ЄУН: 214/9668/24
Провадження №: 2/336/1387/2025
17.02.25
17 лютого 2025 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Звєздової Н.С., за участі секретаря судового засідання Іванченко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача адвокат Дитинчук В.М., яка діє на підставі доручення № 146 від 06.09.2024 року, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2450/10 від 25.12.2003, через електронну підсистему «Електронний суд» звернулася до суду з вказаною позовною, в якій просила стягнути заборгованість за Договором від 03.12.2019 у розмірі 63 441,50 грн., що складається з 36 344,65 грн. заборгованості по тілу кредиту, 27 096,85 грн. заборгованості за відсотками, а також витрат зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Позов обґрунтовує тим, що 03.12.2019 відповідачка ОСОБА_1 звернулась до позивачам з заявою на послуги овердрафту № №26204085696001.UAH з встановленням початкового ліміту в розмірі 30 000 грн. Зазначена публічна пропозиція надання споживчих кредитів АТ «ЮНЕКС БАНК», що оприлюднені на офіційному сайті Банку за електронною адресою: www.unexbank.ua. Акцептування позичальником публічної пропозиції здійснюється шляхом укладання кредитного договору на умовах та в порядку, передбаченому Правилами, за адресами місцезнаходження підрозділів клієнтського обслуговування Банку, перелік яких оприлюднений на офіційному сайті Банку. Приймання позичальником цієї публічної пропозиції відбувається виключно в цілому без можливості запропонувати Банку свої умови кредитного договору, який є договором приєднання відповідно до статті 634 ЦК України. Преамбулою Правил передбачено, що Правила та всі додатки до них, Кредитний договір та всі додатки до нього, вважаються його невід'ємною частиною та разом складають кредитний договір як єдиний документ. Відповідно до підписаного кредитного договору відповідачка акцептувала та приєдналася до Публічної пропозиції позивача на укладення даного договору на умовах та в порядку, передбаченому Правилами, що оприлюднені на офіційній інтернет сторінці Банку. Позивач умови договору виконав, надавши відповідачці кредитні кошти. Відповідачка взяті на себе обов'язки, щодо виконання умов договору, належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 04.11.2024 виникла заборгованість по сплаті кредиту у сумі 63 441,50 гривень, яку Банк просить стягнути на свою користь разом з понесеними втратами по сплаті судового збору у сумі 2 422,40 гривень.
На підставі ухвали судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 02.12.2024 цивільну справу направлено до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя за територіальною підсудністю.
Ухвалою судді від 16.01.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідачем на позовну заяву відзиву подано не було.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
Дослідивши позовну заяву та письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та перевірено матеріалами справи, що 03.12.2019 відповідачка ОСОБА_1 звернулась до позивачам з заявою на послуги овердрафту № №26204085696001.UAH з встановленням початкового ліміту в розмірі 30 000 грн.
Відповідно до підписаної Заяви на послуги овердрафту 26204085696001.UAH, відповідач підтвердив, що ознайомився і погодився з публічною
пропозицією Банку на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, з умовами та правилами надання банківських послуг. При цьому, Відповідач отримав банківську платіжну карку та надав Банку розписку про отримання картки та про ознайомлення правилами користування карткою визначених у Публічній пропозиції АТ ЮНЕКС БАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб .
Зазначена Публічна пропозиція АТ «ЮНЕКС БАНК» оприлюднена на офіційній Інтернет сторінці Банку за адресою: www.unexbank.com.ua.
Відповідно до умов вказаного договору банківська установа відкрила відповідачці особо сови рахунок у гривні та надала платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер до неї.
Відповідно до п.6.2.17.договору, відповідачка зобов'язалась погашати всі суми в строки, передбачені цим договором, у разі виникнення прострочення заборгованості, першочергово здійснювати повернення заборгованості, а потім скористатися правом на отримання кредиту.
06.12.2019 про отриманій заяві на послуги овердрафту №26204085696001.UAH від 03.12.2019 фінансова установа встановила початковий ліміт у розмірі 30 000 грн.
Однак, відповідачка в порушення взятих на себе зобов'язань, не оплачувала щомісячні платежі за кредитом, проценти за користування кредитом, тим самим допускаючи порушення умов Кредитного договору та Правил.
Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідачкою на спростовано відсутність заборгованості станом на час перебування справи на розгляді у суді, а також не надано доказів повернення кредитних коштів.
Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості, який не спростовано відповідачкою, станом на 04.11.2024 заборгованість останньої перед позивачем за Кредитним договором №26204085696001.UAH від 03.12.2019 становить 63 441,50 гривень, яка складається з: заборгованості з кредитом - 36 344,65 гривні та заборгованості по процентам - 27 096,85 гривень.
Згідно зі ст.530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись в строк, що передбачений умовами Договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ЮНЕКС БАНК»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримала в борг позичальниця), стягнути складові його повної вартості, зокрема проценти за користування кредитом.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на розрахунок заборгованості.
За вимогами ст.626 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК кодексу України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями ст.611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Відповідачкою не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за Кредитним договором у добровільному порядку. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідачки від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.
З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки заборгованості за Кредитним договором за несвоєчасне погашення кредиту та сплати відсотків, що відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам у справі.
Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними належними і допустимими доказами, і підлягають задоволенню в обраний позивачем спосіб.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 422,40 гривень.
Керуючись статтями 3, 4, 10, 11, 76-81, 89, 141, 280-283 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» заборгованість за Кредитним договором №№26204085696001.UAH від 03.12.2019, яка утворилася станом на 04.11.2024 у сумі 63 441,50 грн., яка складається з: заборгованості з кредитом - 36 344,65 гривні та заборгованості по процентам - 27 096,85 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422,40 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Реквізити учасників справи:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнекс Банк», код ЄДРПОУ 20023569, місцезнаходження: 03040, м. Київ, вул.. Васильківська, 14.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання (зареєстроване): АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя: Н.С. Звєздова