Справа №591/9007/24
Провадження № 4-с/591/40/24
17 лютого 2025 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Сидоренко А.П.,
з участю секретаря судового засідання - Кирионенко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
ОСОБА_1 звернулася до Зарічного районного суду м. Суми зі скаргою на бездіяльність Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та свої вимоги мотивує тим, що вона є власницею приватизованої земельної ділянки площею 0,045 га наданої для садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та садового будинку, розташованого на зазначеній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 (раніше назва товариства «Хімік»), будинок АДРЕСА_3 ) на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 жовтня 2011 року, виданого Чернетченко Т.М., державним нотаріусом Третьої Сумської державної нотаріальної контори.
Маючи намір продати зазначену земельну ділянку та садовий будинок, вона звернулась до нотаріуса з підготованими документами для продажу, проте, нотаріусом їй було повідомлено, що відповідно до відомостей з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на все належне їй майно (об'єкт обтяження - невизначене майно, все майно) накладений арешт.
Зазначає, що вона ніколи не отримувала кредитних коштів в ПАТ АБ «Столичний» та їй не було відомо про ухвалення судових рішень про стягнення з неї боргів і про накладення арештів на її майно.
На даний момент вже пройшли законодавчо визначені строки для пред'явлення виконавчого листа № 2-2637 від 16 листопада 2010 року до виконання, стягувач втратив право на повторне пред'явлення виконавчого документа до виконання.
01 серпня 2024 року вона звернулась із заявою до Зарічного ВДВС у місті Суми, в якій просила зняти арешт з належного їй майна.
05 вересня 2024 року заявниця отримала листа Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми СМУМЮ від 23 серпня 2024 року з відмовою у знятті арешту з належного їй майна, та рекомендацією звертатись до суду.
Позивачка вважає зазначену відмову у знятті арешту з майна необґрунтованою.
Зазначає, що виконавчі документи відносно боржника не перебувають на виконанні у відділі державної виконавчої служби.
Тривалий арешт майна боржника (арешт накладено 16 листопада 2010 року), за відсутності виконавчого провадження, в межах якого накладений арешт, незначна сума боргу (7012 грн. 95 коп.), пропущення стягувачем строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, невжиття протягом розумних строків стягувачем заходів щодо поновлення таких строків та щодо примусового виконання рішення суду є невиправданим втручанням у право власника володіти та розпоряджатися власним майном.
Посилаючись на зазначене, просить суд визнати поважними причини пропуску строку на подання даної скарги та поновити його; визнати протиправною бездіяльність Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не зняття арешту з належного їй нерухомого майна при поверненні виконавчого документа стягувачу; зобов'язати Зарічний відділ державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вчинити дії щодо зняття арешту з нерухомого майна заявниці, а саме зняти арешт з об'єкта обтяження - всього належного їй невизначеного майна, всього майна накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні ВП 22891255 від 18 листопада 2010 року, Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми, (реєстраційний номер обтяження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 10544329, зареєстрований 29.11.2010 року).
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 24 вересня 2024 року відкрито провадження за вказаною скаргою, призначено справу до розгляду на 18 грудня 2024 року 15 год. 00 хв.
18 грудня 2024 року протокольною ухвало суду розгляд справи відкладено до 17 лютого 2025 року 10 год.30 хв. у зв'язку з неявкою суб'єкта оскарження.
В зазначене судове засідання заявниця та представник органу, дії якого оскаржуються, не з'явилися, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином. Від заявниці надійшла заява, в якій просить розглядати скаргу без її участі, задовольнити її вимоги.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею приватизованої земельної ділянки площею 0, 045 га наданої для садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 жовтня 2011 року, посвідченого державним нотаріусом третьої Сумської державної нотаріальної контори Чернетченко Т.М., зареєстровано в реєстрі за № 3-299 (а.с.10) та копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.11).
ОСОБА_1 також є власницею садового будинку, розташованого на приватизованій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 жовтня 2011 року, виданого державним нотаріусом третьої Сумської державної нотаріальної контори Чернетченко Т.М.,зареєстровано в реєстрі за № 3-297 (а.с.12) та копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.13).
Згідно відомостей з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 08 липня 2024 року, номер інформаційної довідки 385958637 на земельну ділянку та садовий будинок ОСОБА_1 накладено арешт на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, ВП22891255 від 18 листопада 2010 року державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Синиця С.М., реєстраційний номер обтяження - 10544329 (а.с.17).
14 червня 2024 року Зарічний відділ державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі - Відділ) на заяву ОСОБА_1 від 16 травня 2024 року про зняття арешту з майна, повідомив про те, що на виконанні у Відділі перебувало ВП № 22891255 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2637 від 16 листопада 2010 року, виданого Зарічним районним судом м.Суми, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Столичний» прострочену заборгованість за кредитним договором в сумі 7012,95 грн.
22 грудня 2014 року виконавче провадження завершено, згідно п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повернуто стягувачу. Повторно до Відділу виконавчий документ на виконання не надходив.
Зазначає, що відповідно до розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1829/5 від 07 червня 2017 року, строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Вказує про те, що підстави для зняття виконавцем арешту передбачено ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», у всіх інших випадках арешт може бути знятий тільки за рішенням суду (а.с.18).
01 серпня 2024 року ОСОБА_1 повторно звернулася із заявою до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з всього належного їй майна - накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні ВП 22891255, від 18 листопада 2010 року, Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми, (реєстраційний номер обтяження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 10544329, зареєстрований 29 листопада 2010 року (а.с.22).
23 серпня 2024 року Зарічний відділ державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі - Відділ) на заяву ОСОБА_1 від 01серпня 2024 року повідомив про те, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, встановлено, що арешт накладено на нерухоме майно згідно постанови про відкриття виконавчому провадженню № 22891255 від 18 листопада 2010 року.
На виконанні перебувало виконавче провадження № 22891255 згідно виконавчого листа №2-2637 від 16 листопада 2010 року, виданого Зарічним районним судом м. Суми, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Столичний» прострочену заборгованість за кредитним договором в сумі 7012,95 грн.
22 грудня 2014 року державний виконавець керуючись п.2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.
У разі надходження відповідного рішення суду на адресу Відділу, державним виконавцем будуть вчинені дії у порядку ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.23).
З досліджених судом матеріалів цивільної справи № 2-2637/10 вбачається, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 03 листопада 2010 року, позов ПАТ АБ «Столичний» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за кредитним договором, задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Столичний» прострочену заборгованість за кредитом в сумі 7012,95 грн., судовий збір 70,13 грн., витрати з ІТЗ-120 грн., за виклик відповідача через засоби масової інформації 242 грн.
Вказаним рішенням встановлено, що згідно кредитного договору №516-КФ-08 від 21.02.2008 року між ВАТ АБ «Столичний» і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір на суму 10000 грн. Згідно кредитного договору відповідачу був наданий кредит на термін до 19.02.2010 року під 20% річних, згідно умов договору позивач виконав свої обов'язки грошові кошти передані відповідачу, однак відповідач в порушення умов договору не сплачував суми за користування кредитом, а також перестав сплачувати відсотки за кредитом. Даний договір забезпечений договором поруки з боку ОСОБА_1 , станом на час розгляду справи борг за кредитним договором становить 7012,95 грн., з яких сума боргу по кредиту 5824,75 грн., по відсоткам 489,25 грн., також відповідачу відповідно до умов договору нарахована пеня по кредиту 678,80 грн., по відсоткам 20,15 грн.(а.с.55-56 справа № 2-2637/10).
17 жовтня 2010 року представником ПАТ АТ «Столичний» на виконання вказаного рішення отримано 2 виконавчих листи (а.с.59).
Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17 вересня 2024 року вбачається, що діяльність Акціонерного товариства «Столичний» припинена (а.с.30-31, 43-44).
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Як вбачається з відповіді Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 14 червня 2024 року № 94327 на виконанні у Відділі перебувало ВП №22891255 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2637 від 16 листопада 2010 року виданого Зарічним районним судом м. Суми про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Столичний» простроченої заборгованості за кредитним договором в сумі 7012,95 грн. 22 грудня 2014 року виконавче провадження завершено згідно п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», документ повернуто стягувачу.
Отже виконавче провадження за вказаним виконавчим листом було завершено 22 грудня 2014 року з посиланням на п. 2 ст. 47 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV).
За змістом статті 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону № 606-XIV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (частина п'ята статті 47 Закону № 606-XIV).
Пунктом 8 частини першої статті 49 Закону № 606-XIV передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Згідно з частиною другою статті 50 Закону № 606-XIV у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Отже, з огляду на наведені норми Закону № 606-XIV, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, виконавче провадження не є закінченим.
Оскільки повернення виконавчого листа з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV, не позбавляє стягувача права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, тому на час повернення виконавчого листа стягувачу у державного виконавця були відсутні передбачені Законом підстави для зняття арешту з майна боржника.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 березня 2020 року у справі № 817/928/17 (адміністративне провадження № К/9901/20268/18) зазначено про те, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.
Згідно з положеннями статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19), від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61-12997св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09 (провадження № 61-12406св21) викладено правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).
Згідно з пунктом 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Тлумачення пункту 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII свідчить, що положення цього Закону застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими не сплив на час набрання чинності цим Законом. Вказаним пунктом Закону не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм цього Закону до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності.
Відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом 05 жовтня 2016 року виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
За частиною першою, другою, пунктом 1 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Оскільки виконавчий лист № 2-2637 від 16 листопада 2010 року, на підставі якого перебувало виконавче провадження №22891255 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Столичний» заборгованості за кредитним договором, 22 грудня 2014 року було повернуто стягувачу, то повторно пред'явити його до виконання стягував міг у строк до 22 грудня 2015 року.
Проте вказаний виконавчий лист повторно не пред'являвся до виконання до примусового виконання і строки його пред'явлення до виконання закінчилися до набрання чинності Законом № 1404-VIII. збереження арешту, накладених державним виконавцем з метою виконання судового рішення за відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання судового рішення є втручанням у право на мирне володіння майном заявниці.
В такому випадку, на думку суду, зважаючи на те, що діяльність стягувача припинена, повторно виконавчий лист не пред'являвся до виконання, слід задовольнити скаргу та зобов'язати відділ державної виконавчої служби зняти арешт накладений в межах виконавчого провадження на майно боржника.
У відповідності до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
З огляду на вказані вимоги законодавства, суд приходить до висновку про необхідність задоволення скарги.
Керуючись ст.ст. 450- 451 ЦПК України,
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо незняття арешту з належного ОСОБА_1 нерухомого майна.
Зобов'язати Зарічний відділ державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вчинити дії щодо зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 , а саме зняти арешт з об'єкта обтяження - всього належного ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 . місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) майна, накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні ВП 22891255 від 18 листопада 2010 року, Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми (реєстраційний номер обтяження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 10544329, зареєстрований 29 листопада 2010 року)..
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлений 24 лютого 2025 року.
Суддя А.П.Сидоренко