (F20.09 згідно з МКХ-10); за своїм психічним станом у той період часу вона не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_3 страждає на - Шизофренію параноїдну, термін спостереження менше року (F20.09 згідно з МКХ-10); враховуючи клінічний перебіг наявних у ОСОБА_3 психічних порушень, вона потребує поміщення в спеціальний заклад для надання стаціонарної психіатричної допомоги, а також запобігання вчинення нею суспільно-небезпечних діянь (відповідно до ст. 92 КК України). У період правопорушення, ОСОБА_3 не страждала на будь-яку наркологічну залежність. ОСОБА_3 не страждає на будь-яку наркологічну залежність і лікування від наркологічної залежності не потребує.
Суд вважає, що висновок судово-психіатричної експертизи № 789 від 02.07.2024 є обґрунтованим, переконливим і вмотивованим та у повній мірі відповідає вимогам ст. 102 КПК України, містить обґрунтовані відповіді на запитання.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 під час вчинення суспільно-небезпечного діяння не мала можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними, тобто перебувала в стані неосудності.
Суспільне небезпечне діяння, яке вчинила ОСОБА_3 передбачається ч. 1 ст. 121 КК України та відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Суд вважає, що невжиття стосовно останньої примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом може спричинити серйозну загрозу спричинення неминучої шкоди безпосередньо цій особі або іншім особам.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3 з урахуванням характеру та тяжкості наявного психічного захворювання, ступеня небезпечності хворої для себе та інших осіб, а також тяжкості вчинення суспільно-небезпечного діяння, необхідно задовольнити та застосувати до ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Одночасно з цим, судом враховуються роз'яснення Верховного Суду України, викладені в абз. 2 п. 15 постанови Пленуму №7 від 3 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», за якими в ухвалі (постанові) суду не треба наводити назву конкретного психіатричного закладу, до якого має бути госпіталізована неосудна особа, і вказувати строк застосування примусового заходу медичного характеру, проте необхідно зазначити про скасування з часу доставки (прийому) неосудного до цього закладу запобіжного заходу (якщо останній був застосований).
VI. Інші питання, які вирішуються судом.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку, - до спеціального підрозділу з надання психіатричної допомоги Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня «Психіатрія» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), суд вважає необхідним залишити без змін до набрання ухвали законної сили.
Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати стягуються з обвинуваченого лише у разі ухвалення обвинувального вироку. Стягнення процесуальних витрат при застосуванні примусових заходів медичного характеру КПК України не передбачено. Тому процесуальні витрати, пов'язані з проведенням у кримінальному провадженні судових експертиз слід віднести на рахунок держави.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Враховуючи, що арешт на майно накладався з метою збереження речових доказів, суд приходить до висновку про необхідність скасування арештів майна, накладених ухвалами слідчих суддів Шевченківського районного суду міста Києва, з огляду на закінчення судового розгляду у кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 19, 92, 93, 94, 121 Кримінального кодексу України, ст. ст. 369, 371, 512, 513 Кримінального процесуального кодексу України, суд
постановив:
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку, - до спеціального підрозділу з надання психіатричної допомоги Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня «Психіатрія» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що знаходиться за адресою: Київська обл., смт Глеваха, вул. Павлова, буд. 7, - залишити без змін до набрання ухвали законної сили.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02.05.2024 у справі № 761/16167/24.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02.05.2024 у справі № 761/16168/24.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
-предмет, за зовнішніми ознаками схожий на ніж, який поміщено до спеціального пакету №7018569 - конфіскувати;
-предмет, за зовнішніми ознаками схожий на ніж, який поміщено до спеціального пакету №ICR0128693 - конфіскувати;
-фрагменти тканини з матрасу зі слідами речовини бурого кольору - знищити;
-змив з поверхні стіни в коридорі, що містив сліди речовини бурого кольору - знищити;
-контрольний зразок змиву з поверхні стіни в коридорі, що містили сліди речовини бурого кольору - знищити;
-контрольний зразок змиву з поверхні стіни в коридорі на відстані 20 см від плями, що містили сліди речовини бурого кольору - знищити;
-контрольний змив з поверхні стінив коридорі - знищити;
-ключ з брелком, банківська карта «ПриватБанк № НОМЕР_1 , банківська карта «sense bank» № НОМЕР_2 , поміщені до спеціального пакету № CRI1002442 - повернути власнику;
-мобільний телефон торгової марки «Redmi» в корпусі синього кольору з сім-картою абонентського номеру НОМЕР_3 , IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 , поміщений до спеціального пакету № CRI1002436 - повернути власнику;
- паспорт громадянина України на імя ОСОБА_3 - повернути власнику.
Процесуальні витрати на залучення експертів - віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_16