Справа№592/6838/24
Провадження №2/592/206/25
20 лютого 2025 року м.Суми Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого судді - Косолап М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Алфімової І.В.,
позивачки - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Комишан Марина Володимирівна про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності в порядку спадкування за законом,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
30.04.2024 ОСОБА_1 (далі - позивачка) через представника ОСОБА_2 звернулася з позовом і просить встановити факт постійного проживання однією сім'єю її зі спадкодавцем ОСОБА_4 більше п'яти років, як дружини та чоловіка без реєстрації шлюбу з лютого 2017 року по день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за нею право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на праві приватної власності належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 46,8 кв.м. Останній помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З 06.09.1961 ОСОБА_5 перебував у шлюбі з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та вони були батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
На момент смерті ОСОБА_5 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані його дружина ОСОБА_6 та син ОСОБА_4 , тому останні як спадкоємці першої черги прийняли спадщину після смерті власника житла по частки квартири. До нотаріуса з заявами не зверталися.
З лютого 2017 вона проживала з ОСОБА_4 та його матір'ю у одній квартирі, вела спільний побут, мала взаємні права та обов'язки. Вона не була зареєстрована у житлі, зареєстрована у батьків, кількість зареєстрованих осіб впливала на розмір комунальних платежів.
ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_6 і син останньої - ОСОБА_4 , як спадкоємець першої черги за законом фактично прийняв спадщину у вигляді частки спірної квартири та став одноосібним власником всього житла, проте своє право власності не оформив і помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що як спадкоємець четвертої черги, фактично прийняла спадщину після померлого чоловіка, адже постійно проживала з ним на момент відкриття спадщини, проте у видачі свідоцтва їй відмовлено з підстав пропуску строку для прийняття спадщини та не надання доказів факту проживання з померлим однією сім'єю.
05.07.2024 відповідачем Сумською міською радою подано відзив і у задоволенні позову просять відмовити у зв'язку з необґрунтованістю. В обґрунтування заперечень вказують, що позивачка зареєстрована за іншою адресою ніж померлий ОСОБА_4 , що на їх думку, спростовує факт спільного проживання. Позивач не надала доказів на підтвердження фактів ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, наявність взаємних прав та обов'язків. Позивачкою не доведено обставину спільного проживання однією сім'єю зі спадкодавцем саме впродовж п'яти років до часу відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач не надала ані копії паспорту ОСОБА_7 , ані копію свідоцтва про його смерть, нотаріусу не надала оригінал правовстановлюючого документа на квартиру. Згідно постанови нотаріуса відсутні відомості про прийняття спадщини ОСОБА_4 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 його батька - ОСОБА_5 .
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, просили задовольнити.
У судовому засіданні позивачка зазначила, що 22 роки проживала з ОСОБА_4 , були не одружені. Вона жила з його батьками, а її діти проживали окремо в гуртожитку по АДРЕСА_2 . 10 років тому помер батько чоловіка, а 4 роки тому - мати. З батьками чоловіка були погані відносини, мали різні бюджети, мати не хотіла щоб спільно харчувалися. Квартира трикімнатна, вона прибирала кухню, туалет. Батьки чоловіка не хотіли щоб вона прибирала їх кімнати. Батька хоронив чоловік ОСОБА_8 та дружина - ОСОБА_6 , коли померла остання її хоронив інший син- ОСОБА_9 , що мешкає в Криму, де саме не знає. Чоловіка ховали також за кошти його рідного брата, які той передав другу. Вона не ховала чоловіка, поминок не було, пам'ятник не ставила. Брат чоловіка на спадщину не претендує. Світло у квартирі вимкнули 2 роки тому коли вийшов з ладу лічильник, але не відремонтували, бо вона не має документів на квартиру. За квартиру оплату не здійснювала, якщо суд визнає право власності тоді погасить борг.
Третя особа - приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Комишан М.В. направила листа про розгляд справи без її участі.
Заяви, клопотання.
05.07.2024 відповідачем подано відзив на позов.
19.07.2024 від третьої особи - приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Комишан М.В. надійшов лист про розгляд справи без її участі.
30.09.2024 представником відповідача подано докази.
Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 17.06.2024 по справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
08.07.2024 ухвалою суду витребувано докази.
13.08.2024 ухвалою суду заяву представника позивачки про відвід судді залишено без задоволення.
19.11.2024 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
10.12.2024, 26.12.2024, 27.01.2025 судовий розгляд викладався для виклику свідків.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Квартира АДРЕСА_3 на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру, виданому 21.07.1993 належала ОСОБА_5 (а.с. 7).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер і після його смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_3 (а.с. 7,12).
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували у шлюбі з 06.09.1961 року, є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 9,11).
У квартирі за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_5 з 01.09.2005 по 09.02.2017, ОСОБА_6 - з 28.05.1971 по 12.10.2021, ОСОБА_4 - з 11.03.1988 по 14.04.2022 (а.с. 73-74, 92-95).
З актового запису про смерть №7 від 02.01.2017 встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 і заявником була ОСОБА_10 (а.с. 118-119).
З актового запису про смерть №3524 від 12.10.2021 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_6 і заявником була ОСОБА_11 (а.с. 120).
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 внаслідок інтоксикації, гострого панкреатиту, про що 15.04.2022 видано Лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_1 (а.с. 14).
З актового запису про смерть №1598 від 18.04.2022 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_8 помер ОСОБА_4 і заявником була ОСОБА_10 (а.с. 121).
Після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 спадкова справа не заводилась, свідоцтва про право на спадщину не видавались, що підтверджується інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (а.с. 79-81).
Після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не заводилась, свідоцтво про право на спадщину не видавалось, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (а.с. 83).
Станом на 01.08.2024 за адресою: АДРЕСА_1 обліковується один особовий рахунок і з серпня 2021 значиться заборгованість за житлово-комунальні послуги перед ТОВ «А-Мусон», КП «Міськводоканал» СМР, ОСББ «Електрон-2», ТОВ «Хімтепло» (а.с. 126).
Станом на 01.07.2024 за адресою: АДРЕСА_1 заборгованість за послуги ТОВ «Сумитеплоенерго» складає 33069,70 грн., останній платіж надходив у серпні 2021 року, тобто за життя ОСОБА_6 (а.с. 127-132).
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.03.2024 приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Комишан М.В. відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме подачі заяви про прийняття спадщини після померлого та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_4 , оскільки не надано документів для вчинення нотаріальної дії. Постанова мотивована тим, що спадкоємцем не надано документів, які б підвереджували факт спільного проживання разом з померлим однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини, відсутній факт прийняття спадщини та відсутні правовстановлюючі документи на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 19).
Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 30.06.2021 (справа № 592/404/21, провадження № 3/592/550/21) закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 173-2 КУпАП на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП. Згідно постанови протокол складався за фактом того, що ОСОБА_1 02.01.2020 близько 13 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила діяння передбачене частиною 1 статті 14 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а саме: умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні погроз, образ, висловлювання нецензурною лайкою в бік ОСОБА_6 .
ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснювала, що у квартирі в будинку АДРЕСА_4 вона проживає разом зі свої співмешканцем та його матір'ю. Вона за нею доглядає, виносить сміття, прибирає та ходить в магазин. Ніколи в житті вона не казала навіть і поганого слова на неї. 02.01.2021 вона тільки прийшла з іншої квартири. Сусіди викликали поліцію.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення (справа №592/3752/22, провадження №3/592/1242/22) встановлено, що 07.06.2022 ОСОБА_1 зверталася з заявою про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_12 та в заяві вказувала, що останній її співмешканець, вчинив сварку за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 24.06.2022 на ОСОБА_12 накладено адміністративне стягнення за фактом того, що 06.06.2022 року о 19 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сварку зі співмешканкою ОСОБА_1 , в ході якої висловлювався нецензурною лайкою в її бік, чим своїми діями міг завдати шкоду психологічному здоров'ю останньої та вчинив домашнє насильство психологічного характеру (а.с. 87).
Згідно показань свідка ОСОБА_13 вона з 1971 року проживає у будинку по АДРЕСА_4 . Спочатку проживала у 1 під'їзді у квартирі АДРЕСА_5 , а з 2016 стала проживати у квартирі АДРЕСА_6 у третьому під'їзді. З 2002 бачила як ОСОБА_14 привів собі жінку - ОСОБА_15 . У гості не ходила, оскільки мати ОСОБА_16 - ОСОБА_6 нікого не приймала, а її чоловік був лежачий. ОСОБА_1 була присутня як прибирали двір, під вікнами їх квартири клумба, яку вона завжди обробляла, а ОСОБА_17 зробив паркан. Бачила як ОСОБА_18 виносила сміття, ходила в магазин. Коли померла ОСОБА_6 на поховання приїздив її старший син, а ОСОБА_1 була поряд. Коли ховали ОСОБА_16 - брата не було, як сусіди попрощалися біля під'їзду, на поминках не була. Фактично раз у день зустрічала ОСОБА_1 . Вважає, що у квартирі хай живе ОСОБА_1 , бо там з 1971 ремонту не було, вікна не фарбовані, відсутні металеві грати на вікнах, туди можуть лазити хто попало. Зараз у квартирі проживає сама ОСОБА_1 . Зі слів сусідів чула, що ОСОБА_1 і ОСОБА_4 проживали як чоловік і дружина у цивільному шлюбі. Знає, що є заборгованість по квартирі за комунальні послуги. Світло в квартирі бачила.
Згідно показань свідка ОСОБА_19 з 2002 знайома з ОСОБА_1 . Познайомилась заселившись до гуртожитку училища АДРЕСА_7 . На першому - четвертому поверсі були навчальні кабінети, а на 5 - гуртожиток, де з родиною жила позивачка. Стала спілкуватися з донькою ОСОБА_20 , яка молодша за неї, дружили, згодом стали кумами. У ОСОБА_1 був співмешканець - дядя ОСОБА_21 , ночував у гуртожитку, був на святах. Далі ОСОБА_1 з ним переїхала на АДРЕСА_4 . Там була двічі разом з ОСОБА_22 , коли та щось забирала. У 2022 році проживала у м. Київ, спілкувалася з ОСОБА_22 і та казала, що мати живе на АДРЕСА_4 .
Вказані свідки повідомили про поверхневі знання про обставини життя позивачки та ОСОБА_4 , його батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , не були вхожі у спірну квартиру.
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
Згідно зі статтями 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина 1 та 2 статті 1220 ЦК України).
У частинах 1 та 2 статті 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.
Відповідно до частин 3 і 4 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Верховний Суд у постанові від 21.10.2020 у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18) вказав, що частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
Судом установлено, що ОСОБА_5 на праві власності належала квартира АДРЕСА_3 , після його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 спадкова справа не заводилась свідоцтво про право власності не видавалось, заповіт ним не вчинявся.
Після смерті ОСОБА_5 спадкоємцями за законом першої черги були дружина - ОСОБА_6 та син ОСОБА_4 , які були зареєстровані та проживали разом зі спадкодавцем на момент смерті. Крім того, зі слів позивачки встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_23 мали ще одного сина - ОСОБА_24 , який мешкає у АРК Крим.
Спадкоємці за законом з заявами про прийняття спадщини не звертались.
08.10.2021 (а не 18.08.2021 як вказано у позові) померла ОСОБА_6 , а ІНФОРМАЦІЯ_8 (а не ІНФОРМАЦІЯ_1 як вказано у позові) помер, як вказано у актовому записі про смерть - ОСОБА_4 (а не ОСОБА_4 , як вказано у позові).
Спадкоємці за законом з заявами про прийняття спадщини не звертались.
В актових записах про смерть №7 від 02.01.2017 щодо ОСОБА_5 та №1598 від 18.04.2022 щодо ОСОБА_4 заявником вказана ОСОБА_10 , яку позивачка ОСОБА_1 не знає.
Позивачка підтвердила факт, що вона не здійснювала поховання ОСОБА_4 та його батьків, цим займалися за дорученням сина та брата відповідно, уповноважені ним особи.
Досліджені докази вказують на те, що за адресою: АДРЕСА_1 з серпня 2021 обліковується заборгованість за житлово-комунальні послуги останній платіж надходив у серпні 2021 року, тобто за життя ще ОСОБА_6 .
Після смерті ОСОБА_6 витрати на утримання житла не здійснювалися, зокрема і ОСОБА_4 .
Позивачка ОСОБА_1 просить встановити факт постійного проживання однією сім'єю її зі спадкодавцем ОСОБА_4 більше п'яти років, як дружини та чоловіка без реєстрації шлюбу.
Частиною 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Якщо проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Частиною другою статті 3 СК України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 у справі № 1-8/99 за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України «Про міліцію» та частини шостої статті 22 Закону України «Про пожежну безпеку» (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї») вказано, що обов'язковими умовами для визнання осіб членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Встановлення факту проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв'язку із цим взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю.
При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин (спільне проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (статті 3, 74 СК України), оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.
Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази, які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю) тощо.
Водночас, показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Подібна правова позиція щодо застосування норм матеріального права викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19), неодноразово підтримана Верховним Судом у постановах: від 12.12.2019 у справі № 466/3769/16 (провадження № 61-5296св19), від 27.02.2019 у справі № 522/25049/16-ц (провадження № 61-11607св18), від 11.12.2019 у справі № 712/14547/16-ц (провадження № 61-44641св18), від 24.01.2020 у справі № 490/10757/16-ц (провадження № 61-42601св18), від 08.12.2021 у справі № 531/295/19 (№ 61-3071св21), та інших.
Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов'язком суду при їх оцінці (постанови Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 587/302/16 (провадження № 61-18522св18), від 21.10.2024 у справі № 522/11976/21 (провадження № 61-7693 св 24).
Частиною 1 статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини 1, 6 статті 81 ЦПК України).
Як встановив суд ІНФОРМАЦІЯ_8 помер ОСОБА_4 , а позивачка просить установити факт спільного проживання з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказуючи про проживання разом з померлим позивач не надала будь-яких документів на підтвердження особи померлого, не здійснювала його поховання.
Будь-яких належних доказів на підтвердження постійного проживання за вказаною адресою у м. Суми у період з лютого 2017 по 14.04.2022 суду не надано.
Зокрема, не надано доказів на підтвердження ведення спільного побуту ОСОБА_1 з ОСОБА_4 , придбання будь-якого майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі, інших доказів, які б вказували на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.
Позивачка підтвердила, що оплату за житлово-комунальні послуги за квартиру здійснювала мати ОСОБА_4 - ОСОБА_6 до дня смерті.
Менш ніж через 2 місяці після смерті ОСОБА_4 , тобто 06.06.2022 позивачка зверталася до поліції з заявою про притягнення до відповідальності вже іншого співмешканця ОСОБА_12 за вчинення сварки з нею як співмешканкою за адресою: АДРЕСА_1 .
Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів, а саме: 1) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; 2) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Проаналізувавши досліджені докази, суд дійшов висновку, що позивачка ОСОБА_1 не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту постійного проживання однією сім'єю зі спадкодавцем ОСОБА_4 , як дружини та чоловіка без реєстрації шлюбу з лютого 2017 року по день смерті останнього, тобто на час відкриття спадщини щонайменше п'ять років, що їх стосунки мали сімейний характер, їх пов'язував спільний побут, спільне ведення господарства, спільний бюджет, спільне утримання майна - квартири АДРЕСА_3 .
Оскільки про спільне проживання можуть свідчити наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини не надано, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог.
Відтак позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Оскільки позовні вимоги про визнання за позивачкою права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 є похідними від вимог про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю її зі спадкодавцем, які визнанні судом недоведеними, відсутні підстави для задоволення позову також і в цій частині.
Судові витрати.
При зверненні до суду позивачкою ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 8254 грн. 75 коп. (а.с. 48), оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати покладаються на позивачку на підставі статті 141 ЦПК України.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 263, 264 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю її зі спадкодавцем ОСОБА_4 більше п'яти років, як дружини та чоловіка без реєстрації шлюбу з лютого 2017 року по день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнання право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 8254 грн. 75 коп. покласти на ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідач - Сумська міська рада, м. Суми, площа Незалежності, 2, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 23822353.
Третя особа - приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Комишан Марина Володимирівна, м. Суми, вул. Збройних Сил України, 41 А оф. 1.
Повне судове рішення складено 24 лютого 2025 року.
Суддя М.М. Косолап