Єдиний унікальний номер 175/1271/25
провадження № 2-сз/175/7/25
24 лютого 2025 року смт. Слобожанське
Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Васюченко О.Г., ознайомившись із заявою представника позивача про повернення судового збору по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
09 грудня 2024 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, яку було зареєстровано канцелярією суду 30 січня 2025 року та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано до провадження судді Васюченка О.Г.
Ухвалою від 12 лютого 2025 року постановлено ухвалу, якою було відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі.
18 лютого представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду через систему «Електронний суд» з заявою про повернення судового збору по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, яку було зареєстровано канцелярією 20 лютого 2025 року та згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду передано до провадження судді Васюченка О.Г.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Перевіривши матеріали справи та заяву, вважаю можливим повернути позивачу сплачений ним судовий збір, оскільки було встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн., що підтверджується матеріалами справи, також встановлено, що ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2025 року, яка у встановленому законом порядку набрала законної сили, позивачу відмовлено у відкритті провадження у справі, що є підставою для повернення сплаченої суми судового збору, а тому заява ґрунтується на вимогах закону та є передбачені законом підстав для її задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 133, ч. 2 ст. 261 ЦПК України, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»,
Заяву представника позивача про повернення судового збору по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Повернути позивачу ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір з Державного бюджету України у розмірі 968,96 гривень, який сплачено 09 грудня 2024 року платіжне доручення №1431-8441-2931-2264.
Ухвала набрала законної сили 24 лютого 2025 року.
Суддя О.Г. Васюченко