Справа № 450/120/25 Провадження № 1-кп/450/9/25
24 лютого 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 197-1 КК України, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141430000451 від 14.06.2024 року про обвинувачення :
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Львова, українець, громадянин України, одружений, приватний підприємець, з середньою освітою, зареєстрований АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , згідно ст. 89 КК України несудимий,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4
обвинувачений - ОСОБА_3
представник потерпілого ОСОБА_5
ОСОБА_3 , діючи умисно, у період часу з початку квітня до початку вересня 2024 року, більш точний час слідством не встановлено, самовільно зайняв частину земельної ділянки комунальної власності Підбірізцівської сільської ради Львівського району Львівської області площею 10,1422 м. кв. (площа забудови), яка знаходиться у с. Підгірне Львівського району Львівської області, в межах території, яка не відведена, не сформована та не має кадастрового номера та яка примикає до його земельної ділянки із кадастровим номером 4623684000:02:001:0194, на якій самовільно, власними силами (за власні кошти), із залученням осіб, які не були обізнані про його злочинні наміри, здійснив будівництво капітальної споруди (прибудови), впритул до його власної нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_2 , розміром 3,23 на 3,14 м., загальною площею 10,1 кв. м., з фундаментом із залізобетону, стін із вапнякових блоків, накриттям з металочерепиці.
Такими своїми діями ОСОБА_3 вчинив самовільне будівництво споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст. 197-1 КК України.
Обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні, надійшов до суду з угодою про примирення між обвинуваченим та представником потерпілого у відповідності до вимог ст. 471 КПК України. Відповідно до угоди про примирення між обвинуваченим та представником потерпілого, ОСОБА_3 визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України та зобов'язується протяглм шести місяців з часу надбання вироку законної сили демонтувати самовільно збудовану ним будівлю (споруду) на самовільно зайнятій земельній ділянці.
Згідно угоди представник потерпілого ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 погодилися щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 197-1 КК України. Обставинами, що враховані при визначені покарання обвинуваченого є: визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття, ступінь тяжкості злочину, сприяння органам досудового розслідування у встановленні істини у справі. На підставі наведеного сторони прийшли до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід обрати покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 17000 грн.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та представника потерпілого з врахуванням вимог кримінально-процесуального законодавства, суд прийшов до висновку про можливість затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_3 та представником потерпілого ОСОБА_5 та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного:
згідно вимог ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, та у кримінальних провадженнях у формі приватного звинувачення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена угода про примирення.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє права та наслідки укладення і затвердження цієї угоди, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
ОСОБА_3 роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, а також судом з'ясовано, що представник потерпілого та обвинувачений розуміють наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ч. 1 ст. 473 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України та на його основі може бути ухвалено вирок, оскільки відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін чи інших осіб, а обвинувачений ОСОБА_3 має очевидну можливість виконати покарання. Правова кваліфікація злочину вірна, а узгоджені сторонами вид та міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого ОСОБА_3 .
Згідно вимог ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Цивільний позов по справі не заявлявся, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Керуючись ст.ст. 371, 374, 376, 474 - 475 КПК України, суд,-
угоду про примирення між представником потерпілого та обвинуваченим, укладену 07 січня 2025 року у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 197-1 КК України, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141430000451 від 14.06.2024 відносно ОСОБА_3 - затвердити.
ОСОБА_3 визнати винуватим пред'явленому обвинуваченні, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян 17000 (сімнадцять тисяч) грн. в дохід держави.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення:
обвинуваченою, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
СуддяОСОБА_1