Справа №760/3949/25
1-кс/760/2885/25
14 лютого 2025 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участі сторін та інших учасників провадження
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
підозрюваного - ОСОБА_6
розглянувши в залі судових засідань Солом'янського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області майора юстиції ОСОБА_7 , за погодженням прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно працюючого комерційним директором "Кришталеве джерело", раніше не судимого,
в кримінальному провадженні №22024101110000728 від 15.08.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України,
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області майора юстиції ОСОБА_7 , за погодженням прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №2202410111000028 від 15.08.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №2202410111000028 від 15.08.2024 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно з березня 2022 року до тепер громадяни України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, здійснюють фактичну організацію та контроль за діяльністю російських суб'єктів господарювання на території держави-агресора з метою завдання шкоди України шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора.
Так, вході здійснення досудового розслідування встановлено, що у вказаний період часу, громадяни України ОСОБА_6 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, незважаючи на зобов'язання по неухильному додержанню Конституції та законів України, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у т.ч. щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів Російської Федерації, які передбачають перебування України у сфері її впливу, будучи обізнаним про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України з метою підтримки держави-агресора її окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях України та збройних формувань Російської Федерації та завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, стали на шлях вчинення злочину проти основ національної безпеки - вчинення пособництва державі-агресору за попередньою змовою групою осіб, а саме вчинення громадянами України умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди України шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора.
Реалізуючи свій злочинний умисел, громадянин України ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідування час, але не пізніше березня 2022 року залучив до своєї протиправної діяльності невстановлених досудовим розслідуванням осіб. В свою чергу, невстановлені досудовим розслідуванням особи усвідомлюючи суспільну небезпечність протиправного діяння, надали свою згоду та погодились на його вчинення.
З метою реалізації спільного умислу, переслідуючи корисливі мотиви громадянин України ОСОБА_6 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи розпочали забезпечення господарської діяльності зареєстрованих на території російської федерації підконтрольних суб'єктів господарювання з метою завдання шкоди України шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора.
Зокрема, встановлено, що 02.08.2011 на території держави-агресора зареєстровано суб'єкт господарювання - ОБЩЕСТВО С ОГРАНИЧЕННОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТЬЮ «АГРОЛЭНД» (далі - ООО «АГРОЛЭНД»), ГРН 2223900938952, а саме за адресою: калининградская область, м. о. черняховский, г. черняховск, ул. Центральная, д. 10, оф. 3. Статутний капітал становить - 14 150 000 російських рублів. Засновником та учасником вказаного російського суб'єкта господарювання зазначений громадянка рф ОСОБА_8 , з часткою статутного капіталу - 10 000 російських рублів (0,07% статутного капіталу) та громадянин України ОСОБА_6 , з часткою статутного капіталу - 14 140 000 російських рублів (99,93% статутного капіталу). Директором вказаного суб'єкту підприємницької діяльності з 18.01.2019 являється громадянка рф ОСОБА_9 (ИНН НОМЕР_1).
Водночас встановлено, що ООО «АГРОЛЭНД» зареєстрований в органах влади російської федерації, зокрема в Управлении Федеральной налоговой службы по Калининградской области.
Разом з тим, встановлено, що основними видом діяльності ООО «АГРОЛЭНД», як російського суб'єкта господарської діяльності, є «Вирощування зернових (крім рису), зернобобових культур, насіння олійних культур».
Крім того, встановлено, що 17.11.2009 на території держави-агресора зареєстровано суб'єкт господарювання - ОБЩЕСТВО С ОГРАНИЧЕННОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТЬЮ «АГРО-НОВА» (далі - ООО «АГРО-НОВА»), ГРН 2093914116635, а саме за адресою: калининградская область, г. черняховск, ул. Центральная, д. 10, оф. 1. Статутний капітал становить - 145 500 936 російських рублів. Засновником та учасником вказаного російського суб'єкта господарювання зазначений громадянка рф ОСОБА_8 , з часткою статутного капіталу - 1 785 000 російських рублів (1,23% статутного капіталу), громадянин України ОСОБА_6 , з часткою статутного капіталу - 1 715 000 російських рублів (1,18% статутного капіталу) та ООО «АГРОЛЭНД» з часткою статутного капіталу - 142 000 936 російських рублів (97,59% статутного капіталу). Директором вказаного суб'єкту підприємницької діяльності з 09.04.2019 являється громадянка рф ОСОБА_10 (ИНН НОМЕР_1).
Водночас встановлено, що ООО «АГРО-НОВА» зареєстрований в органах влади російської федерації, зокрема в Управлении Федеральной налоговой службы по Калининградской области.
Разом з тим, встановлено, що основними видом діяльності ООО «АГРО-НОВА», як російського суб'єкта господарської діяльності, є «Вирощування зернових (крім рису), зернобобових культур, насіння олійних культур».
В ході здійснення досудового розслідування встановлено, що вказані засновники та учасники російських суб'єктів господарювання ООО «АГРОЛЭНД» та ООО «АГРО-НОВА» не є фактичними керівниками цих суб'єктів господарювання (а лише виконують функцій рядових працівників), та повністю підзвітні та підконтрольні громадянину України ОСОБА_6 .
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні пособництва державі-агресору, а саме вчинення громадянами України умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди України шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
13.02.2025 громадянина ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
За встановленими під час досудового розслідування обставинами, 13.02.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Під час досудового розслідування кримінального провадження, органом досудового розслідування, встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати наразі, у зв'язку з чим підозрюваний ОСОБА_6 перебуваючи на свободі, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни показань, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. У зв'язку з чим існує необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, що забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та забезпечить кримінальне провадження від існуючих ризиків.
Під час судового розгляду прокурор клопотання підтримав, просив задовільнити оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, вважаючи, що застосування іншого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Підозрюваний та його захисники адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечували щодо задоволення клопотання, просили відмовити в обранні будь якого запобіжного заходу. Свою позицію мотивували недоведеністю прокурором ризиків передбачених ст. 177 КПК України та необгрунтованостю повідомлення про підозру. Крім того, захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні подав скаргу в порядку ст.206 КПК України, мотивуючи її тим, що затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке відбулося 13.02.2025 о 10 год. 21 хв. є незаконним.
В судовому засданні ОСОБА_11 заявив клопотання про взяття підозрюваного ОСОБА_6 на особисту поруку. Підозрюваний та його захисники адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 поклалися на розсуд суду щодо задоволення клопотання заявленого ОСОБА_11 .
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №2202410111000028 від 15.08.2024 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України. ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні пособництва державі-агресору, а саме вчинення громадянами України умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди України шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
13.02.2025 громадянина ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
За встановленими під час досудового розслідування обставинами, 13.02.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, що може переконати об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
Факти та інформація, переконливо свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України. У клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри, що підтверджується на даному етапі досудового розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в матеріалах клопотання.
Також, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.
У даному випадку необхідно враховувати той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, а відтак продовження дії запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_6 на думку слідчого судді, повинно відповідати суспільному інтересу в умовах воєнного стану.
Згідно з ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя вважає доведеним вказаний прокурором ризик, передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України. Про його наявність свідчить те, що підозрюваний ОСОБА_6 використовуючи психологічний вплив або дружні стосунки, так і в інший спосіб може впливати на покази, які заплановано отримати від дружини ОСОБА_12 - ОСОБА_13 , а також ОСОБА_14 , з метою подальшого викривлення їх показів у вигідному для нього значенні. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наявність інших ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, прокурором не доведена.
Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Так, стороною обвинувачення не доведено належними та допустимими доказами обставини, що свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленому ризику.
Таким чином, з урахуванням положень ст.ст. 177, 178, 199, 202, 206 КПК України, п.3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тримання під вартою підозрюваного є занадто суворим заходом для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави цілком забезпечить його належну процесуальну поведінку та зменшить наявний ризик.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов?язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов?язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого точину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Щодо поданої скарги захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Згідно ч. 2 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Частина 3 ст. 206 КПК України передбачає, що слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа ,під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Отже, законодавець чітко визначив, що постановлення слідчим суддею ухвали щодо негайної доставки до нього особи, яка позбавлена свободи, здійснюється лише в тому разі, якщо отримані слідчим суддею відомості створять у нього обґрунтовану підозру про те, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку.
В поданій скарзі адвокат ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , зазначає, що затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке відбулось 13.02.2025 о 10 год. 21 хв. є незаконним, та суперечить нормам ст.ст. 206-208 КПК України.
Прокурор заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість.
Відповідно до ч.5 ст.206 КПК України незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.
Так, згідно з ч.1 ст.208 КПК України, уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; 3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.
Відповідно до ч. 2 ст. 206 КПК України , якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Відповідно до матеріалів клопотання, 13.02.2025 громадянина ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
За встановленими під час досудового розслідування обставинами, 13.02.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, за участі захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
З огляду на наведені доводи захисника ОСОБА_4 в поданій скарзі, слідчий суддя не вбачає підстав в задоволенні.
Щодо заявленого клопотання ОСОБА_11 про взяття підозрюваного ОСОБА_6 на особисту поруку, слідчий суддя зазначає наступне.
Особиста порука полягає у наданні особами, яких суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу (ч. 1 ст. 180 КПК України).
Особиста порука, як і особисте зобов'язання, належить до тієї категорії запобіжних заходів, у ході яких використовується моральний (психічний) метод впливу на поведінку підозрюваного.
Довіра до поручителя перш за все полягає в усвідомленні суду того факту, що поручитель зможе сприяти досягненню мети запобіжних заходів та виконанню підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Згідно ч. 2 ст.180 КПК України кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.
Особиста порука як запобіжний захід застосовується з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного та його своєчасної участі в кримінальному провадженні. Вона обирається за наявності загальних підстав (ст. 177 КПК), і, крім того, особливих підстав. Особиста порука основана на довірі до поручителя з боку суду, яка, в свою чергу, ґрунтується на особливих моральних якостях поручителя, його авторитеті, зокрема, для підозрюваного, що робить можливим для поручителя забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та у разі потреби - доставку його до органу розслідування чи в суд на першу вимогу.
Таким чином, особиста порука належить до запобіжних заходів, які поєднані із психологічним впливом на поведінку підозрюваного, що ґрунтується на моральній відповідальності цієї особи перед тими особами, які за нього поручилися.
В клопотанні ОСОБА_11 , зазначено, що він готовий взяти підозрюваного ОСОБА_6 на особисту поруку та ручається за його належну поведінку, зобов'язуючись забезпечити явку і при необхідності доставку до суду на першу вимогу.
Суд, визначаючи одного поручителя - особу, яка заслуговує на особливу довіру, повинен встановити чи заслуговує поручитель на його довіру, чи здатний поручитель (в силу особливих моральних якостей, авторитету, фізичного і психічного стану здоров'я тощо) достатньо впливати на підозрюваного, щоб забезпечити його належну процесуальну поведінку. Авторитет поручителя визначається його службовим становищем, поведінкою в колективі, побуті, його особистими якостями.
З огляду на наведе, не підлягає задоволенню клопотання ОСОБА_11 про взяття підозрюваного ОСОБА_6 на особисту поруку, оскільки слідчий суддя вважає за необхідне обрати підозрюваному запобіжний захід у виді застави, який в достатній мірі, забезпечить його належну процесуальну поведінку.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 194, 372, 376, КПК України, слідчий суддя, -
В задовленні скарги захисника ОСОБА_4 на незаконне затримання ОСОБА_6 , в порядку ст.206 КПК України відмовити.
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_11 про взяття підозрюваного ОСОБА_6 на особисту поруку.
Клопотання слідчого в ОВС 1 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_7 , задоволити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний рахунок:код отримувача за ЄДРПОУ 26268059, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-не відлучатися з місця проживання без дозволу прокурора, слідчого або суду;
-прибувати до прокурора, слідчого, слідчого судді або суду за першою вимогою;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні, відповідно переліку наданого слідчим чи прокурором.
Підозрюваний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати слідчому документ, що це підтверджує.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
Ухвала підлягає виконанню не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави.
Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з під варти.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків визначити по 13.04.2025 включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 діб з моменту оголошення.
Слідчий судя ОСОБА_15