Справа № 758/3241/19
Категорія 17
24 лютого 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Захарчук С. С.,
за участю секретаря - Обиход В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , 01.10.2024 надіслав до суду клопотання про зупинення провадження у справі.
Обґрунтовуючи клопотання про зупинення провадження у справі, представник відповідача вказав на те, що ОСОБА_1 перебуває у складі Збройних Сил України, наказом № 206/еск від 13.07.2023 призначений на посаду начальника обслуги групи складання та регламенту складальної бригади в/ч НОМЕР_1 .
На підтвердження обставин, викладених у клопотання, додав до клопотання копію посвідчення офіцера.
Посилаючись на зазначені обставини, просив зупинити провадження у справі.
У судове засідання відповідач та його представник не з'явилися.
У судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_4 , заперечила проти задоволення клопотання, вказавши на недостатність документів для підтвердження обставини того, що відповідач перебуває у складі Збройних Сил України станом на день розгляду справи.
Суд, вивчивши клопотання, вислухавши пояснення учасників справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією України та законами України.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та вирішення питань, пов'язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі, врегульовано Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення).
Відповідно до абзацу 1 пункту 12 Положення встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Результат аналізу пункту 12 Положення дає підстави зробити висновок про те, що встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом оформлюється письмовими наказами по особовому складу.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 753/19628/17, провадження № 61-9218св22, від 29 березня 2023 року, у справі № 756/3462/20, провадження № 61-7918св22.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Матеріали справи не містять достовірних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, оскільки він не надав наказ по особовому складу.
А тому, додана до клопотання про зупинення провадження представником відповідача копія посвідчення офіцера НОМЕР_2 не є достатнім доказом для зупинення провадження у справі відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
Виходячи з вищевикладеного, правових підстав для задоволення клопотання про зупинення провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, немає.
Керуючись ст. ст. 251, 252, 353 ЦПК України, -
Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.
СуддяС. С. Захарчук