Справа № 306/142/25
Провадження № 1-кп/306/210/25
21 лютого 2025 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
під час підготовчого судового засідання у об'єднаному кримінальному провадженні № 12024071150000465 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та ч. 1 ст. 357 КК України розглянувши клопотання процесуального прокурора Свалявського відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу - тримання під вартою щодо, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , молдаванина, громадянина Республіка Молдова, офіційно не працюючого, раніше судимого 20.02.2023 року вироком Свалявського районного суду за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України на строк 5 років позбавлення волі, та на підставі ст. 75 КК України був звільнений від відбування покарання з іспитовим строком два роки,-
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та ч. 1 ст. 357 КК України,
Прокурор звернувся до суду з названим клопотанням, посилаючи на те, що ОСОБА_5 , 16.10.2024, близько 10 год., знаходячись за своїм місцем проживання, а саме: в кімнаті будинку АДРЕСА_1 , підійшов до жіночої сумки потерпілої ОСОБА_4 , де із внутрішньої кишені сумки викрав банківську картку для виплат «ОТР Банк» № НОМЕР_1 на рахунку якої знаходилися грошові кошти у сумі близько 8000 грн, яка перебувала у паперовому пакунку на якому був написаний пін-код та яка на праві приватної власності належала потерпілій та яка відповідно до ЗУ від 02.04.1992 «Про інформацію», Закону України від 02.10.2001 «Про платіжні системи та переказ коштів в України», п. 1 ст. 5 Закону України від 22.05.2003 року «Про електронні документи та електронний документообіг», «Положення про міжбанківські розрахунки», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.10.1998 і ст. 200 КК України, являється електронним платіжним документом.
Крім того, в період дії воєнного стану, а саме: 16.10.2024, близько 11 години, обвинувіачений, маючи злочинний умисел, направлений на заволодіння чужими грошовими коштами, за допомогою банкомату АТ «ПРИВАТБАНК» DN00 (CAUG6215), який розташований по вулиці Визволення, 95, у місті Свалява, Мукачівського району, Закарпатської області, скориставшись електронною послугою «Зняття готівки», шляхом використання банківської картки для виплат «ОТП Банк» № НОМЕР_1 , яку попередньо викрав та яка належала на праві власності потерпілій, знаючи пін-код від вищевказаної банківської картки, повторно, таємно заволодів чужими грошовими коштами, здійснивши одну трансакцію зняття на суму 7000 (сім тисяч) гривень, після чого витратив дані грошові кошти на власний розсуд. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 7000 (сім тисяч) гривень.
ОСОБА_5 , 31.12.2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та ч. 1 ст. 357 КК України, та 29.01.2025 року обвинувальний акт щодо останнього направлений до суду для розгляду по суті.
Зазначив, що в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, щодо обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 28.02.2025 року.
В підготовчому судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, пояснив, що враховуючи тяжкість інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, враховуючи, що такі він вчинив під час іспитового строку, запобіжний захід - тримання під вартою щодо останнього необхідно продовжити.
Захисник обвинуваченого, з думкою якого погодився й ОСОБА_5 , в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечив, просив застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі, вважає клопотання необгрунтованим, а ризики зазначені в такому надуманими та не підтвердженими належними доказами. Окрім того, зазначив, що його підзахисний є громадянином іншої держави, та будь-яких доказів того, що він може виїхати за межі України прокурором не надано.
Заслухавши доводи обвинувачення та захисту, дослідивши матеріали клопотання, оцінивши наведені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити зважаючи на наступне.
З реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні «12024071150000465 від 22.11.2024 року, щодо ОСОБА_5 , 15.01.2025 року, обрано запобіжний захід - тримання під вартою, строком до 28.02.2025 року.
За приписами ч. 3 ст. 315 КПК України Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 2 ст.177 КПК України - підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України - суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Згідно п.1 (с) ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законний арешт або затримання особи здійснюється за наявності обгрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обгрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
З огляду на вищевикладене, даний висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки тримання обвинуваченого під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного судового розгляду у кримінальному провадженні про тяжке кримінальне правопорушення і встановлення істини, що за таких обставин переважає принцип поваги до особистої свободи.
Зважаючи на те, що ОСОБА_5 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, одне з яких відноситься до тяжких та санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, з урахуванням того, що ризики, які встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу обвинуваченому, актуальні та існують на високому рівні на даний час, суд вважає недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиків вчинення інших кримінальних правопорушень, переховування від суду, спробам незаконного впливу на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно продовжити строк запобіжного заходу - тримання під вартою, терміном на 60 (шістдесят) днів.
Керуючись ст. 176, 178, 183, 193, 196, 199, 205, 314-315, 392, 395 КПК України, суд,-
Клопотання процесуального прокурора Свалявського відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 днів, а саме до 21 квітня 2025 року.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 обов'язків, передбачених КПК України в межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень) гривень 00 коп.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент після винесення ухвали, внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 обов'язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора за викликом;
- не відлучатися за межі Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну місця свого проживання (перебування);
- здати на зберігання до Мукачівського РС ГУ ДМС України в Закарпатській області документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали до 21 квітня 2025 року включно.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Закарпатського апеляційного суду через Свалявський районний суд.
Повний текст ухвали оголошено 24 лютого 2025 року о 08 год. 45 хв.
ГОЛОВУЮЧИЙ ОСОБА_1