Справа №760/11232/24 1-кп/760/2140/25
17 лютого 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі суду: головуючого судді - ОСОБА_1
за участі секретаря - ОСОБА_2
провівши в приміщенні суду судове засідання у кримінальному провадженні, що зареєстроване в ЄРДР 20.02.2024 року за № 12024100090000499, який надійшов від прокурора Солом'янської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.4 КК України ,-
за участю прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_6
встановив:
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 ,який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч. 4 КК України.
Ухвалою суду від 23 грудня 2024 року ОСОБА_4 був продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 30 грудня 2024 року включно, з визначенням йому в якості альтернативного запобіжного заходу застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів доходів для працездатних осіб.
Однак до вказаного строку провадження не може бути розглянуто по суті.
Прокурор звернувся до суду із клопотаннями про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 днів,обґрунтовуючи це наступним.
Так,прокурор просив врахувати ризики,передбачені ст.177 КПК України,які продовжують існувати.
Просив суд взяти до уваги, що обвинувачується ОСОБА_4 у вчиненні крадіжок, і відповідно злочини є тяжкими , за які передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі.
Тому прокурор вважає,що залишається ймовірність ухилення від суду обвинуваченого через можливий тягар призначеного покарання та продовження вчинення нових кримінальних правопорушень. Просив прокурор врахувати,що обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, не відбув попередні призначені йому покарання,що свідчить що останній не зробив належних висновків.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник покладались на розсуд суду.
Заслухавши учасників процесу,суд приходить до висновку,що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ч.1ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом,який застосовується виключно у разі,якщо прокурор доведе,що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам,передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
При цьому,Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював,що наявність підстав для утримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин.
Тримання особи під вартою може бути виправдано,за наявності ознак того,що цього вимагають справжні інтереси суспільства,які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи; характер(обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину;обґрунтованість доказів того,що саме ця особа вчинила злочин; покарання,яке можливо буде призначено в результаті засудження;ризик переховування від суду;можливість вчинення іншого правопорушення особою;характер,минуле, особисті та соціальні обставини життя особи,його зв'язки з суспільством.
Суд вважає,що ризики,передбачені ст.177 КПК України,на які вказав прокурор продовжують існувати, суд не може їх ігнорувати і менш суворий запобіжний захід не буде дієвим.
Так, тяжкість покарання,яка загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим за вчинення тяжкого злочину встановлено законом у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Ця обставина важлива ,але не є єдиною та основною.
Обвинувачений раніше судимий та не відбув призначені йому покарання.
Також суду відомо,що відносно обвинуваченого у Шевченківському районному суді м.Києва перебуває на розгляді кримінальне провадження по обвинуваченню його у вчиненні умисного тяжкого злочину.
Враховує суд як ризик вірогідність переховування обвинуваченого від суду,а саме розуміючи можливість отримання суворого покарання, в разі визнання його винуватим. А тому обвинувачений може зникнути і тривалий час перебувати у розшуку.
Також суд бере до уваги, що в Україні діє воєнний стан, а отже можливі проблеми в здійсненні контролю за поведінкою обвинуваченого в разі перебування його на волі.
При цьому наявність у обвинуваченого постійного місця проживання не розцінюється судом вагомим стримуючим фактором для обвинуваченого і вони не переважають наявні ризики .
Суд вважає,що в даному кримінальному провадженні необхідно визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, в межах 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст. 331 ч.3 КПК України, -
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів,тобто до 17 квітня 2025 року включно, з визначенням в якості альтернативного запобіжного заходу застави в межах 40 прожиткових розмірів для працездатних осіб, що складає 121 120 гривень які можуть бути внесені як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною ( юридичною) особою на депозитний рахунок: отримувач ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172,банк Державна казначейська служба України м.Київ, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089 та надати документ,що це підтверджує,до Солом'янського районного суду міста Києва.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки, передбачені частинами п'ятою статті 194 КПК України строком на 60 днів з дня внесення застави, а саме:1) не відлучатися із населеного пункту,в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;2) прибувати на першу вимогу до суду;3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем,а також,якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку,встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя,суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
В разі внесення застави уповноважена особа по місцю утримання обвинуваченого повинна негайно здійснити розпорядження щодо звільнення обвинуваченого з-під варти, про що повідомити суд. Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом'янську окружну прокуратуру м. Києва.Відкласти судове засідання на 16.04.2025 р. 16.00.
Ухвала підлягає оскарженню безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня його проголошення.
Суддя: