Справа № 404/1650/25
Номер провадження 1-кс/404/578/25
21 лютого 2025 року м. Кропивницький
Слідчий суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, внесене у кримінальному провадженні №12025121040000124, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стосовно підозрюваного: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Володимирівка, Кіровоградського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого, за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України є особою не маючою судимостей, -
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,-
1.Суть клопотання.
Слідчий СВ відділення поліції №2 (м. Кропивницький) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_4 , звернулася до слідчого судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят діб.
На обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що ОСОБА_5 19.02.2025 приблизно о 15.50 год. знаходився на території домоволодіння за місцем свого мешкання за адресою АДРЕСА_1 .
В цей момент у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, а саме на умисне пошкодження автомобіля марки ЗАЗ-DAEWOO, д.н.з. НОМЕР_1 , 2004 року випуску, який зареєстрований за ОСОБА_7 та фактично належить ОСОБА_8 , та знаходився на території вказаного домоволодіння.
Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, діючи умисно, ОСОБА_5 взяв до рук бензопилу, в якій знаходився бензин, та підійшовши до автомобіля та відкривши дверцята, облив автомобіль ззовні та зсередини, після чого за допомогою сірників підпалив його, внаслідок чого відбулось займання автомобіля марки ЗАЗ-DAEWOO, д.н.з. НОМЕР_1 , 2004 року випуску. Внаслідок пожежі вищевказаний автомобіль було пошкоджено, чим спричинено ОСОБА_8 матеріальну шкоду.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані органом досудового розслідування, за ч. 2 ст. 194 КК України.
Під час досудового розслідування 20.02.2025 складено і в порядку ст. 278 КПК України вручене ОСОБА_5 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків,передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Зі змісту клопотання вбачається, що наявність обґрунтованої підозри сторона обвинувачення підтверджує протоколом огляду місця події від 19.02.2025; протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_5 від 19.02.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 20.02.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 19.02.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 20.02.2025.
В обґрунтування доводів щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч.1 ст.177 КПК України, - можливість переховуватись від органів досудового розслідування або суду; можливість незаконно впливати на свідків; можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.
ІІ. Позиції сторін.
Прокурор підтримала клопотання та просила його задовольнити посилаючись на обставини, викладені в ньому.
Зазначила, що в ході досудового розслідування встановлено ряд ризиків, які можуть вказувати на неналежне виконання у подальшому покладених на підозрюваного, процесуальних обов'язків, та вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. У зв'язку з цим, підозрюваному ОСОБА_5 необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за вчинення якого передбачено у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.
Підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яка може бути до нього застосована у разі ухвалення обвинувального вироку, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин, в тому числі шляхом виїзду на непідконтрольні Україні території.
Досудове розслідування кримінального провадження триває, проводяться слідчі та процесуальні дії, спрямовані на встановлення усіх обставин вчинення злочину, здобуття інших доказів, та перевірку наявних, за таких обставин, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст.177 КПК України.
Крім того, підозрюваний, може вчинити нові кримінальні правопорушення, зокрема відносно інших осіб, оскільки як встановлено в ході досудового розслідування, підозрюваний схильний до протиправних дій внаслідок своєї агресивної поведінки, тобто наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи наведені обставини, які вказують на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, вбачається що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам.
Долучила під час розгляду клопотання характеристику на підозрюваного, яку просила врахувати під час вирішення даного клопотання.
Зазначила, що у підозрюваного відсутні сталі соціальні зв'язки. ОСОБА_5 в силу ст. 89 КК України є особою, не маючою судимостей, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого в стані алкогольного сп'яніння.
Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечив, просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Щодо себе вказав, що зареєстрований та проживає разом з потерпілою, за адресою: АДРЕСА_1 , у спадковому майна, яке залишилось йому після батька, наразі займається оформленням права власності на житло.
ОСОБА_5 працює не офіційно, неповнолітніх та малолітніх дітей на утриманні не має, вказав, що утримує жінку, з якою проживає без укладення шлюбу, офіційно не одружений. Вину визнає, кається.
Навявність інвалідностй заперечив, як і наявність хронічних хвороб. Підтвердив дату та час затримання.
Захисник заперечив проти задоволення клопотання, вказав, що прокурором не обґрунтовані ризики, визначені ст. 177 КПК України, та з посиланням на практику Європейського Суду з прав людини, просив обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в період доби з 23-00 год вечора до 06-00 год. ранку.
Не погодився з позицією сторони обвинуваченого, що його підзахисний не має сталих соціальних зв'язків, зважаючи на те, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання та реєстрації, має у власності транспортний засіб.
Також, просив не приймати до уваги доводи прокурора на схильність його підзахисного до вчинення кримінальних правопорушень, зважаючи на те, що судимість наразі погашена.
При прийнятті рішення по даному клопотанню, просив врахувати, що його підзахисний оплачував проведене потерпілій операційне втручання. В зв'язку з чим, потерпіла мала намір переоформити право власності на транспортний засіб на підозрюваного, проте виникла сварка і вона відмовилась від своїх намірів.
Потерпіла ОСОБА_8 підтвердила, що збиралася переоформити право власності на траснпортний засіб на свого співмешканця (підозрюваного), оскільки він оплатив її лікування, вартість якого є більшою, ніж вартість транспортного засобу. Зазначила, що на даний час проживає разом з підозрюваним, не працює так як перенела операцію, не заперечувала проти застосування до нього запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою. Подала до суду заяву про те, що будь-яких претензій, майнових або інших, немає.
ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство
Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).
За правилами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінальногоправопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на яківказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ відділення поліції №2 (м. Кропивницький) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження №12025121040000124 від 19.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
20.02.2025 складено і в порядку ст. 278 КПК України ОСОБА_5 вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Harav. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, щовинуватістьпідозрюваногомає бути встановлена на ційстадії. Саме у чіткомудоведенні як події, так і характеру того злочину, у якомупідозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Дослідивши докази, надані прокурором в обґрунтування поданого клопотання, слідчий суддя вважає їх достатніми для висновку, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, у об'ємі як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи з критеріїв "розумної підозри", тобто наявності фактів та іншої інформації, яка могла б переконати неупередженого спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри на ранній стадії досудового розслідування на переконання слідчого судді підтверджується на підставі досліджених копій документів, які долучені до клопотання, зокрема: протоколом огляду місця події від 19.02.2025; протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_5 від 19.02.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 20.02.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 19.02.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 20.02.2025.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор в клопотання, слідчий суддя зазначає таке.
Слідчий суддя вважає наявними ризики переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності, шляхом зміни свого місця проживання є можливим. Однак, враховуючи, що ОСОБА_5 за його неспростованих доводів, працює не офіційно, має у власності спадкове майно, наразі займається оформленням права власності на нього, утримує жінку, з якою проживає без укладення шлюбу, оплачував їй операційне втручання - ризикмає мінімальний рівень інтенсивності.
Разом із тим, наявність всіх інших ризиків, регламентованих ст. 177 КПК України, органом досудового розслідування станом на даний час не доведена.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ч. 1 ст.177 КПК України) - не підтверджується фактичними даними.
Так, дійсно ОСОБА_5 07.10.2015 був засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України до трьох років позбавлення волі, проте на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.
Приписами ст. 88 КК країни визначено, що особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.
Судимість має правове значення у разі вчинення нового кримінального правопорушення, а також в інших випадках, передбачених законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються: особи, засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового кримінального правопорушення і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом. Якщо строк додаткового покарання перевищує тривалість іспитового строку, особа визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання.
Згідно копії довідки № 25051419623985625868 ОСОБА_12 22.11.2017 знятий з обліку Кіровгорадського РС КГО з питань пробації на підставі ухвали Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 08.11.2017 у зв'язку з закінченням іспитового строку. З огляду на зазначене, ОСОБА_5 є таким, що в силу ст. 89 КК України не має судимості. Відтак, неможливо стверджувати про схильність підозрюваного до асоціальної, протиправної поведінки, до вчинення ним протиправних вчинків.
Щодо наданої в судовому засіданні копії характеристики від 21.02.2025, виданої виконкомом Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградскої області, слід зазначити, що даний документ не завірений належним чином. Доказів вчинення фізичного насильства до співмешканок, зокрема, заяв, повідомлень, обмежувальних приписів, слідчому судді не надано.
Також, прокурором не обґрунтовано наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст.177 КПК України, так як підозрюваний вину визнає, кається. Прокурором не доведено, які саме речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, та яким чином можуть бути знищені, сховані та спотворені підозрюваним.
Щодо позиції сторони обвинувачення на застосуванні стосовно ОСОБА_5 найсуворішого запобіжного заходу - у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зазначає таке.
Відповіднодо ст. 12 КК України кримінальне правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_5 є тяжким - санкцією ч. 2 ст. 194 КК України - передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від 3 до 10 років.
Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що сама по собі тяжкість вчиненого злочину, не є безумовною підставою для задоволення клопотання.
Згідно з вимогами ст.ст. 178, 183 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного, тяжкого кримінального правопорушення проти власності, проте має вік 38 років, має постійне місце реєстрації та проживання, за його неспростованих доводів житло в якому проживає є його спадковим майном, наразі займається оформленням права власності на нього, проживає з жінкою без укладення шлюбу, якій надавав матеріальну допомогу на лікування, відтак сталість соціальних зв'язків на час розгляду клопотання можна вважати доведеною.
Отже, з огляду на зазначене вище: встановлено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення; наявні достатні підстави вважати, що існують деякі із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор.
Однак, не доведено всіх ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями частин 1, 2 ст.194 КПК України передбачено обов'язок слідчого судді під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, визначеному у клопотанні, прокурором при його розгляді не доведено.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, постійне місце проживання, вважаю, що у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, щодо нього слід обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки саме цей запобіжний захід повністю забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Особиста порука, яка полягає у наданні особам, яких слідчий суддя, вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків і зобов'язуються за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування, не може бути застосована, так як в ході розслідування даного провадження встановлено, що осіб які б могли взяти ОСОБА_5 на поруки не встановлено. Оскільки підозрюваний не має коштів для внесення застави, застава не може бути до нього застосована, як самостійний запобіжний захід.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Застосовуючи такий запобіжний захід, як домашній арешт в період добиз 23-00 год. вечора до 06-00 год. ранку, слідчий суддя враховує, що у розпорядженні слідчого по даному провадженню є достатні дані, що свідчать про наявність ознак злочину та докази про причетність до його скоєння ОСОБА_5 .
За практики Європейського Суду з прав людини домашній арешт прирівнюється до позбавлення волі, як і тримання особи під вартою (Манчіні проти Італії).
Матеріали клопотання, дають підстави вважати підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних умисних дій, потребують детальної перевірки та оцінці у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Разом з цим, наявність контролю з боку уповноважених осіб стане надійною запорукою щодо унеможливлення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, в тому числі на які посилався прокурор та при виявленні обставин, які будуть свідчити про фактичну неефективність домашнього арешту прокурор/слідчий не позбавлені процесуальної можливості, в будь-який момент звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді, щодо зміни запобіжного заходу на більш тяжкий.
Враховуючи вище вказані обставини, слідчий суддя переконаний, що на даний момент виключно такий запобіжний захід, як домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового розслідування та в суді.
Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби з 23-00 год. вечора до 06-00 год. ранку, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182. 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання про застосування запобіжного заходу - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту в період доби з 23-00 год. вечора до 06-00 год. ранку в межах строку досудового розслідування.
Початок строку дії ухвали про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, рахувати з моменту проголошення цієї ухвали, тобто з 21 лютого 2025 року.
Встановити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу і покладання на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків до 19 квітня 2025 року, включно.
У період дії запобіжного заходу покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- заборонити залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 23-00 год. вечора до 06-00 год. ранку;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному проваджені, за винятком їх участі в процесуальних діях;
- надати можливість працівникам органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_5 з'являтися в житло з вимогою надавати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 передати для виконання підрозділу поліції за його місцем проживання - АДРЕСА_1 .
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.
Негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти.
Зобов'язати ОСОБА_5 невідкладно прибути до місця свого проживання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда ОСОБА_1