Справа № 373/229/25
Номер провадження 1-кп/373/131/25
про обрання запобіжного заходу
20 лютого 2025 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
з участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 62024100130000900 від 24.04.2024 про продовження (обрання) запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Куп'янськ Харківської області, військовослужбовця у званні «молодший сержант», з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) , передбаченого ч.5 ст. 407 КК України,
встановив:
За змістом обвинувального акта військовослужбовець за контрактом ОСОБА_4 , будучи засудженим вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13.02.2024 за ч.5 ст. 407 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), під час дії воєнного стану умисно, без дозволу командирів та без поважних причин 26.02.2024, близько 08:00 год. самовільно залишив військову частину та проводив час на власний розсуд до моменту його затримання у порядку ст. 191 КПК України, що відбулось о 10:00 год 12.01.2025.
Дії військовослужбовця ОСОБА_4 , що виразились у самовільному залишенні військової частини повторно в умовах воєнного стану тривалістю понад три доби, кваліфіковані за ч.5 ст. 407 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор подав суду письмове клопотання про продовження застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного йому на досудовому розслідуванні.
Прокурор зазначив, що термін дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 13.01.2025 спливає 25.02.2024, а тому є потреба продовжити відповідний запобіжний захід відносно ОСОБА_4 для забезпечення судового розгляду, оскільки всі ризики, передбачені пунктами 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які були враховані слідчим суддею не зменшились та продовжують існувати. У цьому контексті прокурор наголосив на обґрунтованості висунутого обвинувачення та вказав, що найбільш вагомим та реальним ризиком є те, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності з огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує. Звернув увагу, що обвинувачений самовільно залишив військову частину майже одразу після винесення вироку, яким суд призначив йому реальну міру покарання у виді позбавлення волі, та майже рік не виходив на зв'язок з командирами військової частини, фактично переховувався від правосуддя та був затриманий вже в новому аналогічному кримінальному провадженні у порядку ст. 191 КК України після його розшуку
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечень проти тримання під вартою не висловили.
Відповідно до положень ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Основними стадіями кримінального провадження є досудове розслідування та судове провадження ( п. п.п.5, 10, 24 ч.1 ст. 3 КПК).
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.01.2025 до підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк дії ухвали до 25.02.2025.
Згідно з ч.3 ст. 315 КПК України у підготовчому судовому засіданні під час вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України визнається самим обвинуваченим та не викликає у суду жодних сумнівів
Тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 злочину проти порядку проходження військової служби, за який йому загрожує реальна міра покарання та неможливість звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з повторністю вчинення відповідного правопорушення, породжує реальний ризик переховування обвинуваченого від суду (п.1 ч.1 ст. 177 КПК).
Оцінюючи цей ризик, суд звертає увагу, що відповідне кримінально каране діяння мало продовжуваний характер та тривало десять місяців до моменту затримання порушника 12.01.2025. Тримання обвинуваченого під вартою є необхідним заходом для запобігання спробам втечі від суду, що є високим ризиком в досліджуваній ситуації. Зазначені в обвинувальному акті обставини щодо повторного вчинення кримінального правопорушення за ч.5 ст. 407 КК України, послідуючий розшук військовослужбовця та його затримання вказують на відсутність у ОСОБА_4 високої правосвідомості, внутрішньої організації та прямо свідчать про намір ухилитись не лише від військової служби, а й від покарання за вчинене (п.1 ч.1 ст. 177 КПК).
У випадку не звільнення обвинуваченого з під варти існує реальний ризик, що він знову може вдатись до самовільного залишення військової частини тим самим вчинити аналогічне кримінальне правопорушення, або він може не повернутись (не з'явитись) на військову службу, чим продовжити вчинення кримінального правопорушення, в якому наразі обвинувачується (п.5 ч.1 ст. 177 КПК).
Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що існують реальні ризики переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду, в тому числі у спосіб вчиненням іншого кримінального правопорушення у виді самовільного залишення військової частини, або не з'явлення вчасно на службу.
Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вищевказаних ризиків.
Запобігти таким ризикам (спробам обвинуваченого) можливо лише шляхом застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що одночасно забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків під час судового розгляду та сприятиме об'єктивності правосуддя.
Таким чином, прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених частиною 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про: обґрунтованість підозри та висунутого обвинувачення; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК і застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам буде недостатнім.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні військового злочину під час дії воєнного стану, суд застосовує без визначення розміру застави, керуючись положенням ч.6 ст. 176 КПК України та абзацом.8 ч. 4 ст. 183 КПК України.
Отже, для досягнення цілей та завдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 КПК України, для забезпечення дієвості цього провадження під час судового розгляду, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання його під вартою.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196-199 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Строк дії ухвали з моменту її винесення до 20.04.2025 включно
Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Оголошення повного тексту ухвали відбудеться 25.02.2025 о 16:40 год.
Суддя ОСОБА_1