С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А
вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37
вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52
e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua
код ЄДРПОУ: 02896762
Провадження 6/760/292/25
В справі 760/12200/23
І. Вступна частина
21 лютого 2025 року в місті Києві
Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Коробенка С.В.
за участю секретаря Левіцької Н.О.
розглянув у судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду від 29.03.2024 в справі №760/12200/23 за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до неї про стягнення заборгованості.
ІІ. Описова частина
10 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою розстрочення виконання рішення суду від 29.03.2024 в справі №760/12200/23 за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до неї про стягнення заборгованості.
Заявниця вказує, що згідно із зазначеним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва стягнуто з неї суму в розмірі 83620,65 гривень та судовий збір в розмірі 2684 гривень.
ОСОБА_1 зазначає, що у зв'язку з тим, що її матеріальне становище є тяжким, на її утриманні перебуває донька, яка потребує матеріального утримання у зв'язку з навчанням у вищому навчальному закладі, а також у зв'язку з наявністю у неї хвороб, які вимагають системного лікування.
Тому Відповідачка (Боржник) стверджує, що їй буде важко сплатити всю суму одразу. З урахуванням своїх можливостей просила розстрочити виконання рішення на 12 місяців з щомісячними платежами в розмірі 7192,05 гривень.
19 лютого 2025 року до суду надійшли заперечення АТ «Райффайзен Банк» на заяву про відстрочення виконання рішення, оскільки об'єктивних обставин, які ускладнюють виконання рішення, не існує.
У судове засідання Боржник та її представник, а також представник Стягувача не з'явилися. Їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.
ІІІ. Мотивувальна частина
Встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 29 березня 2024 року було стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк» заборгованість за кредитним договором від 10.01.2022 в розмірі 83620,65 гривень та судовий збір в розмірі 2684 гривень.
Постановою Київського апеляційного суду від 14.11.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення а рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29.03.2024 року залишено без змін.
У зв'язку з необхідністю розстрочення вказаного рішення ОСОБА_1 подано заяву 10 лютого 2025 року.
Відповідно до ст. 435 ЦПК України який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Згідно зі статтями 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.
Тобто, перелік "обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення" у національному законодавстві є доволі нечітким. Обмеження стосовно можливого та допустимого строку відстрочки (розстрочки) виконання остаточного рішення у законі відсутнє. Відповідно, суд, який приймає рішення, має широкі дискреційні повноваження щодо підстав та строку для надання відстрочки виконання рішення, і у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази і вирішує питання про наявність чи відсутність обставин для вчинення таких процесуальних дій.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року№ 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року №11-рп/2012). Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v Greece), від 19 березня 1997року. За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі"проти Італії", №22774/93), а також беручи до уваги, те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року, заява № 3236/03, п. 43).
Тому з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити:
1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами;
2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми;
3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача, як "потерпілої сторони";
4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов'язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати, зокрема, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Як на обставини, які унеможливлюють виконання рішення суду ОСОБА_1 посилається на те, що її донька ОСОБА_2 потребує додаткового утримання у зв'язку із хворобою та тривалим лікуванням.
Згідно з частиною 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З наданих ОСОБА_1 документів неможливо встановити, що її донька ОСОБА_2 продовжує проходження лікування у медичних установах, також до заяви не надано доказів здійснених Відповідачкою витрат на лікування доньки.
В основу судового рішення про надання відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суд повинен врахувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини Відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржників при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Суд звертає увагу на те, що рішення у даному спорі було ухвалене ще 29.03.2024 року, однак за весь час розгляду справи Боржником не здійснено жодної оплати по кредиту, що може свідчити про системну позицію Боржника, спрямовану на ухилення від виконання зобов'язань за кредитним договором та рішенням суду.
З довідки про розмір заробітної плати ОСОБА_1 за 2024 рік вбачається, що за рік нею було отримано 595092,19 гривень, що свідчить про досить високий рівень платоспроможності ОСОБА_1 , а тому вона має достатньо можливостей для виконання рішення суду у розумні строки без розстрочення його виконання.
Таким чином, враховуючи те, що Боржник не довела суду наявності об'єктивних обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
ІV. Резолютивна частина
Керуючись ст. 435 ЦПК України, суд ухвалив:
1.У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29.03.2024 в справі №760/12200/23 відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з моменту її складання.
Суддя: