СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-ві/759/7/25
ун. № 759/21916/24
14 лютого 2025 року м.Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Сенько М.Ф., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Кравченка Ю.В. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, третя особа - Святошинська районна у місті Києві державна адміністрація,
встановив:
ОСОБА_2 заявила позов про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав.
Позов прийнято до провадження Святошинського районного суду м. Києва, про що 11.02.2025 року суддею Кравченком Ю.В. постановлено відповідну ухвалу.
10.02.2025 року через "Електронний суд" надійшла заява відповідача про відвід судді Кравченка Ю.В.
Заява мотивована тим, що суддя вчиняв і надалі вчинятиме дії, щодо спрямування процесу таким чином, щоб максимально забезпечити прийняття рішення на користь позивачки.
Ухвалою суду від 11.02.2025 року заяву про відвід визнано необґрунтованою та передано до канцелярії суду для вирішення в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Цього ж дня заяву передано мені до розгляду.
Згідно із ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши заяву про відвід, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до положень ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи
правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).
За змістом ч. 3, 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (п.5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України).
З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. (частина друга статті 39 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, 9 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу (частина третя статті 40 ЦПК України).
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частина 11 статті 40 ЦПК України).
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Зазначена мета корелюється з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), у якій визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
В аспекті застосування наведених норм, варто зауважити, що жодна норма національного права України не визначає змісту нормативної конструкції «неупередженість (безсторонність) судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості слід керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
У постанові від 19.07.2023 у справі № 990/53/23 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «за усталеною практикою ЄСПЛ, обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції слід встановлювати згідно з:
а) «об'єктивним критерієм», який передбачає, що наявність упередженості суду (суддів) повинна визначатися окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
б) «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можна поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого».
У рішенні ЄСПЛ від 09 листопада 2009 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».
Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Отже, для встановлення підстав для відводу слід констатувати наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних складових неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про особисте переконання та поведінку конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та соціальної ради ООН 27 липня 2006 року, № 2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
В обгрунтування заяви про відвід судді відповідач послався на те, що суд під головуванням судді Кравченка Ю.В. 09.08.2024 року постановив ухвалу в справі N?759/15858/24 про видачу судового наказу про стягнення аліментів, якою визнав дії ОСОБА_1 щодо подання заяви зловживанням процесуальними правами та піддав заявника штрафу. Проте постановою Київського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року вказану ухвалу було скасовано, за підстав порушення судом норм процесуального права.
Утім, постановлення суддею ухвали в іншій справі, яка надалі скасована судом апеляційної інстанції, саме по собі, не є проявом упередженості судді в дійсній справі.
До того ж рішення суду про відмову ОСОБА_1 у видачі судового наказу залишилось в силі.
Інших даних, що могли б поставити під сумнів обєктивність та неупередженність судді відповідачем не наведено.
Не містить таких даних і справа.
Тому вважаю відвід необгрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 39, 40, 258-261, 353 ЦПК України, суддя
постановив:
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Кравченка Ю.В. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав відмовити.
Ухвала оскарженню, окремо від рішення суду у справі, не підлягає.
Суддя Сенько М.Ф.