Справа № 308/2688/25
1-кс/308/1042/25
21 лютого 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про обрання відносно: громадянина російської федерації ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м Дніпропетровськ УРСР, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , адреса місця роботи: російська федерація, омська область, м. Омськ, вул. красний Путь, буд.1, працюючого губернатором Омської області російської федерації, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.110-2 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
20.02.2025 року слідчий в ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області підполковник юстиції ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.110-2 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В рамках даного клопотання слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_8 .
Оскільки встановлені під час досудового розслідування обставини та зібрані докази свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.110-2 КК України; в рамках даного кримінального провадження наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на оголошення підозрюваного у розшук, слідчий за погодженням з прокурором на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.
Позиції учасників судового засідання.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити. Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання сторони обвинувачення заперечив повністю.
Вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №22025070000000036 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 110-2 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.02.2025 року, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.02.2025 року.
Підставою внесення зазначених відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стало те, що: «громадянин рф ОСОБА_8 здійснив фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчиненому повторно, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.110-2 КК України».
13.02.2025 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.110-2 КК України, а саме: фінансування дій, вчинених з метою зміни меж територій та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинені повторно.
Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення громадянину рф ОСОБА_8 відповідно до вимог ст.ст.135, 276-278 КПК України опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора, а також вручено захиснику підозрюваного.
Також, у зв'язку із перебуванням ОСОБА_8 на території російської федерації в порядку ст. 135-138 КПК України, 13.02.2025 року у офіційному державному друкованому виданні «Урядовий кур'єр» та на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора розміщено повістки про виклик останнього в слідчий відділ Управління для участі в слідчих (розшукових) та процесуальних діях на 17.02.2025 року на 10 год. та 19.02.2025 року на 10 год., однак в призначені дні та час ОСОБА_8 не з'явився на виклики слідчого та не повідомив про причини неявки.
Крім того, громадянина рф ОСОБА_8 в порядку ст. 135 КПК України викликано для вручення повідомлення про підозру, допиту в якості підозрюваного та проведення інших слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, але на зазначені дати останній не прибув, про причини неявки не повідомив.
З долучених до матеріалів справи доказів встановлено, що повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення опубліковано в газеті «Урядовий Кур'єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора України, однак в призначені дати та час ОСОБА_8 на виклик не з'явився та про причини неявки не повідомив.
З метою забезпечення права на захист ОСОБА_8 постановою слідчого для здійснення захисту ОСОБА_8 був залучений захисник Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Закарпатській області, якому було вручено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 .
Обставини кримінального правопорушення та причетність громадянина рф ОСОБА_8 до даного кримінального правопорушення, обґрунтованість підозри підтверджується:
- постановою про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження від 19.02.2025 року;
- повідомленням заступника начальника ГВ ЗНД - начальника 3 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Закарпатській області підполковника ОСОБА_10 від 05.11.2024 року;
- протоколами огляду від 01.11.2024 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 та стенограмою до нього від 25.07.2024 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 та стенограмою до нього від 25.07.2024 року;
- повідомленням заступника начальника ГВ ЗНД - начальника 3 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Закарпатській області підполковника ОСОБА_10 від 03.01.2025 року;
- повідомленням заступника начальника ГВ ЗНД - начальника 3 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Закарпатській області підполковника ОСОБА_10 від 12.02.2025 року;
- повідомленням начальника ГВ ЗНД УСБУ в Закарпатській області полковника ОСОБА_13 від 17.02.2025 року;
- протоколом огляду від 19.02.2025 року;
- копією указу від 29.03.2023 про призначення на посаду ОСОБА_8 на посаду губернатора Омської області.
У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої буде здійснено затримання, та законність мети цього затримання й подальшого тримання під вартою.
Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
До того ж, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 року).
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, слідчий суддя вважає доведеним наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч.3 ст. 110-2 КК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання сторони обвинувачення, постановою слідчого від 19.02.2025 року підозрюваного ОСОБА_8 оголошено у розшук.
Відтак, з огляду на викладені обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді переховування підозрюваного ОСОБА_8 від органу досудового розслідування та суду в рамках даного кримінального провадження наявний.
Слідчий суддя також поділяє твердження сторони обвинувачення про наявність ризиків, передбачених п.2,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: знищити, сховати або спотворити будь які із речей і документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, які зумовлюється тим, що ОСОБА_8 ймовірно продовжує протиправну діяльність на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.
Одночасно із встановленням обставин, що зумовлюють існування зазначених ризиків, чинне законодавство зобов'язує слідчого суддю перевірити також можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу до особи.
Частина 1 ст.176 КПК України встановлює такі альтернативні триманню під вартою запобіжні заходи: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт. Найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Між тим, як уже зазначалося слідчим суддею, відповідно до ч.6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Вказане унеможливлює застосування відносно ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу.
За правилами ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з абз.7 ч.4 ст.183 КК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Відповідно до абз.8 ч.4 ст.183 КК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
За обставин цього клопотання, беручи до уваги інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення та факт перебування ОСОБА_8 території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, слідчий суддя зауважує про відсутність підстав для визначення застави.
У разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається (ч.4 ст.197 КПК України).
Таким чином, клопотання сторони обвинувачення слід задовольнити повністю, застосувавши відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави та строку дії цієї ухвали.
Керуючись ст.ст.177, 178, 193, 194, 197, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати відносно громадянина російської федерації ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.110-2 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Після затримання підозрюваного і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_14