Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська
Справа № 209/1426/25
Провадження № 1-кп/209/183/25
"24" лютого 2025 р. м. Кам'янське
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі - головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження внесене в ЄРДР за № 12024046790000020 від 04.02.2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянин України, має професійно-технічну освіту, не працює, який має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий - засуджений 28 березня 2024 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 164 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,
- увчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.164 КК України, -
Так, згідно виконавчого листа Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області № 209/4138/14-ц від 30 жовтня 2014 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язаний сплачувати на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 11 липня 2014 року та до досягнення дитиною повноліття.
Однак, ОСОБА_2 , якому було відомо про обов'язковість виконання зазначеного рішення суду, будучи попередженим державним виконавцем Дніпровського ВДВС м.Кам'янське ГТУЮ у Дніпропетровській області про необхідність сплати аліментів, а також про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати, став на шлях злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання неповнолітньої доньки.
Так, ОСОБА_2 , будучи фізично здоровим для того, щоб працювати та виконувати рішення суду, не маючи намір надавати кошти на утримання доньки, тобто маючи прямий злочинний умисел на ухилення від сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки, у період часу з 01 травня 2024 року по 31 січня 2025 року включно офіційно не працював, аліменти на утримання неповнолітньої доньки сплачував не регулярно, а саме сплатив грошові кошти у вересні 2024 року у сумі 500 гривень та у жовтні 2024 року у сумі 500 гривень, будь-якої допомоги на утримання доньки у не грошовій формі не надавав, участі у вихованні доньки не брав та станом на 31 січня 2025 року, згідно з довідкою про заборгованість з аліментів, виданою Дніпровським ВДВС у місті Кам'янське Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), допустив заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини у розмірі 23915 гривень 50 копійок.
Таким чином, у період часу з 01 травня 2024 року по 31 січня 2025 року ОСОБА_2 , будучи раніше судимим 28 березня 2024 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.І ст. 164 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що призвело до виникнення заборгованості зісплати таких коштів у розмірі, що сукупно склав суму виплат за 7 місяців відповідних платежів, а саме у розмірі 23915 грн. 50 коп.
Встановлені органом досудового розслідування обставини в даному кримінальному провадженні не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.2 ст. 164 КК України, тобто злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), вчиненому особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею.
У відповідності до вимог статей 291, 302 КПК України, обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні.
До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні прокурором додані:
1) письмова заява обвинуваченого ОСОБА_2 , складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;
2) письмова заява потерпілої ОСОБА_4 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;
3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст. 302 КПК України.
ОСОБА_2 в присутності захисника, а також потерпілій ОСОБА_4 , було роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Прокурор впевнився у добровільності їх згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 скоїв вказане кримінальне правопорушення (проступок) за встановленими органом досудового розслідування обставинами, які не оспорюються учасниками судового провадження, а його діяння суд кваліфікує за ч.2 ст.164 КК України, оскільки скоїв злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), вчиненому особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання, суд враховує, що вчинене ОСОБА_2 кримінальне правопорушення є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, який раніше судимий, не знаходиться в реєстрі у лікаря- нарколога та у лікаря-психіатра, задовільно характеризується за місцем проживання, офіційно не працює, вину визнав повністю, відношення до вчиненого, поведінку після вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 у відповідності до ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 в силу ст. 67 КК України, не встановлені.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого може бути досягнуто лише в умовах ізоляції останнього від суспільства з призначенням покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції ч. 2 ст. 164 КК України.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив дане кримінальне правопорушення до відбуття покарання за вироком Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 березня 2024 року, остаточне покарання необхідно призначити на підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного за даним вироком покарання, частину невідбутого покарання у вигляді обмеження волі за вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28.03.2024 року у вигляді 2 (двох) місяців обмеження волі, і остаточно призначити покарання у вигляді обмеження волі.
Підстав для застосування положень ст.ст.69,75 КК Українисуд не вбачає.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений.
Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Речові докази по справі - відсутні.
Керуючись ст. 370- 374, 381 КПК України, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.2 ст.164 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за данним вироком, приєднати частково у вигляді 2 (двох) місяців обмеження волі, частину не відбутого покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28.03.2024 року та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки 2 (два) місяці.
Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду, через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Законної сили вирок суду набирає після закінчення строку його оскарження.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Головуючий суддя ОСОБА_1