Справа № 686/32428/24
Провадження № 2-а/686/26/25
17 лютого 2025 рік м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Колієва С.А.
при секретарі Кучерук Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-
До Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області звернувся ОСОБА_1 із позовом в якому просив скасувати постанову №9845/1 від 13.08.2024 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та закрити провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 13.08.2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову №9845/1 у справі про адміністративне правопорушення якою він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 17 000,00 гривень. Вказаною постановою він був визнаний винуватим у тому, що 07.08.2024 року о 09 год. 45 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 у період проведення мобілізації та протягом дії правового режиму воєнного стану не мав при собі військово-облікового документу, чим порушив вимоги частини 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 3, підпункту 10-1 пункту додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Зазначив, що він не порушував вимоги Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з 1998 року стоїть на військовому обліку та має військовий квиток, у встановлений законом строк оновив свої персональні дані та пройшов ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Жодних належних доказів вчинення ним інкримінованих йому дій відсутні, а оскаржувана постанова винесена лише на підставі складеного протоколу про адміністративне правопорушення, який сам по собі не може бути доказом вчиненого правопорушення.
Відзив на позов відповідачем не поданий.
В судове засідання позивач не з'явився. Подав письмове клопотання, в якому просив справу розглянути за його відсутності. Позов підтримав, просив його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Причини своєї неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , має військовий квиток, який був виданий 08.06.1998 року. Згідно даних вказаного військового квитка ОСОБА_1 19.10.2022 року пройшов медичну комісію ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнаний приданим до військової служби.
Згідно довідки ВЛК №174/18 від 07.08.2024 року ОСОБА_1 пройшов медичний огляд.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 полковника ОСОБА_2 №9845/1 від 13.08.2024 року ОСОБА_1 був притягнути до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 гривень. Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 був визнаний винуватим у тому, що він 07.08.2024 року о 09 год. 45 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 у період проведення мобілізації та протягом дії правового режиму воєнного стану не мав при собі військово-облікового документа, чим порушив вимоги частини 6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзацу 3 підпункту 10-1 пункту 1 додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Предметом вищезазначеного позову є спір про притягнення до адміністративної відповідальності.
Так, відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Частина 3 статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчиненні під час особливого періоду.
За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до приписів частини 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Установлено, що вимоги, зазначені у частині шостій статті 22, щодо здійснення уповноваженими представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки фото- і відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються з 17.07.2024 р. згідно із Законом № 3633-IX від 11.04.2024.
Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Згідно оспорюваної постанови позивач був визнаний винуватим у тому, що в період мобілізації під час перевірки не мав при собі військово-облікового документа.
Разом з цим суд зазначає, що факт відсутності особи військово-облікового документа, відповідно до положень ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з 17.07.2024 року повинен підтверджуватися відеозаписом перевірки уповноваженою особою документів.
Такі докази матеріали справи не містять і відповідачем суду не надані. Більше того, наявність таких доказів відсутнє і посилання у самій постанові про притягнення до адміністративної відповідальності.
Протокол серії АА №207224 затримання працівниками поліції ОСОБА_1 у зв'язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ч.1 ст.210-1 КУпАП таким доказом бути не може, оскільки у самому протоколі затримання особи не зазначено конкретні обставини, які свідчили про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.210-1 КУпАП, а також відсутній відеозапис події затримання.
З огляду на викладене вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за викладених у постанові про адміністративне правопорушення, на переконання суду, відповідачем не доведений.
Зважаючи на відсутність належних доказів, які б підтверджували факт порушення позивачем мобілізаційну підготовку та мобілізацію за викладених в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення обставин, враховуючи те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, слід визнати, що винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є незаконною, винесена без достатніх доказів, які б підтверджували його вину за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17-20, 69-72, 86, 158-163 КАС України, суд,-
Позов задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 полковника ОСОБА_2 №9845/1 за справою про адміністративне правопорушення від 13.08.2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП скасувати, а провадження у даній справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 17.02.2025 року.
Суддя: С.А.Колієв