Справа № 243/1006/25
Провадження № 3/243/795/2025
24 лютого 2025 року суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Фалін І.Ю., розглянувши об'єднані матеріали, які надійшли з БПП в містах Краматорську та Слов'янську УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП відомості відсутні, громадянина України, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 (кухар, молодший сержант), який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.130 КУпАП, ч.5 ст. 126 КУпАП,
24.01.2025 о 09-15 год. в м. Слов'янськ, Донецької області, Краматорського району, по вул. Сучасна, 58 (блокпост Семенівка), водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Scenic номерний знак НОМЕР_2 , що належить Sutunas НОМЕР_3 , без права керування, а саме будучи позбавленим права керування Дніпропетровським районним судом та постановою серії БАА № 470056 від 04.12.2024 за ч. 4 ст. 126 КУпАП, повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1.а. ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, 24.01.2025 о 09-15 год. в м. Слов'янськ, Донецької області, Краматорського району, по вул. Сучасна, буля буд. 58 (блокпост Семенівка), водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Scenic номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законодавством порядку на місці із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820. Результат огляду: 1,67 проміле, тест № 712. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Особа, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні участь не приймав, про дату, час та спосіб розгляду адміністративної справи у суді був повідомлений належним чином, тому вважаю за можливе розглянути дану адміністративну справу без його участі. При цьому, приймаю до уваги, що ОСОБА_1 був обізнаний про те, що відносно нього співробітниками поліції були складені адміністративні протоколи, та, що справа про адміністративні правопорушення буде розглядатися Слов'янським міськрайонним судом Донецької області, про що свідчить його підпис у протоколах, проте, не вживав заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження, в якому він є особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Окрім того, суд враховує, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення без її відкладення, а ОСОБА_1 не позбавлений права в разі незгоди з ним ініціювати його апеляційне оскарження.
Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП постановою судді від 24.02.2025 зазначені справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130, ч.5 ст. 126 КУпАП, були об'єднані в одне провадження.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В судовому засіданні встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії АБА № 010333 від 24.01.2025, складений відносно ОСОБА_1 за порушення ним вимог п. 2.1 (а) ПДР України.
Відповідно до п.2.1а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає, зокрема, у разі повторного протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Диспозиція ч. 2 та ч. 4 ст. 126 КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, яке полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або в передачі керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом та керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про дорожній рух», забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 983998 від 24.01.2025, складений відносно ОСОБА_1 за порушення ним вимог п. 2.9а ПДР України, правопорушення вчинено двічі протягом року, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п.2.9а Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 2 ч. 130 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Зі змісту ст. 35 КУпАП слідує, що під повторним вчиненням адміністративного правопорушення слід розуміти повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Крім того, п. 3 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, визначено, що «повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП)».
З наведеного слідує, що для наявності такої кваліфікуючої ознаки, визначеної ч. 2 ст. 130 КУпАП як повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті (керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), особу вже має бути піддано адміністративному стягнення за вчинення однорідного правопорушення (у даному випадку адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ).
Разом з цим, згідно вимог ч. 3 ст. 130 КУпАП, передбачено відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В силу положень ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію та обставини правопорушення, а доказами у справі є, зокрема, пояснення особи, що притягується до відповідальності, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
Судом встановлено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 983998 від 24.01.2025 дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Диспозиція ч.3 ст. 130 КУпАП передбачає, дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто обов'язковою умовою настання відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП є дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню, без якої немає складу адміністративного правопорушення.
Згідно вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Між тим, доказом притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 130 КУпАП є постанова Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22.04.2024, яка набрала законної сили 05.09.2024 постановою Дніпровського апеляційного суду за ч.1 ст. 130 КУпАП за фактом вчиненого ним правопорушення 13.01.2024, а також постанова Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26.08.2024 за ч.1 ст. 130 КУпАП за фактом вчиненого ним правопорушення 03.06.2024.
Вказане свідчить, що оскільки правопорушення, в скоєнні якого звинувачують ОСОБА_1 , мало місце 24.01.2025 о 09 годині 15 хвилин, то починаючи з 24.01.2024 (календарний рік) він повинен був притягнутий до відповідальності за адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП двічі протягом року, та по даному випадку мала бути винесена постанова, якою його було б визнано винним у скоєнні даного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Разом з цим, у справі відсутні будь-які докази скоєння ним правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП двічі протягом року, а саме з 24.01.2024 по 24.01.2025.
Таким чином з часу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП (24.01.2025) і до 13.01.2024 (вчинення ОСОБА_1 аналогічного правопорушення) минуло більше року, а тому дії ОСОБА_1 не утворюють повторності протягом року та виключають відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен чітко відповідати приписам ст.256 КУпАП, особливо в частині викладення фабули правопорушення, яка, як зазначено вище фактично є обвинуваченням.
Сам протокол про адміністративне правопорушення за правовим змістом є фактично обвинуваченням, яке підлягає доведенню, не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення, враховуючи позицію ЄСПЛ (справа Карелін проти Російської Федерації).
Враховуючи, що у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі викладено суть адміністративного правопорушення, яке передбачене ч.2 ст.130 КУпАП, а саме повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, та яка є більш м'якою за суворістю та є чинною на час розгляду справи, а тому суд у фабулі адміністративного правопорушення вважає за можливе перекваліфікувати дії останнього.
Кодекс України про адміністративне правопорушення не містить норми, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Таким чином, з врахуванням обставин справи, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати за ч.3 ст.130 КУпАП на ч.2 ст.130 КУпАП. Перекваліфікація дій не порушує права ОСОБА_1 та не погіршує його становище.
Провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:
- протоколом серії АБА № 010333 від 24.01.2025, з якого слідує, що 24.01.2025 о 09-15 год. в м. Слов'янськ, Донецької області, Краматорського району, по вул. Сучасна, 58 (блокпост Семенівка), водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Scenic номерний знак НОМЕР_2 , що належить Sutunas AndreJus, без права керування, а саме будучи позбавленим права керування Дніпропетровським районним судом та постановою серії БАА № 470056 від 04.12.2024 за ч. 4 ст. 126 КУпАП, повторно протягом року. З протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ознайомлено в повному обсязі, про що свідчить його підпис, при цьому, ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП;
-протоколом серії ААД № 983998 від 24.01.2025, з якого слідує, що 24.01.2025 о 09-15 год. в м. Слов'янськ, Донецької області, Краматорського району, по вул. Сучасна, буля буд. 58 (блокпост Семенівка), водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Scenic номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законодавством порядку на місці із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820. Результат огляду: 1,67 проміле, тест № 712;
- витягом з адмінпрактики, відповідно до якого ОСОБА_1 було притягнуто до адмінвідповідальності 04.12.2024 за ч. 4 ст. 126 КУпАП, на підставі постанови серії БАА № 470056 від 04.12.2024, накладено штраф 20400,00грн.;
-постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26.08.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП за фактом вчиненого ним правопорушення 03.06.2024, накладено штраф 17000,00 грн. з позбавленням права керування строком на 1 рік;
-рапортом солдата ОСОБА_2 від 24.01.2025, відповідно до якого 24.01.2025 близько 09-15 год. ним на блокпості Семенівка в м. Слов'янськ був зупинений транспортний засіб Renault Scenic номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням військовослужбовця ВЧ НОМЕР_4 молодшого сержанта ОСОБА_1 , в ході спілкування з яким відчувався різкий запах алкоголю з порожнини рота, після чого було повідомлено співробітників ВСП, ВІБДР та лінію 102 НПУ;
-екзаменаційною краткою водія, відповідно до якої ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_5 від 05.12.2001, категорія В,С;
- роздруківкою чека тестування № 712 від 24.01.2025на алкоголь за допомогою газоаналізатора Алкотестер «Драгер 6820», який підписаний особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, результат тесту на стан сп'яніння ОСОБА_1 склав 1,67 ‰;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Алкотестер «Драгер 6820», результат тесту на стан сп'яніння ОСОБА_1 склав 1,67 ‰, який підписаний працівником поліції та містить запис про згоду ОСОБА_1 з його результатами;
- свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, газоаналізатора «Alcotest 6820» чинного до 30.07.2025;
- файлами відеозапису на оптичному диску з Bodycam Motorola VB 400 Solutions № 474866, № 474870: export-ugwew.mp4, який долучено до протоколів про адміністративне правопорушення, відповідно до яких ОСОБА_1 , не заперечуючи керування 24.01.2025 о 09-15 год. транспортним засобом Renault Scenic номерний знак НОМЕР_2 , був зупинений працівниками на блокпості, про що свідчить зафіксована промова інспектора, обстановка на відеозйомці, якому працівниками поліції було повідомлення про наявності у нього ознак алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Після проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою Алкотестера Драгер працівниками поліції оголошено ОСОБА_1 результат огляду 1,67 ‰, з яким ОСОБА_1 погодився. Також ОСОБА_1 підтвердив, що вживав алкогольні напої, а також повідомив, що посвідчення водія не має, та вже був притягнутий до адмінвідповідальності за аналогічні порушення.
Відеозапис події, що знаходиться на диску, містить достовірні дані про дії ОСОБА_1 та поліцейських на момент пропозиції проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, має істотне значення для правильного вирішення даної справи та є допустимим доказом згідно положень ст.251 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП показання технічних приладів, що мають функції кінозйомки, є лише одним із доказів та не має переважного значення у доказуванні.
Відеозапис, що міститься в матеріалах справи дає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Суд зазначає, що наданий працівниками поліції відеозапис, який міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, отриманий із автоматичної відеотехніки, з метою фіксування правопорушення, відповідно до п.2 ч.1 ст.40 ЗУ «Про Національну поліцію», може слугувати доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КУпАП.
Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
На підставі викладеного, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, знайшла своє підтвердження зібраними доказами, а саме за ч.2 ст. 130 КУпАП та ч.5 ст. 126 КУпАП.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховує всі обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 та ч. 1 ст.34 КУпАП обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлені.
Суддя враховує, що в рішенні у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ч. 2 ст.33 та ч. 1 ст.35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Санкція ч.2 ст. 130 КУпАП передбачає стягнення в виді штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає стягнення в виді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
В зв'язку з тим, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена за двома статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення, санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП є найбільш суворою, тому згідно ст. 36 КУпАП, суд вважає за необхідне застосувати стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст. ст. 23, 33 КУпАП при призначенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність і вважає, що оскільки адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, та за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки доказів стосовно того, що автомобіль є у приватній власності порушника, суду не надано, та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу. Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень.
Окрім того, в порядку ст.40-1 КУпАП з правопорушника ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 23, 33, 36, 40-1, ч.5 ст.126, ч.3 ст.130, ч.2 ст.130, ст.283-285 КУпАП, суддя -
Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ч.3 ст.130 КУпАП на ч.2 ст.130 КУпАП.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєнні правопорушень, передбачених ч.2 ст.130, ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та піддати його адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, за ч. 5 ст. 126 КУпАП у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу, на підставі ч. 2 ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 (сорок тисяч вісімсот грн.00 коп.)грн., який перерахувати на рахунок отримувача: UA198999980313090149000005001, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Дон.обл./21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), кодкласифікації доходів бюджету: 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5(п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять)грн.60 коп., рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена в судову палату по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів, з дня її проголошення.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання три місяці.
Суддя
Слов'янського міськрайонного суду
Донецької області Іван Юрійович Фалін