Справа № 461/7876/24
Провадження № 2/521/1395/25
06 лютого 2025 року Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Мазун І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Гриневич І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Акціонерне товариство «Ідея Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Малиновського районного суду м. Одеси звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Акціонерне товариство «Ідея Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором та просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 140376,98 грн., а також стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн..
В обґрунтування заявлених вимог вказує, що 15 вересня 2017 року між АТ «Ідея Банк» та відповідачем укладено кредитний договір № Z06.181.74305, відповідно до умов якого, відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності були надані кредитні кошти в сумі 49999,00 грн.. Свої зобов?язання Кредитор виконав, надавши грошові кошти Позичальникові. Акціонерне товариство «Ідея Банк» відступило право вимоги за Договором (з усіма додатковими договорами та угодами до нього) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» на підставі Договору факторингу № 25/07 від 25.07.2023 року. Відповідач зі своєї сторони, не виконав умови Кредитного договору, а саме не здійснив належним чином погашення кредиту, внаслідок чого станом на дату подачі позову утворилась заборгованість в розмірі 140376,98 грн. (сто сорок тисяч триста сімдесят шість гривень 98 копійок). Оскільки відповідач не виконує зобов'язання, просить суд стягнути вказану заборгованість.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 27 вересня 2024 року справа передана за підсудністю до Малиновського районного суду м. Одеси.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 жовтня 2024 року справу передано для розгляду судді Мазун І.А. .
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання. (а.с.68-69)
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, просить розглядати справу без її участі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи належним чином, шляхом направлення судових викликів за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою відповідача, але поштові відправлення повернулися до суду з довідкою відділення «Укрпошти» «адресат відсутній за вказаною адресою», в такому випадку вважається, що судовий виклик вручений відповідачу належним чином. Відзив у визначений судом строк відповідач не подавав.
Представник третьої особи Акціонерного товариства «Ідея Банк» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням вказаного суд приходить до висновку про наявність підстав у розумінні ч. 1 ст. 280 ЦПК України для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1глави 71 Цивільного кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Судом встановлено, що 15 вересня 2017 року між АТ «Ідея Банк» та відповідачем укладено кредитний договір № Z06.181.74305, відповідно до умов якого, відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності були надані кредитні кошти в сумі 49999,00 грн.. (а.с.12-15)
Відповідно до п.1.2. кредитного договору, банк надає позичальнику кредит у день підписання даного договору строком на 60 місяців.
Згідно п.п.1.3., 1.4. кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки збільшена на 12,49% (маржу банку). Станом на дату укладення договору змінна частина ставки, визначена за рішенням правління банку, становить 9,50%, що разом з маржею банку складає змінюванювану процентну ставку розмірі 21,9900%.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Акціонерне товариство «Ідея Банк» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, що підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 . (а.с.24-27)
25.07.2023р. між АТ «Ідея Банк» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» (Фактор) укладено договір факторингу №25/07, у відповідності до умов якого АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті», а ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. (а.с.28-33)
Відповідно до п.1.2. договору факторингу №25/07 від 25.07.2023р., права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в реєстрі боржників, що підписуються сторонами, у паперовому вигляді, в день укладення цього договору та надсилається клієнтом фактору в електронному вигляді засобами корпоративного зв'язку у захищеному паролем файлі в день укладення цього договору. Реєстр боржників після належного його підписання сторонами вважається невід'ємною частиною договору.
Як вбачається з витягу з реєстру боржників №1 до договору факторингу від 25.07.2023р. №25/07, ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z06.181.74305 від 15.09.2017р. в сумі 140376,98 грн., з яких: заборгованість за основним боргом в розмірі 47781,01 грн.; заборгованість за відсотками в розмірі 36069,42 грн.; заборгованість за комісіями в розмірі 56526,55 грн. (а.с. 34)
Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, позивач вказує, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, заборгованість відповідача станом на 25.07.2023р. становить: заборгованість за основним боргом в розмірі 47781,01 грн.; заборгованість за відсотками в розмірі 36069,42 грн.; заборгованість за комісіями в розмірі 56526,55 грн., а всього - 140376,98 грн.
15.07.2024р. ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» на адресу відповідача направлено письмову вимогу (повідомлення) про відступлення права вимоги за кредитним договором № Z06.181.74305 від 15.09.2017р. до ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті», та про необхідність погашення заборгованості перед стягувачем у розмірі 140376,98 грн. (а.с. 42-43)
Відповідно до положень ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Стаття 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ст.14 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 6 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00,§ 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Враховуючи наведене та встановлені обставини справи, які свідчать про те, що ОСОБА_1 належним чином не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» заборгованості за кредитним договором № Z06.181.74305 від 15.09.2017р. в сумі 140376,98 грн., з яких: заборгованість за основним боргом в розмірі 47781,01 грн.; заборгованість за відсотками в розмірі 36069,42 грн.; заборгованість за комісіями в розмірі 56526,55 грн..
Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 512, 516, 526, 610, 629, 612, 625, 1054, 1077, 1084 ЦК України, ст.ст. 12-13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 268, 280-282, 288-289, 354-355 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Акціонерне товариство «Ідея Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» (адреса місцезнаходження 02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, буд.8, кв. 127, код ЄДРПОУ 43518172) заборгованість за кредитним договором № Z06.181.74305 від 15.09.2017 року у розмірі 140 376 (сто сорок тисяч триста сімдесят шість) гривні 98 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» (адреса місцезнаходження 02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, буд.8, кв. 127, код ЄДРПОУ 43518172) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено 17 лютого 2025 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН