СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/16135/24
пр. № 2/759/643/25
18 лютого 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва П'ятничук І.В., розглянувши без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» Ткаченко М. 30.07.2024 року звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,яким просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором про споживчий кредит № 4167674 від 17.05.2021 року у розмірі 39765,72 грн., за договором про споживчий кредит № 2173618 від 22.04.2021 року у розмірі 60582,00 грн., судовий збір у розмірі 3028,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 25000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 17.05.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 4167674, згідно якого кредитодавець зобов'язувався на умовах, визначених цим договором, надати позичальнику грошові кошти у розмірі 12000,00 грн., строком на 30 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,90 % в день - стандартна ставка, 1,425 % в день - знижена процента ставка.
На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 12000,00 грн. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання вказаного вище договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) грошових коштів на сайті позикодавця з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, позикодавцем було перераховано грошові кошти.
30.12.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 30-12/2021-21, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за вказаним договором про споживчий кредит № 4167674 від 17.05.2021 року.
10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до позичальників, в тому числі за вказаним договором про споживчий кредит № 4167674 від 17.05.2021 року.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, ТОВ «Коллект Центр» набуло грошової вимоги до відповідача у сумі 39765,72 грн., з яких: 12000,00 грн. сума боргу по тіло кредиту, 27360,00 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами, 405,72 грн. - відповідальність за порушення грошового зобов'язання згідно ст. 625 ЦК України.
22.04.2021 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 був укладений договір позики№ 2173618, згідно якого кредитодавець зобов'язувався на умовах, визначених цим договором, надати позичальнику грошові кошти у розмірі 12000,00 грн., строком на 30 днів до 22.05.2021 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99 % в день від суми позики - базова процентна ставка, 1,01 % в день від суми позики - розмір процентів на прострочену позику.
На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 12000,00 грн. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання вказаного вище договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) грошових коштів на сайті позикодавця з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, позикодавцем було перераховано грошові кошти.
13.10.2021 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №13/10-2021, відповідно до умов якого ТОВ «Маніфою» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за вказаним договором про споживчий кредит № 2173618 від 22.04.2021 року.
10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до позичальників, в тому числі за вказаним договором про споживчий кредит № 2173618 від 22.04.2021 року.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників (змін) до Договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 року, ТОВ «Коллект Центр» набуло грошової вимоги до відповідача у сумі 200544,00 грн., з яких: 12000,00 грн. сума боргу по тіло кредиту, 188544,00 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами.
Зазначила, що заборгованість за договорами відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості по поверненню грошових коштів та сплаті процентів за користування кредитом станом на 10.07.2024 року становить 100347,72 грн.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, позивачу роз'яснено право подати відповідь на відзив, та відповідачам право на подання заперечень на відповідь на відзив.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзиву від відповідача не надходило. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідача та/або позивач до суду не подавали.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом встановлено, що 17.05.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 4167674, згідно якого кредитодавець зобов'язувався на умовах, визначених цим договором, надати позичальнику грошові кошти у розмірі 12000,00 грн., строком на 30 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,90 % в день - стандартна ставка, 1,425 % в день - знижена процента ставка.
На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 12000,00 грн. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання вказаного вище договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) грошових коштів на сайті позикодавця з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, позикодавцем було перераховано грошові кошти.
30.12.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 30-12/2021-21, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за вказаним договором про споживчий кредит № 4167674 від 17.05.2021 року.
10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до позичальників, в тому числі за вказаним договором про споживчий кредит № 4167674 від 17.05.2021 року.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, ТОВ «Коллект Центр» набуло грошової вимоги до відповідача у сумі 39765,72 грн., з яких: 12000,00 грн. сума боргу по тіло кредиту, 27360,00 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами, 405,72 грн. - відповідальність за порушення грошового зобов'язання згідно ст. 625 ЦК України.
22.04.2021 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 був укладений договір позики№ 2173618, згідно якого кредитодавець зобов'язувався на умовах, визначених цим договором, надати позичальнику грошові кошти у розмірі 12000,00 грн., строком на 30 днів до 22.05.2021 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99 % в день від суми позики - базова процентна ставка, 1,01 % в день від суми позики - розмір процентів на прострочену позику.
На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 12000,00 грн. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання вказаного вище договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) грошових коштів на сайті позикодавця з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, позикодавцем було перераховано грошові кошти.
13.10.2021 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №13/10-2021, відповідно до умов якого ТОВ «Маніфою» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за вказаним договором про споживчий кредит № 2173618 від 22.04.2021 року.
10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до позичальників, в тому числі за вказаним договором про споживчий кредит № 2173618 від 22.04.2021 року.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників (змін) до Договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 року, ТОВ «Коллект Центр» набуло грошової вимоги до відповідача у сумі 200544,00 грн., з яких: 12000,00 грн. сума боргу по тіло кредиту, 188544,00 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 4167674 про надання споживчого кредиту від 17.05.2021 року заборгованість відповідача станом на 10.07.2024 року становить 39765,72 грн., з якої: 12000,00 грн. сума боргу по тіло кредиту, 27360,00 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами, 405,72 грн. - відповідальність за порушення грошового зобов'язання згідно ст. 625 ЦК України.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики № 2173618 від 22.04.2021 року, заборгованість відповідача станом на 10.07.2024 року становить 200544,00 грн., з якої: 12000,00 грн. сума боргу по тіло кредиту, 188544,00 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами. Однак позивач враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 60582,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст. ст. 525-527 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання вказаного вище договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання)грошових коштів на сайті позикодавця з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, позикодавцем було перераховано грошові кошти.
Судом встановлено, що заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачується, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
Загальний розмір заборгованості по поверненню грошових коштів та сплаті процентів за користування кредитом, пені, комісії та інфляційних втрат, що підлягає стягненню з позичальника відповідно до розрахунку заборгованості становить 100347,72 грн.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст. 610 ЦК України).
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «Коллект Центр» є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .
Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами виникли договірні правовідносини, пов'язані з видачею кредитних коштів на користь відповідача.
Відповідач допустив порушення строків повернення кредитних коштів та сплати процентів.
Оцінюючи зібрані докази суд приходить до висновку, що позовні вимоги в суді знайшли своє підтвердження і підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 100347,72 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3028,00 грн. судового збору.
Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного.
Із матеріалів справи убачається, що 07.06.2024 року між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» було укладено договір № 07-06/2024 про надання правової допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаннях з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, витрати на правову допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 цього Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до укладеної угоди адвокат надає позивачу правничу допомогу в обсязі та на умовах, визначених договором.
Згідно із заявкою на надання юридичної допомоги № 725 від 01.07.2024 року вартість юридичних послуг наданих за договором № 07-06/2024 від 07.06.2024 року становить 25000,00 грн.
З урахуванням наведеного, оцінюючи об'єктивно складність цієї справи, предмет спору з урахуванням ціни позову за майновою вимогою, задоволення судом позовних вимог, враховуючи, складання заяв по суті та відсутність судових засідань у цій справі; з огляду на приписи п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача у даній справі витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 7000,00 грн, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг.
Керуючись статями 76-81, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Сягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» ( код ЄДРПОУ 44276926, місце знаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) заборгованість за договором про споживчий кредит № 4167674 від 17.05.2021 року у розмірі 39765 грн. 72 грн., за договором про споживчий кредит № 2173618 від 22.04.2021 року у розмірі 60582 грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн. 00 коп., а всього 110375 (сто десять тисяч триста сімдесят п'ять ) грн. 72 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: І.В. П'ятничук