19.02.2025
ЄУН 337/338/25
2-а/337/14/2025
19 лютого 2025 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючої судді - Калугіної Г.Б.,
за участю секретаря - Волошина Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
17.01.2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Хортицького районного суду м. Дніпро з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову зазначено, що 08.01.2025р. тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № 28, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 гривень. 05.01.2025 об 10-00 годині у АДРЕСА_4 , як зазначено в постанові) позивач був зупинений групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_5 , з метою перевірки військово-облікових документів. Під час перевірки, позивач повідомив співробітникам ІНФОРМАЦІЯ_5 , що при ньому був відсутній військово-обліковий документ, оскільки він знаходився в ІНФОРМАЦІЯ_6 , де позивач перебуває на військовому обліку, тобто за місцем реєстрації та фактичного проживання, також позивач повідомив працівникам ІНФОРМАЦІЯ_5 , що 20.12.2024 він з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_7 з метою оновлення військово-облікових даних, де виконав всі необхідні формальні дії та отримав направлення на проходження військово-лікарської комісії, при цьому військово-обліковий документ працівники ІНФОРМАЦІЯ_7 йому не повернули. На підтвердження зазначеного позивач надав співробітникам ІНФОРМАЦІЯ_5 повістку, видану ІНФОРМАЦІЯ_8 № 20/48 від 25.12.2024 з вимогою з'явитись 20.01.2025, а також картку обстеження та медичного огляду військовозобов'язаного з відмітками лікарів про проходження обстеження. Проте співробітники ІНФОРМАЦІЯ_5 проігнорували надані пояснення та документи, після чого позивача було затримано та доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_2 , де позивач пробув до 09:00 год. 06.01.2025. Після чого 06.01.2025 співробітниками він був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_3 ), звідти доставлений співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_5 до КНП «Міська лікарня № 3» Запорізької міської ради, де його змусили повторно пройти військово-лікарську комісію, що підтверджується Довідкою військово-лікарської комісії № 35 від 06.01.2025. Після чого, його знов доставили до ІНФОРМАЦІЯ_9 . О 15-00 годині 06.01.2025 позивач був звільнений від затримання та випущений з приміщення ІНФОРМАЦІЯ_5 . При цьому будь-яких актів та протоколів, щодо порушення позивачем обов'язку мати при собі військово-облікових документів за його участі не складалося та ним не підписувалося. При виході з приміщення РТЦК, невідома особа у військовій формі повідомила позивачу, щоб він з'явився знову до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_5 08.01.2025 року об 11-00 годині, начебто для уточнення даних, про те, що відносно нього складено протокол про адміністративну відповідальність позивачу ніхто не повідомляв. 08.01.2025 о 10 год 30 хв. позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 , проте черговий солдат не впустив до приміщення та запропонував чекати на АДРЕСА_5 о 12 год. 00 хв., невідома особа у військовій формі вийшовши з приміщення ІНФОРМАЦІЯ_5 надала позивачу під розпис постанову № 28 від 08.01.2025 про притягнення його до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Будь-яких пояснень з приводу не допуску до участі у розгляді справи та позбавлення права на правничу допомогу надано не було. Позивач вважає постанову № 28 від 08.01.2025 незаконною. Як вбачається з зазначеної постанови, 05.01.2025 о 14 год. 40 хв. у АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_1 при перевірці військово-облікових документів не мав при собі військово-облікового документу, про що було складено відповідний акт від 05.01.2025. Того ж дня 05.01.2025 за № 1433 уповноваженою особою було складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому ОСОБА_1 сповіщено про місце і час розгляду справи, а саме 08.01.2025 о 11год. 00 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою АДРЕСА_2 . На розгляд справи ОСОБА_1 не з'явився. Заяв, клопотань щодо переносу розгляду справи на іншу дату, залучення адвоката не надходило. Розглянувши матеріали справи встановлено, що своїми діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги п. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якою встановлено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в Україні діє особливий період. Отже громадянин ОСОБА_1 в умовах особливого періоду скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Підставою для прийняття оскаржуваної постанови у відношенні позивача, зокрема є Акт від 05.01.2025 про відсутність військово-облікового документу та Протокол від 05.01.2025 № 1433 про адміністративне правопорушення, проте у позивача зазначені документи відсутні, оскільки йому вказані документи не надавались, що на час звернення із позовною заявою унеможливлює надання правової оцінки цим документам. З метою отримання зазначених акту та протоколу, захисником позивача адвокатом Рой В.В. направлено адвокатський запит № 02 від 14.01.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_5 . На момент подання цього позову відповідь не отримана. При перевірці документів 05.01.2025 позивач надав відповідні пояснення зокрема, що військово-обліковий документ знаходиться у ІНФОРМАЦІЯ_10 та документи на їх підтвердження (повістка ІНФОРМАЦІЯ_7 №20/48 від 25.12.2024 року, з вимогою з'явитися 20.01.2025, картка обстеження та медичного огляду військовозобов'язаного з відмітками лікарів про проходження обстеження), проте надані документи не були прийняті до уваги співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_5 , що і призвело до винесення незаконної постанови № 28 від 08.01.2025 про притягнення позивача до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Враховуючи викладене, постанова № 28 від 08.01.2025 не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки відсутні докази вчинення адміністративного правопорушення, а викладені у постанові обставини не відповідають фактичним обставинам, оскільки протиправної, винної дії чи бездіяльності, вказаної в оскаржуваній постанові, вчинено не було, отже постанова є протиправною та підлягає скасуванню. Позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову за справою про адміністративне правопорушення № 28 від 08.01.2025 року, винесену тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 гривень, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 605,60 грн.
21.01.2024 ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя відкрито спрощене позовне провадження з викликом осіб. Крім того цією ж ухвалою було витребувано в ІНФОРМАЦІЯ_2 завірену належним чином копію справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, однак на момент розгляду справи витребувані документи до суду не надійшли.
23.01.2025 від представника ІНФОРМАЦІЯ_5 - адвоката Крамаренка А.А. надійшов відзив на позовну заяву, просить в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що 05.01.2025 року о 14 год. 40 хв. у АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 при перевірці військово-облікових документів не мав при собі військово-облікового документу, про що було складено відповідний акт від 05.01.2025 року. Уповноваженою особою у відповідності до ч. 6 ст. 258 КУпАП було складено протокол про адміністративне правопорушення від 05.01.2025 № 1433, в якому сповіщено ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи, а саме 08.01.2025 о 11:00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою АДРЕСА_2 . В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вказав, що його військово-обліковий документ знаходиться у ІНФОРМАЦІЯ_10 . На розгляд справи ОСОБА_1 не з'явився. Про місце, дату та час розгляду справи попереджений належним чином, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення. В матеріалах справи знаходиться акт про відсутність військово-облікового документу від 05.01.2025 року. З зазначеного вбачається, що громадянин ОСОБА_1 в умовах особливого періоду, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП). До функціональних обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 , затверджених начальником ІНФОРМАЦІЯ_12 26.12.2023 року, прямо відноситься розгляд справ про адміністративні правопорушення, визначені ст. 235 КУпАП і накладати адміністративні стягнення. Таким чином, можливо зробити висновок, що постанова № 28 від 08.01.2025 року винесено з додержанням вимог чинного законодавства України, тому позовна заява задоволенню не підлягає.
28.01.2025 від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Рой В.В. надійшло клопотання про витребування додаткових доказів.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28.01.2025 було частково задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Рой В.В. про витребування доказів та витребувано в ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_6 ) наступні документи та інформацію: копію направлення на проходження ВЛК ОСОБА_1 для встановлення ступеня придатності; копію повного запису відео- фіксації процесу під час перевірки документів у ОСОБА_1 працівниками ТЦК та СП 05.01.2025 року; копію облікової справи ОСОБА_1 та в ІНФОРМАЦІЯ_13 ( АДРЕСА_7 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) наступні документи та інформацію: копію облікової справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , копію ВОД Челпанова Олександра Михайловича, однак на день розгляду справи 19.02.2025 вказані документи до суду не надійшли.
Позивач, своїм процесуальним правом щодо подачі відповіді на відзив на позовну заяву, не скористався.
19.02.2024 від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Рой В.В. надійшло клопотання про розгляд справи її відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі просить позов задовольнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 в судове засідання не прибув за невідомими причинами, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_7 в судове засідання не прибув за невідомими причинами, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
05.01.2025 року стрільцем помічником гранатометника 1 відділення охорони взводу охорони старшим солдатом ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення № 1433, в якому зазначено, що ОСОБА_1 05.01.2025 року о 14 год. 40 хв. в АДРЕСА_2 , в період мобілізації не мав при собі та відмовився пред'явити свій військово-обліковий документ на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_5 солдата ОСОБА_5 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Також, в протоколі зазначено про роз'яснення ОСОБА_1 його прав та обов'язків, визначених ст. 268 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11:00 год. 08.01.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 . (арк. 29).
Постановою тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) підполковником ОСОБА_2 № 28 від 08.01.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 гривень (арк. 9).
Також, згідно повістки № 20/48 ОСОБА_1 було викликано до ІНФОРМАЦІЯ_7 на 20.01.2025 о 08:00 год. (арк. 10).
Згідно з оскаржуваною постановою, 05.01.2025 о 14 год. 40 хв. у АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_1 при перевірці військово-облікових документів не мав при собі військово-облікового документу, про що було складено відповідний акт від 05.01.2025. Того ж дня 05.01.2025 за № 1433 уповноваженою особою було складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому ОСОБА_1 сповіщено про місце і час розгляду справи, а саме 08.01.2025 о 11год. 00 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою АДРЕСА_2 . На розгляд справи ОСОБА_1 не з'явився. Заяв, клопотань щодо переносу розгляду справи на іншу дату, залучення адвоката не надходило. Розглянувши матеріали справи встановлено, що своїми діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги п. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якою встановлено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Відповідно до ч.8 ст.4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в Україні діє особливий період. Отже громадянин ОСОБА_1 в умовах особливого періоду скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Також судом витребувались додаткові докази в ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_7 , однак на день розгляду справи 19.02.2025 ухвалу суду від 28.01.2025 не було виконано.
Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.
У відповідності до положень ст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Процедура перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних і резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи, організація медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби закріплена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024.
Згідно з п. 49 вищевказаного Порядку у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.
Військово-обліковий документ, що визначає належність його власника до військового обов'язку, виданий до дня набрання чинності Законом України від 11 квітня 2024 № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», є чинним та не потребує обов'язкової заміни у разі (з підстав) затвердження органом державної влади нової форми військово-облікового документа (п. 55 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період № 560 від 16.05.2024).
Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 559 від 16.05.2024 (далі Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа) передбачено, що військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».
Пунктом 8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа передбачено, що у військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрих-коду, що містить відомості про зазначений документ (далі QR-код військово-облікового документа) (за наявності таких відомостей), та серед іншого: 1) прізвище; 2) власне ім'я (усі власні імена); 3) по батькові; 4) дата народження; 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків; 6) окремий номер запису у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
Військово-обліковий документ в електронній формі є дійсним лише за наявності QR-коду та не може використовуватися без нього.
Пунктами 9-11 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа передбачено, що військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу. Відомості про сформований військово-обліковий документ в електронній формі відображаються у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Перевірка військово-облікового документа в електронній формі здійснюється шляхом зчитування QR-коду ініціатором перевірки за допомогою технічних засобів, які дають змогу відтворити відомості військово-облікового документа в електронній формі у формі інформаційного повідомлення. QR-код повинен бути придатним для зчитування технічними засобами ініціатора перевірки, цілісним, неушкодженим, нанесеним на будь-який носій достатнього розміру та необхідної контрастності. Підставою непідтвердження військово-облікового документа в електронній формі є непридатність QR-коду для зчитування технічними засобами.
Випадки видачі військово-облікового документа на бланку за письмовою заявою громадянина України районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (відповідним органом СБУ, підрозділом розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку визначені п. 14 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа.
Як встановлено з матеріалів справи, на момент перевірки, у позивача військово-обліковий документ в паперовій формі був відсутній.
Відповідно до п. 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа, військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається. При цьому, нормативно-правовими актами, що визначають правові засади створення та видачі військово-облікового документу не передбачено, що особа, вправі створити чи оформити військо-обліковий документ в електронній формі без видачі їй такого в паперовій формі.
Зокрема, такі висновки відповідають положенням ст. 9 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», відповідно до якої військовозобов'язаними є особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та яким, серед інших, оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, а також з пунктами 14, 15, 16 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа, які передбачають випадки видачі такого документа та обов'язки щодо належного зберігання такого.
За правилами пункту 2 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа, військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559.
Відповідно до вимог пункту 6 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа, військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами: електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка; державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони; порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).
Пунктом 7 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа, передбачено, що військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації. Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку. У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрих-коду (далі - QR-код військово-облікового документа).
За правилами пункту 8-1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа QR-код військово-облікового документа містить відомості про військово-обліковий документ в електронній формі, які за допомогою відповідних технічних засобів можна відтворити у формі, придатній для зчитування, зокрема у візуальній.
Відповідно до пункту 9 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Відповідно до Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 06.08.2024 № 532, уповноважені представники ТЦК та СП під час перевірки військово-облікових документів, фіксування порушень, мають застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції автоматичної фото- та відеофіксації. Під час здійснення фото- та відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки уповноваженими представниками військово-облікових документів портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях або іншим способом, який забезпечує відеозйомку.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути мотивованим.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При цьому, в протоколі № 1433 про адміністративне правопорушення від 05.01.2025 року, та в оскаржуваній постанові № 28 за справою про адміністративне правопорушення від 08.01.2025 року відсутні посилання на фото- та відеофаксацію вчинення порушення ОСОБА_1 .
В ході розгляду даної справи, відповідачем не спростовано обставин пред'явлення позивачем 05.01.2025 представнику ІНФОРМАЦІЯ_5 військово-облікового документу, та не надано відповідного відеозапису порушення, хоча уповноважений представник ІНФОРМАЦІЯ_5 зобов'язані здійснювати фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, всупереч обов'язку доказування, представником ІНФОРМАЦІЯ_5 не надано належних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.
Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-3 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у протоколі й в оспорюваній постанові, та не підтверджується жодними іншими доказами.
Суд звертає увагу на те, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Аналогічна позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 (№К/9901/15804/18).
Відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили. Всі сумніви щодо скоєння правопорушення тлумачаться на користь особи, що притягується до відповідальності.
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Правова позиція щодо покладення обов'язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08.11.2018 року по справі № 201/12431/16-а, від 23.10.2018 р. по справі №743/1128/17, від 15.11.2018 року по справі № 524/5536/17.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена з порушеннями норм чинного законодавства, оскільки в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення не було з'ясовано всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд доходить висновку про скасування оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з вимогами п.п. 1-5 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Seryavin and others v. ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2011 року, остаточне 10.05.2011).
З урахуванням викладеного, судом висвітлено істотні аспекти доводів сторін та не надається детальна відповідь інші аргументи, використані сторонами, оскільки вони самі по собі, або в сукупності з іншими аргументами та доказами по справі, не впливають на висновки суду.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, суд доходить висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_8 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Частою п 1 ст. 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст. 139 КАС України).
За звернення до суду із позовною заявою, ОСОБА_1 позивачем понесені судові витрати з оплати судового збору в розмірі 605,60 гривень.
Доказів понесення сторонами інших судових витрат, на час розгляду справи суду не надано.
Враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору у розмірі встановленому чинним законодавством 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 77, 205, 211, 217, 241, 246, 250, 255, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_3 - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову за справою про адміністративне правопорушення № 28 від 08.01.2025 року, винесену тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 гривень.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , суму сплаченого судового збору у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення повного тексту рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 24.02.2025.
Суддя Г.Б. Калугіна